Рішення

від 25.04.2024 по справі 400/11305/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 р. № 400/11305/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Саусфуд", вул. Озерна, буд. 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54058, пронакладення арешту на кошти та інші цінності,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

накласти арешти на кошти на інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «САУСФУД» (далі Товариство або відповідач), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу відповідача у сумі 2 384 311,77 грн на користь держави.

Як фактичну підставу для задоволення позовних вимог Управління зазначило наявність у відповідача з 2020 року податкового боргу і відсутність у відповідача нерухомого майна та транспортних засобів; як процесуальну підставу для звернення до суду підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду були направлені відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями із зворотними повідомленнями, які повернулися до суду без вручення з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Також копії ухвал було надіслано на електронну адресу Товариства.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно, Товариство було повідомлено про розгляд судом справи.

Правом подати відзив відповідач не скористався, доказів погашення податкового боргу до суду не подав.

Представник позивача заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2019 № 0237825004 Головне управління ДПС в Одеській області визначило суму штрафних санкцій, що мало сплатити Товариство, - 226,20 грн; податковим повідомлення-рішенням від 14.11.2019 № 0237845004 Головне управління ДПС в Одеській області визначило суму штрафних санкцій, що мало сплатити Товариство, - 382 633 грн.

Ці податкові повідомлення-рішення Товариство отримало 29.11.2019.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2019 № 0268605004 Головне управління ДПС в Одеській області визначило суму штрафних санкцій, що мало сплатити Товариство, - 88 287,57 грн.

Докази вручення цього податкового повідомлення-рішення відсутні.

До позовної заяви додана податкова вимога від 11.10.2019 № 185322-50, сума 1 913 165 грн. Дата вручення податкової вимоги 09.12.2019.

На підтвердження податкового боргу в сумі 1 913 165 грн (що виник не у зв`язку із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями) Управління подало «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі Уточнюючий розрахунок), що був поданий Товариством 01.10.2019 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року.

Як вказано у позові та у доданому до нього розрахунку податкової заборгованості, строк сплати суми за Уточнюючим розрахунком 20.09.2019.

Ухвалою від 08.04.2024 суд зобов`язав Управління подати письмові пояснення щодо обставин виникнення у відповідача у вересні 2020 року податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 913 165 грн. У поясненнях позивач мав зазначити, які наслідки для обліку податкових зобов`язань відповідача з податку на додану вартість мало значення рядку 20.1 (1 913 165 грн) у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року, та яким чином подання Уточнюючого розрахунку з коригуванням значення цього рядка (0 грн) вплинуло на цей облік. Пояснення позивач мав підтвердити відповідними доказами та посиланням на правові норми.

У клопотанні Управління, що надійшло до суду 17.04.2024, відповідач вказав: «… ТОВ «САУСФУД» перейшло на облік до ГУ ДПС у Миколаївській області з 03.01.2020. У 2019 році платник знаходився на обліку в ГУ ДПС в Одеській області та податкова звітність з ПДВ надавалась до ДПІ у Приморському районі м. Одеси … Інтегрована картка платника з податку на додану вартість … за 2019 рік в АІС «Податковий блок» в ГУ ДПС у Миколаївській області відсутня … З огляду на звітність з податку на додану вартість, подану ТОВ «САУСФУД» за звітний період липень 2019 року … до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДПС в Одеській області, платником в зменшення податкового боргу (рядок 20.1 податкової декларації) віднесено 1913165 гривень. У зв`язку з відсутністю ІКП з податку на додану вартість за 2019 рік в ГУ ДПС у Миколаївській області, встановити наявність податкового боргу з ПДВ на момент подачі податкової звітності за липень 2019 року та правомірність віднесення зазначеної суми в зменшення податкового боргу неможливо. Платником 20.09.2019 надано уточнюючий розрахунок з ПДВ за звітний період липень 2019 року … та відкориговано суму ПДВ, яка була зарахована ним у зменшення податкового боргу (рядок 20.1) по декларації з ПДВ за липень 2019 року: зменшено рядок 20.1 на 1913165 грн. та збільшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) та яка переноситься до рядку 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду на 1913165 гривень …».

При прийняті рішення суд виходив з такого.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти на інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, умовою для задоволення відповідного позову є подання контролюючим органом належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження двох обставин наявність податкового боргу платника податків на відсутність у платника податків майна (на яке можливо звернути стягнення), вартість якого дорівнює сумі податкового боргу (або є більшою).

Позивач, про що вказано вище, не додав до позовної заяви доказів, що підтверджують вручення Товариству податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0268605004 (сума 88 287,57 грн), тому суд визнав недоведеними твердження Управління про виникнення у Товариства 21.01.2020 податкового боргу у вказаній сумі.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з Уточнюючим розрахунком, сума податкових зобов`язань 2 263 845 грн, сума податкового кредиту 6 899 822 грн, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту 4 635 977 грн. Ці показники свідчать про відсутність обов`язку Товариства зі сплати до Державного бюджету України податку на додану вартість.

Відповідно, Уточнюючий розрахунок не є доказом на підтвердження того, що 20.09.2019 у Товариства виник податковий борг в сумі 1 913 165 грн.

Інших доказів на підтвердження цієї обставини позивач не подав.

Отже, наявність податкового боргу Товариства в сумі 2 384 311,77 грн Управління не довело.

У частинах першій та другій статті 88 Податкового кодексу України вказано, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Про те, що зверненню контролюючого органу до суду на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України має передувати опис майна платника податків у податкову заставу, вказано, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 825/2335/18. Так, Верховний Суд зазначив: «… З наданих позивачем доказів судами з`ясовано, що за ТОВ «Легіон Промбуд» не зареєстровано право власності на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (самохідні машини та механізми), однак не встановлено відсутності іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Враховуючи, що позивачем не доведено наявності обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд», що знаходяться в банку, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність законодавчих підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Легіон Промбуд» на суму …, що знаходяться на відкритих рахунках у банках …».

У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/7201/16 Верховний Суд вказав: «… податковий орган звернувся до суду з позовом … про накладення арешту на кошти та інші цінності 26.10.2016 року. Натомість, після звернення до суду з таким позовом, 07.11.2016 Спеціалізованою ДПІ з обслуговування великих платників податків … ще складались акти опису майна … За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що на день звернення до суду позивач не надав доказів, що ним було здійснено пошук всього майна відповідача та його балансова вартість є меншою суми податкового боргу, а тому вимоги Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків … щодо арешту на кошти та інші цінності … на розрахункових рахунках є передчасними та не обґрунтованими …».

Згідно з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.06.2022 у справі № 280/5400/19, саме дата акта опису майна платника податків у податкову заставу є початком перебігу встановленого абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку для пред`явлення адміністративного позову на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

У позові відсутні посилання на факт опису майна Товариства у податкову заставу; акт опису майна до позовної заяви не доданий.

Відповідно, докази на підтвердження вказаних у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України обставин, достатніх для задоволення позову, відсутні.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна