Постанова

від 22.04.2024 по справі 280/8362/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8362/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року

у справі №280/8362/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ-БУД"

до Державної податкової служби, України Головного управління ДПС у Запорізькій області

про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ-БУД» задоволено:

визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.07.2023 № 9177143/33175813 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 08.06.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ-БУД» № 4 від 08.06.2023 датою її направлення на реєстрацію;

19.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича, в якій представник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 280/8362/23, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ-БУД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

21.12.2023 через «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання (вх.№57198) про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, обґрунтоване тим, що вимоги заявника щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки справа є типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір витрат на правничу допомогу, на думку відповідача 1, є завищеним. ГУ ДПС у Запорізькій області вважає, що заявником штучно завищені обсяги та час витрачений на надання певних послуг, а також що заявлені витрати не можна вважати ані неминучими, ані обґрунтованими, оскільки зазначені послуги (роботи) за своєю природою входять до надання послуг зі складання заяви чи відзиву, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, необхідних для складання відповідного документу та відповідно окремо не передбачені умовами Договору про надання правової допомоги. Зауважує, що необхідно керуватись принципами розумності, допустимості, співмірності та оцінювати свою роботу відповідно до загальнодержавних тарифів.

27 грудня 2023 року судом за результатами розгляду заяви, прийнято додаткове рішення. Заяву представника позивача адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАМАНТ-БУД» витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у зазначеній справі , як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що задоволена сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи, оскільки є велика кількість тотожних судових спорів, в яких заявлені та задоволені судом суми витрат на правничу допомогу є значно меншими, крім того, представником позивача не надано суду достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. З посиланням на судову практику ЄСПЛ, скаржник вважає , що судом не застосовано принцип справедливості , відповідно до якого відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, ч. 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У даній справі на підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:

- договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 17.07.2023 між позивачем та адвокатом Борисовим Віталієм Сергійовичем (далі Договір);

- ордер на надання професійної правничої (правової) допомоги серії АР № 1132726, виданий 17.07.2023;

- акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної (правничої) допомоги від 17.07.2023;

- квитанція № 2023/12/17 про оплату послуг з надання професійної правничої (правової) допомоги, наданих на підставі договору, укладеного між адвокатом Борисенковим В.С. та ТОВ «ДІАМАНТ-БУД»;

- детальний опис робіт наданих послуг за договором про надання професійної (правничої) допомоги від 17.07.2023.

Відповідно до умов Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 17.07.2023, укладеного між адвокатом Борисенковим В.С. та ТОВ «ДІАМАНТ-БУД», адвокат в обсязі та на умовах цього Договору зобов`язується здійснити захист, представництво, а також надання клієнтові інших видів юридичних послуг та правничої (правової) допомоги відповідно до його завдань та на умовах Договору, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

За змістом акта приймання-передачі наданих послуг за Договором та детального опису робіт наданих послуг адвокатом Борисенковим В.С. надані наступні послуги: вивчення матеріалів, складання та подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви 5000,00 грн; написання заяви про вирішення питання судових витрат після ухвалення рішення у справі 1000,00 грн; написання заяви про ухвалення додаткового рішення 1000,00 грн; підсумок 7000,00 грн.

Аналізуючи надані позивачем документи, беручи до уваги заперечення відповідача 1 про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2500,00 грн: вивчення матеріалів, складання та подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви 1500,00 грн; написання заяви про вирішення питання судових витрат після ухвалення рішення у справі 500 грн; написання заяви про ухвалення додаткового рішення 500,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Відповідач заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, вказує на необґрунтованість та завищення суми правничої допомоги.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що справа № 280/8362/23 є типовою, з великою кількістю судової практики з аналогічних спорів, а тому не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого заявлений та задоволений судом першої інстанції розмір правничої допомоги в розмірі 2500 гривень є співмірною та справедливою сумою в порівнянні з предметом спору та доказами, наданими на підтвердження понесених витрат.

В той же час доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності заявлених та стягнутих витрат на правничу допомогу, є такими, що не заслуговують на увагу, не містять конкретної суми, яка могла би бути стягнута, ще й з огляду на те, що судом і так частково задоволені вимоги представника позивача, тому підстав для задоволення апеляційної скарги, не існує.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №280/8362/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко