Рішення

від 17.04.2024 по справі 903/1242/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 квітня 2024 року Справа № 903/1242/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: Місюк Р.П. - адвокат (ордер серії АС №1034581 від 22.01.2024),

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 , м. Нововолинськ, Волинської області

до Садівничого товариства масиву Прикордонник, м. Нововолинськ, Волинської області

про скасування п. 2 рішення правління №01/21 від 05.12.2021 та стягнення 239410,43 грн.,

в с т а н о в и в:

13.12.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява б/н від 07.12.2023 ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- скасувати пункт 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05 грудня 2021 року в частині відсторонення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язків голови Садівничого товариства масиву Прикордонник;

- стягнути із Садівничого товариства масиву Прикордонник заборговану заробітну плату за період з 18.02.2022 по 07.12.2023 в сумі 239 410,43 грн.

На обгрунтування позовних вимог про скасування пункту 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05 грудня 2021 року в частині відсторонення ОСОБА_1 з посади виконуючою обов`язків голови Садівничого товариства масиву Прикордонник позивач посилається на те, що відповідач не проводить позачергових загальних зборів і не вирішує питання про звільнення (увільнення) позивача від виконання обов`язків голови правління садівничого товариства.

Позивач стверджує, що відсторонення його від виконання службових обов`язків є тимчасовим заходом. Відповідно до Статуту СТМ «Прикордонник» загальні збори необхідно було провести не пізніше, як за 20 днів з часу відсторонення його від посади, однак, через бездіяльність діючого правління СТМ «Прикордонник» питання про його звільнення або скасування відсторонення від роботи у встановленому Законом і Статутом товариства порядку не вирішується.

У зв`язку з цим позивач вважає, що належним способом захисту є скасування акту, на підставі якого він відсторонений від виконання своїх обов`язків.

На обгрунтування вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати позивач посилається на те, що він фактично перебуває у трудових відносинах із садівничим товариством, проте йому не виплачується заробітна плата за період з 18.02.2022 по 07.12.2023.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у відповідача - Садівничого товариства масиву Прикордонник інформацію, яка має суттєве значення для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи судом:

- належно засвідчені копії протоколів загальних зборів, зборів уповноважених садівничого товариства Прикордонник, які відбувалися в період з 05 грудня 2021 року по даний час;

- копії штатних розписів садівничого товариства Прикордонник, що діяли в період з 01.09.2017 по даний час;

- довідку про середньоденний заробіток голови правління садівничого товариства Прикордонник;

- інформацію, чи перебуває ОСОБА_1 на даний час у трудових відносинах з Садівничим товариством масиву Прикордонник. Якщо ні, то надати копію відповідного розпорядчого документу, на підстав якого ОСОБА_2 звільнений ( увільнений) з посади голови Садівничого товариства масиву Прикордонник.

Ухвалою суду від 18.12.2023 позовну заяву від 07.12.2023 ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали: доказів про доплату судового збору.

01.01.2024 на адресу суду надійшов супровідний лист з доказами доплати судового збору в розмірі 2684 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.01.2024; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 22.01.2024; постановлено клопотання представника позивача про витребування доказів розглянути в судовому засіданні 24.01.2024.

22.01.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.01.2023, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволені позову.

24.01.2024 у судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання про витребування доказів.

24.01.2024 у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання про витребування доказів; заявив усне клопотання про закриття провадження у справі.

Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково, з мотивів викладених в ухвалі суду від 24.01.2024.

Ухвалою суду від 24.01.2024 було відкладено підготовче засідання на 08.02.2024; запропоновано позивачу подати суду до 05.02.2024 відповідь на відзив відповідача; постановлено садівничому товариству масиву Прикордонник подати суду до 05.02.2024: клопотання про закриття провадження у справі у письмовій формі; копії штатних розписів садівничого товариства Прикордонник, що діяли в період з 01.09.2017 по нинішній час; довідку про середньоденний заробіток голови правління садівничого товариства Прикордонник; інформацію про те, чи перебуває ОСОБА_1 у трудових відносинах з Садівничим товариством масиву Прикордонник; якщо ні, то надати копію відповідного розпорядчого документу, на підстав якого ОСОБА_1 звільнений (увільнений) з посади голови Садівничого товариства масиву Прикордонник.

05.02.2024 від представника відповідача надійшла заява від 05.02.2024 на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2024, в якій представник відповідача просить приєднати до матеріалів справи: копії штатних розписів садівничого товариства Прикордонник від 15.01.2022 та від 01.01.2024; копію довідки про середньоденний заробіток голови правління садівничого товариства Прикордонник.

05.02.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 08.02.2024 представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі, представник позивача усно заперечила проти задоволення клопотання.

Ухвалою суду від 08.02.2024 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 05.04.2024 включно; відкладено підготовче засідання 06.03.2024; запропоновано позивачу подати суду до 04.03.2023: письмові пояснення на клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

04.03.2024 до Господарського суду Волинської області від представника позивача надійшли пояснення від 29.02.2024 на клопотання про закриття провадження у справі, в яких представник позивача просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі; підготовче засідання, призначене на 06.03.2024, проводити без участі позивача та його представника; справу призначити до судового розгляду.

Ухвалою суду від 06.03.2024 було закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 03.04.2024.

В судовому засіданні з 03.04.2024 було оголошено перерву до 17.04.2024.

16.04.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. У заяві зазначає про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Оскільки позивач був повідомлений про судовий розгляд, пояснення по суті позовних вимог позивача та його представника були заслухані у судовому засіданні 03.04.2024, судове засідання 17.04.2024 проведено за відсутності позивача та його представника.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Зміст корпоративних відносин та корпоративних прав наведений у статті 167 Господарського кодексу України. Частина 1 цієї статті визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. У свою чергу, згідно з частиною 3 цієї ж статті під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Стаття 55 ГК України надає характеристику господарським організаціям, якими є юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, утворені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Частина 1 статті 93 ГК України визначає підприємством колективної власності корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Отже, корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Згідно з п. 1.1. Статуту Садівничого товариства масиву «Прикордонник» є обслуговуючим садово-городнім неприбутковим кооперативом.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені положеннями Закону України «Про кооперацію» (надалі Закон).

Стаття 1 цього Закону під кооперацією визначає систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів, а за статтею 2 кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності, визначається як обслуговуючий кооператив. При цьому обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

У відповідності до статті 6 Закону про кооперацію в залежності від завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки».

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва надав роз`яснення від 11.10.2004 № 6978 та від 21.02.2006 № 1339 про порядок реєстрації садівничого (садового) товариства, а також 21.10.2009 року зробив висновок № 12819, у якому вказав, що садівничі товариства можуть також створюватися як об`єднання громадян. У цих роз`ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.

Аналогічне визначення організаційного-правової форми садівничих товариств надане у листі Комітету № 1339 від 21.02.2006 «Про визначення організаційно-правової форми садівничого товариства».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 по справі № 695/2665/16-ц надала правові висновки щодо визначення організаційно-правової форми садівничих товариств та вказала, що вони можуть створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

Отже, мета, засади створення і діяльності садівничого товариства вказують на утворення його членами юридичної особи, яка за організаційно-правовою форою є обслуговуючим кооперативом, а тому за організаційно-правою формою товариство є обслуговуючим кооперативом.

За наслідками такого визначення корпоративні права в обслуговуючому кооперативі характеризуються тим, що особа, яка є його учасником (членом) має право на участь в управлінні кооперативу та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами, що встановлено статтею 12 Закону, у тому числі має право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Частини 1, 5 та 6 статті 16 Закону визначають, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність діяльності кооперативу. Члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років. Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) щодо вказаних правових положень надала правовий висновок, за яким:

- корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними,

- реалізація учасниками кооперативу корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується наділення або позбавлення їх повноважень на управління кооперативом. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини,

- припинення повноважень члена виконавчого органу обслуговуючого кооперативу відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України, статті 16 Закону про кооперацію є дією уповноваженого органу кооперативу, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу кооперативу право на управління. За природою корпоративних відносин членам обслуговуючого кооперативу має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів кооперативу, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, позивач - ОСОБА_1 , як особа, яку було відсторонено з посади виконуючого обов`язки голови садівничого товариства, є носієм корпоративних прав щодо товариства, у зв`язку з чим спір має характер корпоративного, а тому підвідомчий господарському суду.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом: 20141932 було зареєстровано юридичну особу - Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство масиву «Прикордонник».

Відповідно до п. 1.8. Статуту СТМ «Прикордонник» (надалі - Статут), затвердженого загальними зборами 15.03.20215, Садівниче товариство діє на основі Статуту, який приймається на загальних зборах, які можуть вносити до нього доповнення, уточнення, не змінюючи його основного змісту.

Згідно з п.3.1.1-3.1.2. Статуту, член Товариства зокрема має право голосу у вищому органі управління садівничого товариства, брати участь у діяльності садівничого товариства, в управлінні його справами, обирати і бути обраним в органи управління і контролю, вносити зміни щодо покращення та усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; отримувати від посадових осіб товариства та органів контролю інформацію з будь-яких питань роботи садівничого товариства, отримувати письмові відповіді на свої запити.

В розділі 6.4. Статуту визначені принципи діяльності Правління садівничого товариства, а саме в п.6.4.1 вказано, що виконавчим органом садівничого товариства є правління, яке очолює голова товариства, воно підзвітне у своїй діяльності загальним зборам та членам ревізійної комісії.

Відповідно до п.п. 6.4.2., 6.4.15-6.4.16. п.6.4., правління обирається на загальних зборах на три роки у кількості не менше п`яти осіб; засідання правління садівничого товариства проводиться в міру потреби, але не менше одного разу на місяць. Засідання правління є повноважним, якщо у ньому бере участь більшість його членів; рішення правління садівничого товариства приймаються більшістю голосів його членів, присутніх на засіданні.

Як передбачено п.п. 6.4.17. п.6.4. Статуту, правління товариства має право своїм рішенням, тимчасово до скликання позачергових зборів, відсторонити від виконання обов`язків голову товариства у випадках: неможливість виконувати обов`язки голови через систематичні тяжкі захворювання; зловживання посадою у вигляді свідомо неправомірних, одноособових рішень; злісне недотримання кошторису надходжень та нецільових витрат.

Вмотивоване рішення приймається правлінням не менше 2/3 членів від усього складу правління, про що засвідчує протокол засідання, в якому мають бути: особисті підписи голосуючих; встановлення дати, часу і місця проведення позачергових загальних зборів, які повинні бути скликані правлінням у термін 20 днів, з повідомленням членів товариства про порядок денний позачергових загальних зборів; обрання тимчасово виконуючого обов`язків голови товариства.

Згідно з п.п.6.5.1.-6.5.2. п.6.5. Статуту голова товариства обирається на загальних зборах; очолює правління, забезпечує виконання рішень загальних зборів та правління садівничого товариства.

ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов`язки голови масиву «Прикордонник» 09.08.2017, що підтверджується копією рішення правління СТМ «Прикордонник» від 09.08.2017.

05.12.2021 на засіданні правління СТМ «Прикордонник» було прийнято рішення, оформлене протоколом №01/21, з метою виконання обов`язків, передбачених Статутом та недопущення виникнення аварійних ситуацій під час зимового сезону, при проведенні зборів та ухваленні рішень, керуючись пунктом 6.4.17. Статуту відсторонити ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови СТМ «Прикордонник» (пункт 2 протоколу).

Відповідно до ч.3 ст. 99 ЦК повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно зі ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.01.2010 №1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення ч.3 ст.99 ЦК дійшов висновку, що усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов`язків згідно з вказаною частиною не є відстороненням працівника від роботи в розумінні ст. 46 КЗпП України. "Усунення" відповідно до ч.3 ст.99 ЦК є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надана можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень (абзац п`ятий пункту 2.3 мотивувальної частини).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 29.05.2019 у справі №452/970/17 дійшла висновку, що усунення членів виконавчого органу товариства від виконання повноважень відповідно до ч.3 ст.99 ЦК за змістом правовідносин відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі ст.46 КЗпП України.

У пункті 4.15. постанови від 06.08.2020 у справі № 918/636/19 Верховний Суд надав правові висновки стосовно застосування правових норм під час розгляду корпоративних спорів, а саме:

- під час розгляду спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень,

- підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів,

- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Позивачем у процесі судового розгляду не доведено та не підтверджено наявність обставин станом на дату прийняття рішення правління про його відсторонення, з якими закон пов`язує визнання недійсним рішення правління, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Та обставина, що відповідач не проводить позачергових загальних зборів і не вирішує питання про звільнення (увільнення) позивача від виконання обов`язків голови правління садівничого товариства, не може бути підставою для визнання недійсним рішення правління, яке було прийнято 05.12.2021, оскільки ця обставина є наслідком діяльності (бездіяльності) правління, яка виникла після проведення засідання правління 05.12.2021.

На допущені порушення під час засідання правління садівничого товариства 05.12.2021 або у процесі його підготовки позивач у позовній заяві, поданій до суду 13.12.2023, не посилається.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині скасування пункту 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05 грудня 2021 року в частині відсторонення ОСОБА_1 з посади виконуючою обов`язків голови Садівничого товариства масиву Прикордонник на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з тим, що є рішення господарського суду від 31.08.2022 у справі №903/29/22, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не підлягає до задоволення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На обґрунтування позовних вимог у справі №903/29/22 позивач посилався на те, що рішення правління уповноважених осіб СТМ «Прикордонник», яке оформлене протоколом від 05.12.2021 №01/21, було прийняте на зборах членів правління з порушенням процедури скликання та проведення зборів, оскільки позивач, як член правління не був повідомлений про час, місце проведення та порядок денний таких зборів членів правління, не був особисто присутній на зборах і не приймав участі в голосуванні при прийнятті рішення, чим порушено його права на участь у діяльності товариства та його управлінні та здійснено державну реєстрацію змін до відомостей товариства під номером 1001991070023000511 від 15.12.2021. Також позивач вказував на відсутність повноважного кворуму на засіданні членів правління.

На обгрунтування позовних вимог про скасування пункту 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05 грудня 2021 року в частині відсторонення ОСОБА_1 з посади виконуючою обов`язків голови Садівничого товариства масиву Прикордонник (справа №903/1242/23) позивач посилається на інші обставини, а саме на те, що відповідач не проводить позачергових загальних зборів і не вирішує питання про звільнення (увільнення) позивача від виконання обов`язків голови правління садівничого товариства.

Позивач стверджує, що відсторонення його від виконання службових обов`язків є тимчасовим заходом. Відповідно до Статуту СТМ «Прикордонник» загальні збори необхідно було провести не пізніше, як за 20 днів з часу відсторонення його від посади, однак, через бездіяльність діючого правління СТМ «Прикордонник» питання про його звільнення або скасування відсторонення від роботи у встановленому Законом і Статутом товариства порядку не вирішується.

У зв`язку з цим позивач вважає, що належним способом захисту є скасування акту, на підставі якого він відсторонений від виконання своїх обов`язків.

З наведеного вбачається, що підстави позову у справі №903/29/22 та у справі №903/1242/23 різні, а тому у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині скасування пункту 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05 грудня 2021 року на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України слід відмовити.

Позовна заява ОСОБА_1 містить також вимогу стягнути з Садівничого товариства масиву Прикордонник заборговану заробітну плату за період з 18.02.2022 по 07.12.2023 (по день звернення до суду) в сумі 239 410,43 грн.

На обгрунтування цієї вимоги позивач посилається на те, що він перебуває у трудових відносинах із СТМ «Прикордонник», проте, починаючи з 18.02.2022, йому безпідставно не виплачується заробітна плата відповідно до затвердженого штатного розпису.

Невиплачену заробітну плату позивач обчислює, виходячи з того розрахунку, що штатним розписом була встановлена щомісячна заробітна плата голови садівничого товариства у розмірі 10720 грн. До позовної заяви (а.с.12-13) подано відповідний розрахунок.

Під час розгляду справи представник позивача пояснювала, що вимога про стягнення заборгованості із заробітної плати заявлена позивачем як похідна від вимоги про визнання недійсним рішення, яка заявлена на захист порушеного корпоративного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Позивач, звертаючись до суду з позовом, має право об`єднати в одній позовній заяві вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, основні та похідні позовні вимоги.

Задоволення вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати за період відсторонення з 18.02.2022 по 07.12.2023 залежить від основної вимоги, яка подана на захист корпоративного права, про скасування пункту 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 з посади виконуючою обов`язків голови Садівничого товариства масиву Прикордонник.

Позивач посилається також на ст.34 Закону «Про кооперацію», згідно з якою для здійснення мети і статутних завдань кооперативна організація може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є її членами. У разі залучення осіб на визначений строк чи на час виконання певної роботи за згодою сторін між кооперативною організацією та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту.

Кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проте, позивач, стверджуючи про наявність у нього трудових відносин із Садівничим товариством масиву Прикордонник, доказів на підтвердження укладення з ним трудового договору (контракту) суду не надав.

Разом з цим, вимога про стягнення заборгованої заробітної плати не підлягає до задоволення, оскільки у задоволенні позову про скасування пункту 2 рішення засідання правління Садівничого товариства масиву Прикордонник № 01/21 від 05.12.2021, згідно з яким позивача відсторонено з посади виконуючого обов`язків голови Садівничого товариства масиву Прикордонник, відмовлено.

Тобто, позивач не довів неправомірності відсторонення його з посади виконуючого обов`язки голови.

Підстави для закриття провадження у справі в частині другої вимоги про стягнення з відповідача заборгованої заробітної плати за період з 18.02.2022 по 07.12.2023 ( по день звернення до суду) в сумі 239 410,43 грн. відсутні, оскільки ця вимога є похідною від першої, яка подана на захист корпоративного права яка підсудна господарському суду.

Відтак, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованої заробітної плати на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України не підлягає до задоволення.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову на позивача на підставі ст.129 ГПК України покладаються судові витрати по справі у розмірі сплаченого ним судового збору.

У судовому засіданні 17.04.2024 представник відповідача заявив про те, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані впродовж п`яти днів після ухвалення судом рішення.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.04.2024

Суддя І. О. Якушева