Справа № 585/948/24
Номер провадження 2/585/429/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,
секретаря судового засідання Салій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої як представник позивача діє адвокат Мороз Леся Олексіївна, до Роменської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В:
28 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої як представник позивача діє адвокат Мороз Л.О., звернулась до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, в якій просить визначити їй додатковий строк у два місяці з дня вступу рішення в законну силу для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті останньої. До складу спадщини, зокрема, входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8865 га, що розташована на території Пустовійтівскої сільської ради Роменського району Сумської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №144022. Позивачка є єдиною спадкувальницею за заповітом після смерті ОСОБА_3 , але оформити спадщину на спадкове майно, що належало спадкодавиці позивачка не може, оскільки своєчасно не прийняла спадщину. В установленому законом порядку позивачка не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 з поважної причини - 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, десятимісячний термії для прийняття спадщини, був збільшений у зв`язку з військовою агресією РФ, а в подальшому це положення було відмінено 19.06.2023 року, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду.
Представник позивача в заяві до суду позовні вимоги підтримала, просила справу розглядати без її та позивача участі.
Представник відповідача в заяві до суду просив розглядати справу у його відсутності, заперечень не подали.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.
Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 року, "Про деякі питаня нотаріату в умовах воєнного стану", яка була чинною на момент виникнення правовідносин було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29.08.2021 року.
Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Пустовійтівської сільської ради Шокота Г.Г. 25 жовтня 2019 року, реєстровий №251, позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
До складу спадщини, зокрема, входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,8865 га, що розташована на території Пустовійтівскої сільської ради Роменського району Сумської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №144022, виданого Роменською районною державною адміністрацією Сумської області 20.12.2003 року.
Згідно довідки виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області для оформлення спадкових справ № 200 від 23.11.2023 позивачка є єдиною спадкувальницею за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
Але оформити спадщину на спадкове майно, що належало спадкодавиці позивачка не може, оскільки своєчасно не прийняла спадщину, що підтверджується письмовою консультацією (довідкою) ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Сумської області № 1785/01-16 від 15.12.2023 року.
Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру 3 75152155 від 15.12.2023 року свідчить про відсутність Спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.
Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною, що підтверджується також останньою правовою позицією висловленою в постанові ВС від 13.04.2023 року у справі №607/13549/21, а тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову ВС від 26.10.22 у справі №522/17925/16.
Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України». За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5).
Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги ст.89 ЦПК України встановлюють, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, встановивши, що підстави, на які посилається позивач, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 , знаючи про існування заповіту на її користь після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не здійснила належних дій щодо прийняття спадщини у визначений законом строк і також не вчинила на думку суду будь-яких дій по прийняттю спадщини на її користь, при цьому не звернулась до нотаріуса, враховуючи, що строк законодавством встановлено в шість місяців та був продовжений на підставі вимог Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року, не надавши суду належних доказів пропуску цього строку лише формально вказавши про поважні причини пропуску такого строку.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі положень ст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України , суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої як представник позивача діє адвокат Мороз Леся Олексіївна, до Роменської міської ради Сумської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З повний текстом рішення суду можна буде ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 26 квітня 2024 року або у електронному кабінеті користувача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» за відповідним номером справи.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ
Суд | Роменський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118637376 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Роменський міськрайонний суд Сумської області
Цвєлодуб Г. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні