Вирок

від 25.04.2024 по справі 467/1219/19

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1219/19

Провадження № 1-кп/467/3/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка кримінальне провадження № 12017150130000512, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, маючого неповну середню освіту, працевлаштованого ПП «Граніт» поліровщиком гранітного каменя, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого:

20.08.2002 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 14.07.2004 року за постановою Ковельського міського суду Волинської області умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 7 місяців та 14 днів;

26.10.2005 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області за ст. 395 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі;

16.12.2005 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України з застосування ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 22.10.2010 року по відбуттю строку покарання;

25.10.2011 року вироком Броварського міського суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 17.10.2014 року по відбуттю строку покарання;

08.11.2019 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2017 року близько 18 години ОСОБА_4 разом зіншою особою,матеріали щодоякої виділенов окремекримінальне провадження,перебуваючи в с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області за попередньою змовою між собою вирішили таємно викрасти корову, яка належала ОСОБА_6 та була припнута на відкритій ділянці місцевості біля с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_4 разом зіншою особою,матеріали щодоякої виділенов окремекримінальне провадження,прийшли на відкриту ділянку місцевості біля с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, де була припнута корова, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали корову, яка належала ОСОБА_6 . В подальшому викраденим майном ОСОБА_4 та інша особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6300 грн.

Крім того, 24 квітня 2017 року вночі, точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 разом з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_7 , за попередньоюзмовою між собою, вирішили таємно викрасти кобилу, яка належить ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_4 та разом зіншою особою,матеріали щодоякої виділенов окремекримінальне провадженняприйшли на відкриту ділянку місцевості біля городу будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно викрали кобилу, яка належала ОСОБА_7 , перевівши її до с.Кавуни Арбузинського району Миколаївської області.

В подальшому викраденим майном ОСОБА_4 та інша особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 11000 грн.

Крім того, 18 квітня 2017 року в нічний час, точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 перебував біля будинку АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_8 . В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення корови, яка належала ОСОБА_8 та знаходилася на пасовищі неподалік домоволодіння останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, ОСОБА_4 прийшов на відкриту ділянку місцевості біля домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_4 , де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав корову, що належить ОСОБА_8 .

В подальшому, перевівши корову на відкриту ділянку місцевості неподалік с. Садове Арбузинського району Миколаївської області, зателефонував знайомому та запропонував придбати корову, не повідомляючи про те, що він її викрав, на що останній погодився та придбав корову за 6000 грн.

В подальшому викраденою коровою ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 7200 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні провину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав, показав, що 09 квітня 2017 року біля 18 години вечора він разом з ОСОБА_9 вживав горілку, після чого вирішили піти пішки до смт. Арбузинка. По дорозі вони побачили корову, яка була на прив`язі біля річки та паслась. ОСОБА_10 запропонував йому розв`язати її та здати на м`ясо. За допомогою прив`язі вони вивели корову на трасу. При цьому ОСОБА_10 зателефонував знайомому, який приїхав на автомобілі «Газель» разом з якимсь чоловіком. Той чоловік погрузив корову до автомобіля та дав ОСОБА_10 гроші у розмірі 6000 грн. ОСОБА_11 викликав таксі і вони поїхали до смт. Арбузинка. 24 квітня 2017 року до нього додому в АДРЕСА_3 прийшов ОСОБА_10 . Разом вони розпили 1 л горілки. ОСОБА_10 повідомив його про те, що знає місце, де можна викрасти кобилу та попрохав йому допомогти, на що він погодився. Вони разом пішли до двору, розташованого неподалік його колишнього місця проживання. ОСОБА_10 зайшов до двору, а він його чекав на вулиці. Агарков вивів кобилу з двору на дорогу, а він допоміг її довести до ст. Кавуни, де вони її прив`язали до дерева у лісосмузі. ОСОБА_10 зателефонував закупнику, однак той на дзвінок не відповів. Тоді він пішов додому. Ввечері до нього додому прийшов ОСОБА_10 , повідомив його про те, що продав кобилу за 4000 грн. та віддав йому 2000 грн. Також у квітні 2017 року він разом з ОСОБА_10 вживав пиво, тоді ж останній запропонував йому викрасти корову. Він пішки пішов у смт. Арбузинка для того, щоб знайти корову. По дорозі побачив корову, яка паслась в заростях. Він її повів та прив`язав у лісосмузі. Зателефонував заказчику, який приїхав на автомобілі. Вони погрузили корову, на що заказчик дав йому 6000 грн. Далі він випив горілки та поїхав до м.Южноукраїнськ.

Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що 09 квітня 2017 року вона вивела власну корову пастись на поле біля річки с.Благодатне. Біля 18 години вона виявила, що корова зникла та повідомила поліцію.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їхню відсутність.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.

Враховуючи викладені обставини, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2ст.185КК України по першому епізодуяк таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене групою осіб, по другому епізоду як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене групою осіб, повторно, по третьому епізоду як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Норма ч. 2ст.50КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.

Відповідно до положення ст. 65 КК Українисуд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Отже, згідно з положеннями ст.ст.50,65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що останній вчинив три епізоду нетяжкого злочину, раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Синдром залежності від алкоголю», беручи до уваги досудову доповідь органу пробації,який прийшов до висновку про наявність високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високого ризику небезпеки для суспільства та вважає достатнім і доцільним для виправлення та перевиховання призначити йому покарання у виді позбавлення волі з частковим приєднання покарання, призначеного вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 листопада 2019 року на підставі ч.4 ст. 70 КК України.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до вступу вироку в законну силу підлягає залишенню попереднім.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.185 України тапризначити йомупокарання увиді 4(чотирьох)років позбавленняволі.

Напідставі ч.4ст.70КК Українишляхом частковогоскладання покарань,призначеного зацим тапопереднімвироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 08 листопада 2019 року визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 4(чотири) роки 7(сім) місяців.

До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 09 квітня 2024 року.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1