Постанова

від 25.04.2024 по справі 120/1853/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1853/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

25 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2023 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Державну установу «Ладижинська виправна колонія (№39)» податковий борг в сумі 538412,54 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року адміністративний позов задоволено частково та стягнуто зДержавної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)"кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 523412,54 гривень 54 копійки.

Так, 12.02.2024 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано заяву про виправлення описки в рішенні суду від 16.05.2023 року шляхом зазначення у абзаці другому резолютивної частини рішення "Стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків Державної установи "Ладижинська виправна колонія №39" в рахунок погашення податкового боргу в сумі 523412,54 грн." замість "Стягнути з Державної установи "Ладижинська виправна колонія №39" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 523412,54 грн.".

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ГУ ДПС у Вінницькій області про виправлення описки.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Тобто, колегія суддів зазначає, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Таким чином, підставами для внесення виправлень у судові рішення є описка або очевидна арифметична помилка.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ГУ ДПС у Вінницькій області про внесення відповідних виправлень в резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, оскільки таке виправлення призведе до зміни судового рішення по суті, що не узгоджується зі ст. 253 КАС України.

При цьому, виклад абзацу другого резолютивної частини судового рішення у спосіб визначений у заяві представника Головного управління ДПС у Вінницькій області не є опискою в розумінні чинного процесуального законодавства, а вказує на порядок та спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 253, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.