Ухвала

від 23.04.2024 по справі 202/5243/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5243/24

Провадження № 1-кс/202/2926/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 21.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024040000000360, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ганно-Мусіївка,Солонянського району,Дніпропетровської області, громадянинаУкраїни,з середньоюосвітою,який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючий, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , -

підозрюваного увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернулася до суду з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що 21 квітня 2024 близько о 04 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Ford Sierra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (вміст алкоголю в крові складав на момент освідування 1,28 проміле), чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, здійснював рух у темний час доби по сухому асфальтобетонному покриттю автодороги Т-04-32 «Божедарівка-Малософіївка-Нікополь» Дніпровського району Дніпропетровської області з боку с. Іверське в напрямку с. Червоноармійське, із значним перевищенням допустимої швидкості на цій ділянці дороги, проїжджа частина якої має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з пасажиром ОСОБА_9 , 2007 року народження у салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні.

В процесі руху, водій ОСОБА_5 , 21 квітня 2024 близько

о04годині 25хвилин, порушуючи правилабезпеки дорожньогоруху,проявляючи кримінальнупротиправну самовпевненість,але легковажнорозраховуючи навідвернення наслідків,не діявтаким чином,щоб ненаражати нанебезпеку життята здоров`ягромадян,не маючижодних перешкодтехнічного іфізичного характерудля безпечногозабезпечення руху,не врахувавдорожню обстановку,внаслідок чогона заокругленніділянки автодорогиТ-04-32«Божедарівка-Малософіївка-Нікополь» ліворуч, що проходить по території Дніпровського району, Дніпропетровської області, не впорався з керуванням указаного легкового автомобілю, в результаті чого виїхав за межі проїзної частини ліворуч на узбіччя, та у подальшому керований ним легковий автомобіль здійснив зіткнення передньою частиною із деревом та перекидання.

Своїми діями водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9. а), та 12.1. Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.»;

Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої пасажиру автомобілю автомобілем «Ford Sierra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження від яких він загинув на місці пригодиПорушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 знаходиться у причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої пасажиру автомобілю автомобілем «Ford Sierra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження від яких він загинув на місці пригоди.

Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .

21.04.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України за яке передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Підставами підозрювати ОСОБА_5 є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол огляду місця події та схема до нього, протоколи допитів свідків, відеозапис обставин ДТП з телефону потерпілого, а також інші докази в їх сукупності.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, що з урахуванням його молодого віку, відмінного стану здоров?я, відсутності у нього міцних соціальних зв?язків, може свідчити про можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу.

Про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваному ОСОБА_5 відомій анкетні дані свідків очевидців дорожньо-транспортної події, від показань яких безпосередньо залежить з?ясування всіх обставин кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце кримінального правопорушення, винуватість підозрюваного, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, які є обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, підозрюваний добре знає потерпілу. За таких обставин, ОСОБА_5 може здійснювати вплив на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, або схиляти їх надати неправдиві покази, змінити показання або взагалі відмовитися від давання будь-яких показів.

Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що, зважаючи на його особисті, ділові та інші якості, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, у т.ч. не з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, своєю поведінкою сприяти затягуванню досудового розслідування та порушенню розумних строків у кримінальному провадженні.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 , грубо порушив правила дорожнього руху: зокрема, не маючи права керувати транспортними засобами, керував легковим автомобілем у стані алкогольного сп?яніння, рухаючись зі значним перевищенням допустимої швидкості. Таким чином, перебуваючи на свободі ОСОБА_5 має можливість надалі керувати транспортними засобами, що дає змогу в подальшому останньому вчинити інше кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи особливо тяжкі наслідки завдані злочином у вигляді смерті потерпілого, а також встановлені ризики, вважаю, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не буде достатнім для запобігання вищенаведеним ризикам.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а також те, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 спричинило загибель малолітньої дитини, вбачається можливість не визначати стосовно підозрюваного розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 , обґрунтованопідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також тяжкість вчиненого діяння, в результаті якого настали винятково тяжкі наслідки завдані злочином, наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, неможливо запобігти даним ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи вищезазначене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експертів та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджується належними доказами. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою - домашній арешт, а у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просили застосувати мінімальний розмір застави.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст.177КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

21.11.2023 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Наявність обґрунтованоїпідозри ОСОБА_5 у вчиненніінкримінованого йомукримінального правопорушенняпідтверджується наданимислідчому суддікопіями матеріалівкримінального провадження,а саме: протокол огляду місця події та схема до нього, протоколи допитів свідків, відеозапис обставин ДТП з телефону потерпілого, а також інші докази в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настілки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ятидо десятироків зпозбавленням правакерувати транспортнимизасобами настрок відп`яти додесяти років, в зв`язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик,передбачений п.3ч.1ст.177КПК України,зокрема,незаконно впливатина свідків,на думкуслідчого судді, ємінімальним, оскільки ОСОБА_5 визнає свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, відшкодував частково завдану кримінальним правопорушення шкоду.

Разом з тим, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведено та наразі нічим не підтверджений.

Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення підозра достатньо обґрунтована;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 є особою молодого віку та має задовільний стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців підозрюваний не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має;

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрюваний не працює, є студентом;

6) репутацію підозрюваного даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано;

7) майновий стан підозрюваного задовільний;

8) наявність судимостей у підозрюваного раніше не судимий;

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше до підозрюваного раніше запобіжні заходи не застосовувалися;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення дані відсутні;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено, разом з тим, на даний час підозрюваний частково відшкодував матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушення;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї не встановлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Таким чином, на думку слідчого судді, прокурором в судовому засіданні необґрунтована необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, враховуючи, особу підозрюваного, зокрема те, що він раніше не судимий, підозрюється у вчиненні необережного злочину, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, позитивно характеризується, даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано, а також приймаючи до уваги те, що підозрюваний співпрацює зі слідством та частково відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням потерпілому, що свідчить про наявність мінімальних ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що для запобігання встановленим ризикам, достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде гарантувати виконання підозрюваним на час досудового розслідування процесуальних обов`язків та зможе повною мірою запобігти встановленим ризикам, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із виключенням вільного переміщення та обмеженням у комунікації.

Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний західу виглядідомашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, в межах строку досудового розслідування, до 21.06.2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 :

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров`ю або у випадку перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у медичних закладах та пов`язаних із вказаним лікуванням пересувань.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в в`їзд в Україну.

Негайно звільнити ОСОБА_5 з-підварти тазобов`язатиневідкладно прибутидо місцясвого проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді діє, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.06.2024 включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного, для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1