Ухвала

від 17.04.2024 по справі 757/59264/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2024 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та скасовано повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 , складене старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене начальником відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_10 25.01.2019 pоку, прийняте у кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про нову підозру від 25.01.2019 року, посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема через істотні порушення

---

Справа № 757/59264/23 Слідчий суддя - ОСОБА_11

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1976/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, у зв`язку з чим апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.

25.03.2024 від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що у кримінальному провадженні, у якому відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР як до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-УІІІ (у т. ч. й п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), так і після набрання чинності вказаними нормами, ні подальше об`єднання цих кримінальних проваджень, ні зміна правової кваліфікації у кримінальному провадженні жодним чином не впливають на імперативний характер вказівки у примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України про дію приписів цього пункту лише щодо справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16.03.2018.

А тому, закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо кримінальних правопорушень, відомості по яких внесено до ЄРДР до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-УІІІ, суперечить імперативним приписам примітки до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Крім того, 17.04.2024 від захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він посилався на необгрунтованість доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями з наведених у ній підстав, думку захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18.01.2016 року за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України та за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_8 02.12.2016 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI (270-17) від 15.04.2008); у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI (270-17) від 15.04.2008); та у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 209 КК України.

25.01.2019 ОСОБА_8 повідомлено про нову підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI (270-17) від 15.04.2008); та у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного майна чи володіння ним, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 209 КК України.

28.12.2023 захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 від 25.01.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, в кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18.01.2016.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2024 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 та скасовано повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 , складене старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 та погоджене начальником відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_10 25.01.2019 pоку, прийняте у кримінальному провадженні №12016210010000181 від 18.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, та приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Відповідно до п. 2 ст. 277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та скасовуючи повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 від 25.01.2019 у кримінальному провадженні № 12016210010000181 від 18.01.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про закінчення 10.08.2021 строку досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_8 про підозру у кримінальному провадженні № 12016210010000181, що, на переконання слідчого судді, унеможливлює подальше кримінальне переслідування ОСОБА_8 та свідчить про те, що у подальшому застосуванні інституту підозри відпала необхідність.

На переконання колегії суддів, у даному випадку слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, які обмежуються здійсненням судового контролю у визначених КПК України випадках, та надав оцінку обставинам, які не підлягають дослідженню під час розгляду скарги на повідомлення про підозру у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Так, відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Вказані вимоги слідчим суддею при розгляді скарги не дотримано.

Замість перевірки дотримання вимог ст.ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 від 25.01.2019, слідчий суддя вдався до розгляду питання наявності підстав для закриття кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, та для вирішення яких передбачена окрема правова процедура, передбачена п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Так, як убачається із положень 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно ч. 4 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Вілдповідно до абзацу 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Як убачається з аналізу положень ч. 3 ст. 314 КПК, питання про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу, вирішується судому підготовчому судовому засіданні.

Оскарження повідомлення про підозру відповідно до п. 10 ст. 303 КПК пов`язане виключно з питанням її обґрунтованості, тобто достатності доказів для її повідомлення, та з питаннями дотримання встановленого законом порядку для вручення повідомлення про підозру особі.

Чинним КПК України не передбачено надання слідчим суддею на стадії досудового розслідування оцінки обставинам, які підлягають вирішенню судом в підготовчому судовому засіданні.

У межах розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не наділений повноваженнями надавати оцінку іншим допущеним, на його думку, порушенням слідчим чи прокурором норм КПК, оскільки вони тягнуть за собою інші передбачені цим кодексом процесуальні наслідки.

Також, колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя у порядку ст. 303 КПК України розглядає скарги на рішення, дії та бездіяльність органу досудового розслідування, виходячи з тих обставин, які існували на день прийняття такого рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, у даному випадку - повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 25.01.2019.

Відтак, дійшовши висновку про закінчення 10.08.2021 строку досудового розслідування після повідомлення у кримінальному провадженні № 12016210010000181, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не мотивував, яким чином вказана обставина впливає на обгрунтованість повідомленої ОСОБА_8 . нової підозри станом на день її складення та повідомлення - 25.01.2019.

При цьому, вдавшись до передчасного вирішення питань закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру, слідчий суддя не перевірив ті обставини, які повинен був дослідити під час розгляду скарги на повідомлення пронову підозру ОСОБА_8 у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, зокрема щодо відповідності такої підозри за формою та змістом вимогам ст. 277 КПК, наявності у ній обсягу всіх необхідних відомостей, та дотримання органом досудового розслідування вимог ст. 278 КПК під час складення та вручення такого повідомлення про нову підозру.

Крім того, як убачається із матеріалів судового провадження та даних журналу судового засідання, слідчий суддя дійшов висновку про закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016210010000181 без витребування та дослідження матеріалів вказаного кримінального провадження, натомість обмежився дослідженням вибіркових копій матеріалів, долучених захисником до поданої скарги.

З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про нову підозру, слідчим суддею допущені істотні порушення вимог кримінального-процесуального закону, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали.

Дослідивши вимоги та зміст скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про нову підозру ОСОБА_15 від 25.01.2019 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Перевіркою наданих суду апеляційної інстанції матеріалів встановлено, що в повідомленні про нову підозру ОСОБА_8 від 25.01.2019 належним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність, та стислого викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень.

Аналіз вказаного повідомлення про підозру дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.

Доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 у скарзі на повідомлення про нову підозру фактично стосуються питань доведеності винуватості, відсутності складу кримінальних правопорушень у діях ОСОБА_8 , оцінки належності та допустимості доказів. Однак з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Так, у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для висновку про обгрунтованість підозри ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про нову підозруОСОБА_8 від 25.01.2019, які б слугували підставою для їх скасування.

Крім того, доводів стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 277, 278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 , скарга захисника не містить.

За таких обставин, у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 від 25.01.2019 у кримінальному провадженні № 12016210010000181 слід відмовити, оскільки скаржником не доведено, що при складенні та врученні такого повідомлення про нову підозру було допущено порушення норм чинного КПК України, про що обгрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 від 25.01.2019 у кримінальному провадженні № 12016210010000181.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про нову підозру ОСОБА_8 від 25 січня 2019 року у кримінальному провадженні №12016210010000181.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3