Рішення

від 24.04.2024 по справі 380/11159/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 рокусправа № 380/11159/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Пак» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови, стягнення надмірно сплачених податків,

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Пак» до Рівненської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА204000/2022/000181/2 від 17.11.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Пак» надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита на суму 71228,99 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 22.02.2022 року між ТОВ «Модерн Пак» «Покупець» та SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO.. LTD - «Постачальник» укладено контракт № 4, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах: FOB NINGBO, Україна, відповідно до «Інкотермс-2010». Асортимент і ціна за одиницю товару визначені в рахунку до контракту країна походження - Китай.

Відповідно до COMMERCIAL INVOICE (рахунок) № ALL-MP016 від 05.09.2022 р., який є додатком до контракту від 22.02.2022 року за № 4 визначено перелік товарів, кількість та їх ціна, а саме: стрічки самоклейкі марки ВОРР з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі, у рулонах: 1) 40mic(23+17)*1280mm(1260)*4000m CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41$, на суму 19169.37$; 2) 45mic(25+20)*1280mm(1260)*4000m CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40$, на суму 19426.12$.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, яка визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, позивачем надано: 1) декларацію №22UA204020029775U9 від 15.11.2022р.; 2) зовнішньоекономічний контракт № 4 від 22.02.2022р.; 3) комерційний інвойс № ALL-MP016 від 05.09.2022р.; 4) пакувальний лист № ALL-MP016 від 05.09.2022р.; 5) довідку про транспортні витрати ТзОВ «ФСР Лоджистікс Україна» вих. № 5774/16 від 14.11.2022р.; 6) заявку № 5774 від 02.11.2022 до договору транспортного експедирування № 221/ФСР від 08.11.2021; 7) коносамент № ZHWE22090121 від 10.09.2022р.; 8) накладну УМВС 46148; 9) сертифікат походження товару серії ССРІТ6202203871164 № 22С4401А0841/00188; 10) транзитний документ MRN 22PL322080NS5GIUR5; 11) митна декларація відправника товару 310120220516410407; 12) рахунок на оплату № 1270 від 14.11.2022; 13) експертний висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/662 від 16.11.2022 р.

Рівненською митницею було направлено клопотання щодо надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару; 3) банківський платіжний документ, який підтверджує оплату заявленої до митного оформлення партії товару; 4) інвойси № ALL-MP015-16, № ALL-MP014 від 12.08.2022, № ALL-MP015 від 12.08.2022; 5) інвойс № ALL-MP01 5-16.

Розглянувши вищевказані документи, Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17.11.2022 в якому зазначає, що вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визнана, за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком відповідно до умов визначених у ч.2-4 ст.53 у відповідності до ч.5 ст.54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що кореспондується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

Також прийнято картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220.

12 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_1 було направлено до Державної митної служби України скаргу на рішення Рівненської митниці від 17.11.2022р. № UA204000/2022/000181/2 про коригування митної вартості товарів з проханням скасувати дане рішення.

23 січня 2023 року скаржником було отримано відповідь на скаргу від 12.12.2022р. № б/н від Державної митної служби України за №08-4/15-02/13/474, в якій зазначено, що за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення про залишення її без задоволення.

Зазначає, що Рівненською митницею, при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості, ні Державною митною службою України, всупереч ч. 3 ст. 53 МК України, не вказано жодних розбіжностей в поданих декларантом документах, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи наявних ознак підробки що не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наголошує, що відповідно до розрахунку ввізного мита та податку на додану вартість на підставі ціни товару, визначеного митницею загальна сума сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість по розрахунку митниці становить 576726.79 грн (134846.19 грн - сплата мита + 441880.60 грн - сплата податку на додану вартість), яка була сплачена позивачем, проте, відповідно до розрахунку ввізного мита та податку на додану вартість на підставі ціни товару, визначеного декларантом (позивачем) загальна сума ввізного мита та податку на додану вартість становить 505497,80 грн (118191.93 грн - сплата мита + 387305.87 грн - сплата податку на додану вартість).

Отже, сума надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита становить 71228,99 грн (576726.79 грн - сума платежів на підставі визначеної вартості товару митницею - 505497.80 грн - сума платежів на підставі визначеної вартості товару декларантом).

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Позивач зазначає, що митний орган не навів жодних правомірних обґрунтувань як підставу визначення митної вартості товару, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені.

Таким чином, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і стягнути надмірно сплачені податки.

З урахуванням наведеного, просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 25.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що згідно ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлений за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

В ситу приписів п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В силу приписів ч. 9 ст. 58 МК України, розрахунки згідно із методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, робиться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару; 3) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) банківський платіжний документ якій підтверджує оплату заявленої до митного оформлення партії товару; 5) замовлення покупця від 16.08.22 № МОД0013; 6) коносамент № ZHWE22090121; 7) інвойс № ALL-MP015-16.

У відповідності до ч. 6 ст. 53 МК України, повідомлено, що декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Також, декларанту надано консультацію стосовно рівня вартості товарів, яким володіє митниця, та який можливо застосувати до імпортованого товару.

До митного оформлення 16.11.2022 декларантом на вимогу митного органу надано додаткові документи. Додатково декларантом надано заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.2022 № МОД0013 підписану лише однією стороною - експедитором. Додатково наданий експертний висновок від 16.11.2022 № 19-09/662 неналежної якості та не підлягає візуальному контролю. Також декларантом листом від 17.11.2022 б/н повідомлено, що інших додаткових документів надано не буде та просить в найкоротші терміни прийняти рішення на основі поданих до розгляду документів.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2022 №UA204000/2022/000181/2. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072 і № UA209120/2022/030073. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 56730,55 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 2074556,79 грн. Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 18.11.2022 № 22UA204020030216U3. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 184362,49 грн.

Зважаючи на викладене, Рівненська митниця вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 25.05.2023 залишено без руху позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модерн Пак» (далі - ТОВ «Модерн Пак»/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30028601.

22 лютого 2022 року між ТОВ «Модерн Пак» (Покупець) та компанією SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD (Постачальник) укладено контракт № 4 відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах: FOB NINGBO, Україна, відповідно до «Інкотермс-2010». Асортимент і ціна за одиницю Товару визначені в Рахунку до Контракту.

Згідно з п. 4 Контракту № 4 від 22.02.2022 року постачання Товару повинно здійснюватися на умовах FOB NINGBO, Україна (INCOTERMS 2010). Товар по цьому контракту буде виготовлений протягом 10 днів з дати попередньої оплати. Попередня оплата складає 30% від загальної вартості Товару, що постачається з можливістю оплати частками. Решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії Коносаменту.

Відповідно до п. 6 Контракту № 4 від 22.02.2022 року загальна вартість Товару, що поставляється в об`ємі цього контракту вказана в рахунку до цього Контракту. По цьому контракту платіж повинен бути здійснений в доларах США на вказаний рахунок Продавця на підставі Рахунку до цього контракту, з можливістю оплати частками. Продавець зобов`язаний виготовити Товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, визначеної рахунком до цього Контракту.

05 вересня 2022 року SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD виписала ТОВ «Модерн Пак» комерційний інвойс № ALL-MP016, яким визначено предметом поставки: «Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41 доларів США, на суму 19169.37 доларів США; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40 доларів США, на суму 19426.12 доларів США. Усього 129 рулонів, загальна сума 38595,49 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 15.11.2022 подано митну декларацію № 22UA204020029775U9 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.09.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ALL-MP016 від 05.09.2022; - накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 46148 від 05.11.2022; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С4401А0941/00188 від 12.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1270 від 14.11.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5774/16 від 14.11.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 4 від 22.02.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01-01-22МОД від 01.01.2022; - договір (контракт) про перевезення № 211/ФСР від 08.11.2021; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9197633 від 08.11.2022; - інші некласифіковані документи: відомості контейнерів № 46148 від 05.11.2022; - інші некласифіковані документи: заявка № 5774 від 02.11.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL322080NS5GIUR5 від 28.10.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 310120220516410407 від 07.09.2022.

Надання зазначеного пакету документів Рівненською митницею не заперечується.

Рівненською митницею складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Уповноваженою особою ТОВ «Модерн Пак» подано додаткові документи, а саме: - заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 №МОД0013; - експертний висновок від 16.11.2022 №19-09/662. Також повідомлено, що інших додаткових документів немає можливості надати, у зв`язку з чим просить в найкоротші терміни прийняти рішення на основі поданих до розгляду документів.

17 листопада 2022 року Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17 листопада 2022 року відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МК України та застосовано другорядний метод визначення митної вартості згідно положень ст. 59 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073.

ТОВ «Модерн Пак» з метою уникнення простою імпортованого товару подано нову вантажну митну декларацію № 22UA204020030216U3 від 18.11.2022, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.

12 грудня 2022 року ФОП ОСОБА_1 , що є уповноваженою особою ТОВ «Модерн Пак» подав скаргу до Державної митної служби України на рішення Рівненської митниці від 17.11.2022 № UA204000/2022/00181/2 про коригування митної вартості товарів, у якій просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Державна митна служба України листом від 23.01.2023 № 08-4/15-02/13-474 повідомила, що за результатами розгляду скарг прийнято рішення про залишення їх без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України передбачає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішення. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 15.11.2022 подано митну декларацію № 22UA204020029775U9 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.09.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ALL-MP016 від 05.09.2022; - накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 46148 від 05.11.2022; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С4401А0941/00188 від 12.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1270 від 14.11.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5774/16 від 14.11.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 4 від 22.02.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01-01-22МОД від 01.01.2022; - договір (контракт) про перевезення № 211/ФСР від 08.11.2021; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9197633 від 08.11.2022; - інші некласифіковані документи: відомості контейнерів № 46148 від 05.11.2022; - інші некласифіковані документи: заявка № 5774 від 02.11.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL322080NS5GIUR5 від 28.10.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 310120220516410407 від 07.09.2022.

Надання зазначеного пакету документів Рівненською митницею не заперечується.

Рівненською митницею складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Уповноваженою особою ТОВ «Модерн Пак» подано додаткові документи, а саме: - заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 №МОД0013; - експертний висновок від 16.11.2022 №19-09/662.

Надання додаткових документів Рівненською митницею також не заперечується.

17 листопада 2022 року Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Рішенням Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17 листопада 2022 року відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору та зазначено, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 22.02.2022 № 4 «Попередня оплата складає 30% від загальної вартості товару», «решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії коносаменту». Разом з цим до митного оформлення декларантом платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 15.08.2022 № 197 містить посилання на декілька рахунків які до митного оформлення не надані; - в гр. 44 МД зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2022 № 4 зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару; - додатково декларантом надано заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 № МОД0013 підписану лише однією стороною - експедитором; -заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР підписана лише однією стороною - експедитором; - в заявці від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.2021 №211/ФСР вказана вартість послуг експедитора 8450 USD (2 контейнера), що суперечить рахунку на оплату від 14.11.2022 № 1270 та довідці про транспортні витрати від 14.11.2022 № 5774/16 - «Винагорода експедитора - 900грн». Також декларантом додатково надана заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР де вказано «Вартість морського фрахту» замість «Вартість послуг Експедитора»; - в МД країни відправлення від 07.09.2022 № 310120220516410407 зазначений інвойс № ALL-MP015-16, що не кореспондується з номером інвойсу наданого до митного оформлення; - в MRN № 22PL322080NS5G1UR5 зазначений інвойс № ALL-MP015. Разом з цим до митного оформлення декларантом наданий комерційний інвойс від 05.09.2022 № ALL-MP016; - додатково наданий експертний висновок від 16.11.2022 № 19-09/662 неналежної якості та не підлягає візуальному контролю. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу та включення до митної вартості товару усіх належних складових з огляду на транспортування власними силами покупця. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості ідентичних товарів. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МК України та застосовано другорядний метод визначення митної вартості згідно положень ст. 59 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 Контракту № 4 від 22.02.2022 року постачання Товару повинно здійснюватися на умовах FOB NINGBO, Україна (INCOTERMS 2010). Товар по цьому контракту буде виготовлений протягом 10 днів з дати попередньої оплати. Попередня оплата складає 30% від загальної вартості Товару, що постачається з можливістю оплати частками. Решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії Коносаменту.

Відповідно до п. 6 Контракту № 4 від 22.02.2022 року загальна вартість Товару, що поставляється в об`ємі цього контракту вказана в рахунку до цього Контракту. По цьому контракту платіж повинен бути здійснений в доларах США на вказаний рахунок Продавця на підставі Рахунку до цього контракту, з можливістю оплати частками. Продавець зобов`язаний виготовити Товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, визначеної рахунком до цього Контракту.

05 вересня 2022 року SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD виписала ТОВ «Модерн Пак» комерційний інвойс № ALL-MP016, яким визначено предметом поставки: «Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі»: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41 доларів США, на суму 19169.37 доларів США; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40 доларів США, на суму 19426.12 доларів США. Усього 129 рулонів, загальна сума 38595,49 доларів США.

Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року на загальну суму 51625,33 доларів США, підтверджується факт оплати частини суми поставленого товару на підставі комерційного інвойсу № ALL-MP016 від 05.09.2023 року.

На підставі договору про надання транспортно-експедиторських обслуговування № 211/ФСР від 08.11.2021 ТОВ «Модерн Пак» залучило перевізника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА» для транспортування придбаних товарів.

У транспортній заявці № МОД0013 від 16.08.2022 сторони узгодили маршрут перевезення Ningbo (Китай) - Жидачів (Україна) в контейнері MRKU4150424 за коносаментом ZHWE22090121, вартість перевезення 501254,40 грн шляхом переказу на банківський рахунок. Заявкою № МОД0013 від 16.08.2022 передбачено, що порт завантаження Ningo, порт розвантаження Gdansk, пункт доставки Жидачів. Заявкою також погоджено перелік і вартість послуг по організації транспортно-експедиційного обслуговування вантажу.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 14.11.2022 № 5774/16 транспортні витрати загалом становлять 501254,40 грн. Маршрут перевезення Ningbo (Китай) - Жидачів (Україна) в контейнері MRKU4150424 за коносаментом ZHWE22090121. Сума відповідає визначеному у додатку до договору.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Модерн Пак» при митному оформленні зазначив в митній декларації № 22UA204020029775U9 від 15.11.2022 року ціну товару в сумі 38595,49 доларів США, відповідно до комерційного інвойсу № ALL-MP016 від 05.09.2023 року, оскільки відповідно до умов Контракту № 4 від 22.02.2022 року, асортимент і ціна за одиницю товару визначаються в рахунку до контракту, що в свою чергу свідчить про виконання умов контракту № 4, та можливості встановлення ціни імпортованого товару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, встановлено, що «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості».

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.

Митним органом не доведено, що «Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR», має аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.) з товаром зазначеним в митних деклараціях від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073 на підставі яких здійснювалося коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд зазначає, що митний орган не може здійснювати коригування митної вартості товару на підставі інших митних декларацій, оскільки, не доведено, що «Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR» має аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.), що в свою чергу впливає на ціну товару.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення декларантом додано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 15.08.2022 № 197, яке містить посилання на декілька рахунків які до митного оформлення не надані, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Контракту № 4 від 22.02.2022 року постачання Товару повинно здійснюватися на умовах FOB NINGBO, Україна (INCOTERMS 2010). Товар по цьому контракту буде виготовлений протягом 10 днів з дати попередньої оплати. Попередня оплата складає 30% від загальної вартості Товару, що постачається з можливістю оплати частками. Решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії Коносаменту.

Пунктом 5 Контракту №4 від 22.02.2022 передбачено, що товари повинні бути доставлені 40 НQ контейнером. Умови поставки вказані на основі рахунку до контракту продавця.

Згідно з п. 6 Контракту № 4 від 22.02.2022 року загальна вартість Товару, що поставляється в об`ємі цього контракту вказана в рахунку до цього Контракту. По цьому контракту платіж повинен бути здійснений в доларах США на вказаний рахунок Продавця на підставі Рахунку до цього контракту, з можливістю оплати частками. Продавець зобов`язаний виготовити Товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, визначеної рахунком до цього Контракту.

З огляду на вказане, суд зазначає, що в Контракті № 4 від 22.02.2022 сторонами передбачено чіткий перелік документів, які супроводжують товар, та містять інформацію про цей товар, зокрема, про його ціну.

Всі зазначені документи представником позивача були представлені митному органу під час митного оформлення товару, відтак твердження відповідача про відсутність погоджених сторонами контракту документів, які підтверджують ціну товару, не відповідає дійсності.

Суд наголошує, що 05 вересня 2022 року SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD виписала ТОВ «Модерн Пак» комерційний інвойс № ALL-MP016, яким визначено предметом поставки: «Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі»: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41 доларів США, на суму 19169.37 доларів США; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40 доларів США, на суму 19426.12 доларів США. Усього 129 рулонів, загальна сума 38595,49 доларів США.

Суд зазначає, що вартість товару, зазначена в електронній митній декларації повністю відповідає вартості товару, яка зазначена в комерційному інвойсі № ALL-MP016 від 05.09.2022. В зазначеному комерційному інвойсі № ALL-MP016 від 05.09.2022 загальна вартість становить 38595,49 доларів США, що відповідає задекларованій.

Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року на загальну суму 51625,33 доларів США, підтверджується оплата імпортованого товару в тому числі і відповідно до інвойсу № ALL-МР016.

Таким чином, позивачем надано документи в обґрунтування оплати імпортованого товару. Біль того, суд наголошує, що декларант не зобов`язаний надавати документи, які не стосуються конкретної поставки імпортованого товару. В даному випадку поставка товару здійснювалася на підставі комерційного інвойсу № ALL-MP016 від 05.09.2022, а оплата частини відбулася на підставі платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року на загальну суму 51625,33 доларів США.

Таким чином, суд критично оцінює зазначені відповідачем твердження.

Щодо доводів відповідача про те, що в гр. 44 МД зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2022 № 4 зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару, проте документально не підтверджено відомості про виробника товару, суд зазначає наступне.

Суд критично оцінює зауваження митного органу в рішенні про те, що в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника.

Суд зазначає, що позивачем здійснювалася закупівля товару безпосередньо в постачальника, інформацію про залучення посередників як на території Республіки Китай, так і на території України відповідач не надав. Отже, Контракт № 4 від 22.02.2022 року на поставку товарів був укладений саме між позивачем та постачальником без залучення третіх осіб. Позивач здійснював оплату вартості товару безпосередньо постачальнику, на підтвердження чого надано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року. Постачальник в ході співробітництва ідентифікував себе саме у якості виробника товару.

Водночас, суд наголошує, що відповідач у рішенні не зазначив, яким чином зазначення контракту за кодом 4104, а не за будь-яким іншим кодом, впливає на визначення митної вартості товару та на необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості.

При цьому, суд констатує, що код контракту обрано вірно, оскільки відповідач не довів, що під час постачання товару за контрактом були залучені посередники, вартість послуг яких мала б бути додана до митної вартості.

Також відповідачем не обґрунтовано, яким чином на визначення митної вартості товарів впливає той факт, що відправник певного товару може не бути його виробником. Так, за відсутності в ланцюгу поставки посередників, вартість послуг яких за приписами МК України мала б додаватися до митної вартості товару, той факт, що відправник товару може не бути його виробником жодним чином не впливає на розмір митної вартості. А як зазначалося вище, товар постачався безпосередньо від постачальника до позивача.

Стосовно доводів митниці, про те, що: - заявка на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 № МОД0013 підписана лише однією стороною експедитором; - заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР підписана лише однією стороною - експедитором; - в заявці від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.2021 №211/ФСР вказана вартість послуг експедитора 8450 USD (2 контейнера), що суперечить рахунку на оплату від 14.11.2022 № 1270 та довідці про транспортні витрати від 14.11.2022 № 5774/16. Заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР де вказано «Вартість морського фрахту» замість «Вартість послуг Експедитора»; - в МД країни відправлення від 07.09.2022 № 310120220516410407 зазначений інвойс № ALL-MP015-16, що не кореспондується з номером інвойсу наданого до митного оформлення; - в MRN № 22PL322080NS5G1UR5 зазначений інвойс № ALL-MP015, а до митного оформлення наданий комерційний інвойс від 05.09.2022 № ALL-MP016, суд зауважує, що по суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

З наданих документів видно, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товарів «Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі…»), що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо застосування резервного методу

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, та підтримана у постанові від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

У постанові від 25.09.2020 у справі №810/2520/16 колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновком судів попередніх інстанцій, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своїх рішеннях не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З оскарженого рішення видно, що джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначені митні декларації від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073.

Проте оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про його необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2022 № UA204000/2022/000181/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Рівненською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації № 22UА204020029775U9 від 15.11.2022.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220 є незаконною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити.

Щодо вимоги в частині стягнення з Рівненської митниці надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита в сумі 71228,99 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною 5 статтею 301 МК України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Вимогами пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заяви, поданої за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Таким чином, законодавством детально визначено механізм повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних платежів.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб`єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених чинним законодавством. При цьому, такий порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов`язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов`язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Суд зазначає, що лише під час розгляду даної справи, судом встановлено необґрунтованість прийнятих Рівненською митницею рішень про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, що також свідчить про передчасність заявлених вимог щодо стягнення надмірно сплачених податків, оскільки рішення суду ще не набрало законної сили та товариством не вчинено дії, які передбачені Порядком № 643.

Позовних вимог про визнання протиправними будь-яких рішень, дій чи бездіяльності відповідача стосовно вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів у сумі 71228,99 грн, позивачем не заявлено, та вказаного судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надміру сплачених податків (кошти) в сумі 71228,99 грн, не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини 1, пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 5368,00 гривень.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Пак» (юридична адреса: 81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Вокзальна, буд. 1; поштова адреса: 81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Грушевського, буд. 37 (3 поверх); код ЄДРПОУ 30028601) до Рівненської митниці (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 104; код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови, стягнення надмірно сплачених податків задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17.11.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (код ЄДРПОУ 43958370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Пак» (код ЄДРПОУ 30028601) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна