Постанова

від 22.04.2024 по справі 686/27346/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27346/23

Провадження № 22-ц/4820/879/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року про забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (суддя Палінчак О.М.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому, з урахуванням нової редакції, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя: земельну ділянку, площею 0,0883 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:1037, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1996157468101, місце розташування: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,65 га, кадастровий номер 6825082400:02:013:0038, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 515002268250, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Давидковецька; об`єкт нерухомого майна із врахуванням покращень та поліпшень (реконструйований), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13279499, який розташований на земельній ділянці, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель, закладів побутового обслуговування, кадастровий номер 6810100000:09:003:0011; здійснити поділ зазначеного нерухомого майна як спільного майна подружжя.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом.

У березні2024року ОСОБА_4 через свогопредставника ОСОБА_1 подала заявупро забезпеченняпозову, мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки існує ймовірність відчуження спірного об`єкту шляхом продажу. А тому, просила накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:

- земельну ділянку площею 0,0883 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:1037, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1996157468101, місце розташування: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,65 га, кадастровий номер 6825082400:02:013:0038, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 515002268250, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Давидковецька;

- арешт із забороною вчинення реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна із врахуванням покращення та поліпшення (реконструйованого), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13279499, який розташований на земельній ділянці, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель, закладів побутового обслуговування, кадастровий номер 6810100000:09:003:0011;

- на інше рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_4 , про забезпечення позову у справі № 686/27346/23 - задоволено частково. Накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:

- земельну ділянку площею 0,0883 га, кадастровий номер 6810100000:28:001:1037, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1996157468101, місце розташування: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,65 га, кадастровий номер 6825082400:02:013:0038, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 515002268250, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, сільська рада Давидковецька.

Накладено арешт із забороною вчинення реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна із врахуванням покращення та поліпшення (реконструйованого), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13279499, який розташований на земельній ділянці, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель, закладів побутового обслуговування, кадастровий номер 6810100000:09:003:0011.

В решті вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції суду в частині задоволення заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заявлених вимог. При цьому, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, повинен був обґрунтувати з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, проте, відповідних обставин та належних доказів судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено.

Вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наведені в заяві про забезпечення позову обставини, якими позивачка обґрунтовувала необхідність вжиття судом таких заходів. Разом з тим, обираючи такі заходи забезпечення позову як арешт майна та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, позивачка не надала суду доказів, які б вказували на необхідність та терміновість вжиття відповідних заходів у справі.

Звертає увагу, що посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення ним певних реальних дій, спрямованих на відчуження майна та на потенційну загрозу в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатніми підставами для задоволення відповідної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач через свого представника ОСОБА_1 вказує на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, постановлення ухвали суду першої інстанції у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Учасники справи в судове зсідання не з`явились про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Крім того, у апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 просила слухати справу у відсутності відповідача та його представника.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чиунеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України,позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Предметом позову в даній справі є майно подружжя, яке підлягає поділу.

Заява позивачки ОСОБА_4 про забезпечення позову та необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовано, зокрема тим, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення та порушить право на ефективний захист.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, - ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Таким чином, встановивши, що між сторонами виник спір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, слід врахувати, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Крім того, зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Окрім того, застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_2 .

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження наміру сторони відчужити спірне майно, оскільки це не є підставою для відмови у забезпеченні позову.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

Ухвала суду першої інстанції щодо забезпечення позову прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай