Постанова

від 05.09.2024 по справі 420/4051/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4051/24

Головуючий в І інстанції: Бойко О.Я.

Дата та місце ухвалення рішення: 17.04.2024 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

за участю секретаря Худика С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Кепітал» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ Кепітал» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2023 року № 25868/15-32-07-05.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.10.2023 року № 25868/15-32-07-05.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200, п.п. 69.2, 69.9, 69.11 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України та наказів від 15.08.2023 року № 6417-п, від 25.08.2023 року № 6749-п і направлень від 16.08.2023 року, ГУДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СТ Кепітал» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, за результатами якої складено акт від 05.09.2023 року № 24110/15-32-07-05/42044265.

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою з питань декларування за період червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2023 року № 9178886461), встановлено порушення п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ за червень 2023 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 4733032,75 грн.

ТОВ «СТ Кепітал» не погодилось з висновками акту перевірки, у зв`язку з чим, позивачем подані заперечення на цей акт від 25.09.2023 року.

За результатами розгляду вказаних заперечень на акт перевірки, ГУДПС в Одеській області складено відповідь на заперечення від 05.10.2023 року № 13520/КПР/15-32-07-05-06, в якій визначено, що висновки акту перевірки від 05.09.2023 року № 24110/15-32-07-05/42044265 по суті порушень залишаються без змін, при цьому, зазначено, що висновки акту викладаються у такій редакції: «Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, встановлено порушення п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ за червень 2023 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 4733032,75 грн.».

На підставі акту перевірки від 05.09.2023 року № 24110/15-32-07-05/42044265 та відповіді від 05.10.2023 року № 13520/КПР/15-32-07-05-06 за результатами розгляду заперечень, ГУДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2023 року № 25868/15-32-07-05, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9178886461 від 20.07.2023 року за червень 2023 року на 4733032,75 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав даний позов.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог абз. 1-3 п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно абз 1-3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог абз. 1 п. 201.1, абз 1-3 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктами 200.1, 200.2, 200.4, 200.8 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

За правилами п.п. 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до вимог пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно п. 69, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Згідно обставин даної справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СТ Кепітал» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2023 року № 9178886461).

Дані декларації від 20.07.2023 року № 9178886461 з ПДВ за червень 2023 року наступні:

- рядок 9 усього податкових зобов`язань 0 грн.;

- рядок 17 усього податкового кредиту 15576027 грн.;

- рядок 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 15576027 грн.;

- рядок 20 сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 р. 5 ПК України 0 грн.;

- рядок 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 15576027 грн.

Показники від`ємного значення з податку на додану вартість, які задекларовані в рядку 21 декларації з ПДВ за червень 2023 року на суму ПДВ 15576027 грн. сформовані за період грудень 2018 року червень 2023 року.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17) встановлено її завищення на 4733032,75 грн., що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Вказані висновки перевірки ґрунтуються на порушенні позивачем вимог п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України та помилковому врахуванні при визначенні показника 10.1 (колонка Б, дозволений податковий кредит) Декларації операцій з отримання послуг від підрядників TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс», ТОВ «Керуюча Компанія «Коін».

Що стосується операцій позивача з TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс», слід зазначити наступне.

Так, як встановлено в ході перевірки та підтверджено під час судового розгляду справи, з метою здійснення фінансово-господарської діяльності, пов`язаною з проведенням будівництва житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, вул. Рєпіна, 1-Б, ТОВ «СТ Кепітал» укладені наступні договори підряду, а саме:

- 30.08.2022 року між ТОВ «СТ Кепітал» (замовник) та TOB «Алюмгарант-Юг» (підрядник) укладено договір підряду № 30/08-2022, згідно якого, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик та власними силами виконати в установлений Договором строк розробку проекту, поставку та монтаж скляних огороджувальних конструкцій на Об`єкті: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б» (а.с.138-150 т.1);

- 27.02.2023 року між ТОВ «СТ Кепітал» (замовник) та TOB «Алюмгарант-Юг» (підрядник) укладено договір підряду № 27/02-2023, згідно якого, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик та власними силами в установлений Договором строк виконати розробку проекту, поставку та монтаж алюмінієвих та металопластикових конструкцій на Об`єкті: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б» (а.с.151-169 т.1);

- 18.10.2021 року між ТОВ «СТ Кепітал» (замовник) та ТОВ «Альта-Систем» (підрядник) укладено договір підряду № 18.10.21, згідно якого, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати в установлений Договором строк будівельні роботи на фасаді Об`єкта: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б» (а.с.5-25 т.3);

- 14.01.2020 року між ТОВ «СТ Кепітал» (замовник) та ТОВ «Наяда-Сервіс» (Підрядник) укладено договір будівельного підряду № 14/01/2020, згідно якого, Підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні робіти на користь Замовника на об`єкті «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б» (а.с.74-89 т.4).

Як до перевірки, так і до суду, позивачем надані додатки до вказаних договорів, в яких погоджено ціну робіт та графік проведення оплати робіт.

В ході перевірки встановлено та підтверджено під час судового розгляду справи, що TOB «СТ Капітал» в рамках виконання вказаних договорів перерахувало грошові кошти (відображено в бухгалтерському обліку Кт 311 Дт 631) на розрахунковий рахунок своїх контрагентів, що підтверджується платіжними інструкціями.

В акті перевірки чітко вказано, що позивачем сформовано податковий кредит по операціям з TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс» на підставі податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, які виписані за першою подією оплата робіт/послуг, яка проведена у відповідності до узгодженого графіку.

Рахунки на оплату, картки рахунку, платіжні інструкції, податкові накладні, які досліджувались під час перевірки залучені також до матеріалів справи.

Загальна сума операцій з TOB «Алюмгарант-Юг» - 2814540,22 грн., ПДВ 469090,05 грн., обсяг постачання за ставкою 20% - 2345450,17 грн.

Загальна сума операцій з ТОВ «Альта-Систем» - 18826286,15 грн., ПДВ 3137714,33 грн., обсяг постачання за ставкою 20% - 15688571,82 грн.

Загальна сума операцій з ТОВ «Наяда-Сервіс» - 8874176,60 грн., ПДВ 1479029,40 грн., обсяг постачання за ставкою 20% - 7395147,20 грн.

Будь-яких невідповідностей щодо перерахованих позивачем сум в якості оплати підрядних робіт/послуг - даним платіжних інструкцій, даним бухгалтерського обліку та даним, які наведені в податкових накладних, які виписані контрагентами позивача, перевіркою не встановлено.

Таким чином, перевіркою підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям з TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс» за першою подією оплата послуг та на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, що цілком відповідає вимогам ст.ст. 198, 201 ПК України.

Фактично висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту по операціям з TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс» суперечать встановленим в ході перевірки обставинам щодо дотримання умов, за якими і формується податковий кредит згідно наведених вимог ПК України, а саме проведення оплати робіт/послуг, виписка та реєстрація ПН в ЄРПН, які і дають право платнику податків на формування податкового кредиту.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що під час перевірки проведено аналіз єдиного реєстру податкових накладних щодо TOB «Алюмгарант-Юг» та встановлено, що цим контрагентом виписані податкові накладні у зв`язку із реалізацію товарів, робіт, послуг - виготовлення та встановлення захисних ролетів, виготовлення та монтаж скляних конструкцій, металопластикові конструкції, алюмінієві конструкції, ворота секційні підйомні, номенклатура щодо придбання від постачальників товарів, робіт, послуг, свідчить про отримання товарів, складових частин алюмінієвих та скляних конструкцій.

Тобто, в ході перевірки підтверджено відповідність номенклатури товарів, робіт, послуг, які надаються TOB «Алюмгарант-Юг», тим роботам, які виконував вказаний контрагент для позивача.

Також, щодо ТОВ «Альта-Систем» в ході перевірки встановлено, що вказане товариство здійснює діяльність з будівництва житлових та нежитлових будівель, має офіс та виставковий зал, є платником ПДВ, має власні основні засоби, які складаються з будівельних інструментів, мало дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 21.07.2015 року.

Щодо ТОВ «Наяда-Сервіс» перевіркою встановлено, що основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель, товариство має штатних працівників, має основні засоби.

Під час перевірки також встановлено фактичний ланцюг здійснення робіт на користь позивача та субпідрядників ТОВ «Наяда-Сервіс».

В акті перевірки наведений перелік податкових накладних, які виписані TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс» для позивача та підтверджено обставини їх реєстрації в ЄРПН.

Крім того, як вже зазначалось, в акті перевірки неодноразово підтверджено факт перерахування позивачем грошових коштів на рахунок TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс» та обставини щодо формування податкового кредиту за першою подією оплата послуг.

Поряд з цим, встановивши наведені вище обставини, які підтверджують правовірність формування позивачем податкового кредиту по операціям з TOB «Алюмгарант-Юг», ТОВ «Альта-Систем», ТОВ «Наяда-Сервіс», відповідач не визнав податковий кредит позивача по цим операціям:

- щодо TOB «Алюмгарант-Юг» завищено податковий кредит на 12467 грн. та 439957 грн.;

- щодо ТОВ «Альта-Систем» завищено податковий кредит на 2731137 грн.;

- щодо ТОВ «Наяда-Сервіс» завищено податковий кредит на 863949 грн.

Вказані висновки відповідача обґрунтовані наступним.

Так, як в акті перевірки, так і під час судового розгляду справи, в тому числі, в апеляційній скарзі, відповідач вказує на те, що TOB «Алюмгарант-Юг» не мало штатних співробітників, які пов`язані зі здійсненням виготовлення готових виробів у вигляді алюмінієвих або скляних конструкцій, та незважаючи на укладання договорів підряду, що передбачає проведення робіт, а не виключно постачання товару, TOB «Алюмгарант-Юг» не здійснювало розширення штатних співробітників.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визнані безпідставними вказані доводи відповідача, з огляду на викладене.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки прямо вказано, що перевіряючим були надані договори №№ 1-ДП, 2-ДП від 01.09.2022 року, №№ 1-ДП, 2-ДП, 3-ДП, 4-ДП від 27.02.2023 року, які укладені TOB «Алюмгарант-Юг» (замовник) та ФО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (виконавці), згідно яких, Виконавець зобов`язується для Замовника виконати роботу в обсязі і на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (роботи): монтаж скляних огороджувальних конструкцій на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б».

Вказані договори долучені до матеріалів справи (а.с.238-241 т.1, а.с.125-126, 204-207 т.2, 19-20, 22-23, 25-26, 28-29 т.7).

Крім того, як вже зазначалось, в ході перевірки відповідачем підтверджені обставини щодо отримання TOB «Алюмгарант-Юг» товарів, складових частин алюмінієвих та скляних конструкцій.

Ці обставини підтверджуються і наданими позивачем до матеріалів справи доказами щодо отримання TOB «Алюмгарант-Юг» товарів, складових частин алюмінієвих та скляних конструкцій, а саме договорами поставки, рахунками, податковими накладними, видатковими накладними, ТТН, виписками банку, оборотно-сальдовими відомостями вказаного контрагента позивача (а.с.242-250 т.1, 1-26, 43-45, 49-50, 52-54, 68-69, 74-83, 86-91, 95-101, 110-112, 114, 116-122, 127-134, 159-160, 153-174, 176-184, 210-224, 237-241, 244-250 т.2, 1 т.3).

В матеріалах справи також наявні витяг з реєстру платників ПДВ, виписка з ЄДРПОУ щодо TOB «Алюмгарант-Юг», договір оренди офісного приміщення TOB «Алюмгарант-Юг», повідомленнями про об`єкти оподаткування TOB «Алюмгарант-Юг» (а.с.27-42, 92-94, 135-136, 185-186 т.2).

Таким чином, в ході перевірки та під час судового розгляду справи належними доказами підтверджено обставини щодо отримання TOB «Алюмгарант-Юг» товарів, складових частин алюмінієвих та скляних конструкцій, можливості TOB «Алюмгарант-Юг» виконати спірні роботи шляхом залучення субпідрядників, реєстрацію TOB «Алюмгарант-Юг» в ЄДРПОУ та як платника ПДВ, наявності у цього товариства об`єктів оподаткування тощо, що повністю спростовує доводи відповідача.

Посилання відповідача в акті перевірки, під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі на те, що зміст цивільно-правових договорів не дає можливість встановити суть зобов`язання, характер та обсяг робіт, які зобов`язані виконувати фізичні особи, та пов`язаність цих договорів з виконанням зобов`язань TOB «Алюмгарант-Юг» перед TOB «СТ Капітал» є необґрунтованими, оскільки в наданих договорах чітко визначено, що субпідрядники мають здійснити монтаж скляних огороджувальних конструкцій на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б», тобто, суть зобов`язання, характер робіт, об`єкт тощо відповідає договорам, які укладені позивачем з TOB «Алюмгарант-Юг».

Крім того, колегія суддів враховує, що до заперечень на акт перевірки позивачем додатково податковому органу були надані копії сертифікатів відповідності, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо скляних, алюмінієвих та металопластикових конструкцій, поставку та монтаж яких здійснював TOB «Алюмгарант-Юг» (а.с.95-98 т.1).

До заперечень на акт перевірки позивачем також надані листи погодження щодо допуску до будівельного майданчика субпідрядників TOB «Алюмгарант-Юг» - ФО ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (виконавці) (а.с.99-100 т.1).

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки та в апеляційній скарзі на те, що за даними податкової звітності TOB «Алюмгарант-Юг» підтверджено оплату послуг лише ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також посилань відповідача на ненадання до перевірки актів прийняття виконаних робіт, як від фізичних осіб до TOB «Алюмгарант-Юг», так і від TOB «Алюмгарант-Юг» позивачу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як під час перевірки, так і в запереченнях на акт перевірки, позивач наголошував на тому, що ним укладено з вказаним підрядником TOB «Алюмгарант-Юг» договори від 30.08.2022 року № 30/08-2022 та № 27/02-2023 від 27.02.2023 року.

Для виконання робіт по кожному з договорів, TOB «Алюмгарант-Юг» залучено субпідрядників за цивільно-правовими договорами.

Станом на момент проведення перевірки акти виконаних робіт підписані лише щодо виконання договору № 27/02-2023 від 27.02.2023 року.

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано довідку TOB «Алюмгарант-Юг» та TOB «СТ Капітал» про вартість виконаних будівельних робіт та витрати і акт приймання виконаних будівельних робіт згідно договору № 27/02-2023 від 27.02.2023 року (а.с.170-173 т.1), а також акти здачі-приймання робіт (надання) послуг, які підписані TOB «Алюмгарант-Юг» та субпідрядниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у червні 2023 року (а.с.27-30 т.7).

З огляду на викладене, TOB «Алюмгарант-Юг» і проведено оплату послуг лише ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В свою чергу, позивач зазначив, що підрядні роботи станом на момент проведення перевірки по договору від 30.08.2022 року № 30/08-2022 не прийняті, акти виконаних робіт не підписані, у зв`язку із чим, підрядником повідомлено, що відомості про оплату робіт субпідрядників будуть відображені після прийняття робіт та проведення їх оплати.

Вказаним доводам позивача податковим органом взагалі не надано оцінки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що для повного та всебічного розгляду справи, судом апеляційної інстанції витребувані від позивача додаткові докази на підтвердження наведених вище обставин.

Так, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, позивачем надані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати і акт приймання виконаних будівельних робіт згідно договору від 30.08.2022 року № 30/08-2022 (а.с.10-13 т.7), які підписані TOB «Алюмгарант-Юг» та TOB «СТ Капітал» у березні 2024 року, а також і акти здачі-приймання робіт (надання) послуг, які підписані TOB «Алюмгарант-Юг» та субпідрядниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у лютому-березні 2024 року (а.с.19-24 т.7).

Таким чином, доводи позивача підтверджені належними доказами, а висновки відповідача здійснені без надання оцінки доводам позивача та ґрунтуються на припущеннях.

Що стосується ТОВ «Альта-Систем» слід зазначити, що в ході перевірки відповідачем встановлено, що для виконання укладеного з позивачем договору підряду ТОВ «Альта-Систем» залучались субпідрядники, перевіряючими досліджені договори, укладені ТОВ «Альта-Систем» з безпосередніми виконавцями робіт - ФОП ОСОБА_5 № 3/10-21 від 19.10.2021 року, ФОП ОСОБА_6 № 4/21 від 19.10.2021 року, ФОП ОСОБА_7 № 4-22 від 05.01.2022 року щодо виконання робіт з оздоблення фасаду на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б», та податковим органом не встановлено невідповідності умов цих договорів договору підряду, який укладений TOB «СТ Капітал» з ТОВ «Альта-Систем».

Крім того, по операціям TOB «СТ Капітал» з ТОВ «Альта-Систем» перевіряючими були досліджені довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в TOB «СТ Капітал» та ТОВ «Альта-Систем», які долучені також і до матеріалів справи (а.с.26-92 т.3), та будь-яких зауважень щодо цих первинних документів відповідачем не наведено.

Тобто, в ході перевірки належними доказами підтверджено можливості ТОВ «Альта-Систем» виконати спірні роботи шляхом залучення субпідрядників, підтверджені обставини щодо проведення позивачем оплати робіт, у зв`язку із чим, і сформовано податковий кредит та щодо подальшого фактичного виконання робіт на об`єкті згідно складених та підписаних TOB «СТ Капітал» та ТОВ «Альта-Систем» актів виконаних робіт.

Водночас, відповідач в акті перевірки, під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі посилається на закінчення строку дії дозволу ТОВ «Альта-Систем» на здійснення будівельних робіт на фасаді, що, на його думку відповідача, свідчить, про неможливість виконання спірних робіт з боку ТОВ «Альта-Систем».

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами відповідача, оскільки під час перевірки позивачем надавались пояснення та документи безпосередньо отримані від ТОВ «Альта-Систем», в тому числі, декларація ТОВ «Альта-Систем» відповідності матеріально-технічної бази та умов праці вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки щодо робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 м, монтаж, демонтаж, налагодження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, колиски для підіймання працівників, ця декларація зареєстрована в органі Держпраці 27.07.2020 року № 441 (а.с.192-197 т.3).

До заперечень на акт перевірки позивачем також надані протоколи засідання з перевірки знань з питань охорони праці, з питань пожежно-технічного мінімуму працівників, які були допущені до виконання робіт (а.с.101-104 т.1).

З огляду на викладене, посилання відповідача на закінчення строку дії дозволу ТОВ «Альта-Систем» на здійснення будівельних робіт на фасаді та неможливість виконання спірних робіт з боку ТОВ «Альта-Систем» є безпідставними та спростовуються наданими до перевірки та до суду доказами.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем непідтверджені обставини щодо фактичного виконання спірних робіт, оскільки до перевірки надані акти виконаних робіт підписані TOB «СТ Капітал» та ТОВ «Альта-Систем», однак, не надані акти виконаних робіт підписані ТОВ «Альта-Систем» та безпосередніми виконавцями робіт.

Однак, такі доводи відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки до заперечень на акт перевірки позивачем були надані акти виконаних робіт з оздоблення фасаду на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з об`єктами обслуговуючої інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, 1-Б», акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, які підписані ТОВ «Альта-Систем» та безпосередніми виконавцями робіт, платіжні доручення щодо оплати ТОВ «Альта-Систем» виконаних робіт, а саме ФОП ОСОБА_5 згідно договору № 3/10-21 від 19.10.2021 року, ФОП ОСОБА_6 згідно договору № 4/21 від 19.10.2021 року, ФОП ОСОБА_7 згідно договору № 4-22 від 05.01.2022 року.

Вказані договори, акти та платіжні доручення долучені і до матеріалів справи (а.с.105-135 т.1, 198-214 т.3, 62-111 т.7).

Додатково до матеріалів справи залученні відомості щодо нарахованого доходу, утримано податку ТОВ «Альта-Систем» по цим договорам (а.с.215-250 т.3, 1 т.4).

Таким чином, наданими під час перевірки та до заперечень на акт перевірки і до суду доказами підтверджені обставини щодо фактичного виконання спірних робіт, прийняття цих робіт від субпідрядників, прийняття робіт позивачем, як замовником будівництва, що повністю спростовує доводи відповідача.

Що стосується ТОВ «Наяда-Сервіс», під час перевірки досліджені договір будівельного підряду № 14/01/2020 від 14.01.2020 року, укладений між ТОВ «СТ Кепітал» (замовник) та ТОВ «Наяда-Сервіс» (Підрядник), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 і акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, платіжні інструкції щодо оплати будівельних робіт та податкові накладні, які також залучені до матеріалів справи (а.с.74-250 т.4, 1-51 т.5).

Будь-яких зауважень щодо цих первинних документів відповідачем не наведено.

Відповідачем також встановлено правовірність формування позивачем податкового кредиту за першою подією оплата робіт, встановлено відповідність даних податкових накладних даним платіжних інструкцій, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, актам приймання виконаних будівельних робіт, встановлено, що податкові накладні, складені ТОВ «Наяда-Сервіс» включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Крім того, як вже зазначалось, перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Наяда-Сервіс» є будівництво житлових і нежитлових будівель, товариство має штатних працівників, має основні засоби, а також за даними ЄРПН встановлено фактичний ланцюг здійснення робіт на користь позивача та субпідрядників ТОВ «Наяда-Сервіс».

Водночас, відповідач також послався на те, що ТОВ «Наяда-Сервіс» здійснює операції з ризиковими контрагентами, а тому, на думку податкового органу, податковий кредит сформований позивачем по операціям з ТОВ «Наяда-Сервіс» не може бути визнаний правомірним.

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства посилання в ньому на податкову інформацію щодо контрагентів контрагента позивача (ТОВ «Наяда-Сервіс»).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV, чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

За таких обставин, при проведенні документальної перевірки позивача та посилаючись на порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту і від`ємного значення по господарських операціях відповідач зобов`язаний був визначити в акті перевірки, в чому полягає невідповідність договорів позивача з його контрагентом, їх виконання, з посиланням на первинні документи.

В свою чергу, за відсутності такого визначення, висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та від`ємного значення по господарських операціях з вказаним контрагентом є необґрунтованим і не може бути підставою для прийняття ППР.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб`єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб`єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов`язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Більш того, колегія суддів наголошує, що відповідачем не здійснювалась перевірка діяльності контрагента позивача (ТОВ «Наяда-Сервіс») та його контрагентів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок відповідача, за відсутності дослідження діяльності контрагента позивача (ТОВ «Наяда-Сервіс») та його контрагентів, про не підтвердження взаємовідносин позивача та ТОВ «Наяда-Сервіс» є безпідставним та необґрунтованим.

Фактично доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами з боку відповідача під час судового розгляду справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару/послуг.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів контрагента позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об`єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення ТОВ «Наяда-Сервіс» господарських операцій для позивача та відсутність у позивача, як покупця послуг, права на податковий кредит, а тому, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати такий податковий кредит по господарських операціях з цим контрагентом.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідачем не заперечується, що позивач та його контрагент ТОВ «Наяда-Сервіс», а так само і контрагенти цього підприємства, на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

Більш того, відповідач встановив, що основним видом діяльності ТОВ «Наяда-Сервіс» є будівництво житлових і нежитлових будівель, товариство має штатних працівників, має основні засоби, а також за даними ЄРПН встановлено фактичний ланцюг здійснення робіт на користь позивача та субпідрядників ТОВ «Наяда-Сервіс».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу щодо відсутності підстав у позивача для формування податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ «Наяда-Сервіс», які ґрунтуються виключно на інформації щодо контрагентів цього контрагента позивача, яка непідтверджена жодними доказами.

Що стосується операцій позивача з ТОВ «Керуюча Компанія «Коін», колегія суддів зазначає наступне.

Як до перевірки, так і до суду, позивачем надано договір поставки обладнання № 30-03/лф від 30.03.2021 року (а.с.56-69 т.5), умовами якого передбачено, що ТОВ «Керуюча Компанія «Коін» (Постачальник) зобов`язується поставити (передати у власність) ТОВ «СТ Кепітал» (Покупець), на умовах DDP (Україна, м. Одеса) згідно Інкотермс в редакції 2010 року, обладнання - ліфти виробництва компанії thyssenkrupp Elevator Manufacturing Spain S.L. (Mostoles-Madrid, Іспанія) у кількості 3 одиниці.

Загальна ціна договору складає 4140840,77 грн., у тому числі ПДВ 690140,13 грн. Ціна договору включає в себе вартість обладнання, транспортування, упаковки, маркування та оформлення транспортних документів. Пункт поставки - об`єкт Покупця: м. Одеса, вул. Рєпіна, 1-Б.

Як встановлено в ході перевірки та підтверджено під час судового розгляду справи, поставка товару здійснена відповідно до видаткових накладних №№ 457, 458 від 30.11.2021 року, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), оплата товару проведена згідно платіжних інструкцій № 619 від 05.04.2021 року, № 786 від 07.07.2021 року, № 837 від 04.08.2021 року, № 1077 від 30.11.2021 року, № 1681 від 26.05.2023 року (а.с.70-77 т.5).

Податковий кредит сформований позивачем на підставі виписаних ТОВ «Керуюча Компанія «Коін» та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних від 05.04.2021 року № 9/1, від 07.07.2021 року № 3/1, від 04.08.2021 року № 1/1, від 26.05.2023 року № 13/1 (а.с.78-85 т.5).

В ході перевірки відповідачем підтверджено обставини щодо перерахування позивачем коштів за поставку обладнання, отримання цього товару, віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду.

Також перевіркою відстежено ланцюг походження пасажирських ліфтів, відображених у первинних документах ТОВ «СТ Кепітал», придбаних у постачальника ТОВ «Керуюча Компанія «Коін», та реєстрацію відповідних податкових накладних.

В акті перевірки відповідач підтвердив походження товару, дослідив первинні документи, які надані безпосередньо ТОВ «Керуюча Компанія «Коін», на запит ТОВ «СТ Кепітал», які також залучені до матеріалів справи (а.с.88-102 т.5).

В акті перевірки не наведено жодних зауважень щодо первинних документів, як позивача, так і ТОВ «Керуюча Компанія «Коін».

Водночас, в акті перевірки відповідач зазначив, що 22.07.2022 року ТОВ «Керуюча Компанія «Коін» та ТОВ «Крафт Ауфцюге Україна» (первісний постачальник) зареєстровані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників з кодом причини коригування 104 зміна номенклатури, у зв`язку із чим, відповідач дійшов висновку, що у спірному випадку не підтверджено походження товару.

Однак, такі висновки податкового органу є безпідставними та суперечать встановленим в акті перевірки обставинам.

Так, як вже зазначалось, відповідачем встановлено, як обставини отримання обладнання (ліфти), належне оформлення операцій поставки, як з боку позивача та його постачальника - ТОВ «Керуюча Компанія «Коін», так і з боку ТОВ «Керуюча Компанія «Коін» та його первісного постачальника - ТОВ «Крафт Ауфцюге Україна».

В акті перевірки чітко вказано про те, що податковим органом встановлено походження товару.

В свою чергу, проведенні ТОВ «Керуюча Компанія «Коін» та ТОВ «Крафт Ауфцюге Україна» коригування даних податкових накладних жодним чином не вплинули на зміст цих операцій та не свідчать про не підтвердження походження товару, поставки обладнання.

Колегія суддів наголошує, що в акті перевірки наведені дані розрахунків коригувань ТОВ «Керуюча Компанія «Коін» та ТОВ «Крафт Ауфцюге Україна», з яких чітко вбачається, що суть коригувань щодо номенклатури товару полягає у тому, що кількість товару, яка була визначена у ПН 0,63 та 0,37 замінена на наступне визначення кількості товару: « 0,634615» та « 0,365385».

Колегія суддів звертає увагу на те, що кількість поставлених ліфтів після коригування у спірному випадку жодним чином не змінилась та складає 3 шт, які і були поставлені в подальшому позивачу.

Ці обставини встановлені в ході перевірки.

Таким чином, доводи відповідача про те, що проведення первісними постачальниками коригувань до ПН свідчить про не підтвердження походження товару є безпідставними та такими, що спростовуються встановленими в ході перевірки обставинами.

Таким чином, оскільки в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності фактичності надання послуг від контрагентів позивача за перевіряємий період, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача, фактично суперечать встановленим в ході перевірки обставинам щодо спірних операцій та дослідженнями відповідачем первинними документами щодо спірних операцій, колегія суддів відхиляє доводи відповідача та погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного ППР.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 16.09.2024 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька