Рішення

від 24.04.2024 по справі 420/28724/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28724/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом Приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 20.10.2023 надійшов позов приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 16899/15-32-07-03 та № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023.

Ухвалою від 25.10.2023 позов залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

До суду від позивача за вх. № ЕС13252/23 надійшла заява з інформацією щодо наявності у позивача та його представника, а також у відповідача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвалою від 13.11.2023 прийнято до розгляду позовну заяву Приватного підприємства «ТЕКЛАЙН», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є відповідальним представником бізнесу та реального сектору економіки. Основним видом господарської діяльності позивача є експорт сільськогосподарської продукції, для чого він купує сільськогосподарську продукцію у вітчизняних виробників та в подальшому здійснює її продаж (експорт) іноземним покупцям за зовнішньоекономічними контрактами. З метою експорту позивач користується послугами перевезення/транспортування, транспортного експедирування, навантаження/розвантаження, перевалки, складування. Експортні операції та супутні послуги слугують підставою для формування від`ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі й заявленого позивачем до відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за березень 2023 року, за наслідками перевірки якої відповідачем винесені оскаржувані ППР. Відповідачем за результатами проведеної податкової перевірки було відмовлено позивачу в зарахуванні та бюджетному відшкодуванні сум ПДВ, які відносяться до господарських операцій з контрагентами ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (лютий-березень 2023) та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (березень 2023), які надавали позивачу в перевіряємому періоді транспортно-експедиторські послуги та послуги перевалки та перевезення вантажів відповідно. На думку відповідача, позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі отриманих послуг від зазначених постачальників по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій. До такого висновку відповідач дійшов виявивши певні «недоліки» в первинних документах, зокрема не відображення в актах наданих послуг місця складання, маршруту перевезення з зазначенням вулиці та номерів будинків, «недоліки» в ТТН. Позивач вважає, що господарські операції з посиланням на недоліки в оформленні первинних документів відповідачем не були спростовані або зазначені як не реальні, проте визначені як такі, що не дають право на податковий кредит та бюджетне відшкодування. На думку позивача, такі висновки відповідача є нелогічними та такими, що суперечать описаним та встановленим обставинам господарської діяльності позивача, яка полягає в придбанні зернової продукції у надійних виробників, перевезенні, складуванні та подальшому експорті, що є ланками одного ланцюга та складають зміст економічної діяльності позивача, а самі по собі «недоліки» в первинних документах не свідчать про те, що господарські операції не відбулись, не викликали змін в структурі активів та зобов`язань, або є нереальними та такими, що не дають права на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

29.11.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що перевіркою встановлено, що ПП «ТЕКЛАЙН» в ході провадження господарської діяльності у періодах виникнення від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах та поточному звітному періоді (періоди безперервного виникнення від`ємного значення - в лютому, березні 2023 року), відображало взаємовідносини з ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» - на суму ПДВ 247266,91 грн. (в лютому-березні 2023 року), ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» - на суму ПДВ 7925,45 (в березні 2023 року), по яким встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у складі отриманих послуг. В усіх актах виконаних робіт по ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» не відображено місце складання (вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), зміст господарської операції, а саме у кожному акті при відображенні найменування послуг (транспортно-експедиційних послуг перевезення) не розкрито їх маршрут (не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначена лише назва населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції. В товарно-транспортних накладних до актів виконаних робіт по ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» встановлені загальні порушення: не відображено: модель, тип автомобіля та марка, модель, тип причепа, напівпричепа; в розділі «пункт навантаження» зазначено лише назва населеного пункту без визначення конкретної адреси (вулиці та номер будинку); не відображено обов`язкові реквізити супроводжуваних документів на вантаж (назва, номер, дата); у розділі «відомості про вантаж» не відображено ціну без ПДВ та загальну суму з ПДВ за одиницю вантажу; у розділі «вантажно-розвантажувальні операції» по позиціях «навантаження» та «розвантаження» відсутня інформація щодо часу прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи; у всіх ТТН відсутня інформація про фактичного перевізника. В усіх актах виконаних робіт по ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» не відображено місце складання, зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображенні найменування послуг не розкрито місце наданих послуг (не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту вулиці та номери будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції.

До суду від позивача 13.12.2023 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що викладені у відзиві доводи є безпідставними.

18.12.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, відповіддю на відзив та запереченнями, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ТЕКЛАЙН» (код ЄДРПОУ 36920929) зареєстроване в якості юридичної особи 05.03.2010 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП «ТЕКЛАЙН» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 01.06.2023 № 7732/15-32-07-03-13, наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.05.2023 № 3498-п, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200, пп.69.2, пп.69.9, пп.69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «ТЕКЛАЙН», код за ЄДРПОУ 36920929, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт № 16208/15-32-07-03-09/36920929 від 15.06.2023, яким встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого завищено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за березень 2023 року) на 58062 грн.;

- - п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ за березень 2023 року) у розмірі 197130 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки № 16208/15-32-07-03-09/36920929 від 15.06.2023, ПП «ТЕКЛАЙН» подало на них заперечення.

Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 11.07.2023 № 9601/КПР/15-32-07-03-06 повідомлено ПП «ТЕКЛАЙН», що висновки акту перевірки залишаються без змін.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки, відповідачем 14.07.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 16899/15-32-07-03, яким за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку, у розмірі 197130 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 49283 грн.;

- № 16918/15-32-07-03, яким за порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 58062 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 16899/15-32-07-03 та № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023, ПП «ТЕКЛАЙН» подало на них скаргу до Державної податкової служби України (вх. № 25173/6 від 31.07.2023).

Рішенням Державної податкової служби України від 14.08.2023 вирішено продовжити строк розгляду скарги ПП «ТЕКЛАЙН» на податкові повідомлення-рішення до 28.09.2023.

25.09.2023 Державна податкова служба України прийняла рішення № 28354/6/99-00-06-01-04-06, яким залишила без змін ППР Головного управління ДПС в Одеській області № 16899/15-32-07-03 та № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023, а скаргу ПП «ТЕКЛАЙН» без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 16899/15-32-07-03 та № 16918/15-32-07-03 від 14.07.2023, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на тому, що позивач в ході провадження господарської діяльності у періодах виникнення від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах та поточному звітному періоді (періоди безперервного виникнення від`ємного значення - в лютому, березні 2023 року), відображав взаємовідносини з ТОВ «ОЛВІ ГРУП Україна» - на суму ПДВ 247266,91 грн. (в лютому-березні 2023 року), ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» - на суму ПДВ 7925,45 грн. (в березні 2023 року), по яким, на думку відповідача, неправомірно відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі отриманих послуг у зв`язку з недоліками в оформленні первинних документів.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.1-198.3 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

За визначенням підпунктів 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно з п. 10 розділу ІІІ Порядку №21 додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6); 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу ІІІ Порядку №21).

Згідно з п. 1 - 3 розділу ІV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Пунктом 4 розділу V Порядку №21 встановлено:

1) до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).

При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов`язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.

У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;

2) у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;

3) коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.

При заповненні рядка 14 обов`язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;

4) у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв`язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 «Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Д7) (додаток 7).

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

При заповненні рядка 15 обов`язковим є подання (Д7) (додаток 7);

5) у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період).

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Відповідно до підпунктів пункту 5 розділу V:

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно розділу V Порядку уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Суд встановив, що ПП «ТЕКЛАЙН» на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2023 № 07022013-1 у ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область) та на підставі договору поставки сільськогосподарської продукції від 17.03.2023 № 17/03/23 у СПОП «НИВА» (с. Красна Лука, Полтавська область) здійснювало придбання сільськогосподарської продукції з метою подальшого її продажу (експорту) іноземним покупцям за зовнішньоекономічними контрактами, що підтверджується наданими до суду копіями первинних документів: договорів, специфікацій, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних інструкцій.

В свою чергу, послуги перевезення (перевалки) придбаної у ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» та СПОП «НИВА» сільськогосподарської продукції (вантажу) надавалися позивачу контрагентами та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ».

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2023 року було укладено договір № 15/02/23 перевезення вантажу між ПП «ТЕКЛАЙН» (Замовник) та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (Експедитор), відповідно до умов якого Експедитор бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі («Вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим Договором та заявкам до нього.

На виконання вказаного договору Експедитором були надані послуги перевезення сільськогосподарської продукції Замовника (просо, сорго), за результатами чого складені та передані акти наданих послуг, ТТН, зареєстровані податкові накладні, а Замовник в свою чергу належним чином сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується платіжними інструкціями.

Вказані первинні документи надавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірки, а також їх копії знаходяться в матеріалах справи.

Так, надання послуг перевезення підтверджується наступними первинними документами: акт № ОУУА-000265 від 17.02.2023, податкова накладна № 117 від 17.02.2023, номенклатура послуг - транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) - м. Одеса (Одеська обл.) просо, кількість 50,84 т, загальна сума 188107,80 грн., у т.ч. ПДВ 31351,30 грн., платіжні інструкції від 21.02.2023 № 8700 на суму 156756,50 грн. та від 09.03.2023 № 8739 на суму 31351,30 грн.; акт № ОУУА-000316 від 24.02.2023, податкова накладна № 165 від 24.02.2023, номенклатура послуг - транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) - м. Одеса (Одеська обл.) просо, кількість 76,7 т, загальна сума 283789,69 грн., у т.ч. ПДВ 47298,28 грн., платіжні інструкції від 28.02.2023 № 8725 на суму 236491,41 грн. та від 09.03.2023 № 8738 на суму 47298,28 грн.; акт № ОУУА-000322 від 27.02.2023, податкова накладна № 174 від 27.02.2023, номенклатура послуг - транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) - м. Одеса (Одеська обл.) просо, кількість 77,22 т, загальна сума 285713,69 грн., у т.ч. ПДВ 47618,95 грн., платіжні інструкції від 28.02.2023 № 8723 на суму 238094,74 грн. та від 15.03.2023 № 8705 на суму 47618,95 грн.; акт № ОУУА-000388 від 03.03.2023, податкова накладна № 30 від 03.03.2023, номенклатура послуг - транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) - м. Одеса (Одеська обл.) просо, кількість 79,34 т, загальна сума 293557,68 грн., у т.ч. ПДВ 48926,28 грн., платіжна інструкція від 08.03.2023 № 8734 на суму 244631,40 грн.; акт № ОУУА-000458 від 15.03.2023, податкова накладна № 116 від 15.03.2023, номенклатура послуг - транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Гарманівка (Кіровоградська обл.) - м. Одеса (Одеська обл.) сорго, кількість 50,04 т, загальна сума 100080,20 грн., у тому числі ПДВ 16680,03 грн., платіжні інструкції від 17.03.2023 № 8707 на суму 83400,17 грн. та від 29.03.2023 № 8724 на суму 65606,30 грн. (з урахуванням сплати ПДВ по акту № ОУУА-000388 від 03.03.2023); акт № ОУУА-000607 від 30.03.2023, податкова накладна № 269 від 30.03.2023, номенклатура послуг - транспортно-експедиційні послуги перевезення по маршруту с. Красна Лука (Полтавська обл.) - м. Одеса (Одеська обл.) просо, кількість 103,86 т, загальна сума 332352,42 грн., у т.ч. ПДВ 55392,07 грн., платіжна інструкція від 31.03.2023 № 8726 на суму 276960,35 грн.

Проте, в Акті перевірки зазначено, що Позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ (лютий, березень 2023 року) у сумі 247266,91 грн. у складі отриманих послуг від постачальника ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій, чим порушені вимоги п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.

До таких висновків Відповідач дійшов на підставі того, що:

- в актах виконаних робіт не відображено: місце складання (вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображенні найменування послуг не розкрито їх маршрут (не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначена лише назва населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції;

- в товарно-транспортних накладних не відображено: модель, тип автомобіля та марка, модель, тип причепа/напівпричепа; в розділі «пункт навантаження» зазначено лише назва населеного пункту без визначення конкретної адреси (вулиці та номер будинку); не відображено обов`язкові реквізити супроводжувальних документів на вантаж (назва, номер, дата); у розділі «відомості про вантаж» не відображено ціну без ПДВ та загальну суму з ПДВ за одиницю вантажу; у розділі «вантажно-розвантажувальні операції» по позиціях «навантаження» та «розвантаження» відсутня інформація щодо часу прибуття, вибуття, простою, підпису відповідальної особи; відсутня інформація про фактичного перевізника;

- при досліджені відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам та Додатків 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за лютий, березень 2023 ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА», ТОВ «ЧОРНОМОРСЬКА ТОПЛИВНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 39976466, ТОВ «Н-ВЕКТОР», код ЄДРПОУ 43435133, ТОВ «СЕРВІСПЛАСТ», код ЄДРПОУ 40716993, не встановлена наявність фамілій водіїв, тобто вказані особи не працювали на вказаних підприємствах перевізниках ні по трудовому договору, ні по цивільно-правовому договору, ні в якості фізичної особи підприємця.

З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2021 року було укладено договір № 24092021 між ПП «ТЕКЛАЙН» (Замовник) та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (Виконавець), відповідно до умов якого «Виконавець» приймає на себе зобов`язання здійснити за рахунок Замовника комплекс робіт з перевалки та перевезення вантажу; виконуючи обов`язки за цим договором, Виконавець може надавати такі види послуг як: організація робіт, пов`язаних з накопиченням, подрібненням, складуванням, зважуванням, перевезенням, митним оформленням вантажів Замовника та інше, а також може укладати договори від свого імені, або вчиняти інші дії, необхідні для виконання зобов`язань, визначених цим договором; Замовник здійснює оплату робіт та послуг Виконавця на підставі виставлених рахунків шляхом безготівкового перерахування коштів, протягом 7 банківських днів після дати виставлення рахунків.

На виконання вказаного договору Виконавцем були надані Замовнику послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт, за результатами чого виписано (оформлено) акти надання послуг, зареєстровані податкові накладні, а Замовник в свою чергу належним чином сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується платіжними інструкціями.

Вказані первинні документи надавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірки, а також їх копії знаходяться в матеріалах справи.

Так, надання послуг з вантажувально-розвантажувальних робіт підтверджується наступними первинними документами: акт № 11 від 06.03.2023, податкова накладна № 12 від 06.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,95 т, загальна сума 3153,06 грн., у т.ч. ПДВ 525,51 грн.; акт № 12 від 06.03.2023, податкова накладна № 13 від 06.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,95 т, загальна сума 3153,06 грн., у т.ч. ПДВ 525,51 грн.; акт № 13 від 10.03.2023, податкова накладна № 14 від 10.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,00 т, загальна сума 3028,00 грн., у т.ч. ПДВ 504,67 грн.; акт № 14 від 16.03.2023, податкова накладна № 15 від 16.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 24,00 т, загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 15 від 16.03.2023, податкова накладна № 16 від 16.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 24,00 т, загальна сума 3159,60 грн., у т.ч. ПДВ 526,60 грн.; акт № 16 від 17.03.2023, податкова накладна № 17 від 17.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 24,70 т, загальна сума 3251,81 грн., у т.ч. ПДВ 541,97 грн.; акт № 17 від 18.03.2023, податкова накладна № 18 від 18.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 18 від 20.03.2023, податкова накладна № 19 від 20.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 19 від 20.03.2023, податкова накладна № 20 від 20.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 20 від 20.03.2023, податкова накладна № 21 від 20.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 21 від 20.03.2023, податкова накладна № 22 від 20.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 22 від 20.03.2023, податкова накладна № 23 від 20.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 23 від 21.03.2023, податкова накладна № 24 від 20.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 24,84 т, загальна сума 3270,24 грн., у т.ч. ПДВ 545,04 грн.; акт № 24 від 21.03.2023, податкова накладна № 25 від 21.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 23,98 т, загальна сума 3157,02 грн., у т.ч. ПДВ 526,17 грн.; акт № 25 від 24.03.2023, податкова накладна № 26 від 24.03.2023, номенклатура послуг - послуги з вантажувально-розвантажувальних робіт (просо), кількість 24,90 т, загальна сума 3278,14 грн., у т.ч. ПДВ 546,36 грн.; платіжними інструкціями про оплату за надані послуги від 28.03.2023 № 8712 та від 10.04.2023 № 8741.

Проте, в Акті перевірки зазначено, що Позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ (березень 2023 року у сумі 7925,45 грн.) у складі отриманих послуг від постачальника ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» по документах, які не є первинними документами та не розкривають зміст господарських операцій, чим порушені вимогам п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.

До таких висновків Відповідач дійшов на підставі того, що:

- в актах виконаних робіт не відображено місце складання, зміст господарської операції, а саме у кожному із зазначених актів при відображенні найменування послуг не розкрито місце наданих послуг (не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції.

Суд вважає зазначені висновки податкового органу такими, що не відповідають обставинам справи, нормам діючого законодавства з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п.2.1, п.2.4, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в регістр бухгалтерського обліку, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є документами на підтвердження кількості фактично поставленого товару, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а призначені для обліку руху товарів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Вказані висновки узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №640/20778/19.

Відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що в наданих ТТН по взаємовідносинам ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» зазначена інформація, яка передбачена Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що дає змогу належним чином ідентифікувати господарську операцію.

При цьому, посилання відповідача, що в ТТН чітко не зазначено модель, тип автомобіля та марка, модель, тип причепа/напівпричепа, в розділі «пункт навантаження» зазначено лише назва населеного пункту без визначення конкретної адреси (вулиці та номер будинку), не відображено обов`язкові реквізити супроводжувальних документів на вантаж (назва, номер, дата), у розділі «відомості про вантаж» не відображено ціну без ПДВ та загальну суму з ПДВ за одиницю вантажу, у розділі «вантажно-розвантажувальні операції» по позиціях «навантаження» та «розвантаження» відсутня інформація щодо часу прибуття, вибуття, простою, підпису відповідальної особи, відсутня інформація про фактичного перевізника, жодним чином не заважають ідентифікувати господарську операцію, є незначними та не свідчать про їх дефектність.

Суд також враховує, що позивач здійснив оплату за надані послуги, що підтверджується наданими до суду платіжними інструкціями, тобто сторони договору зазнали змін майнового стану, відбувся рух активів, а отже вони є реальними.

Крім того, Верховним Судом в постанові від 04.06.2020 року у справі № 340/422/19 викладено позицію, що відсутність в товарно-транспортних накладних конкретної адреси пункту навантаження не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що відсутність прізвищ водіїв, які здійснювали перевезення вантажів, у відомостях про нарахування заробітної плати контрагентами позивача, не є свідченням відсутності придбання таких послуг позивачем у ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та не може бути покладено у провину позивачу, а відтак бути достатньою підставою для висновку про не підтвердження тієї чи іншої господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують оформлення трудових відносин з працівниками та сплату їм заробітної плати тощо.

Під час розгляду справи податковий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання послуг трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності по наданню послуг з перевезення визначеного товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 у справі № 620/2487/19.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 120/712/20-а).

Що стосується актів виконаних робіт, то суд зазначає наступне.

Так, посилання контролюючого органу на недоліки актів виконаних робіт ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» (не відображено місце складання, а вказано лише назву населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків, не відображено зміст господарської операції, оскільки у кожному акті при відображенні найменування послуг не розкрито їх маршрут, не зазначена конкретна адреса початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначена лише назва населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків) жодним чином не унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарських операцій та не свідчить про ненадання вказаним контрагентом позивачу транспортно-експедиційних послуг перевезення, враховуючи надання до перевірки та до суду відповідного договору перевезення вантажу від 15.02.2023 № 15/02/23, товарно-транспортних накладних на підтвердження таких перевезень вантажу, податкових накладних та платіжних інструкцій про оплату за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що в актах виконаних робіт між ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» міститься наступна інформація: найменування послуг (транспортно-експедиційні послуги перевезення); зазначено маршрут, на якому надавались такі послуги (в залежності від місцезнаходження сільськогосподарського виробника, у якого купувалась продукція - Новгород-Сіверський (Чернігівська обл.) - Одеса (Одеська обл.), Красна Лука (Полтавська обл.) - Одеса (Одеська обл.), тощо); сільськогосподарська культура (сорго, просо); кількість та одиниця виміру сільськогосподарської культури щодо якої надавались транспортно-експедиційні послуги перевезення (в тонах); ціна та сума послуг (без ПДВ), сума ПДВ, загальна вартість послуг з ПДВ.

Суд погоджується з позивачем, що зазначені відомості в своїй сукупності дозволяють ідентифікувати обсяг та зміст господарських операцій між ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА».

Крім того, під час перевірки позивач надав відповідачу договори з постачальниками (виробниками) сільськогосподарських культур, в яких були зазначені конкретні адреси завантаження: ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» - договір купівлі продажу № 07022013-1 від 07.02.2023 та специфікація № 3 від 28.02.2023 р. - умови поставки FCA автотранспортом покупця за адресою Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, буд. 15; СПОП «Нива» - договір поставки № 17/03/23 від 17.03.2023 та специфікація № 3 від 28.02.2023 - умови поставки FCA автотранспортом покупця зі складу постачальника за адресою Полтавська область, Гадяцький р-н., с. Красна Лука, вул. Миру, 1, тощо. А також надані до перевірки акти наданих послуг узгоджуються з відповідними ТТН, в яких був вказаний маршрут (графи «Пункт навантаження», «Пункт розвантаження»).

Також, посилання контролюючого органу на недоліки актів надання послуг ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» (не відображено місце складання, зміст господарської операції, оскільки при відображенні найменування послуг не розкрито місце наданих послуг, не зазначена конкретна адреса проведення вантажно-розвантажувальних робіт, не зазначена назва населеного пункту, вулиці та номерів будинків) жодним чином не унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарських операцій та не свідчить про ненадання вказаним контрагентом позивачу послуг з вантажувально-розвантажувальних робіт, враховуючи надання до перевірки та до суду відповідного договору від 24.09.2021 № 24092021 з додатковими угодами, податкових накладних та платіжних інструкцій про оплату за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 2 від 25.10.2022 до договору про надання послуг від 24.09.2021 № 24092021 внесено зміни до цього договору та додано п.1.2 в наступній редакцій: «За цим договором Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання здійснювати зберігання вантажу Замовника на складі, розташованому за адресою: Одеська область, 7-й км Овідіопольського шосе».

Таким чином, зазначені відомості та первинні документи в своїй сукупності дозволяють ідентифікувати обсяг та зміст господарських операцій між ПП «ТЕКЛАЙН» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ».

Отже, суд прийшов до висновку, що ПП «ТЕКЛАЙН» надало Головному управлінню ДПС в Одеській області всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування податкового кредиту за такими операціями.

Позивач також зазначає, що супутні послуги з перевезення зернових та виконання вантажувально-розвантажувальних робіт є лише проміжним етапом між придбанням зернових у виробників ПП «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ АГРАРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (за адресою м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область) або СПОП «НИВА» (за адресою с. Красна Лука, Полтавська область), їх перевезенням та вивантаженням/завантаженням на склад ПП «ТЕКЛАЙН» в м. Одесі, що здійснювалось ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАГРО-ПРАЙМ» та в подальшому продажом на експорт за контрактом з компанією «MARTEX GROUP SP. Z 0.0.». При цьому, відповідачем в акті перевірки зазначено, що експортні операції позивача підтверджені ВМД, а відвантаження за контрактами - invoice, специфікаціями, CMR.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, висновки відповідача про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, абзац «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, є необгрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства та аналізом наданих первинних документів.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак наведені рішення є протиправними, та таким, що підлягають скасуванню.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Що стосується доводів позивача про порушення Державною податковою службою України строку на прийняття рішення за скаргою на оскаржувані ППР (кінцевий строк розгляду скарги до 20.08.2023), то суд зазначає, що у справі позивач не оскаржує рішення/дії/бездіяльність Державної податкової служби України щодо розгляду скарги на ці ППР, а тому суд не надає оцінку таким доводам, вказаним в обґрунтування позову.

Разом з цим, як вже було зазначено, рішенням Державної податкової служби України від 14.08.2023 було продовжено строк розгляду скарги ПП «ТЕКЛАЙН» на податкові повідомлення-рішення до 28.09.2023, а вже 25.09.2023 Державна податкова служба України прийняла рішення № 28354/6/99-00-06-01-04-06 за результатами її розгляду.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

За сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП «ТЕКЛАЙН».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4567,14 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» 4567,14 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.07.2023 року № 16899/15-32-07-03 та № 16918/15-32-07-03.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «ТЕКЛАЙН» 4567,14 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Приватне підприємство «ТЕКЛАЙН» (вул. Велика Арнаутська, 2-Г, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 36920929).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяО.А. Вовченко