Ухвала

від 25.04.2024 по справі 909/1114/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1114/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Бородайко Павла Костянтиновича

АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Комерційно-торговий центр "Преміум"

вул. Дністровська, 49, м. Івано-Франківськ, 76018

про: усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою.

За участю:

від позивача: Селянін В. О.; Бородайко П. К.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Фізична особа-підприємець Бородайко Павло Костянтинович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-торговий центр "Преміум" про усунення перешкод в праві користування земельною ділянкою загальною площею 0,1336 га, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Кардинала Любомира Гузара (Новгородська), 28, кадастровий номер: 2610100000:05:001:0308, шляхом демонтажу (знесення) належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційно-торговий центр "Преміум" споруди (збірно-розбірної конструкції павільйону-кафе для продажу пива) по вул. Кардинала Любомира Гузара (Новгородська), 28 в м. Івано-Франківськ.

18.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи у підготовчому провадженні: 25.01.2024 відкладено на 15.02.2024 з огляду на неявку представника відповідача в судове засідання; 15.02.2024 відкладено на 07.03.2024 у зв`язку із тим, що системою цивільної оборони оголошено сигнал "повітряна тривога" та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

До суду позивачем подано заяву про намір врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди, проект мирової угоди долучено до справи (б/н від 07.03.2024; вх. № 3935/24 від 07.03.2024).

З огляду на те, що строк підготовчого провадження, який вже було продовжено на тридцять днів завершувався, судом 07.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024.

Розгляд справи по суті 21.03.2024 відкладено на 18.04.2024 та 18.04.2024 на 25.04.2024 відповідно, для надання можливості сторонам мирно врегулювати спір з огляду на наявність у справі відповідної заяви.

Станом на 25.04.2024 сторонами не врегульовано спір шляхом укладення мирової угоди.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 (параграф 1), має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ейрі проти Ірландії" та "Станєв проти Болгарії". Ця гарантія є одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Претто та інші проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У статті 11 "Міжнародного пакту про політичні та громадянські права", який ратифіковано Указом № 2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. При цьому частинами 3, 4, 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У пункті 25 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 зазначено, що правила, які встановлені у статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності як основної рушійної сили судового провадження, у силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

У справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначав: "ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті", а з рішення у справі "Проніна проти України" можна зробити висновок, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

Окрім того, суд зазначає, що надмірний формалізм у трактуванні процесуальних норм може обмежити право на доступ до суду як елементу права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено обставини, що потребують додаткового дослідження та доказування. Позивач у позовній заяві посилається на наказ, яким передано збірно-розбірний павільйон-кафе відповідачу, який є предметом спору, водночас його не долучено до матеріалів справи.

Окрім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача в якій зазначено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2007 у справі № 16/78 визнано право власності на нерухоме майно-будівлю пивного бару.

Судом також встановлено, що вищезазначене рішення скасовано постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 (з урахування ухвали суду про описку від 18.10.2023). У постанові серед іншого зазначено, що приміщення пивбару передано ОСОБА_1 відповідно до акту приймання-передачі від 19.09.2001 (який є невід`ємною частиною біржової угоди) відображено в схемі земельної ділянки літерою М та належить до об`єктів нерухомого майна. Також зазначено, що земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу від 19.07.2002 належить ОСОБА_1 . Означені документи не долучено до матеріалів справи, водночас на думку суду їх дослідження є необхідними при вирішення даного спору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 340614599 від 27.07.2023 земельна ділянка із кадастровим номером 2610100000:05:001:0308 перебуває у спільній частковій власності розмір частки 99/100 ОСОБА_2 та 1/100 ОСОБА_1

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що необхідним є перехід зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, що забезпечить повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи та зумовить у подальшому запобігання скасування рішення суду.

Разом з тим, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18". У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив: "Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Представник позивача та позивач заперечували щодо переходу до стадії підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого вирішення спору, а також для надання сторонам можливості подання суду доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень та обґрунтування поважності причин такого подання, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення у підготовче провадження.

Керуючись ст. 2-4, 42, 177, 181, 182, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі № 909/1114/23 до стадії підготовчого провадження.

Призначити підготовче засідання на 16.05.2024 о 12:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, 76018, зал судових засідань № 6.

Явку сторін визнати обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26.04.2024.

Суддя С. М. Кобецька