Рішення

від 22.04.2024 по справі 914/192/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2024 Справа № 914/192/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «ТСМ Груп», місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнері Альянс», місто Вишневе, Бучанський район, Київська область

про стягнення заборгованості в сумі 643 211,33 грн.

За участю представників:

від позивача: Харчук В.М. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1266400 від 07.03.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001623 від 30.07.2019);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ТСМ Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнері Альянс» про стягнення 643 211,33 грн заборгованості з яких 622 100,00 грн основний борг, 10 996,71 грн інфляційні втрати, 4 893,62 грн 3% річних та 5 221,00 грн пеня.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Представник позивача в судове засідання 22.04.2024 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Крім того, представник позивача до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 22.04.2024 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 22.04.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Ухвала суду від 01.04.2024 про закриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.04.2024 надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Молодіжна, будинок 12, квартира 42.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 03.04.2024 року за номером 0600905790517 та 12.04.2024 вручене за довіреністю адресату/відповідачу (08133 місто Вишневе Україна).

Також, ухвала суду від 01.04.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.04.2024, надсилалась відповідачу на його електронну адресу вказану позивачем у позовній заяві при поданні позову, а саме: spec_demontag@ukr.net.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 01.04.2024 явка представників сторін в судове засідання 22.04.2024 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представників сторін в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 22.04.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.10.2023 між сторонами було укладено договір про надання послуг №05-10/23-ДА, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався на власний ризик, у відповідності до умов даного договору надати послуги, перелік яких зазначається у додатку 1 до даного договору за адресою місто Львів, вулиця Липинського, 56, а відповідач зобов`язувався прийняти ці роботи (послуги) та оплатити їх.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за надані послуги здійснював несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв`язку з чим станом на момент подання позовної заяви до суду за розрахунками позивача, у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги, яка становить 622 100,00 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 10 996,71 грн, три проценти річних в сумі 4 893,62 грн та пеню в сумі 5 221,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 643 211,33 грн заборгованості з яких 622 100,00 грн основний борг, 10 996,71 грн інфляційні втрати, 4 893,62 грн три проценти річних та 5 221,00 грн пеня.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Позивач при поданні позовної заяви зазначив, що оскільки місцем виконання договору про надання послуг №05-10/23-ДА від 05.10.2023 є адреса: місто Львів, вулиця Липиського, 56, про що вказано у додатку №1 до договору, відтак за захистом порушеного права він звернувся до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до частин 1, 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відтак, позивач правомірно звернувся з даним позовом до Господарського суду Львівської області.

05.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнері Альянс», в особі директора Стегній А.М., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) та Приватним підприємством «ТСМ Груп», в особі директора Тимціка С.М., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) було укладено договір про надання послуг №05-10/23-ДА, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик, у відповідності до умов даного договору надати послуги, перелік яких зазначається у додатку 1 до даного договору за адресою місто Львів, вулиця Липинського, 56, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи (послуги) та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець надає послуги роботи за цим договором власними силами з використанням власних, машин і механізмів, які він вважає за необхідне задіяти для успішного надання послуг.

Згідно з п. 2.5. договору приймання-передача робіт за цим договором здійснюється на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт, які виконавець надає замовнику за фактом виконаних робіт на щоденній основі.

Відповідно до пункту 2.6. договору замовник протягом 1-го календарного дня з моменту отримання Акта приймання-передачі перевіряє обсяги наданих послуг, їх якість та відповідність умовам договору та підписує Акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр Акта виконавцю або надає виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання Акта з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах, які стались з вини виконавця. Вказані недоліки підлягають усуненню виконавцем за його рахунок протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків виконавцем.

Згідно з п. 2.7. договору якщо замовник безпідставно відмовляється підписувати отриманий Акт приймання-передачі робіт протягом вищевказаного строку, виконавець підписує відповідний Акт в односторонньому порядку і надсилає його замовнику. Підписаний в такому випадку Акт виконання робіт лише виконавцем вважається підписаним Сторонами та є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 2.8. договору сторони погодили, що сторони домовились укласти договір про електронний документообіг для пришвидшення обміну первинними документами через систему електронного документообігу на протязі 2-х календарних днів, з дати підписання даного договору.

Згідно з п. 4.1. договору загальна сума договору визнається договірною ціною, що є додатком №1 до цього договору, та враховує всі витрати на виконання договору, в тому числі транспортні послуги та розвантажувальні послуги на об`єкті.

Відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. договору договірна ціна може переглядатися сторонами. Зміна договірної ціни розглядається та погоджується сторонами та оформляється шляхом укладення додаткових угод до даного договору.

Згідно з п. 4.4. договору оплата робіт, які виконуються згідно даного договору, здійснюється протягом 3-х робочих днів після підписання сторонами Актів передачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.1. договору виконавець зобов`язаний, зокрема, своїми силами надати послуги у відповідності з умовами даного договору.

Згідно з п. 5.2. договору замовник зобов`язаний, зокрема, прийняти надані послуги, належно виконані виконавцем та підписувати Акти приймання-передачі протягом 1-го календарного дня з моменту їх отримання й повернути один екземпляр виконавцю або надати виконавцю мотивовану письмову відмову від підписання Акта з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах, в тому числі через систему електронного документообігу.

Відповідно до пункту 6.3. договору у випадку порушення замовником строків проведення розрахунків, передбачених в п. 4.2. даного договору, він сплачує виконавцю, на його вимогу, пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.

05.10.2023 сторонами укладено та підписано додаток до договору про надання послуг №05-10/23-ДА, яким погодили, що:

- вартість послуг екскаватора на об`єкті замовника за адресою місто Львів вулиця Липинського, 56 (кількість годин фіксується щоденно у шляховому листі на спецтехніку та підписується замовником в шляховому листу на техніку представником замовника на щоденній основі) - 1 800,00 грн за 1 год. в тому числі ПДВ 20%;

- вартість достави/вивозу екскаватора за маршрутом, селище міського типу Запитів вулиця Київська, 185а (база виконавця) - місто Львів вулиця Липинського, 56 - 15 000,00 грн в тому числі ПДВ 20%;

- вартість послуг перевезення ґрунту (кількість тонажо-рейсів фіксується щоденно в шляховому листі на транспортний засіб та підписується замовником в шляховому листі на транспортний засіб представником замовника на щоденній основі) - 3 000,00 грн/тн.рейс в тому числі ПДВ 20%.

Приватне підприємство «ТСМ Груп» свої зобов`язання по договору про надання послуг №05-10/23-ДА від 05.10.2023 виконало повністю.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань по договору позивач долучив до матеріалів справи акти здачі-приймання (надання послуг) за період з 06.10.2023 по 19.10.2023 включно на загальну суму 722 100,00 грн, які підписані сторонами.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату по актам здачі-приймання (надання послуг) за період з 06.10.2023 по 19.10.2023 включно на загальну суму 722 100,00 грн.

Відповідач оплатив лише 100 000,00 грн, які позивач зарахував в погашення основного боргу.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати за надані послуги зазначені в п. п.4.4. договору у встановлений строк не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яка складає 622 100,00 грн (722 100 - 100 000 = 622 100).

З метою досудового врегулювання даного спору, позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 823 від 13.11.2023, в якій просив, сплатити прострочену заборгованість за договором протягом 3-х днів з дати отримання даної претензії.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 10 996,71 грн, три проценти річних в сумі 4 893,62 грн та пеню в сумі 5 221,00 грн.

Загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку з невиконанням останнім зобов`язань за договором (згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 06.10.2023 по 19.10.2023 включно) становить 643 211,33 грн заборгованості з яких 622 100,00 грн основний борг, 10 996,71 грн інфляційні втрати, 4 893,62 грн три проценти річних та 5 221,00 грн пеня.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про надання послуг №05-10/23-ДА від 05.10.2023.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору про надання послуг №05-10/23-ДА від 05.10.2023 підтверджується актами здачі-приймання (надання послуг) за період з 06.10.2023 по 19.10.2023 включно на загальну суму 722 100,00 грн, які підписані відповідачем без претензій та зауважень.

Згідно з п. 4.4. договору оплата робіт, які виконуються згідно даного договору, здійснюється протягом 3-х робочих днів після підписання сторонами Актів передачі-приймання наданих послуг.

Факт часткової оплати відповідачем за надані послуги підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.10.2023 по 31.10.2023, з якої вбачається, що 13.10.2023 відповідачем проведено платіж в сумі 100 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата згідно договору №05-10/23-ДА від 05.10.2023 р.».

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 622 100,00 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 622 100,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами пункту 6.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником строків проведення розрахунків, передбачених в п. 4.2. даного договору, він сплачує виконавцю, на його вимогу, пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню на загальну суму 5 221,00 грн, три проценти річних на загальну суму 4 893,62 грн, інфляційні втрати на загальну суму 10 996,71 грн.

Згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовується неустойка тощо.

Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Слід зазначити, що визначений сторонами у п.6.3 договору порядок нарахування пені, з огляду на положення частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, фактично є штрафом та підлягає до стягнення.

Судом перевірено розрахунок пені, трьох процентів річних, та інфляційних втрат, та встановлено, що позивач пеню (фактично штраф) в сумі 5 221,00 грн, три проценти річних в сумі 4 893,62 грн та інфляційні втрати в сумі 10 996,71грн нарахував правильно.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 9 460,11 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №1999-4184-0723-1502 від 22.01.2024.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позову майнового характеру, встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3 028,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивач при зверненні до суду з позовом в загальному порядку мав би сплатити 9 648,17 грн судового збору.

Водночас позовна заява Приватного підприємства «ТСМ Груп» подана до Господарського суду Львівської області через підсистему «Електронний суд» 23.01.2024 (документ сформований в системі 22.01.2024).

Так, згідно із Законом № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Враховуючи вищенаведене, позивач мав би сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8% для пониження ставки розміру судового збору, тобто 7 718,54 грн (9 648,17 х 0,8 %), переплата становить 1 741,57 грн.

Згідно з положеннями пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, 1 741,57 грн судового збору підлягатимуть поверненню позивачу з підстави внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадку подання позивачем до суду відповідного клопотання про повернення судового збору.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 718,54 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайнері Альянс» (08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Молодіжна, будинок 12, квартира 42; ідентифікаційний код юридичної особи 41626026) на користь Приватного підприємства «ТСМ Груп» (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Журавлина, будинок 5, квартира 1; ідентифікаційний код юридичної особи 39950375) 622 100,00 грн основного боргу, 10 996,71 грн інфляційних втрат, 4 893,62 грн три проценти річних, 5 221,00 грн пені (фактично штраф) та 7 718,54 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 26.04.2024

Суддя Сухович Ю.О.