ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/2901/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Косенко В.С.,
представника позивача Лисенка О.М.,
представника відповідача Ананка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "Агродім." до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Агродім." звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1281/Ж10/25-01-07-00 форми «В4» від 23.01.2024, яким ТОВ «СП «Агродім.» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 121 781,00 грн, а саме:
- щодо зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 40 876,00 грн;
- щодо зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3 293,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на належних доказах, винесене без урахування дійсних обставин. Перевіркою не було враховані підстави для встановлення договірної ціни вибракуваної великої рогатої худоби (ВРХ), а за основу взято середньозважені ціни реалізованої продукції в Єдиному реєстрі податкових накладних та мережі Інтернет, що є не остаточним показником вартості тварин, при перевірці не в повній мірі досліджені конкретні обставини, які вплинули на ціну вартості реалізованого товару (ВРХ). Також перевіряючими не досліджені умови реалізації зерна кукурудзи подрібненої, такі як умови розрахунків, умови та види транспортування, а за основу взято лише ціну реалізації продукції одиничним контрагентам, що є неостаточним показником вартості товару. Таким чином, перевіркою зроблено необґрунтовані висновки, які вплинули на формування бази оподаткування господарських операцій, висновки акта перевірки щодо заниження бази оподаткування ПДВ в сумі 204380,03 грн та податкових зобов`язань на суму 40876,00 грн (в результаті реалізації ВРХ) та заниження бази оподаткування ПДВ в сумі 23526,24 грн та податкових зобов`язань на суму 3293,74 грн (в результаті реалізації кукурудзи подрібненої) є безпідставними.
Ухвалою суду від 14.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у відкритому судовому засіданні.
Представник відповідача в межах встановленого судом строку подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та зазначає, що проведеною перевіркою встановлено завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2023 року. Встановлено, що, по-перше, ТОВ «СП «Агродім.» здійснило реалізацію великої рогатої худоби ТОВ «Стандарт-К» за ціною нижче звичайної (ринкової) ціни, в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ в сумі 204380,03 грн та податкові зобов`язання з ПДВ, в тому числі за вересень 2023 року в сумі 40 876,00 грн; по-друге, позивач в результаті здійснення операцій з продажу зерна кукурудзи подрібненої за ціною меншою, ніж склалась на внутрішньому ринку України, отримало збиток, на вирощування кукурудзи були понесені витрати з ПДВ, які були включені підприємством до складу податкового кредиту та які в подальшому призвели до виникнення від`ємного значення з ПДВ, заниження бази оподаткування ПДВ у сумі 23526,24 грн та податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 3293,74 грн, у тому числі за вересень 2023 року в сумі 3293,74 грн.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, також вказав, що твердження контролюючого органу, що собівартість реалізованої ВРХ є більшою ніж отримані доходи, є безпідставним та здійсненим без дослідження тих відомостей та бухгалтерських даних, які можуть свідчити про зворотне або ж підтвердити таке твердження. Також зазначив, що основною метою утримання ВРХ на підприємстві є отримання прибутку саме від реалізації молока, то за час утримання реалізованої ВРХ товариство отримало прибуток від продажу молочної продукції, що перекрило собівартість ВРХ, тому висновок відповідача не корелюються з фактичними обставинами справи.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім.» (ТОВ «СП «Агродім.») зареєстроване як юридична особа, про що 24.05.2021 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Чернігівській області, Бахмацька ДПІ. Здійснює господарську діяльність, що відповідає коду КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.43 Розведення коней та інших тварин родини конячих; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней; 01.49 Розведення інших тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.11 Виробництво м`яса; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.81 Виробництво цукру; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. (а.с. 212213).
У період з 27.11.2023 по 08.12.2023 на підставі направлень від 22.11.2023 №4300/ж3/25-01-07-04-01, №4301/ж3/25-01-07-04-01, №4302/ж3/25-01-07-04-01, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, та наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 17.11.2023 №2239-п проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім.» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року (від 20.10.2023 №9278169625) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 15.12.2023 №13083/ж5/25-01-07-04-01 про результати документальної позапланової виїзної перевірки (а.с. 1338).
Перевіркою встановлено порушення платником податків: п.п.14.1.71, п.п.14.1.219 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2023 року на суму 121781 грн.
Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «СП «Агродім.» надіслано заперечення вих. №12 від 04.01.2024 (а.с.4042).
За результатами розгляду заперечення Головне управління ДПС у Чернігівській області листом від 17.01.2024 № 95/ж12/25-01-07-04-06 повідомило, що заперечення не підлягають задоволенню, акт документальної позапланової виїзної перевірки від 15.12.2023 №13083/ж5/25-01-07-04-01 залишено без змін (а.с. 4548).
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2024 №1281/Ж10/25-01-07-00 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 121781,00 грн (а.с.910).
Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Згідно з п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Відповідно до пп. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню' газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітраж або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з абзацом першим пп. 14.1.71 п. 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007) суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (частина перша статті 11 Закону № 5007).
Отже, суб`єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі. Ця ціна, якщо не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, тобто, для цілей оподаткування є звичайною.
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За правилами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Із визначеного в Кодексі поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе лише у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість або за ціну придбання товару.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається саме на контролюючий орган (постанови Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №640/13800/21, від 17.07.2023 у справі №640/16890/20, від 20.07.2023 у справі №300/1673/19).
Також, Верховний Суд у постановах від 07.11.2022 у справі №320/5251/19, від 16.12.2019 року у справа №200/12345/18-а зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту 188.1 статті 188 ПК щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати база оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата, товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням, (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, згідно з абзацом першим п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З приводу операцій щодо реалізації великої рогатої худоби, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, одним з видів економічної діяльності ТОВ «СП «Агродім.» є розведення великої рогатої худоби молочних порід.
Основною метою утримання великої рогатої худоби (далі ВРХ) на підприємстві є отримання прибутку від реалізації молока, реалізація ВРХ живою вагою проводиться лише при втраті ВРХ господарсько-корисних якостей: значному зниженні продуктивності, втрати племінної або робочої цінності, захворюванні невиліковними хворобами, а також внаслідок травматичних наслідків, старості або недостатньої розвиненості.
З метою реалізації ВРХ, яка втратила господарсько-корисні якості, позивачем укладено договори із ТОВ «Конотопм`ясо» на закупівлю худоби №32 від 17.02.2023 та ТОВ «Стандарт-К» про реалізацію худоби у живій вазі №29/09/2021 від 29.09.2021 (а.с.8083, 8991).
Так, за договором на закупівлю худоби від 17.02.2023 №32 у спірний період ТОВ «СП «Агродім.» реалізувало ТОВ «Конотопм`ясо» 19 голів ВРХ із заліковою вагою 10555 кг, усього на суму 584955,96 грн, у тому числі ПДВ 97492,66 грн, що підтверджується видатковою накладною від №3 від 07.09.2023, приймальною квитанцією №000184 від 07.09.2023, товарно-транспортною накладною №051801 від 07.09.2023 (а.с. 84, 87, 88).
Відповідно до умов договору від 29.09.2021№29/09/2021 у спірний період ТОВ «СП «Агродім.» реалізувало ТОВ «Стандарт-К» 18 голів ВРХ із заліковою вагою 8393 кг, усього на суму 199908,69 грн, у тому числі ПДВ 33318,12 грн, що підтверджується видатковими накладними від №4 15.09.2023 та №5 від 28.09.2023, приймальними квитанціями №15-09/23 від 15.09.2023 та №28-09/23 від 28.09.2023, товарно-транспортними накладними №15-09/23 від 15.09.2023 та №28-09/23 від 28.09.2023 (а.с.50, 51, 95, 96, 98, 99).
На кожну реалізовану партію тварин складено акти на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин) із зазначенням причин, з яких проводиться реалізація кожної тварини (а.с. 8586, 9394, 100).
Суд зауважує, що відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4673:2006 «Велика рогата худоба для забою. Технічні умови» категорія вгодованості визначається не лише масою тварини, і таким характеристиками як форма тулуба, розвиненість мускулатури, форма лопаток, форма стегна, форми остистих відростків грудних та поперекових хребців, сідничних бугрів та маклоків, відкладання підшкірного жиру. Важливим фактором є тип, форма та ступінь захворюваності кожної ВРХ.
Всі ці характеристики в сукупності впливають на встановлення договірної ціни вибракуваною ВРХ.
Перевіркою податкового органу встановлено, що у вересні 2023 року ТОВ «СП «Агродім.» реалізовано ТОВ «Стандарт-К» ВРХ (корови дійні) по ціні від 4,17 грн 20,83 грн за кілограм, а ТОВ «Конотопм`ясо» продає по ціні вищою від 44,25 грн 53,35 грн. Проаналізувавши ціни, які склалися на внутрішньому ринку України на ВРХ, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних та Мережі Інтернет, відповідач виснував, що середньозважена ціна на цей товар у вересні 2023 року становила 58 60 грн за кілограм, ринкова ціна ВРХ становить 44,20 грн та вартість проданої ВРХ в кількості 8393 кг, яка була продана по ціні від 4,17 грн 20,83 грн за кілограм має становити 370970,60 грн (ПДВ з даної суми 74 194,12 грн). Різниця становить 204380,03 грн, у тому числі ПДВ 40876 грн, тобто на думку відповідача, позивачем занижено базу оподаткування ПДВ в сумі 204380,03 грн та податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 40876 грн.
Водночас, суд зауважує, що факт реалізації іншому контрагенту (ТОВ «Конотопм`ясо») за більшою ціною з ідентичними умовами договору не є достатньою підставою вважати, що ціна ВРХ, по якій позивач реалізував ВРХ ТОВ «Стандарт-К», не відповідає рівню ринкових цін. Акт перевірки не містить обґрунтування застосування однієї ринкової ціни для різної категорії вгодованості (вища, середня, нижчесередня, худа).
Також Головне управління ДПС у Чернігівській області зазначає, що собівартість реалізованої ВРХ по ціні 20 грн є більшою ніж отримані доходи, в результаті реалізації ВРХ по заниженим цінам ТОВ «СП «Агродім.» отримало збиток.
Дослідивши звіт про виробництва продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин форми №24-сг за січень-листопад 2023 року та звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств №50-сг за 2023 рік, звіт про реалізацію продукції сільського господарства №21-зг (річна) за 2023 рік, суд встановив таке (а.с. 171172, 173181, 182-185).
За січень -листопад 2023 року на утриманні в товаристві перебувало 892 голови ВРХ, у тому числі корови дійні, нетелі, телята. Понесені витрати на утримання 892 голів ВРХ у 2023 році становлять 21 224,7 тис.грн. Із 478 голів ВРХ у 2023 році отримано 34784 центнерів надою молока, яке було реалізовано на користь закупівельних підприємств. А отже, середня собівартість однієї голови ВРХ за 11 місяців складає 23 795 грн, середній надій із однієї голови ВРХ за рік складає 72,7 центнерів = 7 277 кг молока, середній дохід від реалізації надою із однієї голови ВРХ за рік складає 98 939 грн (44 547 651,00 грн (загальний дохід від реалізації молока за 2023 рік) / 3 276 500 кг (загальна кількість проданого молока за 2023 рік) х 7 277 кг (середній надій 1 корови).
Середній прибуток становить 98 939 грн - 23 795 грн = 75 144 грн (за 11 місяців).
75 144 грн (середній прибуток від реалізації надою із однієї голови ВРХ за рік) х 18 (кількість реалізованих у вересні 2023 року голів ВРХ із дефектом її господарсько- корисних якостей на користь ТОВ «Стандарт-К») = 1 352 592 грн.
1 352 592 грн (середній прибуток від реалізації надою за рік із 18 голів ВРХ реалізованих у вересні 2023 року із дефектом її господарсько-корисних якостей на користь ТОВ «Стандарт-К») / 8 393 (вага 18 голів ВРХ реалізованих у вересні 2023 року із дефектом її господарсько-корисних якостей на користь ТОВ «Стандарт-К») = 161,16 грн/кг (за кілограм реалізованої ВРХ у вересні 2023 року із дефектом її господарсько-корисних якостей на користь ТОВ «Стандарт-К») +19,85 грн (фактична вартість кілограма реалізованої ВРХ у вересні 2023 року із дефектом її господарсько-корисних якостей на користь ТОВ «Стандарт-К») = 181,01 грн.
Таким чином, середній загальний прибуток з 1 кілограма реалізованої ВРХ у вересні 2023 року із дефектом її господарсько-корисних якостей на користь ТОВ «Стандарт-К» складає 181,01 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, шо актом перевірки не підтверджується реалізація позивачем в перевіреному періоді для сторонніх організацій корів за цінами, що є нижчими балансової (залишкової) вартості корів за даними бухгалтерського обліку. Не надав таких доказів відповідач і під час судового розгляду справи.
Зазначене свідчить про неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані для винесення об`єктивного висновку щодо відповідності ціні ВРХ, по якій ТОВ «СП «Агродім.» реалізувало корів ТОВ «Стандарт-К», рівню ринкових цін у перевіряємому періоді.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, шо твердження відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань у вересні 2023 року на суму 40876,00 грн є необґрунтованим та не знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи.
Щодо операцій з реалізації подрібненого зерна кукурудзи суд встановив таке.
Згідно з актом від 15.12.2023 №13083/ж5/25-01-07-04-01 про результати документальної позапланової виїзної перевірки вересні 2023 року ТОВ «СП «Агродім.» реалізовано зерно кукурудзи подрібнене одному покупцю по ціні 1403,51 грн, у той час як іншому по ціні 2192,98 грн за кілограм (умови договорів є ідентичними). Так відповідач при перевірці дійшов висновку, що ринковою ціною, по якій СП «Агродім.» повинно було продати товар, є ціна 2192,98 грн за кілограм та вартість 29,80 тон кукурудзи, яка продана по ціні 1403,51 грн має становити 65350, 80 грн (ПДВ з даної суми 9149,11 грн). Різниця становить 23526,24 грн, у тому числі ПДВ 3293,74 грн, тобто на думку відповідача, позивачем занижено базу оподаткування ПДВ в сумі 23526,24 грн та податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3294 грн.
З огляду на матеріали справи кукурудза (зерно) реалізовувалось контрагентам - фізичним особам у рахунок орендної плати по ціні 1403,51 (1600) грн за кг, що підтверджується списками на виплату орендної плати натуральною формою розрахунків за 2023 рік оренди, відомостями реалізації (а.с. 186195). Кукурудза (зерно) по ціні 2192,98 грн відчужувалося у вересні 2023 року на користь п`яти працівників товариства у рахунок виплати заробітної плати (а.с. 203205).
Відповідно до пояснень ТОВ «СП «Агродім.» різниця в ціні формувалася виходячи з суб`єктного складу покупців, адже ділова мета у зменшенні вартості подрібненої кукурудзи на користь орендодавців землі товариства проявляється у спонуканні їх прихильності до товариства, що у свою чергу є проявом їх непрямого утримання. Окрім того, подрібнена кукурудза за ціною 1403,51 грн відчужувалася із середньою вагою 1 064 кг, що можна вважати оптом, у той час як за ціною 2 192,98 грн середня вага продажу є 190 кг.
Суд звертає увагу на те, що із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети висновується, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №816/2270/16, від 21.11.2022 у справі № 804/7753/16, від 20.07.2023 у справі №300/1673/19).
Суд бере до уваги той факт, що кукурудза, яка відчужувалась є подрібненою і по своїй суті могла бути утилізована, в наслідок чого товариство взагалі не отримало б прибутку.
Також, суд зауважує, що при проведенні перевірки відповідачем не досліджені усі умови реалізації продукції, такі як умови розрахунків, умови та вид транспортування, характеристики самого товару (кукурудза подрібнена, тобто нижчої якості) тощо. Не враховано фактичні обставини продажу подрібненого зерна, за основу взято лише ціну реалізації продукції одиничним контрагентам, що є не остаточним показником вартості товару для дослідження питання розумної економічної причини (ділової мети), яка передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту, якщо навіть господарська операція не матиме позитивного економічного ефекту.
З`ясування рівня звичайних цін має відбуватись відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватись уповноваженим державним органом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 04.06.2019 у справі №818/2186/14, від 12.09.2019 у справі №815/527/14, від 10.05.2023 у справі №640/13800/21).
У постанові від 12.09.2019 у справі №815/527/14 Верховний Суд зазначив, що податковим органом у порушення наведених вище нормативних приписів при визначенні звичайної ціни (…) не використовувалась інформація про укладені на момент придбання зазначених послуг договори з ідентичними (однорідними) послугами у співставних умовах, будь-яких запитів до уповноважених із цих питань органів не скеровувалось, аналіз ринку відповідних послуг не проводився.
Натомість позивачем надано документи на підтвердження того, що кукурудза належної якості, реалізується за значно вищою ціною (а.с 196200, 201202).
У цій справі податковий орган при здійсненні контрольного заходу не звертався до уповноваженого державного органу із запитом про надання інформації щодо рівня звичайних цін на товари, які реалізував позивач протягом відповідного періоду, та, відповідно, таку інформацію не поклав в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.
Указана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 14.08.2018 у справі № 2а-3564/09/1970.
Таким чином, суд дійшов висновку, шо є необґрунтованим та не знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи твердження відповідача про заниження позивачем зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3293,74 грн.
З огляду на викладене, правові підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були відсутні, а податкове повідомлення-рішення від 23.01.2024 №1281/Ж10/25-01-07-00 форми «В4» в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 44169,74 грн (40876,00 грн + 3293,74 грн) є протиправним.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з огляду на межі заявлених позовних вимог, системний аналіз положень чинного законодавства України, оцінку поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 06.02.2024 №683 (а.с. 8).
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агродім.» належить стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агродім.» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2024 №1281/Ж10/25-01-07-00 форми «В4» в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 44169,74 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агродім.» судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агродім.» (вул.Перемоги, буд.79, с.Городище, Ніжинський район, Чернігівська область, 16520, код ЄДРПОУ 44269128).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Повний текст рішення суду складено 25 квітня 2024 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118631300 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Ольга ТКАЧЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні