Постанова

від 16.01.2025 по справі 380/11159/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11159/23 пров. № А/857/12617/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року (суддя Грень Н.М., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/11159/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Пак" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови, стягнення надміру сплачених податків, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Модерн-Пак звернулось в суд з позовом до Рівненської митниці та просило: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА204000/2022/000181/2 від 17.11.2022; визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Державної митної служби України на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Модерн Пак надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита на суму 71228,99 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17.11.2022 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Рівненська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Модерн Пак (далі - ТОВ Модерн Пак/позивач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30028601.

Між ТОВ Модерн Пак (Покупець) та компанією SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD (Постачальник) 22 лютого 2022 року укладено контракт № 4 відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах: FOB NINGBO, Україна, відповідно до Інкотермс-2010. Асортимент і ціна за одиницю Товару визначені в Рахунку до Контракту. Згідно з п. 4 Контракту № 4 від 22.02.2022 року постачання Товару повинно здійснюватися на умовах FOB NINGBO, Україна (INCOTERMS 2010). Товар по цьому контракту буде виготовлений протягом 10 днів з дати попередньої оплати. Попередня оплата складає 30% від загальної вартості Товару, що постачається з можливістю оплати частками. Решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії Коносаменту. Відповідно до п. 6 Контракту № 4 від 22.02.2022 року загальна вартість Товару, що поставляється в об`ємі цього контракту вказана в рахунку до цього Контракту. По цьому контракту платіж повинен бути здійснений в доларах США на вказаний рахунок Продавця на підставі Рахунку до цього контракту, з можливістю оплати частками. Продавець зобов`язаний виготовити Товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, визначеної рахунком до цього Контракту.

В подальшому 05 вересня 2022 року SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD виписала ТОВ Модерн Пак комерційний інвойс № ALL-MP016, яким визначено предметом поставки: Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41 доларів США, на суму 19169.37 доларів США; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40 доларів США, на суму 19426.12 доларів США. Усього 129 рулонів, загальна сума 38595,49 доларів США.

Відтак, з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 15.11.2022 подано митну декларацію №22UA204020029775U9 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.09.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ALL-MP016 від 05.09.2022; - накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 46148 від 05.11.2022; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С4401А0941/00188 від 12.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1270 від 14.11.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5774/16 від 14.11.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 4 від 22.02.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01-01-22МОД від 01.01.2022; - договір (контракт) про перевезення № 211/ФСР від 08.11.2021; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9197633 від 08.11.2022; - інші некласифіковані документи: відомості контейнерів № 46148 від 05.11.2022; - інші некласифіковані документи: заявка № 5774 від 02.11.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL322080NS5GIUR5 від 28.10.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 310120220516410407 від 07.09.2022.

Разом з тим, Рівненською митницею складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, та уповноваженою особою ТОВ Модерн Пак подано додаткові документи, а саме: - заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 №МОД0013; - експертний висновок від 16.11.2022 №19-09/662. Також повідомлено, що інших додаткових документів немає можливості надати, у зв`язку з чим просить в найкоротші терміни прийняти рішення на основі поданих до розгляду документів.

Разом з тим, 17 листопада 2022 року Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Як вбачається з рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17 листопада 2022 року таким відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МК України та застосовано другорядний метод визначення митної вартості згідно положень ст. 59 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073.

З метою уникнення простою імпортованого товару ТОВ Модерн Пак подано нову вантажну митну декларацію № 22UA204020030216U3 від 18.11.2022, де зазначено обчислений відповідачем показник митної вартості товару.

Також з матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2022 року уповноваженою особою ТОВ Модерн Пак подано скаргу до Державної митної служби України на рішення Рівненської митниці від 17.11.2022 № UA204000/2022/00181/2 про коригування митної вартості товарів, у якій просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, та Державна митна служба України листом від 23.01.2023 № 08-4/15-02/13-474 повідомила, що за результатами розгляду скарг прийнято рішення про залишення їх без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а також перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини 4 вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Як передбачено частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Здійснивши аналіз наведених норм суд першої інстанції вірно вказав, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Суд першої інстанції вірно вказав, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17).

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Проте, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Слід вказати, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як передбачено статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Щодо наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд першої інстанції вірно вказав, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Як вже було зазначено, з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим представником позивача 15.11.2022 подано митну декларацію № 22UA204020029775U9 разом з пакетом документів, які підтверджують митну вартість товару, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № б/н від 05.09.2022; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ALL-MP016 від 05.09.2022; - накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 46148 від 05.11.2022; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 22С4401А0941/00188 від 12.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1270 від 14.11.2022; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5774/16 від 14.11.2022; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 4 від 22.02.2022; - договір про надання послуг митного брокера № 01-01-22МОД від 01.01.2022; - договір (контракт) про перевезення № 211/ФСР від 08.11.2021; - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9197633 від 08.11.2022; - інші некласифіковані документи: відомості контейнерів № 46148 від 05.11.2022; - інші некласифіковані документи: заявка № 5774 від 02.11.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 22PL322080NS5GIUR5 від 28.10.2022; - копія митної декларації країни відправлення № 310120220516410407 від 07.09.2022.

Рівненською митницею складено повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, та уповноваженою особою ТОВ Модерн Пак подано додаткові документи, а саме: - заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 №МОД0013; - експертний висновок від 16.11.2022 №19-09/662.

Проте, Рівненською митницею 17 листопада 2022 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220 за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2022/000181/2 від 17 листопада 2022 року, відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару за ціною договору та зазначено, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: - відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 22.02.2022 № 4 Попередня оплата складає 30% від загальної вартості товару, решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії коносаменту. Разом з цим до митного оформлення декларантом платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 15.08.2022 № 197 містить посилання на декілька рахунків які до митного оформлення не надані; - в гр. 44 МД зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2022 № 4 зазначений під кодом документа 4104 та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару; - додатково декларантом надано заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 № МОД0013 підписану лише однією стороною - експедитором; -заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР підписана лише однією стороною - експедитором; - в заявці від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.2021 №211/ФСР вказана вартість послуг експедитора 8450 USD (2 контейнера), що суперечить рахунку на оплату від 14.11.2022 № 1270 та довідці про транспортні витрати від 14.11.2022 № 5774/16 - Винагорода експедитора - 900грн. Також декларантом додатково надана заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР де вказано Вартість морського фрахту замість Вартість послуг Експедитора; - в МД країни відправлення від 07.09.2022 № 310120220516410407 зазначений інвойс № ALL-MP015-16, що не кореспондується з номером інвойсу наданого до митного оформлення; - в MRN № 22PL322080NS5G1UR5 зазначений інвойс № ALL-MP015. Разом з цим до митного оформлення декларантом наданий комерційний інвойс від 05.09.2022 № ALL-MP016; - додатково наданий експертний висновок від 16.11.2022 № 19-09/662 неналежної якості та не підлягає візуальному контролю. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу та включення до митної вартості товару усіх належних складових з огляду на транспортування власними силами покупця. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості ідентичних товарів. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком. Проведено консультації з декларантом згідно із ст.57 МК України та застосовано другорядний метод визначення митної вартості згідно положень ст. 59 МК України. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073.

Відповідно до п. 4 Контракту № 4 від 22.02.2022 року постачання Товару повинно здійснюватися на умовах FOB NINGBO, Україна (INCOTERMS 2010). Товар по цьому контракту буде виготовлений протягом 10 днів з дати попередньої оплати. Попередня оплата складає 30% від загальної вартості Товару, що постачається з можливістю оплати частками. Решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії Коносаменту.

Пунктом 6 Контракту № 4 від 22.02.2022 року передбачено, що загальна вартість Товару, що поставляється в об`ємі цього контракту вказана в рахунку до цього Контракту. По цьому контракту платіж повинен бути здійснений в доларах США на вказаний рахунок Продавця на підставі Рахунку до цього контракту, з можливістю оплати частками. Продавець зобов`язаний виготовити Товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, визначеної рахунком до цього Контракту.

В подальшому, 05.09.2022 року SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD виписала ТОВ Модерн Пак комерційний інвойс № ALL-MP016, яким визначено предметом поставки: Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41 доларів США, на суму 19169.37 доларів США; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40 доларів США, на суму 19426.12 доларів США. Усього 129 рулонів, загальна сума 38595,49 доларів США.

Також, платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року на загальну суму 51625,33 доларів США, підтверджується факт оплати частини суми поставленого товару на підставі комерційного інвойсу № ALL-MP016 від 05.09.2023 року.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання транспортно-експедиторських обслуговування № 211/ФСР від 08.11.2021 ТОВ Модерн Пак залучило перевізника Товариство з обмеженою відповідальністю ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА для транспортування придбаних товарів. У транспортній заявці № МОД0013 від 16.08.2022 сторони узгодили маршрут перевезення Ningbo (Китай) - Жидачів (Україна) в контейнері MRKU4150424 за коносаментом ZHWE22090121, вартість перевезення 501254,40 грн шляхом переказу на банківський рахунок. Заявкою № МОД0013 від 16.08.2022 передбачено, що порт завантаження Ningo, порт розвантаження Gdansk, пункт доставки Жидачів. Заявкою також погоджено перелік і вартість послуг по організації транспортно-експедиційного обслуговування вантажу. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 14.11.2022 № 5774/16 транспортні витрати загалом становлять 501254,40 грн. Маршрут перевезення Ningbo (Китай) - Жидачів (Україна) в контейнері MRKU4150424 за коносаментом ZHWE22090121. Сума відповідає визначеному у додатку до договору.

Зважаючи на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ Модерн Пак при митному оформленні зазначив в митній декларації №22UA204020029775U9 від 15.11.2022 року ціну товару в сумі 38595,49 доларів США, відповідно до комерційного інвойсу № ALL-MP016 від 05.09.2023 року, оскільки відповідно до умов Контракту № 4 від 22.02.2022 року, асортимент і ціна за одиницю товару визначаються в рахунку до контракту, що в свою чергу свідчить про виконання умов контракту № 4, та можливості встановлення ціни імпортованого товару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеною у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, встановлено, що У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений ч.2 ст.53 МК України, які підтверджують митну вартість товару. Проте відповідач не довів, що подані у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару.

Суд першої інстанції вірно вказав, що митним органом не доведено, що Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, має аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.) з товаром зазначеним в митних деклараціях від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073 на підставі яких здійснювалося коригування митної вартості товару.

Відтак, судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган не може здійснювати коригування митної вартості товару на підставі інших митних декларацій, оскільки, не доведено, що Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR має аналогічне маркування (якість, фактура і т.д.), що в свою чергу впливає на ціну товару.

Доводи митного органу про те, що до митного оформлення декларантом додано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 15.08.2022 № 197, яке містить посилання на декілька рахунків які до митного оформлення не надані, спростовуються наступним.

Так, відповідно до п. 4 Контракту № 4 від 22.02.2022 року постачання Товару повинно здійснюватися на умовах FOB NINGBO, Україна (INCOTERMS 2010). Товар по цьому контракту буде виготовлений протягом 10 днів з дати попередньої оплати. Попередня оплата складає 30% від загальної вартості Товару, що постачається з можливістю оплати частками. Решту оплати у розмірі 70% здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії Коносаменту.

Як передбачено пунктом 5 Контракту №4 від 22.02.2022, товари повинні бути доставлені 40 НQ контейнером. Умови поставки вказані на основі рахунку до контракту продавця.

Згідно з п. 6 Контракту № 4 від 22.02.2022 року загальна вартість Товару, що поставляється в об`ємі цього контракту вказана в рахунку до цього Контракту. По цьому контракту платіж повинен бути здійснений в доларах США на вказаний рахунок Продавця на підставі Рахунку до цього контракту, з можливістю оплати частками. Продавець зобов`язаний виготовити Товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, визначеної рахунком до цього Контракту.

Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що в Контракті № 4 від 22.02.2022 сторонами передбачено чіткий перелік документів, які супроводжують товар, та містять інформацію про цей товар, зокрема, про його ціну. Всі зазначені документи представником позивача були представлені митному органу під час митного оформлення товару, відтак твердження відповідача про відсутність погоджених сторонами контракту документів, які підтверджують ціну товару, не відповідає дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2022 року SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD виписала ТОВ Модерн Пак комерційний інвойс № ALL-MP016, яким визначено предметом поставки: Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі: 1) 40мкм(23+17)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 68 рулонів, 13595.3 кг, ціна 1 кг - 1.41 доларів США, на суму 19169.37 доларів США; 2) 45мкм(25+20)*1280мм(1260)*4000м CLEAR, 61 рулон, 13875.8 кг, ціна 1 кг - 1.40 доларів США, на суму 19426.12 доларів США. Усього 129 рулонів, загальна сума 38595,49 доларів США.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вартість товару, зазначена в електронній митній декларації повністю відповідає вартості товару, яка зазначена в комерційному інвойсі № ALL-MP016 від 05.09.2022. В зазначеному комерційному інвойсі № ALL-MP016 від 05.09.2022 загальна вартість становить 38595,49 доларів США, що відповідає задекларованій.

Також, платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року на загальну суму 51625,33 доларів США, підтверджується оплата імпортованого товару в тому числі і відповідно до інвойсу № ALL-МР016.

Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем надано документи в обґрунтування оплати імпортованого товару.

Також суд першої інстанції вірно зазанчив, що декларант не зобов`язаний надавати документи, які не стосуються конкретної поставки імпортованого товару. В даному випадку поставка товару здійснювалася на підставі комерційного інвойсу № ALL-MP016 від 05.09.2022, а оплата частини відбулася на підставі платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року на загальну суму 51625,33 доларів США.

Стосовно доводів відповідача про те, що в гр. 44 МД зовнішньоекономічний контракт від 22.02.2022 № 4 зазначений під кодом документа 4104 та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару, проте документально не підтверджено відомості про виробника товару, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Суд першої інстанції вірно спростував зауваження митного органу в рішенні про те, що в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника.

Слід зазначити, що позивачем здійснювалася закупівля товару безпосередньо в постачальника, інформацію про залучення посередників як на території Республіки Китай, так і на території України відповідач не надав. Відтак, Контракт № 4 від 22.02.2022 року на поставку товарів був укладений саме між позивачем та постачальником без залучення третіх осіб. Позивач здійснював оплату вартості товару безпосередньо постачальнику, на підтвердження чого надано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 197 від 15.08.2022 року. Постачальник в ході співробітництва ідентифікував себе саме у якості виробника товару.

Разом з тим, відповідач у рішенні не зазначив, яким чином зазначення контракту за кодом 4104, а не за будь-яким іншим кодом, впливає на визначення митної вартості товару та на необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що код контракту обрано вірно, оскільки відповідач не довів, що під час постачання товару за контрактом були залучені посередники, вартість послуг яких мала б бути додана до митної вартості.

Окрім цього, відповідачем не обґрунтовано, яким чином на визначення митної вартості товарів впливає той факт, що відправник певного товару може не бути його виробником. Так, за відсутності в ланцюгу поставки посередників, вартість послуг яких за приписами МК України мала б додаватися до митної вартості товару, той факт, що відправник товару може не бути його виробником жодним чином не впливає на розмір митної вартості. А як зазначалося вище, товар постачався безпосередньо від постачальника до позивача.

Щодо доводів митниці, про те, що: - заявка на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.08.22 № МОД0013 підписана лише однією стороною експедитором; - заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР підписана лише однією стороною - експедитором; - в заявці від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.2021 №211/ФСР вказана вартість послуг експедитора 8450 USD (2 контейнера), що суперечить рахунку на оплату від 14.11.2022 № 1270 та довідці про транспортні витрати від 14.11.2022 № 5774/16. Заявка від 02.11.2022 № 5774 до договору транспортного експедирування від 08.11.21 № 211/ФСР де вказано Вартість морського фрахту замість Вартість послуг Експедитора; - в МД країни відправлення від 07.09.2022 № 310120220516410407 зазначений інвойс № ALL-MP015-16, що не кореспондується з номером інвойсу наданого до митного оформлення; - в MRN № 22PL322080NS5G1UR5 зазначений інвойс № ALL-MP015, а до митного оформлення наданий комерційний інвойс від 05.09.2022 № ALL-MP016, суд першої інстанції вірно вказав, що по суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з наданих документів видно, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказані митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Також слід вказати, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Щодо доводів митного органу про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, то суд першої інстанції вірно такі відхилив, оскільки вважав, що формальне посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товарів Стрічки самоклейкі марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі…), що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що декларант надав митному органу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо застосування резервного методу, суд першої інстанції вірно вказав, що частина 2 статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такі висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, тому такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування.

Як вбачається з оскарженого рішення митного органу, джерелом коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначені митні декларації від 10.10.2022 № UA209120/2022/030072, № UA209120/2022/030073.

Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що додатково свідчить про його необґрунтованість.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, а, в свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Відтак, зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2022 № UA204000/2022/000181/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки у процесі розгляду справи встановлено, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2022/000181/2 від 17.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000220 є незаконною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також вірно задоволено судом першої інстанції.

Щодо вимоги в частині стягнення з Рівненської митниці надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита в сумі 71228,99 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною 5 статтею 301 МК України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Пунктами 4, 5 розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заяви, поданої за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відтак, законодавством детально визначено механізм повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних платежів. При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим, у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб`єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених чинним законодавством. При цьому, такий порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов`язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов`язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, лише під час розгляду даної справи, судом встановлено необґрунтованість прийнятих Рівненською митницею рішень про коригування митної вартості і картки відмови в прийнятті митної декларації, що також свідчить про передчасність заявлених вимог щодо стягнення надмірно сплачених податків.

Разом з тим, позовних вимог про визнання протиправними будь-яких рішень, дій чи бездіяльності відповідача стосовно вжиття заходів щодо оформлення та подання висновку до уповноваженого казначейства або до іншого уповноваженого органу про повернення грошових коштів у сумі 71228,99 грн, позивачем не заявлено, та судом не встановлено.

А відтак, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача надміру сплачених податків (кошти) в сумі 71228,99 грн, не підлягають задоволенню.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції про підставність позовних вимог до часткового задоволення.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі №380/11159/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга І. В. Глушко