Рішення

від 26.04.2024 по справі 903/1242/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 квітня 2024 року Справа № 903/1242/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

розглянувши заяву адвоката Місюка Р.П. - представника відповідача - Садівничого товариства масиву "Прикордонник"

про постановлення додаткового рішення

по справі № 903/1242/23

за позовом ОСОБА_1 , м. Нововолинськ, Волинської області

до Садівничого товариства масиву "Прикордонник", м. Нововолинськ, Волинської області

про скасування п. 2 рішення правління №01/21 від 05.12.2021 та стягнення 239410,43 грн.,

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Волинської області від 17.04.2024 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Садівничого товариства масиву "Прикордонник" про скасування п. 2 рішення правління №01/21 від 05.12.2021 та стягнення 239410,43 грн.

22.04.2024 до суду від адвоката Місюка Р.П. - представника відповідача - Садівничого товариства масиву "Прикордонник" надійшла заява від 22.04.2024, в якій представник відповідача просить постановити у справі додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства масиву "Прикордонник" понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 грн.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

У судовому засіданні 17.04.2024 представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив про те, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані впродовж п`яти днів після ухвалення судом рішення.

Заяву від 22.04.2024 адвоката Місюка Р.П. - представника відповідача - Садівничого товариства масиву "Прикордонник" про постановлення додаткового рішення було прийнято до розгляду та призначено у судове засідання на 26.04.2024.

Ухвалу суду надіслано позивачу на його поштову адресу, відповідачу - до його електронного кабінету.

25.04.2024 представник позивача надіслала до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн. та про розгляд заяви за відсутності позивача та його представника.

Оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду, заяву розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заява представника відповідача про стягнення з позивача 18000 грн. підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір таких витрат. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення цих витрат (ч.5, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання відповідачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими представником відповідача доказами:

- копією договору про надання правничої допомоги від 17.01.2024;

- копією ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1034581 від 22.01.2024;

- копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1293 від 03.02.2021,

- копією квитанції до прибуткового касового ордера №17 від 17.01.2024 про оплату відповідачем 18000 грн.;

- копією акту приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2024.

Перелік наданих представником відповідача послуг наведено в акті приймання-передачі наданих послуг від 19.04.2024: вивчення та правовий аналіз позовної заяви з додатками; надання консультацій щодо спірних правовідносин; підготовка та подання відзиву у справі; підготовка та подання клопотання про закриття провадження у справі; участь у судових засіданнях.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Надані докази в їх сукупності підтверджують надання відповідачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді справи №903/1242/23.

Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Представник позивача заявила про неспівмірність витрат відповідача у розмірі 18000 грн. на професійну правничу допомогу, надіславши до суду 25.04.2024 клопотання про зменшення витрат до 3000 грн.

У клопотанні про зменшення представник позивача посилається на те, що позивач у справі є інвалідом 3-ої групи, його дружина також є інвалідом 3-ої групи з дитинства, інших доходів, окрім пенсії по інвалідності родина не має; син дружини, який проживав разом з позивачем та його дружиною, наразі проходить службу в лавах ЗСУ, а також посилається на те, що справа є незначної складності та містить невеликий обсяг матеріалів, які підлягали вивченню.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 по справі №914/2405/21 зазначив, що як вартість послуг з правової допомоги, так і порядок її визначення, перебувають у площині відносин клієнта та його адвоката, тоді як суд, вирішуючи питання про відшкодування цих витрат, перевіряє, чи були такі послуги фактично надані та оцінює їх співмірність, розумність та пропорційність.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Вирішуючи питання про те, який саме розмір витрат на правову допомогу слід стягнути з позивача на користь відповідача у справі №903/1242/23, суд врахував, що позивач є фізичною особою та є інвалідом 3-ої групи, дружина якого також є інвалідом 3-ої групи з дитинства, у яких інших доходів, окрім пенсії по інвалідності не має, син дружини, який проживав разом з позивачем та його дружино, наразі проходить службу в лавах ЗСУ, справа є незначної складності, містить невеликий обсяг матеріалів, які потребували вивчення, підготовка відзиву на позов, клопотання про закриття провадження у справі не вимагала опрацювання адвокатом великого обсягу матеріалів, адвокат Місюк Р.П. приймав участь у 2-ох підготовчих судових засіданнях, які не були тривалими, й у 2-ох судових засіданнях з розгляду справи по суті.

Окрім цього, такі послуги, як вивчення та правовий аналіз позовної заяви з додатками та надання консультацій щодо спірних правовідносин, фактично є тотожними.

Отже, враховуючи конкретні обставини цієї справи, а також обставини, на які посилається представник позивача у клопотанні про зменшення, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 18000 грн. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, справедливості і зважаючи на викладені вище обставини, встановлені щодо позивача, становитиме надмірний тягар для позивача, суперечитиме принципу розподілу судових витрат, а тому суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача та зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позову до 3000 грн.

У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст.126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Заяву адвоката Місюка Р.П. - представника відповідача - Садівничого товариства масиву "Прикордонник" про постановлення додаткового рішення у справі №903/1242/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Садівничого товариства масиву "Прикордонник" (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Святого Володимира, буд. 1, код ЄДРПОУ 20141932) 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Дата підписання повного тексту додаткового рішення 07.05.2024.

Суддя Якушева І. О.