Рішення

від 27.03.2024 по справі 523/16806/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/16806/20

Провадження №2/523/1340/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень», за участю третьої особи Юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування реєстрації декларації, визнання недійсним акту, скасування рішень державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Зміст позову позивача.

Одеська міськарадазвернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень», за участю третьої особи Юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування реєстрації декларації, визнання недійсним акту, скасування рішень державного реєстратора, яким просить:

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43702563, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101);

- визнати недійсним правочин щодо передачі ОСОБА_1 ТОВ «Інтегралпівдень» нежилих будівель магазину загальною площею 33,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати акт приймання-передачі майна від 05.11.2018 року;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року № 43969391, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101);

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.01.2019 року № ОД 141190180740 «Реконструкція нежитлових будівель магазину без змін геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1 », зареєстрованої управлінням державного архітектурно-будівельною контролю Одеської міської ради;

- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 26.01.2019 року № 45226849, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101);

- стягнути з відповідачів на користь Одеської міської ради, сплачений судовий збір у розмірі 11561,00 грн.

Позов мотивованийтим,що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2020 року № 227918641 на підставі свідоцтва про право власності від 06.09.2001 року серія номер: 015584, нібито виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежилі будівлі магазину загальною площею 33,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43702563, номер запису про право власності від 17.10.2018 року № 28564862 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1677204051101). Однак, даного свідоцтва про право власності не існує та воно є підробленим, а тому не могло стати підставою реєстрації права власності на об єкт вперше.

Із копії зазначеного свідоцтва, яке наявне в реєстраційній справі, вбачається, що воно нібито видано на підставі розпорядження районної адміністрації Одеської міської ради від 28.08.2001 року № 1108. Однак, 31.10.2019 року департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради листом від 29.10.2019 року № 4880-11.1-29 повідомив, що розпорядження Суворовської районної адміністраціїОдеської міськоїради від28.08.2001року №1108не існує. Крім того, департамент зазначив, що під №1108 від 24.09.2001 року зареєстровано розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради «Про призначення громадянам житлової субсидії у виключному порядку». Також, листом від 01.10.2019 року № 6061-02/190 КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради повідомило про відсутність відомостей стосовно наявності свідоцтва про право власності від 06.09.2001 року, серія та номер: 015584 на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В архіві юридичного департаменту Одеської міської ради також відсутні відомості щодо вказаного свідоцтва.

Надалі відповідно до Реєстру, ОСОБА_1 здійснила відчуження зазначеного об`єкта ТОВ «Інтегралпівдень» шляхом внесення до статутного капіталу та укладання акту приймання-передачі (вчинення відплатного правочину).

З Реєстру вбачається, що на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.11.2018 року за ТОВ «Інтегралпівдень» зареєстровано право власності на нежилі будівлі магазину загальною площею 33,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року № 43969391, номер запису про право власності від 09.11.2018 року № 28847264 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1677204051101).

В подальшому, ТОВ «Інтегралпівдень» здійснено реєстрацію змін розділу, за результатами яких до розділу додано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 18.01.2019 року серія та номер: ОД 141190180740, та внесено зміни, відповідно до яких загальну площу 33.2кв.м. зміненона 34,5 кв.м. Однак з листа управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради від 24.09.2019 року № 01-8/457-вх вбачається, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 64.

Тобто, жодного об`єкта, належного ТОВ «Інтегралпівдень», за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 118-Б не існує, а єдиною метою проведення такої незаконної реєстрації є отримання земельної ділянки, на якій начебто знаходяться нежилі будівлі ТОВ «Інтегралпівдень». Натомість, уповноваженими органами Одеської міської ради встановлено, що проведена реєстрація за ОСОБА_1 та ТОВ «Інтегралпівдень» відбулась на об`єкт, який знаходився у власності територіальної громади м. Одеси за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, за ТОВ «Інтегралпівдень» зареєстровано права власності на неіснуючий за адресою: АДРЕСА_1 об`єкт.

Земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Одеси, та будь-яким особам у власність чи/або користування не надавалась. Уявний об`єкт, на який зареєстровано право власності, здійснює штучні передумови отримання відповідачами земельної ділянки територіальної громади м. Одеси під нове будівництво чи/або можливість всупереч чинному законодавству скористатись спірною реєстрацією та визнати право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 120 ЗК України.

Зокрема, ТОВ «Інтегралпівдень» звернулось до департаменту комунальної власності Одеської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, ТОВ «Інтегралпівдень» вже почало використовувати спірну реєстрацію з метою отримання в користування чи/або визнання права власності на земельну ділянку територіальної громади м. Одеси.

Враховуючи вищевикладене, позивач Одеська міська рада як власник земель комунальної власності територіальної громади м. Одеси, у зв`язку із порушенням її права власності на земельну ділянку шляхом проведення незаконної реєстрації на неіснуючий об`єкт, звернулося до суду із вказаними позовними вимогами які просить задовольнити.

Зміст відзиву відповідача.

21.10.2021 року представником відповідача ТОВ «Інтегралпівдень» - адвокатом Ковальчук О.М. подано відзив на позовну заяву, яким позов не визнано. Представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 06.09.2001 р., виданого на підставі розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №1108 від 28.08.2001 року, ОСОБА_1 стала власником нежитлової будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

26.10.2018р. державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради було внесено відомості про реєстрацію речового права на нерухоме майно 17.10.2018 р., з метою актуалізації (перенесення) відомостей про речове право у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Власником майна було проведено реконструкцію даного приміщення. Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) 18.01.2019р. № ОД141190180740 введено в експлуатацію об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 .

26.01.2019р. державним реєстратором Дачнянської сільської ради Біляївського району Одеської області Бураном А.В. внесено зміни до відомостей про речове право на нерухоме майно 25.01.2019 р., у зв`язку з реконструкцією об`єкта нерухомого майна було змінено площу приміщень з 33,2 на 34,5 м2.

Перенесення даних про речове право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було здійснено у порядку, визначеному законом.

Позивач у справі не спростував належними та допустимими доказами невідповідність законові та/або недостовірність поданих для проведення державної реєстрації документів.

Одеська міська рада, як на доказ, посилається на лист Департаменту архівної справи та діловодства №4880-11.1-29 від 29.10.2019 р., в якому зазначено про те що розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.08.2001 року №1108 р. не існує, оскільки за цим номером зберігається інше розпорядження. Проте, у даному випадку це може свідчити про порушення правил діловодства та архівного зберігання актів індивідуальної дії виконкому ОМР, а не про недійсність чи відсутність документів, які надавалися в оригіналах для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, враховуючи і те, що відповідачу не відомо які дані зазначалися позивачем у запиті.

Крім того, Одеською міськоюрадою булопропущено трирічнийстрок позовноїдавності,так якпро існуваннядокументу,який буввиданий ще2001року вониповинні булизнати імали можливістьоскаржити йогопротягом встановленихзаконом строків, що в свою чергу, повинно слугувати підставою для відмови в задоволенні позову.

У будь-якому разі, об`єкт на який отримувалося право власності ОСОБА_1 вже не існує, тому як це реконструйована будівля, зі збільшеною площею, що сталося за наслідками реконструкції приміщень, а тому скасовуючи право власності на будівлю в її первісному стані, Позивач просить порушити право ОСОБА_1 на приміщення, що були утворені нею за наслідками проведеної реконструкції.

Позиція Одеської міської ради у цілому базується на акті огляду земельної ділянки від 11.07.2019 р., складеної відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель, дотримання вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. У даному акті огляду запис про тотожність земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та 118 Б - дописано від руки (хоча весь документ набраний друкованими літерами), без жодних застережень відносно вірності допису.

Формування земельних ділянок за даними адресами не здійснювалося (тобто, відсутній певний геопросторовий об`єкт, що характеризується певним місцеположенням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат (згідно зі ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Таким чином, саме зазначення про порівняння земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 - не могло мати місця, оскільки земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (згідно ст. 79 Земельного кодексу України).

Фотофіксація згадана у акті огляду земельної ділянки від 11.07.2019 р. у матеріалах справи відсутня.

Також,Одеська міськарада посилаєтьсяна актобстеження б/нвід 20.11.2019р.,за адресою АДРЕСА_1 ,де окреморозташовані нежитловібудівлі таспоруди,загальною площею34,6кв.м.,підписаний начальникомвідділу контролюза використаннямкомунального майна ОСОБА_2 та фахівцемвідділу інвентаризаціїі реєстрації ОСОБА_3 , посадове становище яких (обіймання посад в Одеській міській раді) та повноваження на проведення обстежень і складання певних актів, як і підстави вчинення таких дій - не є визначеним.

Позивач вимагає скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.01.2019 року № ОД 141190180740 та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію змін до права власності від 26.01.2019 року №45226849, посилаючись на відповідь ДАБК в Одеській області, про відсутність дозволу на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 649. Проте, відповідності до змісту згаданого листа, жодним чином не можливо зробити висновок про те, що дозволу на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 649 - не існує. Крім того, конкретно запиту Одеської міської ради про документ, що надає право на виконання будівельних робіт, до ДАБК в Одеській області надано не було, тому неможливо зробити висновок, яку саме інформацію і документи просив Позивач.

Враховуючи вищезазначене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повному обсязі.

Зміст відповіді на відзив позивача.

19.11.2021 року представник позивача Одеської міської ради Танасійчук І. подав до суду відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що відповідач не надав жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу по суті справи, який би міг спростувати заявлені Одеською міською радою вимоги. Представник відповідача заперечує проти того, що свідоцтво про право власності на нежилі будівлі магазину, загальною площею 33,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , нібито виданого ОСОБА_1 . Виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.09.2001 року серія та номер: 015584, є підробленим, але на спростування зазначеного будь яких доказів до суду не надає.

Також, представник відповідача посилаючись на відповідь, надану позивачу з департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради щодо відсутності розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.08.2001 року № 1108 про видачу свідоцтва, посилався на порушення правил діловодства, але не зазначає в чому саме вбачається можливе порушення. Адже, розпорядження під № 1108 існує, яке наявна в матеріалах справи, та яке стосується надання субсидій громадянам.

Стосовно уявної відповідачем позовної вимоги про скасування підробленого свідоцтва та про застосування строків позовної давності щодо даної вимоги, то проаналізувати позовну заяву зокрема, позовні вимоги вбачається, що такої позовної вимоги, як скасування неіснуючого свідоцтва не має, а якщо самої вимоги немає, то і застосування строків позовної давності до неї також не можуть бути застосовані.

Стосовно виправлень в акті перевірки, то в матеріалах справи наявний акт перевірки огляду земельної ділянки від 11.07.2019 року у якому наявне виправлення. Однак, відповідач аналізує вибірковий документ не зважаючи на інші надані докази по справі, зокрема, разом з актом до позовної заяви надано лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 21.11.2019 року №0113/5726, у якому друкованими буквами прописано, що об`єкти за адресою: АДРЕСА_2 та 118-Б є тотожними.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Далеко К.О. від 18.02.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 10.03.2021 року: клопотання представника позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1677204051101.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 10.03.2021 року: витребувано в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи №1677204051101, що зберігається в електронній формі, на об`єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 02.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначенодо судовогорозгляду посуті.

Протягом розгляду справи, судові засідання відкладались: у зв`язку із відсутністю доказів повідомлення про розгляд справи відповідачів; у зв`язку із клопотанням представника ТОВ «Інтегралпівдень» про відкладення розгляду справи; у зв`язку із закриттям підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

ІІІ. Позиції сторін.

У судовому засіданні представник позивача Одеської міської ради Танасійчук І.М. підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив, у подальшому надав заяву в якій просив позов задовольнити та розглянути справу у його відсутність.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128, 130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала.

Представник відповідача ТОВ «Інтегралпівдень»у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Представник третьої особи Юридичного департаменту ОМР у судове засідання не з`явився, про час місце та дату розгляду справи сповіщений належним чином.

Вивчивши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши представлені докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновків що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Згідно приписів ч.1, п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

По даній справі, позивач Одеська міська рада просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43702563, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101);

- визнати недійсним правочин щодо передачі ОСОБА_1 ТОВ «Інтегралпівдень» нежилих будівель магазину загальною площею 33,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати акт приймання-передачі майна від 05.11.2018 року;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року № 43969391, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101);

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.01.2019 року № ОД 141190180740 «Реконструкція нежитлових будівель магазину без змін геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1 », зареєстрованої управлінням державного архітектурно-будівельною контролю Одеської міської ради;

- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 26.01.2019 року № 45226849, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101);

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03 грудня 2019 року у справі №922/787/19, від 09 липня 2019 року у справі №916/804/18 ).

Скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що стала підставою для оформлення замовником будівництва права власності на об`єкт нерухомого майна, вплине на права й обов`язки цього замовника. Тому, належним відповідачем за вимогою про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є замовник будівництва (особа, на користь якої така декларація зареєстрована).

Вказаний висновок було сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 року за результатами розгляду справи № 127/93/17-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, та вищезазначених висновків Верховного Суду, суд дійшов висновків що позивачем було вірно визначено по даній справі коло відповідачів.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43702563, суд зазначає наступне.

Суд виходить із того, що питання про набуття права власності регулюється Главою 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Визначені в Кодексі способи набуття права власності стосуються всіх форм права власності. Всі підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК).

Щоб можна було встановити право власності на річ, вона повинна існувати. Отже, річ насамперед має бути створена, і створення нової речі є підставою для виникнення права власності на цю річ.

Відповідно до частин 1, 2, 4статті 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно доп.1ч.1ст.2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004року № 1952-IV1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 3, 4статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004року № 1952-IV,речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, тапорядок державної реєстрації праввизначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.

Згідно пункту 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбаченихстаттею 27Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

У практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

За даних обставин, на підставі свідоцтва про право власності від 06.09.2001 року серія номер: 015584, за підписом Першого заступника міського голови Сушкіна Л.П., за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежилі будівлі магазину, загальною площею 33,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43702563, номер запису про право власності від 17.10.2018 року №28564862 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1677204051101).

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 від 26.10.2018 року № 43702563, вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма: приватна на нежилі будівлі магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про право власності від 06.09.2001 року серія номер: 015584, за підписом Першого заступника міського голови Сушкіна Л.П., яке наявне в реєстраційній справі 1677204051101, наданій суду на виконання ухвали про витребування доказів, що воно засвідчує, що житло по АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 , на праві приватної власності, в цілому, складається з: нежилі будівлі магазину літ. А, Б, загальною площею 33,20 кв.м., відображених у технічному паспорті від 25.05.2021р. Це свідоцтво видано на підставі: розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.08.2001 року № 1108.

Разом із тим, згідно листаДепартаменту архівноїсправи таділоводства Одеськоїміської радивід 29.10.2019року №4880-11.1-29,наданого назапит директораЮридичного департаментуОдеської міськоїради ОСОБА_5 ,розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.08.2001 року № 1108р. не існує. Під №1108р. від 24.09.2001 року зареєстровано розпорядження Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради «Про призначення громадянам житлової субсидії у виключному порядку».

Копія розпорядженняСуворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 24.09.2001 року № 1108р. «Про призначення громадянам житлової субсидії у виключному порядку» наявна в матеріалах справи.

Згідно листа КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради від 01.10.2019 № 6061 02/190, наданого на запит директора Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_5 , відомості стосовно наявності свідоцтва про право власності від 06.09.2001 року, серія та номер 015584 на об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

Право власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровані та не були зареєстровані, що підтверджується листом КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради від 24.10.2018 року № 9836-11/3814, станом на 31.12.2012р.

Згідно Акту огляду земельної ділянки від 11.07.2019 року, виданого Відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель, дотриманням вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності Одеської міської ради:

-відділом було оглянуто земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами візуального огляду було встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці, орієнтованою площею 0,3 га., розташовані нежитлові будівлі, огороджені парканом. Фактично не використовується та захаращена сміттям. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.05.2019 р. № 31548576 відомо, що на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (між Чорноморського козацтва, 110 та Чорноморського козацтва, 114), розташовані зруйновані будівлі, які належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради. Додатково повідомлено, що 31.05.2019 року до Одеської міської ради надійшла заява ТОВ «Інтегралпівдень», з проханням дозволу розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2018 року № 28847264, згідно якого на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташовані зруйновані будівлі, які належать ТОВ «Інтегралпівдень». Згідно доданого ТОВ «Інтегралпівдень» до заяви схематичного плану земельної ділянки стало відомо, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (між АДРЕСА_4 ) та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 тотожні.

Наведені обставини стали підставою для висновку суду про те, що свідоцтво проправо власностівід 06.09.2001року серіяномер:015584,за підписомПершого заступникаміського головиСушкіна Л.П.та розпорядженняСуворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.08.2001 року № 1108р. не видавалися.

Іншого відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» не доведено.

При цьому, суд критично відноситься до доводів представника відповідача ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ», що відсутність свідоцтва про право власності та розпорядження може лише свідчити про порушення правил діловодства та архівного зберігання актів індивідуальної дії виконкому ОМР, оскільки жодних доказів у спростування наданих суду Одеською міською радою доказів, представник відповідача ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» суду так і не надав, на жодне судове засідання так і не з`явився, хоча суд відкладав розгляд справи неодноразово за його клопотаннями, правом на заявлення суду клопотань про витребування доказів, у разі неможливості самостійного їх надання, так і не скористався.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із вимогою визнання недійсним свідоцтва про право власності, оскільки такої позовної вимоги позивач Одеська міська рада не заявляла.

В свою чергу, відповідно ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надала державному реєстратору визначеного законодавством переліку документів, на підставі яких могло би бути прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року №43702563.

З огляду на викладене, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року №43702563 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1677204051101) підлягає скасуванню у судовому порядку, як таке що порушує права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку, та як таке що прийняте із порушенням законодавства, за відсутності документів які підтверджують виникнення права власності на нежилі будівлі магазину, загальною площею 33,2 кв.м., розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, надаючи правову оцінку законності обраного позивачем способу захисту, суд враховує, що такий спосіб захисту повністю поновлює права позивача Одеської міської ради, як власника земельної ділянки.

Суд виходить із того, що для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідаєспособу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 та ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ», то заявлені нимпозовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію правбезсумнівноопосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Така позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду викладеним у постанові Великої Палати від 21.12.2022 року по справі № 914/2350/18 (914/608/20), які підлягають застосуванню судом на підставі ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала на тому, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК України та ГК України) суперечить завданню господарського судочинства, яким єсправедливе,неупереджене тасвоєчасне вирішення судом спорів,пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду,з метою ефективного захиступорушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо передачі ОСОБА_1 ТОВ «Інтегралпівдень» нежилих будівель магазину загальною площею 33,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та скасування акту приймання-передачі майна від 05.11.2018 року, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року № 43969391, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 здійснила відчуження зазначеного об`єкта ТОВ «Інтегралпівдень» шляхом внесення до статутного капіталу та укладання акту приймання-передачі.

За ТОВ «Інтегралпівдень» було зареєстровано право власності на нежилі будівлі магазину загальною площею 33,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 05.11.2018 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року №43969391, номер запису про право власності від 09.11.2018 року № 28847264 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1677204051101). Це підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.10.2020 року № 227918641.

Згідно Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року №43969391, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежилі будівлі магазину з реєстраційним номером 1677204051101, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ».

Згідно листа управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради від 24.09.2019 року № 01-8/457-вх, у єдиному реєстрі документів, що даютьправо навиконання підготовчихта будівельнихробіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявна лише:

-Декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141190180740 від 18.01.2019 року, найменування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель магазину без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані; АДРЕСА_1 ». Замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ».

Матеріали Реєстраційної справи № 1677204051101 містять копію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками: інформація про об`єкт реконструкція нежитлових будівель магазину без зміни геометричних фундаментів у плані: АДРЕСА_1 ; 1230.1. Торгові центри, універмаги, магазини.

Інформація щодо наявності дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 64, в матеріалах справи відсутня.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У частині першій статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України також визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша). Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (частина друга). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (частина третя). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін зазначеного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 29 квітня 2015 року у справі № 903/134/13-г, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 918/1377/16, у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 372/3737/19.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 відчуживши майно: нежилі будівлі магазину, загальною площею 33,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його передачі за актами приймання-передачі до статутного капіталу ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» 05 листопада 2018 року, не мала права на таке відчуження, оскільки не була його законним власником, у зв`язку з чим такий правочин, виходячи з положень пункту 6 статті 3, статей 203, 215 ЦК України, підлягає визнанню недійсними, а акт прийому передачі скасуванню.

Враховуючи незаконність набуття ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» права власності на вищезазначене майно, як похідна підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року № 43969391, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 » (реєстраційний номер: 1677204051101) підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.01.2019 року № ОД 141190180740 «Реконструкція нежитлових будівель магазину без змін геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1 », та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 26.01.2019 року № 45226849, суд зазначає наступне.

Стаття 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що планування і забудова територій це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Як було вище зазначено, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД 141190180740 від 18.01.2019 року, державним реєстратором прийнято рішення про реєстрацію змін розділу від 26.01.2019 року № 45226849, яким внесено зміни до розділу.

За доводами позивача, реконструкція об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 не могла відбутися, оскільки об`єкта за цією адресою взагалі не існує.

За матеріалами справи, Актом огляду земельної ділянки від 11.07.2019 року, виданим Відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель, дотриманням вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, підтверджується, що згідно доданого ТОВ «Інтегралпівдень» до заяви схематичного плану земельної ділянки стало відомо, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (між АДРЕСА_4 ) та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 тотожні. В свою чергу, на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (між АДРЕСА_4 ), розташовані зруйновані будівлі, які належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Суд зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» не спростували наведені доводи позивача жодними належними та допустимими доказами.

В свою чергу, у п. 13 у графі «Інформація про документ, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою» зазначено, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 відомості щодо земельної ділянки не зазначаються у разі реконструкції, реставрації або капітального ремонту об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 3.21 Розділу 3 ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у разі проведення нового будівництва або реконструкції об`єкта будівництва, що передбачає зміну геометричних розмірів фундаментів у плані, замовник будівництва зобов`язаний підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості, та відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У даному випадку, суд дійшов висновків про те, що спірна Декларація про готовність об`єкта до експлуатації не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне:

1)Загальна площа приміщення після проведення реконструкції не відповідає попередній площі, яка набута ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» на підставі акту приймання-передачі.

За матеріалами справи, загальна площа нежилих будівель магазину за адресою: АДРЕСА_1 , до проведення реконструкції, становила 33,2 кв.м.

Після реконструкції, загальна площа нежитлового приміщення магазину збільшилася у характеристиках до 34,5 кв.м. (відповідно до Реєстру).

Відповідно, суд дійшов висновків про те, що нежилі будівлі магазину 34,5 кв.м. не могли утворитись внаслідок реконструкції без зміни геометричних розмірів у плані приміщень.

1)У спірній декларації зазначені недостовірні відомості стосовно відсутності необхідності пред`явлення документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

У графі «Інформація про документ, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою» зазначено, що відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 відомості щодо земельної ділянки не зазначаються у разіреконструкції,реставрації абокапітального ремонтуоб`єктів будівництвабез змінизовнішніх геометричнихрозмірів їхфундаментів уплані, а також реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення.

Відповідно доч.4ст.34Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності»реконструкція,реставрація абокапітальний ремонтоб`єктів будівництвабез змінизовнішніх геометричнихрозмірів їхніхфундаментів уплані,реконструкція абокапітальний ремонтавтомобільних доріг,залізничних колій,ліній електропередачі,зв`язку,трубопроводів,інших лінійнихкомунікацій умежах земельїх розміщення,а такожкомплексна реконструкціякварталів (мікрорайонів)застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів 2.ржавної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 3.21 Розділу З ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, у разі проведення нового будівництва або реконструкції об`єкта будівництва, що передбачає зміну геометричних розмірів фундаментів у плані, замовник будівництва зобов`язаний підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості, та, відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Судом встановлено, що Одеська міська рада не приймала будь яких рішень щодо передачі у власність або користування земельної ділянки для будівництва приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про внесення заявником недостовірних даних до п. 13 спірної Декларації.

3)У спірній Декларації зазначені недостовірні відомості стосовно інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Так, у п. 11 декларації інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, зазначено дозвіл на виконання будівельних робіт виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 649.

За доводами позивача, з листа управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради від 24.09.2019 року № 01-8/457-вх вбачається, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 649.

Відповідно до абз. 8 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації формація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого у встановленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Абзацами 9, 10 п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, передбачено, що орган державного архітектурно - будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Суд зазначає,що відповідачіпо данійсправі ОСОБА_1 та ТОВ«ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» ненадали судужодних належнихта допустимихдоказів,в підтвердженнянаявності дозволу на виконання будівельних робіт, виданий Інспекцією ДАБК в Одеській області від 18.05.2009 року № 649.

Хоча, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно, суд погоджується із доводами позивача про внесення відповідачем ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ» недостовірних відомостей до спірної декларації, а саме до п. 11 та п. 13, у зв`язку із чим реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлових будівель магазину без змін геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1 », та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін розділу від 26.01.2019 року № 45226849 відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягають скасуванню у судовому порядку.

Щодо порушеного права позивача Одеської міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Виходячи зі змісту ст. 12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства тощо.

Статтею 116 ЗК України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

З аналізу з положень наведених норм законодавства вбачається, що, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно Акту огляду земельної ділянки від 11.07.2019 року, виданого Відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель, дотриманням вимог земельного законодавства Департаменту комунальної власності Одеської міської ради:

-відділом було оглянуто земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами візуального огляду було встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці, орієнтованою площею 0,3 га., розташовані нежитлові будівлі, огороджені парканом. Фактично не використовується та захаращена сміттям. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.05.2019 р. № 31548576 відомо, що на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (між АДРЕСА_4 ), розташовані зруйновані будівлі, які належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.

-додатково повідомлено, що 31.05.2019 року до Одеської міської ради надійшла заява ТОВ «Інтегралпівдень», з проханням дозволу розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2018 року № 28847264, згідно якого на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташовані зруйновані будівлі, які належать ТОВ «Інтегралпівдень». Згідно доданого ТОВ «Інтегралпівдень» до заяви схематичного плану земельної ділянки стало відомо, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (між АДРЕСА_4 ) та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 тотожні.

Підставою звернення Одеської міської ради до суду із вказаним позовом слугувало те, що позивач як власник земель комунальної власності територіальної громади м. Одеси вбачає порушення права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із створенням штучних передумов для захоплення вказаної земельної ділянки, шляхом проведення реєстрації права власності на неіснуючі нежилі будівлі за ОСОБА_1 на підставі документів, які не є правовстановлюючими, та на підставі документів, які ніколи не існували, тобто є підробленими. У подальшому, право власності на не існуючі об`єкти за адресою: АДРЕСА_1 , були передані ТОВ «Інтегралпівдень», та за ним зареєстровано право власності.

Натомість, уповноваженими органами Одеської міської ради встановлено, що проведена реєстрація за ОСОБА_1 та ТОВ «Інтегралпівдень» відбулась на об`єкт, який знаходився у власності територіальної громади м. Одеси за адресою: АДРЕСА_2 .

ТОВ «Інтегралпівдень» звернулось до департаменту комунальної власності Одеської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, ТОВ «Інтегралпівдень» вже почало використовувати спірну реєстрацію з метою отримання в користування чи/або визнання права власності на земельну ділянку територіальної громади м. Одеси.

Таким чином, сукупність наведених норм та обставин свідчать про те, що земельна ділянка на якій розташовані нежилі приміщення, зареєстровані за відповідачами, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, будь-яким особам у власність чи/або користування для будівництва прибудови за вказаною адресою не надавалась. З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для висновку про порушене права позивача Одеської міської ради.

Таким чином, позовна заява Одеської міської ради підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є законними та обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства України.

З огляду на те що позов підлягає задоволенню, відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідачів належить стягнути витрати по сплаті судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13,49,81,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Одеської міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень», за участю третьої особи Юридичного департаменту Одеської міської ради, про скасування реєстрації декларації, визнання недійсним акту, скасування рішень державного реєстратора задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 26.10.2018 року № 43702563, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_6 на нежилі будівлі магазину, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101).

Визнати недійсним правочин щодо передачі ОСОБА_1 ТОВ «Інтегралпівдень» нежилих будівель магазину, загальною площею 33,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати акт приймання передачі майна від 05.11.2018 року.

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.11.2018 року № 43969391, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101).

Скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.01.2019 року №ОД 141190180740 «Реконструкція нежитлових будівель магазину без змін геометричних розмірів фундаменту у плані за адресою: АДРЕСА_1 », зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію змін розділу від 26.01.2019 року № 45226849, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегралпівдень» на нежилі будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1677204051101).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі 5780,50 грн.

Стягнути з ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ», код ЄДРПОУ: 42582268, адреса: 65007, м.Одеса, вул. Новощепний ряд, 27 на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі 5780,50 грн.

Позивач: Одеська міська рада, код ЄДРПОУ: 26597691, адреса: 65026, м. Одеса, пл.Думська, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ТОВ «ІНТЕГРАЛПІВДЕНЬ», код ЄДРПОУ: 42582268, адреса: 65007, м.Одеса, вул. Новощепний ряд, 27.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 15.04.2024 року, у зв`язку із періодичною відсутністю в суді світла та збоєм комп`ютерної програми.

Суддя: К.О. Далеко