Постанова

від 25.04.2024 по справі 120/10514/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10514/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

25 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕМО" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0102780406 від 06.07.2023.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2023 позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність обставин, які свідчать про неможливість виконання позивачем зобов`язання сплатити єдиний податок у необхідний строк, відповідачем необґрунтовано застосовано відносно останнього штраф у розмірі 25% у сумі 24 109,65 грн за затримку на 1 календарний день сплати/зарахування банком або органом, що здійснює казначейське обслуговування коштів/ за несплату (неперахування) фізичною особою грошового зобов`язання єдиного податку 4 групи у сумі 96 438,57 гривень.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що платник податків не вжив достатніх заходів для своєчасної сплати грошового зобов`язання через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно, та без належної обачності. Дані дії позивача вважаються умисними, оскільки ним не вжито достатніх заходів для сплати грошового зобов`язання в установлені строки.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 20.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одемо" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків та зборів та основними видами його економічної діяльності між іншим є 01.11 вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.

09.06.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку четвертої групи за 4 квартал 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Одемо".

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Одемо" вимог, встановлених п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а саме: платником ТОВ "Одемо" несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання по єдиному податку 4 групи за 4 квартал 2022 року.

За результатами проведеної перевірки 09.06.2023 був складений Акт №100087/02-32-04-06/37261790. У даному Акту відповідач посилається на те, що обізнаність платника податків щодо термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання, систематичні та триваючі порушення діючих норм Кодексу або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання порушення обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Кодексу.

На підставі вказаного акту перевірки, 06.07.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0102780406 стосовно застосування штрафу у розмірі 25% у сумі 24 109,65 грн за затримку на 1 календарний день сплати/зарахування банком або органом, що здійснює казначейське обслуговування коштів/ за несплату (неперахування) фізичною особою грошового зобов`язання єдиного податку 4 групи у сумі 96 438,57 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Пунктом 124.1. статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 124.2. статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 295.9.1. пункту 295.9. статті 295 ПК України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно підпункту 295.9.2. пункту 295.9. статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у І кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Згідно матеріалів справи граничний термін сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання припадав на 30.01.2023, тоді як суму відповідного грошового зобов`язанням товариством сплачено 31.01.2023, тобто з одним днем прострочення.

Даний факт не заперечується позивачем, який зазначає, що 31.01.2023 ТОВ "Одемо" на підставі платіжної інструкції №5553 перерахувало на рахунок, на який здійснюється сплата податкових зобов`язань єдиний податок у сумі 96 438,51 грн, однак вважає, що прострочення граничного строку по сплаті даного податкового зобов`язання на 1 календарний день сталося не з вини платника податку.

Зазначено, що ТОВ "Одемо" не мало можливості сплатити в граничні терміни податкові зобов`язання через те, що з 13 год. 00 хв. 30 січня до 10 год. 00 хв. 31.01.2023 в с.Демидівка Вінницького району Вінницької області було припинено електропостачання.

Даний факт підтверджується довідкою Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області від 12.07.2023 №181.

Згідно матеріалів справи, платником податків не заперечується, що ним самостійно визначено суму податкового зобов`язання з єдиного податку, а також несвоєчасність сплати позивачем таких узгоджених грошових зобов`язань. При цьому, позивач наголошує на відсутності умислу при вчиненні податкового правопорушення.

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466) внесено зміни до ПК України, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктом 124.2 статті 124 ПК України настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що в акті про результати камеральної перевірки не міститься мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.2 ст. 124 ПК України.

Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.2 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу.

Разом з тим колегія суддів враховує, що довідкою Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області від 12.07.2023 №181 підтверджено факт відсутності з 13 год. 00 хв. 30 січня до 10 год. 00 хв. 31.01.2023 в с.Демидівка Вінницького району Вінницької області електроенергії, що позбавило можливості позивача вчасно здійснити оплату узгодженого грошового зобов`язання.

Отже за вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість виконання позивачем зобов`язання сплатити єдиний податок у необхідний строк. При цьому відповідачем необґрунтовано застосовано відносно останнього штраф у розмірі 25% у сумі 24 109,65 грн за затримку на 1 календарний день сплати/зарахування банком або органом, що здійснює казначейське обслуговування коштів/ за несплату (неперахування) фізичною особою грошового зобов`язання єдиного податку 4 групи у сумі 96 438,57 гривень.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0102780406 від 06.07.2023.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.