Ухвала

від 20.09.2024 по справі 160/1207/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа №160/1207/24

адміністративне провадження № К/990/34274/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №160/1207/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» до Київської митниці про визнання протиправними, скасування рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» звернулось до суду з позовом до Київської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA100330/2023/000046/2 від 11 вересня 2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100330/2023/000553,

- №UA100330/2023/000059/2 від 07 грудня 2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000762;

- №UA100330/2023/000066/2 від 12 грудня 2023 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2023/000785.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четвертої статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 КАС України.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Та обставина, що зазначена справа була розглянута судом першої інстанції у порядку загального позовного провадження, не змінює її характер, як справи незначної складності.

Крім того, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має значний суспільний інтерес та виняткове значення для нього є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі №160/1207/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ ПРОМ ЛЮКС» до Київської митниці про визнання протиправними, скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко