Постанова

від 24.04.2024 по справі 758/11580/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 758/11580/23 Головуючий у суді першої інстанції - Петров Д.В.

Номер провадження № 22-ц/824/8286/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14», подану представником Павленком Сергієм Валерійовичем , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня 2023 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ЖБК «Авіатор-14» звернулося до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, відповідно до якого просило стягнути з відповідачів на свою користь суму заборгованості станом на 01 серпня 2023 року у розмірі 11 240,27 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684 грн та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 1 400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на балансі й обслуговувані ЖБК «Авіатор-14», який надає житлово-комунальні послуг згідно із Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про кооперацію» та з урахуванням положень Статуту ЖБК «Авіатор-14».

Вказано, що в квартирі АДРЕСА_2 мешкають відповідачі по справі. На відповідачів як на споживачів житлово-комунальних послуг покладається обов`язок сплачувати своєчасно спожиті житлово-комунальні послуги та належно виконувати договірні зобов`язання та вимог Статуту ЖБК «Авіатор-14» як уповноважених осіб Житлового будівельного кооперативу «Авіатор-14». На виконання умов вищевказаного Договору, ЖБК «Авіатор-14» свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг виконав повністю, проте відповідачі своїх зобов`язань за Договорами належним чином не виконують.

Позивачем зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , не здійснюють оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в результаті чого у відповідачів виникла заборгованість перед ЖБК «Авіатор-14» за період з серпня 2018 року по 01 серпня 2023 року у розмірі 9 723,71 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01 серпня 2023 року загальна заборгованість відповідачів перед ЖБК «Авіатор-14» за період з 01 квітня 2018 року по 01 серпня 2023 року становить 11 240,27 грн, яка складається із: заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - 9 723,97 грн; 3 % річних (сума боргу * 3% / 365 днів * кількість днів прострочки) - 301,37 грн; інфляційних витрат за період з 01 квітня 2018 року по 01 серпня 2023 року -1 215,18 грн.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено.

Тому, у розрахунку заборгованості позивач не здійснював нарахування - інфляційних витрат, 3 % річних за неналежне виконання зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг перед ЖБК в період воєнного стану в Україні 3% річних та інфляційні витрати нараховано виключно до лютого 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, ЖБК «Авіатор-14» просило задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня 2023 року позовні вимоги ЖБК «Авіатор-14» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ЖБК «Авіатор-14» - Павленко С.В. подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що позивачем було додано до позовної заяви копії протоколів зборів членів ЖБК «Авіатор-14» за кожен рік нарахування заборгованості відповідачам, де визначено розмір тарифів за надані послуги. Вказано, що відповідачі не надали жодних належних доказів щодо незаконності чи хибності затверджених тарифів та розрахунків заборгованості. Апелянт вказує, що протоколи загальних зборів є виразом волі членів кооперативу й вони мають загальнообов`язковий характер для всіх членів кооперативу.

В апеляційній скарзі зазначено, що сума нарахувань у розрахунку заборгованості складається з розміру загальної площі (у метрах квадратних) конкретного приміщення (в даному випадку квартири АДРЕСА_2 ), якому надаються житлово-комунальні послуги (послуга на утримання будинку та прибудинкової території), перемноженої на відповідний тариф, який затверджений протоколом зборів.

Крім того, апелянт звертає увагу, що у вересні 2020 року ЖБК «Авіатор-14» у відповідності до взятих зобов`язань щодо належного утримання будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 було надано послугу «Капітальний ремонт по заміні вікон на умовах співфінансування», вартість якої відповідно до розрахунку становила для членів кооперативу, що мешкають у буд.5 та буд.7 - 6,97 грн/м.кв.

Таким чином, відповідачам у вересні 2020 року також було нараховано вартість вказаної послуги по заміні вікон у розмірі 535,99 грн й з урахуванням щомісячного внеску на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території загальна сума заборгованості за вересень 2020 року становить 912,80 грн.

Доводами апеляційної скарги також є те, що відповідачем не було надано свого розрахунку заборгованості, для спростування того, який було надано позивачем по справі, а сама по собі незгода боржника із сумою заборгованості не може бути підставою для відмови у позові про стягнення такої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, представник ЖБК «Авіатор-14» - Павленко С.В. просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня 2023 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ЖБК «Авіатор-14» задовольнити повністю, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ЖБК «Авіатор-14» судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції.

25 березня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , який обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до квартири АДРЕСА_2 , оскільки там не проживає та не зареєстрована, а тому позовні вимоги до ОСОБА_3 є незаконними та необґрунтованими.

ОСОБА_2 у відзиві посилається на незаконність наданого позивачем розрахунку заборгованості, оскільки вважає, що долучені до матеріалів справи протоколи загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14» є неналежними та недопустимими доказами по справі. ОСОБА_2 вважає незаконним підвищення тарифів в ЖБК «Авіатор-14», а їх складові суперечать реаліям і як наслідок нецільове використання коштів.

Також у відзиві ОСОБА_2 не погоджується із заявленою сумою щодо заборгованості по заміні вікон на сходових клітинах, оскільки вважає, що загальна сума витрат на заміну вікон має ділитись на кількість квартир, а не залежати від площі квартири. Також вказано, що вказана сума боргу у розмірі 535,99 грн по заміні вікон не є складовою тарифу і не повинна бути включено до загальної суми заборгованості, на який ще й нараховуються відсотки.

Крім того, ОСОБА_2 заперечує щодо наявності в неї заборгованості у розмірі 1 900 грн, які зазначені в платіжці як додаткові послуги, оскільки вказана послуга по чергуванню в під`їзді не входить в тариф, не є складовою послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, а є добровільним внеском мешканців будинку.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні поданої апеляційної скарги ЖБК «Авіатор-14», а всі судові витрати покласти на позивача, зобов`язати бухгалтера кооперативу здійснити відповідний перерахунок і скасувати незаконно нараховані суми, а також вилучити з системи «Дія» незаконні записи та винести окреме рішення по професійності адвоката Павленка С.В. за незаконне переслідування фізичної особи ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 15 листопада 2006 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 09 листопада 2006 року № 2081-С (а.с.76).

Відповідно до облікової картки зареєстрованих осіб, виданої ЖБК «Авіатор-14», у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані власники: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11).

Разом з тим, згідно з інформації щодо реєстрації місця проживання особи з Єдиного державного демографічного реєстру № 253192 від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.51).

Місце реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 також підтверджується наданою копією паспорта (а.с.74-75).

В матеріалах справи міститься також розрахунок заборгованості ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) перед ЖБК «Авіатор-14» за спожиті житлово-комунальні послуги, відповідно до якого станом на 01 серпня 2023 року розмір заборгованості становить 9 723,71 грн, а також нараховано 3% річних у розмірі 301,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 215,18 грн (а.с.9-10).

Позивачем по справі також було надано копії протоколів загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14» від 17 листопада 2016 року, від 14 грудня 2017 року, від 20 грудня 2018 року, від 14 березня 2020 року (а.с.12-19).

Протоколом зборів членів ЖБК «Авіатор-14» від 17 листопада 2016 року затверджено розмір внесків членів кооперативу на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території з розрахунку 3,62 грн/м? (для 1 поверху - з розрахунку 2,77 грн/м?). Також затверджено розмір оплати за послугу з чергування в під`їздах будинків - 3 904 грн (а.с.12-15).

Протоколом зборів членів ЖБК «Авіатор-14» від 14 грудня 2017 року затверджено розмір внесків членів кооперативу на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території на 2018 рік з розрахунку 4,65 грн/м? (для 1 поверху - з розрахунку 3,45 грн/м?) (а.с.16).

Протоколом зборів членів ЖБК «Авіатор-14» від 20 грудня 2018 року затверджено розмір внесків членів кооперативу на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території на 2019 рік з розрахунку 4,90 грн/м? (для будинку №5) (для 1 поверху - з розрахунку 3,67 грн/м?). Також затверджено розмір оплати за послугу по нагляду будинків - 1,1 мін.зар.плати (а.с.17-18).

Протоколом зборів членів ЖБК «Авіатор-14» від 14 березня 2020 року затверджено розмір внесків членів кооперативу на утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території на 2020 рік залишивши на рівні 2019 року з розрахунку 4,90 грн/м? (для будинку №5) (для 1 поверху - з розрахунку 3,67 грн/м?).

В матеріалах справи також міститься надана позивачем копія претензії-вимоги від 25 серпня 2023 року, адресована ОСОБА_2 , відповідної до якої ЖБК «Авіатор-14» повідомляє, що станом на 01 серпня 2023 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість у розмірі 9 723,71 грн й просить сплатити вказану заборгованість (а.с.22-29).

Позивачем також було надано копію Договору №14 про організацію здійснення робіт та на виконання функцій замовника від 22 вересня 2020 року, укладеного між уповноваженою особою, в особі голови правління - ОСОБА_4 , що діє на підставі Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку з однієї сторони та Управлінням житлово-комунального господарства Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з іншої сторони, відповідно до якого предметом даного договору є організація здійснення робіт по капітальний ремонт по заміні вікон на умовах співфінансування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та виконання функцій замовника у багатоквартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 в рамках співфінансування робіт у відсотковому розмірі за рахунок коштів співвласників багатоквартирного будинку, що складає 30% та решти вартості робіт - за рахунок коштів бюджету міста Києва, що у відсотковому розмірі складає 70% (а.с.114-118).

Відповідно до листа ЖБК «Авіатор-14», адресованого в.о. директору КП ГІОЦ ОСОБА_5 від 24 вересня 2020 року №39 вбачається, що ЖБК «Авіатор-14» просить в рахунках-повідомленнях на сплату за житлово-комунальні та інші послуги за адресою: АДРЕСА_1 , ввести додаткову статтю нарахувань «Додаткові витрати». Нарахування послуги провести з розрахунку 6,97 грн/м.кв. загальної площі квартири. Також ЖБК «Авіатор-14» просить у рахунках-повідомленнях на сплату за вересень 2020 року розмістити на лицьовій стороні коментар : Увага! Додаткові витрати - капітальний ремонт по заміні вікон на умовах співфінансування (а.с.112).

В матеріалах справи також міститься розрахунок вартості додаткових витрат капітального ремонту на умовах співфінансування по заміні вікон за адресою: АДРЕСА_6 , де зазначено, що вартість робіт капітального ремонту згідно Договору №14 від 22 вересня 2020 року - 84 119 грн. Вартість послуг, наданих КП ГІОЦ (0,5% від вартості договору) - 420,60 грн. Вартість послуг, наданих банківськими установами (1% від вартості договору) - 841,19 грн. Всього: 85 380,79 грн. Вартість «Додаткових витрат» для будинку АДРЕСА_7 - 85 380,79 грн : 12251 м? = 6,97 грн/м.кв. загальної площі квартири (а.с.113).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ЖБК «Авіатор-14», мотивував своє рішення тим, що обов`язок по сплаті заборгованості за надані житлово-комунальні послуги має бути покладено на ОСОБА_2 , як власницю квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , а підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_3 відсутні. Судом зазначено, що ОСОБА_2 спростовує правильність розрахунку заборгованості виконаного позивачем належними та допустимими доказами, згідно яких розрахунок заборгованості, наданий позивачем є необґрунтованим та завищеним. Крім того суд вказав, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 перед ЖБК «Авіатор-14» за спожиті житлово-комунальні послуги неможливо визначити розмір боргу за кожну послугу, що надавалась відповідачці, фактично нараховані позивачем і сплачені відповідачкою кошти за певні послуги. Наданий позивачем документ є бухгалтерським документом, а не розрахунком заборгованості. Отже, суд критично ставиться до наданих позивачем доказів, оскільки вони не містять обґрунтованого розрахунку боргу відповідачки, а тому у задоволенні позовних вимог відмовив.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України та частини четвертої статті 319 ЦК України при здійсненні права власності визначається, що власність зобов`язує.

Згідно із статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006 «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08.10.1992 №572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно д положень статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку, складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт, без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку.

Водночас, індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

На підставі вимог ст.ст.66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання протягом тривалого часу зобов`язань щодо оплати комунальних послуг у відповідача перед позивачем за період з серпня 2018 року по 01 серпня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 9 723,71 грн.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині правомірності заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надані за адресою АДРЕСА_3 , апеляційний суд керується наступним.

Так, матеріалами справи підтверджено, що одноособовим власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , а тому саме вона несе тягар утримування належного їй майна. Водночас ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі, оскільки жодного стосунку до вказаної вище квартири немає, що підтверджується наданими доказами по справі.

Апеляційний сул критично оцінює доводи відповідача щодо неправомірності нарахування їй заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, оскільки належними та допустимими доказами підтверджено встановлення відповідного тарифу на послуги протоколами Загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14».

Так, ОСОБА_2 посилається на те, що вказані протоколи Загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14» містять недостовірну інформацію та є підробленими.

Проте, апеляційний суд звертає увагу, що вказані тарифи, встановлені протоколами Загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14» у встановленому законом порядку скасовані не були.

Так, відповідач по справі не позбавлена можливості оскаржити в порядку господарського судочинства рішення загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14» щодо встановлення тарифів на послуги з утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території.

Схожі правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі №910/5179/20

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, апеляційний суд доходить висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ЖБК «Авіатор-14» заборгованості за надані послуги з утримання (обслуговування) будинку та прибудинкової території у розмірі 9 723,71 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно нараховує заборгованість виходячи з площі квартири відповідача, апеляційним судом також відхиляються як необґрунтовані, оскільки протоколами Загальних зборів членів ЖБК «Авіатор-14» було встановлено тарифи саме виходячи з квадратури належної особі квартири.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення вказаного розміру заборгованості.

Щодо нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на розмір заборгованості, то апеляційний суд керується наступним.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 (зі змінами та доповненнями) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Відповідно до частини 4 пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того, згідно положень п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» №206 від 05 березня 2022 року установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Враховуючи викладене, оскільки період заборгованості частково припадає на період дії карантину, то позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період з 12 березня 2020 року по 31 січня 2022 року включно до задоволення не підлягають. Також враховуючи, що плата за комунальні послуги здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється плата, то й вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за лютий та березень 2020 року задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то вони мають обраховуватися за кожний місяць окремим періодом.

Розрахунок інфляційних збитків здійснюється за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Здійснивши власний розрахунок інфляційних збитків, апеляційний суд встановив, що позивач має право на стягнення інфляційних збитків у розмірі 484,63 грн, що визначені шляхом додавання інфляційних втрат по кожному окремому місяцю заборгованості за період з квітня 2018 року по січень 2020 року.

Щодо позовної вимоги про стягнення трьох відсотків річних, то слід зазначити, що вони обраховуються по кожному окремому місяцю заборгованості за період з квітня 2018 року по січень 2020 року.

Формула розрахунку:

[Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]

Таким чином, здійснивши власний розрахунок трьох процентів річних, апеляційний суд встановив, що позивач має право на стягнення трьох процентів річних у розмірі 534,91 грн.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що оскільки позивач в поданій позовній заяві просив стягнути три проценти річних у розмірі 301,37 грн, то саме вказана сума трьох процентів річних підлягає до стягнення.

Апелянт в поданій апеляційній скарзі також просив стягнути судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 300 грн.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ЖБК «Авіатор-14» в суді першої та апеляційної інстанції представляє адвокат Павленко С.В., що підтверджується копією довіреності №15212 від 15 грудня 2022 року, а також копією довіреності № б/н від 08 листопада 2023 року (а.с.45, 171).

В матеріалах справи також міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531, видане на ім`я Павленка С.В. , а також копія посвідчення адвоката (а.с.46).

Крім того, на підтвердження своїх повноважень адвокат Павленко С.В. надав копію Договору №21-11 про надання правової допомоги від 21 листопада 2022 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» та ЖБК «Авіатор-14», відповідно до умов якого об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надану йому правову допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов цього договору (а.с.41-43).

Відповідно до положень п.4.1 Договору передбачено, що за надання правової допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт оплачує об`єднанню винагороду у нижченаведеному розмірі 1 400 грн за отримання рішення суду першої інстанції, яким задоволено вимоги клієнта. Обов`язок зі сплати винагороди виникає у клієнта не раніше фактичної дати отримання об`єднанням копії рішення суду про стягнення заборгованості та узгоджується у порядку, визначеному у. п.4.2-4.8 Договору.

Разом із позовною заявою було також надано платіжну інструкцію №79 від 19 вересня 2023 року про сплати ЖБК «Авіатор-14» на користь АО «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» 1 400 грн за надання правової допомоги (а.с.44).

Разом із апеляційною скаргою апелянтом було надано платіжну інструкцію №117 від 16 січня 2024 року про сплати ЖБК «Авіатор-14» на користь АО «ПРАВОВИЙ ДІАЛОГ» 2 300 грн за юридичні послуги (а.с.148).

В матеріалах справи міститься також копія Додаткової угоди №1 від 02 травня 2023 року до Договору №21-11 про надання правової допомоги від 21 листопада 2022 року, відповідно до якого сторони дійшли взаємної згоди щодо внесення змін до п.4.1 та виклали його в такій редакції: за надання правової допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт оплачує об`єднанню винагороду у розмірі 1 400 грн за отримання рішення суду першої інстанції, яким задоволено вимоги клієнта; 2 300 грн за отримання рішення суду апеляційної або касаційної інстанції (а.с.152).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства»).

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то до стягнення підлягають судові витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а саме у розмірі 2 198,34 грн (95,58% від 2 300 грн).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційним судом задоволено позовні вимоги частково, а саме на 95,58%, то до стягнення з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача підлягає судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 565,36 грн, а також судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 848,05 грн, що разом становить 6 413,41 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14», подану представником Павленком Сергієм Валерійовичем , задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14».

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14» (ЄДРПОУ 22935091, 04108, м. Київ, вул. Наталії Ужвій, буд.5) заборгованість за надані житлово-комунальних послуги за період з квітня 2018 року по 01 серпня 2023 року у розмірі 9 723,71 грн, три проценти річних у розмірі 301,37 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 484,63 грн, що разом становить суму 10 743,25 грн (десять тисяч сімсот сорок три гривні двадцять п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14» (ЄДРПОУ 22935091, 04108, м. Київ, вул. Наталії Ужвій, буд.5) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 413,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-14» (ЄДРПОУ 22935091, 04108, м. Київ, вул. Наталії Ужвій, буд.5) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 198,34 грн (дві тисячі сто дев`яносто вісім гривень тридцять чотири копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв