Рішення

від 24.04.2024 по справі 420/4051/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4051/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання - Кралі І.С.

представника позивача - Фомічова І.О.

представниці відповідача - Майбороди Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Кепітал до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Кепітал, до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.10.2023 №25868/15-32-07-05, яким знято з карти обліку ТОВ СТ Кепітал (код ЄДРПОУ 42044265) суму податку на додану вартість у розмірі 4 733 032, 75 грн. , винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач стверджує, що відповідач прийняв спірне рішення на підставі зроблених в Акті перевірки помилкових висновків щодо оцінки господарських операцій між позивачем та його контрагентами, керуючись припущеннями про те, що у зазначених юридичних осіб начебто відсутні взаємовідносини з субпідрядниками, не було подано звітність про здійснення виплати таким субпідрядникам, відсутні документи/звітність на придбання товарів та послуг.

На думку позивача, він як платник податків, не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач не вказав в Акті перевірки жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що в охопленому перевіркою періоді, а саме в червні 2023 року, позивач проявив себе несумлінним платником, оформляв взаємовідносини із ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення ПДВ. Перевіркою достовірності і правильністю визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту встановлено її завищення на 4 733 032,75 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що з метою здійснення фінансово-господарської діяльності пов`язаною з проведенням будівництва житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури позивач укладав договори підряду з рядом контрагентів, у яких відсутні власні основні засоби, трудові ресурси, відсутні виплати фізичним особам - підприємцям, не підтверджений факт здійснення робіт фізичними особами-підприємцями, відсутнє документальне підтвердження виконання контрагентами умов договру. Строк дії дозволу на виконання фасадних робіт у контрагента сплинув. Первинні документи по господарським операціям з контрагентами формально оформлені та не можуть слугувати для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання товарів, послуг.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

12.02.2024 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.

05.03.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

26.03.2024 суд ухвалив оголосити перерву для надання часу сторонам підготуватися до судових дебатів.

17.04.2024 суд за результатами розгляду справи ухвалив вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач є суб`єктом господарської діяльності, перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Одеській області, взятий на податковий облік 04.04.2018. Основний вид діяльності - будівництво.

На підставі направлень від 16.08.2023 №12396/15-32-07-05 та №12395/15-32-07-05, виданих ГУ ДПС в Одеській області, та наказу ГУ ДПС в Одеській області №6417-п від 15.08.2023 та №6749-п від 25.08.2023, відповідач провів виїзну позапланову документальну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (податкова декларація з ПДВ №9178886461 від 20.07.2023).

За наслідками перевірки відповідач склав акт №24110/15-32-07-05/42044265 від 05.09.2023, в якому він зафіксував порушення податкового законодавства: п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, що означає завищення суми від`ємного значення,яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2023 року на 4 733 032,75 грн.

На підставі акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.10.2023 №25868/15-32-07-05, яким знято з картки обліку суму ПДВ 4 733 032,75 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що під час перевірки використовувалися дані інформаційно-аналітичних систем державної податкової служби: ПС Податковий блок, Єдиний реєстр податкових накладних. Також в акті відповідач вказав, що виявив порушення податкового законодавства під час документального оформлення господарських операцій між позивачем та TOB Алюмгарант-Юг, ТОВ Альта-Систем , ТОВ Наяда-Сервіс, ТОВ Керуюча Компанія Коїм, в результаті чого, від`ємне значення податку на додану вартість, сформоване TOB СТ Кепітал за наслідками реєстрації податкових накладних за операціями з вищенаведеним контрагентами, має бути зменшене на суму відповідних податкових накладних.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2023 No25868/15-32-07-05, позивач звернувся зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

Державна податкова служба України розглянула зазначену скаргу та рішенням про результати розгляду скарги від 27.12.2023 скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10.10.2023 No 25868/15-32-07-05 без змін.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи встановлює стаття 44 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Так, відповідно до п.44.1.п.44.2 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з ст.198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Звертаючись до обставин цієї справи, суд встановив, що оскаржуване ППР було прийняте відповідачем на підставі зроблених в акті перевірки висновків при оцінці господарських операцій між позивачем та наступними контрагентами: ТОВ Алюмгарант-Юг (Код ЄДРПОУ 43826634). ТОВ Альта-Систем (Код ЄДРПОУ 39725863), ТОВ "Наяда-Сервіс (Код ЄДРПОУ 39776698), ТОВ Керуюча Компанія Коін (Код ЄДРПОУ 40276718).

Зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ Алюмгарант-Юг, суд встановив, що позивач у спірному періоді як Замовник укладав з цим контрагентом (Підрядник) договори згідно з якими Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик власними силами виконати в установлений Договором строк розробку проекту, поставку та монтаж скляних огороджувальних конструкцій на обєкті Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м.Одеса, Київський р-н, вул. Рєпіна, 1-Б. Виконання робіт стосувалося житлового будинку та спортивного комплексу будівництва.

На підтвердження часткового виконання зобов`язань позивач склав акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та відповідну довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на загальну суму 647 413,20 грн. На момент проведення перевірки були відсутні відповідні акти та довідки по роботам, як зазначає позивач, оскільки такі роботи ще не були виконані в повному об`ємі.

Відповідно до бухгалтерського обліку в рамках виконання зазначених договорів підряду позивач сплатив на користь ТОВ Алюмгарант-ЮГ" грошові кошти у розмірі 2 814 540,22 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

ТОВ Алюмгарант-ЮГ на адресу позивача за період жовтень 2021-червень 2023 року склало податкові накладні на загальну суму 2 814 540,22 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 469 090,05 грн.

Відповідач стверджує, що позивач безпідставно включив до задекларованого показника податкового кредиту ПДВ за господарськими операціями з ТОВ Алюмгарант-ЮГ. Зокрема, на думку відповідача, про це свідчить відсутність виплат за цивільно-правовими договорами, зміст цих договорів не дає можливість встановити суть зобов`язання, характер та обсяг робіт, які зобов`язані виконувати фізичні особи, відсутність штатних співробітників, які пов`язані зі здійсненням виготовлення готових виробів у вигляді алюмінієвих або скляних конструкцій.

Спираючись на вищевикладене, відповідач дійшов до узагальненого висновку, що позивач проявив себе несумлінним платником при обранні в якості виконавця підрядних робіт ТОВ 'Алюмгарант-Юг, здійснив перерахування грошових коштів без отримання документального підтвердження виконання підрядником умов договорів, як підстави отримання документального підтвердження виконання підрядником умов договорів, як підстави перерахування коштів. Всі ці факти, на думку відповідача, є проявом відсутності розумної обачності посадових осіб позивача.

Суд відхиляє зазначені вище аргументи відповідача, оскільки встановив, що станом на 29.08.2023 ТОВ Алюмгарант-Юг в повному обсязі виконало роботи на об`єкті позивача за договором 27/02-2023 від 27.02.2023 , що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на загальну суму 647 413,20 грн.

У зв`язку з цим, Підрядник підписав Акти приймання-передачі робіт лише за цивільно-правовими договорами з фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких Підрядник залучав для виконання робіт для виконання своїх зобов`язань за договором No27/02-2023 від 27.02.2023. Підрядник здійснив розрахунки за відповідними цивільно-правовими угодами та подав в податкові органи звітність

Щодо підрядних робіт в межах укладеного ще одного Договору підряду з цим контрагентом No 30/08-2022 від 30.08.2022 позивач зазначає, що станом на час перевірки роботи не були повністю завершені, тобто позивачем не прийняті. Підрядник повідомив позивача, що відомості про оплату субпідрядних робіт підрядникам, залученим по цивільно-правовим договорам на виконання робіт за Договором No 30/08-2022 будуть подані в податкові органи після розрахунку з підрядниками за повністю виконані та прийняті роботи. При цьому приймання робіт за цивільно-правовими договорами та здійснення відповідних розрахунків із субпідрядниками здійснюється після підписання Актів виконаних робіт з позивачем за відповідним договором підряду.

Таким чином, твердження відповідача про нереальність господарських операцій, проведених з ТОВ Алюмгарант-Юго у зв`язку з відсутністю працівників було зроблено передчасно.

Твердження відповідача про невключення у вартість робіт вартості матеріалів, не відповідає змісту самих Договорів підряду. Відповідно до умов договорів підряду No 27/02-2023 від 27.02.2023, та No 30/08-2022 від 30.08.2022 з урахуванням наданих додатків до них, вони не розрізняють вартість матеріальних ресурсів та вартість підрядних робіт. Умови договорів підряду містять положення, відповідно до яких Підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи з власних матеріалів, а ціна за одиницю виконання робіт включає в себе вартість робіт, супутніх та витратних матеріалів, а також включає прямі та непрямі витрати, які несе Підрядник в зв`язку з виконанням робіт. Відповідно, вартість робіт включає в себе в тому числі вартість матеріалів.

Підрядник надав позивачу документи на підтвердження походження матеріалів, а саме: договори та супровідні документи на підтвердження придбання Підрядником відповідних матеріалів у сторонніх постачальників, а також надав сертифікати якості від постачальників на відповідні матеріали. На ці документи позивач вказував відповідачу під час перервірки. Проте вказані факти відповідач проігнорував.

Твердження контролюючого органу про відсутність у Підрядника в штаті працівників, необхідних для виготовлення скляних та металопластикових конструкцій, не підтверджені жодними доказами та не свідчить про відсутність у Підрядника спроможностей реально виконати свої зобов`язання за Договорами підряду.

Щодо строків виконання зобов`язань за Договором та укладення Додаткової угоди про продовження строків - відповідне твердження, на думку суду, не підтверджує відсутність в діях позивача належної обачності, оскільки, відповідач належним чином не довів факт такого порушення. Сам по собі факт непідписання Сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, не свідчить про нереальність господарських операцій. Факт належного чи неналежного виконання Підрядником своїх зобов`язань за договором визначається Сторонами самостійно та не свідчить про відсутність в діях позивача належної обачності з приводу обрання контрагента.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач в Акті перевірки самий зробив висновок, що Номенклатура щодо придбання від постачальників товарів, робіт, послуг, свідчить про отримання товарів, складових частин, алюмінієвих та скляних конструкцій", що в свою чергу, підтверджує факт, належного отримання Підрядником матеріалів, з яких виконано підрядні роботи.

В контексті спірних правовідносин суд застосовує правовий висновок у постанові Великої палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі No 160/3364/19, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставить в залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути, підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, том)' платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Альта-Систем.

Суд встановив, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Альта-Систем (Підрядник) 18.10.2021 було укладено договір підряду згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання па свій ризик виконати в установлений Договором строк будівельні роботи на фасаді об`єкта Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м.Одеса. Київський р-н, вул. Рєпіна, 1-Б.

На підтвердження виконання зобов`язань були складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на загальну суму 16 386 820,35 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2 731 136,73 грн.

Відповідно до бухгалтерського обліку в рамках виконання зазначеного договору підряду TOB СТ Кепітал сплатило на користь ТОВ Альта-Систем 18 826 286,15 грн., в тому числі ПДВ.

ТОВ Альта-Систем на адресу позивача склало за період жовтень 2021- червень 2023 року податкові накладні на загальну суму 18 826 286,15 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 3 137 714,33 грн.

Суд відхиляє твердження відповідача про відсутність у ТОВ Альта-Систем дозвільних документів для виконання робіт на висоті, оскільки воно спростовується Декларацією відповідності матеріально-технічної бази законодавству з питань охорони праці, відповідно до якої ТОВ Альта-Систем задекларовано право виконувати висотні роботи, яку позивач надавав податковому органу.

3 приводу визначення переліку осіб, які виконували підрядні роботи, ТОВ Альта-Систем повідомило, що підприємство має в штаті чисельну кількість фахівців, які були залучені для виконання робіт на об`єкті позивача. На доказ реальності перебування відповідних працівників у трудових відносинах з ТОВ Альта-Систем, останнім надано разом з письмовими поясненнями від 29.08.2023 відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за формою 4 ДФ за період 2021-2023 років.

Як і у випадку з ТОВ Алюмгарант-Юг відповідач не надав повної та належної оцінки всім наданим документам у зв`язці між собою. Відповідно, контролюючим органом не встановлено належними та допустимими засобами та доказами факти нереальності господарських операцій.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Наяда-Сервіс суд встановив, що 14.01.2020 між вказаним товариством (Підрядник) та позивачем (Замовник) укладено договір будівельного підряду No 14/01/2020. Згідно з яким Підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик в установлений договором строк виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті "Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м.Одеса. Київський р-н, вул. Рєпіна, 1-Б, Замовник зобов`язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену та дозвільну документацію, прийняти від Підрядника роботи та оплатити їх.

На підтвердження виконання зобов`язань по договору підряду за період з лютого 2020 року по грудень 2021 року були складені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в з відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на загальну суму 8 362 886,48 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1 393 814,41 грн.

Позивач відповідно до бухгалтерського обліку в рамках виконання зазначеного договору підряду сплатив на користь ТОВ Наяда-Сервіс грошові кошти у розмірі 8 642 398,84 грн.

ТОВ Наяда-Сервіс на адресу позивача за період лютий 2020 року по грудень 2021 року склав податкові накладні.

Відповідач в акті перевірки, а також в обґрунтування своїх заперечень на позов посилається на те, що ТОВ Наяда-Сервіс не спроможне власними силами виконати підрядні роботи за договором з ТОВ СТ Кепітал, що свідчить про їх залучення для виконання робіт.

Суд звертає увагу на суперечливість цих аргументів. Так, на арк. 33 Акту, контролюючий орган вказує, що ТОВ Наяда-Сервіс має належні коди КВЕД для здійснення будівельних робіт; у штаті підприємства перебувають 25 осіб, вартість основних фондів Товариства складає 192,9 тис. грн.

Також позиція контролюючого органу, щодо неможливості ТОВ Наяда-Сервіс виконати підрядні роботи ґрунтується на наявності в податковій звітності господарських операцій із сумнівними контрагентами, віднесеними до категорії ризикових. При цьому з огляду на арк.37-40 Акту перевірки зазначені контрагенти віднесеними до категорії ризикових рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних, розрахунку коригування в ЄРПН, які прийняті значно пізніше, ніж були проведені господарські операції з ТОВ Наяда-Сервіс.

Отже, на час здійснення господарських операцій між ТОВ Наяда-Сервіс та субпідрядними організаціями, які були задіяні при будівництві житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури не було сумнівів щодо добросовісності відповідного субпідрядника.

Позиція щодо впливу дій контрагента на достовірність даних податкового обліку платника податків неодноразово висловлювалась Верховним Судом.

Зокрема, Верховний Суд у Постанові від 03.11.2020 року у справі № 804/16596/15 висловив думку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання в його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів і злагодженість дій між ними.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Керуюча Компанія Кош суд встановив, що 30.03.2021 між ТОВ Керуюча Компанія Кош (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладений договір поставки обладнання (ліфтів у кількості 3-х одиниць).

Поставка товару підтверджується видатковими накладними No 457, 458 від 30.11.2021. Факт оплати поставленого товару підтверджується платіжними інструкціями.

Підставою для висновку про нереальність господарської операції, відповідач вважає факт коригування ТОВ Керуюча компанія Коін податкових накладних, на підставі яких останнє придбало ліфти для подальшої реалізації позивачу, а також відсутність інших фактів взаємовідносин з постачальником ТОВ КРАФТ АУФЦЮГЕ УКРАЇНА по вказаній номенклатурі товару.

Суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу та звертає увагу, що ТОВ КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ КОІН надало первинні документи, які підтверджують факт ввезення ліфтів на митну територію України для подальшої реалізації товару.

Як вже зазначалось, відповідно до згаданої практики Великої Палати Верховного Суду викладеної у Постанові від 07.07.2022 у справі No 160/3364/19 відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак - кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Верховним Судом зазначено, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язком платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону N 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

Суд звертає увагу, що на момент здійснення господарської операції з постачання ліфтів від ТОВ Керуюча компанія Коін до позивача та реєстрації відповідних податкових накладних жодних підстав для сумніву у достовірності первинних документів чи підстав вважати недобросовісним постачальника у TOB СТ Кепітал не було і не могло бути.

Крім того, розрахунок коригування ТОВ Керуюча компанія Коін відбувся більш ніж через місяць після постачання товарів ТОВ СТ Кепітал, відповідно ТОВ СТ Кепітал не може нести відповідальності за дії, про які воно не було і не могло бути обізнане, і які відбулись після добросовісного виконання ТОВ СТ Кепітал своїх обов`язків щодо дотримання правил податкового обліку.

Відповідач проігнорував факт надання позивачем документів, які підтверджують факт ввезення товарів на митну територію України, а саме, міжнародну товарно-транспортну накладну, надану разом із запереченнями.

Отже на підставі викладеного, суд робить вважає, що відповідач жодним чином не обґрунтував та не довів нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Відтак - обґрунтованих підстав для зменшення сум від`ємного значення податку на додану вартість у позивача контролюючий орган не навів, у зв`язку з чим суд робить висновок , що зменшення від`ємного значення ПДВ позивача є протиправним, а позов належить до задовлення.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про задоволення позову, на підставі ч.1 ст.139 КАС України суд робить висновок про розподіл судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 10.10.2023 №25868/15-32-07-05, яким знято з карти обліку ТОВ СТ Кепітал суму податку на додану вартість у розмірі 4 733 032 (чотири мільйони сімсот тридцять три тисячі тридцять дві), 75 грн., винесене Головним управлінням ДПС в Одеській області.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області ( код ЄДРПОУ 44069166; 65044, м.Одеса, вул. Семінарська,5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТ Кепітал (код ЄДРПОУ 42044265; 65016, м.Одеса, вул. Рєпіна, 1-Б) судовий збір у сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.04.2024.

Суддя Оксана БОЙКО