Постанова

від 16.04.2024 по справі 760/11755/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року місто Київ.

Справа №760/11755/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6462/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Желепи О.В.,

суддів: Немировської О.В., Євграфової Є.П.

за участю секретаря судового засідання Рябошапка О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року (ухвалено у складі судді Кушнір С.І., повний текст рішення складено 29.11.2023 року)

у справі за позовом Авто-гаражного кооперативу №4 до ОСОБА_1 , треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

ВСТАНОВИВ

05 липня 2017 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у якому просив визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 29246469 від 14 квітня 2016 року, видане Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

У 1987 році за кошти кооперативу було побудовано двох поверхову споруду за адресою: АДРЕСА_1 , перший поверх якої використовувався членами кооперативу як майстерня, а другий поверх відведений для роботи Правління кооперативу і для розташування охорони кооперативу.

Приблизно у 1997 році впритул до адміністративної будівлі кооперативу, але поза межами земельної ділянки кооперативу, була незаконно збудована авто мийка, площею 73,7 кв. м.

Згодом перший поверх будівлі кооперативу почав надаватись володільцям авто мийки в оренду. Так, відповідно до договору оренди №1 від 28 березня 2016 року, позивач в особі керівника передав відповідачу в оренду приміщення кооперативу площею 34 кв. м., іменоване в кооперативі «нова мийка».

01 січня 2017 року між сторонами укладено аналогічний договір оренди приміщення кооперативу строком до 01 квітня 2017 року.

З метою легалізації незаконно збудованої авто мийки та незаконного отримання у власність приміщення першого поверху адміністративної будівлі кооперативу у 2016 році відповідач підробив довідку, згідно з рішенням Загальних зборів АК №4 ІК 23699451, видану нібито керівником кооперативу - ОСОБА_2 про те, що відповідач є членом кооперативу та є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , площею 109,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, довідка не містить ні дати її видачі, ні вихідного номеру як обов`язкових реквізитів; відповідач не є членом кооперативу та ніколи ним не був, довідка про членство у кооперативі видається не у такій формі; рішення Загальних зборів АК №4 ІК 23699451 не приймалося; гаражного боксу № НОМЕР_1 фактично не існує; зазначена у довідці сума пайового внеску, сплачена відповідачем за гараж, у сумі 1500 грн., не відповідає статуту АГК №4, яким пайове накопичення не передбачено.

Таким чином, на підставі підробленої довідки, виданої нібито згідно з рішенням Загальних зборів АК №4 ІК 23699451, Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 29246469 від 14 квітня 2016 року.

Оскільки волевиявлення кооперативу для передачі відповідачу у власність приміщення кооперативу й настання відповідних наслідків не було, довідка є нікчемною та відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України встановлювати її недійсність немає потреби.

Отже, відповідач незаконно став власником неіснуючого гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , хоча насправді набув у власність незаконно збудовану авто мийку площею 73,7 кв. м і приміщення першого поверху адміністративної будівлі кооперативу площею 35,4 кв. м

Реєстрація відповідачем права власності на перший поверх адміністративної будівлі кооперативу порушує право власності позивача і у разі відчуження відповідачем незаконно набутого майна третім особам, кооператив втратить законне право користуватися та розпоряджатися своїм майном. У даному випадку позивач вважає відповідним захист порушеного права - скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 29246469 від 14 квітня 2016 року, виданого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, щодо права власності на неіснуючий гаражний бокс № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29246469 від 14 квітня 2016 року, на підставі якого внесено запис №14157580 від 11 квітня 2016 року про державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 109,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Авто-гаражного кооперативу №4 судовий збір у розмірі 2400,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 6864,40 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 01 січня 2024 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, при не повному з`ясуванні обставин справи.

Вказує, що відповідач не міг і не може знати, які форми довідок видає голова правління ОСОБА_2 , оскільки не є членом правління авто-гаражного кооперативу. У визначеному законом порядку ОСОБА_1 подав заяву про прийняття його в члени кооперативу, на вимогу правління кооперативу сплатив пайовий внесок в розмірі 1500 грн., з особистим підписом голови правління ОСОБА_2 , ним було видано довідку із зазначенням номеру гаража № НОМЕР_1 , площею 109,1 кв. м за адресою АДРЕСА_1 . Отже відповідач виконав всі вимоги, які від нього вимагались, сплатив пайовий внесок, а те що такий внесок не передбачений статутом, відповідач не знав і не міг знати, оскільки із статутом його ніхто не ознайомлював, більше того відповідач обізнаний, що у відповідності до Закону України «Про кооперацію» сплата такого внеску передбачена.

Зазначає, що саме через зміну керівництва відповідачеві почали висувати незаконні вимоги щодо звільнення боксу № НОМЕР_1 , але він не може нести відповідальність за результат діяльності кооперативу, оскільки в законному порядку довідка видана ОСОБА_1 недійсною не визнана.

Вказує, що позивач не доводить жодними належними доказами, що ОСОБА_1 начебто захватив частину адміністративної будівлі, навпаки з копії технічного паспорту на гаражний бокс № НОМЕР_1 не вбачається , що ОСОБА_1 заволодів незаконно будь-якими приміщеннями.

Вважає довідки, складені самим позивачем, про відсутність на території боксу № НОМЕР_1 є неналежними і недопустимими доказами.

Зазначає, що позивач не доводить суду жодними доказами, що підпис на довідці, виданій ОСОБА_1 , вчинений не ОСОБА_2 , а з інших документів вбачається, що підпис є ідентичним, тобто довідка видавалась і підписувалась особисто ОСОБА_4 .

Стосовно доводів суду щодо демонтажу павільйону, зазначає, що він дійсно демонтований, але ця прибудова до боксу і відповідно не є самим боксом, оскільки в разі демонтажу гаражного боксу був би відсутній предмет спору - гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказує, що висновком експертного дослідження №29313/21-43 від 05 грудня 2022 року підтверджено, що на першому поверсі розташовані наступні приміщення, а саме: приміщення, яке за ознаками використовується, як гаражний бокс (не відображений на схемі та не пронумерований). Звертає увагу, що той факт, що гаражний бокс не пронумерований не спростовує його фізичну наявність.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

15 лютого 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив Авто-гаражного кооперативу № 4, яким просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - залишити без змін.

Вказує, що суд першої інстанції вірно зазначив, що довідка, на підставі якої зареєстровано право власності за ОСОБА_1 , є нікчемною, оскільки вказана довідка не містить дати її видачі, номеру, а зміст її не відповідає дійсності.

Не погоджуючись з твердженням скаржника про те, що ОСОБА_1 подавав заяву про прийняття його в члени кооперативу, оскільки на 1996 рік ОСОБА_1 було 8 років, тоді як згідно статуту кооперативу п. 4 загальних положень, Членом «Авто-гаражного кооперативу № 4» можуть бути громадяни, які досягли 16 років. Зважаючи на вік, ОСОБА_1 не міг бути членом кооперативу, не міг будувати гараж на території кооперативу та відповідно вводити його в експлуатацію.

Зазначає, що сплата пайових внесків, на які посилається відповідач, не передбачена статутом Кооперативу, крім того сплата коштів ОСОБА_5 не призводить до виникнення жодних наслідків щодо набуття права власності на нерухоме майно Кооперативу. Також зазначає, що відсутня квитанція сплати таких коштів, також такі кошти не поступали на рахунок АГК-4.

Звертає увагу, що позов був поданий в 2017 році, коли головою правління був ОСОБА_2 і саме він видав довідку, що ним не видавалась нікчемна довідка без номера та дати.

Вважає, що необхідності доводити підроблення підпису в довідці немає, оскільки така довідка є нікчемною.

Також звертає увагу, що гаражного боксу № НОМЕР_1 ніколи не існувало, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи. Також висновком експерта повністю підтверджені такі доводи позивача.

Вказує, що відомості з техпаспорта, на який посилається скаржник та який виготовлений приватним БТІ на замовлення останнього, спростовуються висновком експерта та іншими письмовими доказами.

В судовому засіданні представники позивача Шнайдер С.В. та Павленко В.І. заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, 02 квітня 2024 року надіслали до Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Вислухавши думку представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Задовольняючи позов, суд вважав встановленими такі обставини:

Згідно п. 1.3. Статуту авто-гаражного кооперативу №4, прийнятого Загальними зборами членів кооперативу (протокол №1 від 03 лютого 1996 року), позивач здійснює свою діяльність на підставі чинного законодавства та даного статуту.

Згідно п. 1.4. Статуту членами кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 16 років, постійно проживають в Жовтневому районі м. Києва (в м. Києві) і мають на праві власності автомобіль (транспортний засіб), зареєстрований в ДАІ України.

Згідно п. 1.5. Статуту, кількість членів кооперативу не може бути більшою наявної кількості боксів - гаражів.

Згідно п. 3.20.1 Статуту член кооперативу має право користуватися послугами кооперативу і володіти на праві власності виділеним йому боксом-гаражем протягом всього часу існування кооперативу.

Місцезнаходження кооперативу: АДРЕСА_1 . Авто-гаражний кооператив № НОМЕР_2 являється правонаступником прав і обов`язків кооперативу АДРЕСА_3 .

28 березня 2016 року між Авто-гаражним кооперативом №4 та ОСОБА_1 укладено договір оренди №1, за умовами якого позивач як орендодавець передав відповідачу в оренду приміщення площею 34 кв.м., яке іменовано в кооперативі «новою мийкою».

01 січня 2017 року між Авто-гаражним кооперативом №4 та ОСОБА_1 укладено договір оренди, за умовами якого позивач як орендодавець передав відповідачу, а відповідач як орендар прийняв в оренду приміщення, іменоване в кооперативі «новою мийкою». Строк дії договору до 01.04.2017.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №57341816 від 14 квітня 2016 року, 11 квітня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності гаражного боксу (літ. А), загальною площею 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 901697280000), за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: 29246469, видавник: Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві (номер запису про право власності 14157580).

З реєстраційної справи №16451060 щодо права власності ОСОБА_1 на гаражний бокс за адресою: АДРЕСА_2 авто-гаражний кооператив (Солом`янський район), гараж НОМЕР_1 встановлено, що представником відповідача для державної реєстрації об`єкта нерухомого майна надано довідку голови правління Автогаражного кооперативу №4 ОСОБА_2 . За змістом довідки, згідно з рішенням загальних зборів АК №4 ІК 23699451 Протокол №1 від 05 лютого р., затверджений рішенням виконкому Райради від 1995 року, гр. ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 площею 109,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску за гараж в розмірі 1500 грн. сплачена у повному обсязі. Балансова вартість об`єкта складає 10000 грн. Гараж НОМЕР_4 автогаражного кооперативу №4 побудовані господарчим способом та введені в експлуатацію 1996 р.

Технічним паспортом виготовленим станом на 05 квітня 2016 року, визначено технічні характеристики та місце розташування гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-які інші документи, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав, представник відповідача для проведення реєстрації права власності не надавав.

Відповідно до довідки Авто-гаражного кооперативу №4 від 29 червня 2017 року за вих. №1, гаражний бокс № НОМЕР_1 площею 109,1 кв.м. на території земельної ділянки кооперативу за адресою: АДРЕСА_1 відсутній та в експлуатацію не вводився.

Відповідно до довідки Авто-гаражного кооперативу №4 від 29 червня 2017 року за вих. №2, довідка гр. ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 , про те, що ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 , площею 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , не видавалась. Пайовий внесок за гараж в розмірі 1500 грн. ОСОБА_1 не сплачував, оскільки такий внесок не передбачений Статутом кооперативу.

Відповідно до довідки Авто-гаражного кооперативу №4 від 29 червня 2017 року за вих. №3, загальними зборами кооперативу рішення АК №4 ІК 23699451 не приймалося. Гр. ОСОБА_1 не приймався в члени кооперативу.

Листом Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 18 лютого 2019 року надано доручення КП «Київблагоустрій» на демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, в тому числі павільйону у АДРЕСА_1 (припис №1904091 від 10 січня 2019 року).

Факт демонтажу павільйону підтверджено копіями Акту №40-76 проведення демонтажу (переміщення) від 13 березня 2019 року, Акту №40-78 проведення демонтажу (переміщення) від 13 березня 2019 року.

Відповідно до паспорту ГГД №182 Авто-гаражного кооперативу №4, який зберігається у Київській міській державній адміністрації, на балансі кооперативу перебуває 225 місць (гаражів) на земельній ділянці площею 9539 кв.м. Земельна ділянка закріплена за позивачем на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №005040.

Відповідно до висновку експертного дослідження №29313/21-43 від 05 грудня 2022 року, проведеного на підставі ухвали суду від 25 листопада 2020 року, станом на момент проведення дослідження, гаражного боксу (літ. «А» за технічним паспортом від 05 квітня 2016 року, загальною площею 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 в наявності не встановлено. Станом на момент проведення дослідження наявне приміщення загальною площею 35,4 кв.м., що розміщено на першому поверсі будівлі охорони (за наданою в матеріалах справи схемою гаражів та зовнішніх меж АГК №4). У зв`язку з відсутністю в наданих матеріалах справи проектних та/ або інвентаризаційної справи на будівлі та споруди АГК №4, функціональне призначення встановити не вбачається за можливе.

За результатами натурного обстеження станом на 25 листопада 2022 року експертом встановлено, а саме:

- при порівнянні наданої в матеріалах справи схеми розташування будівель та споруд АГК №4 експертом встановлена її відповідність фактичному їх розташуванню;

- оглядом встановлено, що будівля охорони складається з двох поверхів;

- на другому поверсі розташовані адміністративні приміщення, на першому поверсі розташовані наступні приміщення, а саме: приміщення, яке за ознаками використовується, як гаражний бокс (не відображений на схемі та не пронумерований), а також приміщення, функціональне призначення якого, у зв`язку з відсутністю проектної документації та інвентаризаційної справи станом на момент дослідження, встановити не вбачається за можливе.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності дають підстави для обґрунтованого висновку про те, що сфальшована довідка голови правління Автогаражного кооперативу №4 ОСОБА_2. та технічний паспорт, на підставі яких зареєстровано право власності на спірне майно за відповідачем, не є правовстановлюючими документами, якими може бути підтверджено набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно. Суд встановив, що позивач довів поза розумним сумнівом порушення його прав відповідачем, внаслідок реєстрації права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в складі якого знаходиться майно авто-гаражного кооперативу №4, а саме приміщенням загальною площею 35,4 кв.м., що розміщено на першому поверсі будівлі охорони (за наданою в матеріалах справи схемою гаражів та зовнішніх меж АГК №4).

Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам Закону.

Доводи відповідача про те, що він набув право власності на гаражний бокс в установленому законом порядку, а реєстрацією його права власності на спірний гаражний бокс не порушуються права позивача, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Підстави набуття права власності визначені у статті 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб набуто право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( станом на 11 квітня 2016 року) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З реєстраційної справи №16451060 щодо права власності ОСОБА_1 на гаражний бокс за адресою: АДРЕСА_2 авто-гаражний кооператив (Солом`янський район), гараж НОМЕР_1 судом першої інстанції встановлено, що представником відповідача для державної реєстрації об`єкта нерухомого майна надано довідку голови правління Автогаражного кооперативу №4 ОСОБА_2. За змістом довідки, згідно з рішенням загальних зборів АК №4 ІК 23699451 Протокол №1 від 05 лютого р., затверджений рішенням виконкому Райради від 1995 року, гр. ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 площею 109,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску за гараж в розмірі 1500 грн. сплачена у повному обсязі. Балансова вартість об`єкта складає 10000 грн. Гараж НОМЕР_4 автогаражного кооперативу №4 побудовані господарчим способом та введені в експлуатацію 1996 р.

Технічним паспортом виготовленим станом на 05 квітня 2016 року, визначено технічні характеристики та місце розташування гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-яких інші документи, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав, представник відповідача для проведення реєстрації права власності не надавав.

Суд першої інстанції дав належну оцінку довідці ГБК та з урахуванням відсутності рішення зборів про прийняття відповідача в члени кооперативу, відсутності в кооперативі гаражного боксу з номером НОМЕР_1, а також факту будівництва та введення в експлуатацію зареєстрованого за відповідачем гаражного боксу в 1996 році, суд дійшов вірного висновку, що відповідач не міг бути особою, яка була забудовником майна, право власності на яке реєструвала, а за відсутності будь-якого договору купівлі-продажу такого майна відповідач не довів правову підставу набуття права власності на зареєстроване за ним майно.

Крім того, судом було встановлено, що до складу майна зареєстрованого за відповідачем увійшло приміщення охорони ГБК, тобто такою реєстрацією порушені права кооперативу на володіння майном.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не довів факт захоплення ОСОБА_1 частини адміністративної будівлі, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди №1 від 28 березня 2016 року, позивач в особі керівника передав відповідачу в оренду приміщення кооперативу площею 34 кв.м., іменоване в кооперативі «нова мийка».

01 січня 2017 року між сторонами укладено аналогічний договір оренди приміщення кооперативу строком до 01 квітня 2017 року.

Разом з тим, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №57341816 від 14 квітня 2016 року, 11 квітня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності гаражного боксу (літ. А), загальною площею 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 901697280000), за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: 29246469, видавник: Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві (номер запису про право власності 14157580).

У висновку експерта від 05.12.2022 року № 29313/21-43 експерт дійшов до висновку, що станом на момент проведення дослідження, гаражного боксу (літ. «А» за технічним паспортом від 05 квітня 2016 року, загальною площею 109,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ), що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 в наявності не встановлено.

Крім того у вказаному висновку зазначено, що за результатами натурного обстеження станом на 25.11.2022 експертом встановлено, а саме:

- при порівнянні наданої в матеріалах справи схеми розташування будівель та споруд АГК №4 експертом встановлена її відповідність фактичному їх розташуванню;

- оглядом встановлено, що будівля охорони складається з двох поверхів:

- на другому поверсі розташовані адміністративні приміщення, на першому поверсі розташовані наступні приміщення, а саме: приміщення, яке за ознаками використовується, як гаражний бокс (не відображений на схемі та не пронумерований), а також приміщення, функціональне призначення якого у зв`язку з відсутністю проектної документації та інвентаризаційної справи станом на момент дослідження, встановити не вбачається за можливе (функціональне призначення визначається за результатом проектування на будівництво, реконструкцію/капітальний ремонт.

За результатами проведеного дослідження за наданими матеріалами справи та результатами натурного обстеження, експертом можливо зробити наступні висновки:

- станом на момент проведення дослідження, гаражного боксу (літ. «А» за технічним паспортом від 05.04.2016) загальною площею 109,1 кв. м. , за адресою: АДРЕСА_4 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 в наявності не встановлено.

- станом на 25.11.2022 наявне приміщення загальною площею 35,4 кв. м., що розміщено на першому поверсі будівлі охорони (за наданою в матеріалах справи схемою гаражів та зовнішніх меж АГК №4), яке відповідно копій договорів (а.с. 20, 21) здавалось в оренду ОСОБА_1 та в подальшому увійшла до складу, як частина приміщення гаражного боксу № НОМЕР_1 за технічним паспортом від 05.04.2016.

Інша частина приміщення загальною площею 73,7 м. кв., за технічним паспортом від 05.04.2016, у зв`язку з тим, що була розміщена на прилеглій території до АГК№4 без відповідного дозволу та мала ознаки малої архітектурної форми, була знесена відповідно актів наявних в матеріалах справи (а.с. 190).

Отже частина споруди, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 знаходиться в адміністративному приміщенні охорони позивача, здавалась в оренду ОСОБА_1 та іменувалось «нова мийка». Разом з цим відповідно до копії проекту будівлі охорони та план-схеми гаражів гараж під номером НОМЕР_1 відсутній у Авто-гаражного кооперативу № 4. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що реєструючи право власності на не існуючий гаражний бокс № НОМЕР_1 , відповідачем зареєстровано в тому числі і право власності на нерухоме майно позивача (приміщення охорони, воно ж «нова мийка», яке перебувало в оренді відповідача та ніколи не відчужувалось відповідачу.

Доводи відповідача щодо необізнаності ним, якою мала буди за формою довідка, не спростовують висновки суду першої інстанції про порушення прав позивача.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Желепа

Судді О.В. Немировська

Є.П. Євграфова