Ухвала

від 25.04.2024 по справі 910/4156/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/4156/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши скаргу представника фізичної особи - підприємця Івченка Артема Олександровича на дії посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі №910/4156/15-г за позовом Приватного підприємства «Ей-Петрол» до фізичної особи - підприємця Івченка Артема Олександровича про стягнення 48908 грн. 99 коп.,

За участю представника заявника (боржника) - Числовська І.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/4156/15-г за позовом Приватного підприємства «Ей-Петрол» до фізичної особи - підприємця Івченка Артема Олександровича про стягнення 48908 грн. 99 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 вказаний позов задоволено повністю.

05.05.2015 на виконання рішення господарського суду м. Києва від 16.04.2015, дата підписання повного тексту рішення 20.04.2015, яке набрало законної сили 05.05.2015 видано відповідний наказ.

16.04.2024 на адресу суду від представника боржника надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.

Остання мотивована тим, що 10 червня 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, в межах якого постановою від 15 березня 2016 року було накладено також арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Постановою від 27 лютого 2017 року вказаний вище виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Однак, як вказує заявник арешт, накладений в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 на майно ОСОБА_2 , залишився не знятим.

05 березня 2024 року Представником Скаржника було направлено Адвокатський запит до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою отримання інформації щодо того, чи було повторно пред`явлено ПП «Ей-Петрол» до виконання наказ №910/4156/15-г від 05 травня 2015 року.

11 березня 2024 року у відповідь на адвокатський запит від 05 березня 2024 року Дарницьким ВДВС було проінформовано Представника Скаржника, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що станом на 11 березня 2024 року наказ №910/4156/15-г від 05 травня 2015 року, виданий Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПП «Ей-Петрол» заборгованості, повторно на виконання до Відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

05 березня 2024 року Представником Скаржника було направлено до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) клопотання про припинення чинності арешту майна ОСОБА_2

19 березня 2024 року Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яку Представник Скаржника отримала 03 квітня 2024 року електронною поштою, було повідомлено Представника Боржника про те, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для зняття арешту та вилучення записів про обтяження нерухомого майна Боржника.

З огляду на викладене представник заявника просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_2 , що накладений в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 та зобов`язати посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_2 та заборону його відчуження, що накладений в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 прийнято скаргу представника фізичної особи - підприємця Івченка Артема Олександровича на дії посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі №910/4156/15-г до розгляду та призначено розгляд скарги на 25.04.2024 о 14:50 год. Встановлено Дарницькому відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) строк до 24.04.2024 для надання письмових пояснень на скаргу, документальне підтвердження та нормативне обгрунтування викладених у поясненнях доводів,а також зобов`язано орган виконання рішень надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2.

25.04.2024 від представника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) до початку судового засідання через електронну пошту суду надійшли пояснення.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному процесуальним законодавством, Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСТС.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України в редакції від 29.06.2023, що набрала чинності 18.10.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обгрунтованої письмової заяви.

Згідно з приписами п. 17 Перехідних положень ГПК України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:

17.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

17.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;

17.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування ї окремих підсистем (модулів).

Згідно з приписами ц. 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСТС визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Приписами п.111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСТТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

На підставі вищезазначеного вбачається, що з 18.10.2023 приписами ГПК України визначено для адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб можливість звернення до суду в електронній формі лише з використанням ЄСІТС.

При цьому, приписами Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСТС не передбачено звернення до суду в електронній формі поза як через ЄСТС у випадку встановлення такої вимоги процесуальним законом.

Крім того, приписами Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено опрацювання вхідної кореспонденції суду, що надійшла до суду в електронній формі, лише за умови дотримання процесуального порядку подачі таких документів.

В ухвалі від 23.10.2023 у справі № 910/2847/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав наступну позицію: «Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України».

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Відповідно до частини четвертої вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи державним виконавцем, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.

У зв`язку з відсутністю у поданому поясненні Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, з урахуванням того, що пояснення подано через електронну пошту суду 25.04.2024 без використання системи ЄСІТС у той час як державні виконавці у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України повинні зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку про залишення пояснень на скаргу без розгляду.

У судове засідання 25.04.2024 прибув представник боржника, представник стягувача та Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 25.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Дослідивши матеріали скарги, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів скарги 10 червня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Кравчук Аллою Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№47814660.

15.03.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Процом Віктором Степановичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження ВП№47814660.

27.02.2017 головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Процом Віктором Степановичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

05 березня 2024 року представником Скаржника було направлено Адвокатський запит до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою отримання інформації щодо того, чи було повторно пред`явлено ПП «Ей-Петрол» до виконання наказ №910/4156/15-г від 05 травня 2015 року.

11 березня 2024 року у відповідь на адвокатський запит від 05 березня 2024 року Дарницьким ВДВС було проінформовано Представника Скаржника, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що станом на 11 березня 2024 року наказ №910/4156/15-г від 05 травня 2015 року, виданий Господарським судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПП «Ей-Петрол» заборгованості, повторно на виконання до Відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

05 березня 2024 року Представником Скаржника було направлено до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) клопотання про припинення чинності арешту майна ОСОБА_2

19 березня 2024 року Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яку Представник Скаржника отримала 03 квітня 2024 року електронною поштою, було повідомлено Представника Боржника про те, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для зняття арешту та вилучення записів про обтяження нерухомого майна Боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1787-VIII, в редакції станом на момент виконання рішення суду у даній справі) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч. 1 ст. 12 Закону).

У відповідності до ч. 4 - 5 ст. 12 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 27.02.2020.

Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно із частиною 1 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 56 Закону України передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Судом встановлено, що 15.03.2016 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Процом Віктором Степановичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження ВП№47814660.

Разом з тим 27.02.2017 головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києві Процом Віктором Степановичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та не знято арешт накладений постановою від 15.03.2016.

З огляду на що представник заявника просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_2 , що накладений в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 та зобов`язати посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_2 та заборону його відчуження, що накладений в межах виконавчого провадження НОМЕР_1.

Частиною 4 та 5 ст. 59 Закону передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Станом на момент розгляду поданої відповідачем скарги Закон України «Про виконавче провадження» №1787-VIII втратив чинність у зв`язку з прийняттям Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів виконання ним рішення суду у даній справі.

При цьому судом не встановлено порушення виконавцем при накладання арешту на майно відповідача (боржника).

Водночас, за приписами Закон України «Про виконавче провадження» в редакції №1787-VIII не передбачена можливість зняття арешту з майна боржника, якщо виконавчий документ повертається стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 вказаного Закону.

Крім того, під час розгляду даної скарги судом не встановлено підстав для зняття арешту з майна відповідача (боржника), визначених ст. 59 Закону в редакції № 1404-VIII, оскільки рішення суду у справі на даний момент не виконано.

Як вказано вище, частиною 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що відсутність відкритого виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, сплив стооку пред`явлення такого документа до примусового виконання, а також фізичне знищення його матеріалів, не може бути підставою для визнання неправомірної бездіяльності виконавця щодо незняття арешту з майна, оскільки судом під час розгляду скарги не встановлено порушень виконавцем при проведенні виконавчого провадження з виконання рішення суду, оскільки арешт накладався під час примусового виконання рішення, а у виконавця станом на момент повернення виконавчого документу стягувачу були відсутні підстави для знаття такого арешту, оскільки рішення не було виконано.

Крім того, згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Аналогічний висновок викладено в поставові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц.

Повернення виконавчого документу стягувачу без виконання не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження в розумінні приписів ЗУ "Про виконавче провадження" та не тягне за собою наслідків щодо неможливості розпочати виконавче провадження з виконання рішення знову, не позбавляє позивача (стягувача) права пред`явити документ до виконання, звернутися з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Скаржник не позбавлений права звернутись до суду з позовом про зняття арешту з майна боржника на підставі ч. 5 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження".

Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу виконання суд перевіряє лише правомірність або неправомірність дій виконавця під час виконання рішення суду, проте це не є окремим позовом з обґрунтуванням його підставами та поданими доказами на підтвердження доводів особи, на майно якої накладано арешт, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні скарги відповідача на дії та бездіяльність виконавця.

Керуючись ст.ст. 234, 328, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні скарги представника фізичної особи - підприємця Івченка Артема Олександровича на дії посадових осіб Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 26.04.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ