Рішення

від 15.04.2024 по справі 920/1497/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2024м. СумиСправа № 920/1497/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін справу № 920/1497/23

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКМ-АРМАТУРА» (40000, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 38а, код ЄДРПОУ 35907383)

про стягнення 411540 грн 79 коп.

представники учасників справи:

від позивача Мясков О.С.,

від відповідача Бабаян Д.А.

1. Стислий виклад позицій сторін у справі.

1.1. 27.12.2023 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 411540 грн 79 коп., у тому чисті: 176060 грн 23 коп. пеня, 235480 грн 56 коп. 3% штраф.

1.2.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору порушив термін поставки товару за визначеними адресами об`єктів покупця, у зв`язку з чим позивачем нарахована неустойка в загальному розмірі 411540 грн 79 коп.

1.3.Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що основні зобов`язання за договором щодо передачі у власність товару, визначеного у специфікації, згідно п. 1.1 договору, ним виконані у встановлені договором терміни (21 червня 2023 року), крім товару за видатковою накладною № РН-0000112 від 19.06.2023, який поставлений із затримкою у 1 календарний день. Відповідач просить суд розглянути питання зменшення розміру санкцій.

2.Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023, справу № 920/1497/23 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

2.2.Ухвалою від 29.12.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1497/23; призначив підготовче засідання на 29.01.2024, 11:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.

2.3.23.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 225 від 23.01.2024), в якому вказує на те, що основні зобов`язання за договором щодо передачі у власність товару, визначеного у специфікації, згідно п. 1.1 договору, ним виконані у встановлені договором терміни (21 червня 2023 року), крім товару за видатковою накладною № РН-0000112 від 19.06.2023, який поставлений із затримкою у 1 календарний день. Відповідач надає зустрічних розрахунок, згідно якого зобов`язується за порушення строків поставки товарів сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості товарів, поставку яких прострочено, за кожний день такого прострочення, що в загальній сумі, згідно розрахунку відповідача становить 86004 грн 08 коп. Разом з цим, відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими решту суми пені та штрафу в розмірі 7% вартості товарів, що за розрахунком становить 235480 грн 56 коп.. Відповідач просить суд розглянути питання зменшення розміру санкцій.

2.4.23.01.2024 представник позивача подав заяву (вх. № 407 від 23.01.2024), в якій просить суд надати йому можливість прийняти участь у судовому засіданні 29.01.2024 року об 11:30 та у всіх інших судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.5.Ухвалою від 24.01.2024 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», адвоката Підлипенського Дениса Вадимовича, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 920/1497/23; забезпечив участь представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», адвоката Підлипенського Дениса Вадимовича у судовому засіданні 29 січня 2024 об 11:30 та у всіх інших судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.6.25.01.2024 представник відповідача подала до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 448 від 25.01.2024, № 234 від 25.01.2024), в яких просить суд надати можливість прийняти участь у судовому засіданні 29.01.2024 об 11:30 та у всіх інших судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.7.Ухвалою від 25.01.2024 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКМ-АРМАТУРА», адвоката Бабаян Діани Арутюнівни, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 920/1497/23; забезпечив участь представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКМ-АРМАТУРА», адвоката Бабаян Діани Арутюнівни, у судовому засіданні 29 січня 2024 об 11:30 та у всіх інших судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.8.26.01.2024 від представника позивача надійшло повідомлення (вх. № 250 від 26.01.2024) про те, що у судовому засіданні 29.01.2024 в режимі відеоконференції братиме участь представник ТОВ «Оператор ГТС України» Радченко Р.О.

2.9.У судовому засіданні 29.01.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представника позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 26.02.2024, 11:15; повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

2.10.У судовому засіданні 26.02.2024 Господарський суд Сумської області, за участю представників позивача та відповідача, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; оголошення перерви в судовому засіданні до 11.03.2024, 12:00; забезпечено участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

2.11.26.02.2024 представник позивача Підлипенський Д.В. подав заяву (вх. № 559 від 26.02.2024) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

2.12.05.03.2024 позивач продав відповідь на відзив (вх. № 639 від 05.03.2024), в якій вказує на те, що датою поставки товарів за договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі документів, перелік яких наведено у пунктах п. 5.7.1-5.7.7 договору. На замовника договором покладений обов`язок прийняти поставлений товар, який визначений договором, а не будь-який інший, тому відмова у прийнятті товару, який не відповідає умовам договору, є правомірною. Позивач вважає що твердження відповідача про вчасне та належне виконання договору з його боку спростовуються розрахунком розміру штрафних санкцій наданим самим відповідачем. Твердження відповідача про відсутність прострочення поставки товару спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Крім того, щодо зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи принцип рівності сторін, позивач вказує на те, що не можуть бути односторонньо застосовані на користь відповідача положення ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

2.13.Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11:34 до 12:07 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 11.03.2024 о 12:00 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання, ухвалою від 11.03.2024 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 25.03.2024, 10:3012.

2.14.12.03.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 726 від 12.03.2024), в яких вказує на те, що згідно п. 5.5 договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною. Разом з цим, згідно п. 5.6 договору, приймання товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів; такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному договором та чинним законодавством України. Тому відповідач звертає увагу, що документом , який підтверджує факт виконання відповідачем зобов`язання поставки товару є саме накладна, а не акт приймання товару. Враховуючи недобросовісну поведінку позивача, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, стягнути з ТОВ «ВКМ-АРМАТУРА» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» пеню в розмірі 8600 грн 40 коп.

2.15.У судовому засіданні 25.03.2024, Господарський суд Сумської області, за участю представників позивача та відповідача, керуючись ст. 42, 177, 181, п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.04.2024, 12:00; забезпечив участь представників сторін в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

2.16.15.04.2024 від позивача надійшла заява (вх. № 1112 від 15.04.2024) про те, що у судовому засіданні 15.04.2024 в режимі відеоконференції братиме участь представник ТОВ «Оператор ГТС України» Мясков О.Є.

2.17.Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1.07.02.2023 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (покупець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКМ-АРМАТУРА» (постачальник) укладений договір № 4600007195 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого відповідач зобов`язується у визначений договором строк передати у власність позивача товари: арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (крани кульові DN 10- DN 100) код згідно ЄЗС ДК-021:2015 42130000-9, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

3.2.Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2 договору).

3.3.Ціна договору становить 8390000 грн 00 коп., крім того ПДВ 1678000 грн 00 коп. Ціна договору в тому числі ПДВ, становить 10068000 грн 00 коп. Ціна за одиницю товару наведена у специфікації (п. 3.1, 3.3 договору).

3.4.Відповідно до п. 4.2 договору, покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки.

3.5.Відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів, не допускається. Відвантажені постачальником з порушенням цього пункту товари не підлягають оплаті покупцем (п. 5.2 договору).

3.6.Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору. Покупець надсилає сканкопію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в н. 14.12 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем (п. 5.3 договору).

3.7.Відповідно до п. 5.5 договору, право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

3.8.Відповідно до п. 5.6 договору, приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим Договором та відсутності у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

3.9.Відповідно до п. 5.7 договору, датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно із здійсненням поставки товару:

5.7.1. видаткової накладної;

5.7.2. документа про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: оригінал технічного паспорта на кожну одиницю крану; копія чинного сертифікату експертизи типу на відповідність «Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском», виданого уповноваженим органом, згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII; копія чинної декларації про відповідність (виданої на підставі процедури оцінки відповідності за модулями, що дозволяють введення продукції в обіг) «Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском» та ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII;

5.7.3. документа про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар: оригінал технічного паспорта на кожну одиницю крану;

5.7.4. товарно-транспортної накладної;

5.7.5. рахунку-фактури;

5.7.6. документа про експлуатацію товарів: інструкція з експлуатації (1 екземпляр на партію 10 шт.);

5.7.6. інших необхідних документів, якщо такі зазначені в додатку 2 до договору.

3.10.Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів (п. 5.13 договору).

3.11. Відповідно до п. 5.13.1 договору, приймання товарів покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару умовам цього договору та вимогам Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № п-6, та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № п-7, що застосовуються до правовідносин Сторін за цим Договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим Договором.

3.12.Покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором. У випадку участі постачальника у прийманні товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома сторонами цього договору (п. 5.13.2 договору).

3.13.У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1 договору).

3.14.За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено (п. 7.4 договору).

3.15.Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 29 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

3.16.Покупець направив заявку на поставку № 1 (вих. № ТОВВИХ-23-2178 від 21.02.2023) на електронну поштову адресу постачальника (вказану у п. 14.12.2 договору) із зазначенням кількості та найменування товарів, а також місця їх поставки (а. с. 40-41, том І). Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем, а також те, що специфікаціями визначено 120-денний термін поставки товарів, граничним строком поставки є 21.06.2023.

3.17.Додатковою угодою № 1 до договору від 13.07.2023, у зв`язку з технічною помилкою, сторони дійшли згоди внести зміни до договору та укласти цю додаткову угоду № 1 до договору, якою виклали додаток 1 «Специфікація» та додаток 2 «Технічні та якісні характеристики товарів» до договору в редакції додатку 1 та додатку 2 до цієї додаткової угоди (а. с. 31-39, том І).

3.18.Постачальник доставив на об`єкти покупця товар, згідно видаткових накладних: № РН-0000110 від 19.06.2023 на загальну суму 1452624 грн 00 коп. (а. с. 43, том І), № РН-0000111 від 19.06.2023 на загальну суму 2283600 грн 00 коп. (а. с. 48, том І); № РН-0000113 від 19.06.2023 на загальну суму 2592468 грн 00 коп. (а. с. 57, том І); № РН-0000145 від 13.07.2023 на загальну суму 41700 грн 00 коп. (а. с. 74, том І); № РН-0000146 від 13.07.2023 на загальну суму 250200 грн 00 коп. (а. с. 79, том І); № РН-0000147 від 13.07.2023 на загальну суму 83400 грн 00 коп. (а. с. 84, том І); № РН-0000112 від 13.07.2023 на загальну суму 336408 грн 00 коп. (а. с. 90, том І).

3.19.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000110 складено акт № 82 приймання товарів за кількістю та якістю, яким зафіксовано невідповідність технічних даних поставленого товару характеристикам, визначеним у додатку 2 до договору.

3.20.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000111 складено акт № 24 приймання товарів за кількістю та якістю, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

3.21.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000113 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 1252, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

3.22.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000145 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 87, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

3.23.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000146 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 31, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

3.24.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000147 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 1304, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

3.25.За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000112 від 19.06.2023 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 47/0000, яким зафіксовано прострочення поставки товару та невідповідність товару умовам договору закупівлі. За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000112 від 13.07.2023 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 47-1-0000, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

3.26.Листом № ТОВВИХ-23-8782 від 29.06.2023, позивач повідомив зауваження до поставки товарів за видатковою накладною № РН-0000112 від 19.06.2023 та звернувся з проханням усунути недоліки поставленого товару, у зв`язку з чим відповідач перепоставив товар відповідно до видаткової накладної № РН-0000112 від 13.07.2023.

3.27.Листом № ТОВВИХ-23-8924 від 03.07.2023, позивач повідомив зауваження до поставки товарів за видатковими накладними № РН-0000110 від 19.06.2023, № РН-0000111 від 19.06.2023.

3.28.04.09.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 на суму 409789 грн 39 коп. (разом з розрахунком штрафних санкцій за договором № 4600007195 від 07.02.2023) з вимогою перерахувати вказану суму. Також позивач повідомив, що у випадку незадоволення вимоги, він змушений буде звернутись до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

3.29.Вказана вимога отримана відповідачем 15.09.2023, що підтверджується трекінгом Укрпошти (а. с. 96, том І). Відповідь на претензію в матеріалах справи не міститься.

3.30. Враховуючи порушення строків поставки товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 176060 грн 23 коп. пені, 235480 грн 56 коп. штрафу.

4.Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

4.1.Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

4.2. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

4.3.Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.4.Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

4.5.Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять пункти (умови), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.6.Отже, усі умови договору навіть ті, що не є обов`язковими для того чи іншого виду договору, проте погоджені сторонами та містяться у договорі, є обов`язковими для виконання сторонами за договором.

4.7.Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

4.8.Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.9.Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

4.10.Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

4.11.Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

4.12.Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

4.13.Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

4.14.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

4.15.Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

4.16.Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Під виконанням зобов`язань слід розуміти здійснення кредитором і боржником дій щодо реалізації прав та обов`язків, що випливають з договору.

4.17.Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.18.Спір у даній справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 4600007195 про закупівлю товарів від 07.02.2023 в частині строків поставки товару.

4.19.Вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки, є чинним та обов`язковим для виконання сторонами.

4.20.Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.21.Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

4.22.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

4.23.Частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

4.24.Стаття 689 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

4.25.Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

4.26.Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

4.27.Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України (ст. 663 ЦК України).

4.28.Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

4.29.Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (п. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

4.30.Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

4.31.Згідно з приписами статей 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

4.32.Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 ГК України).

4.33.Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

4.34.За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.35.Частиною четвертою статті 231 Цивільного кодексу України визначено, що розмір штрафних санкцій встановлюється законом. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договорі розмірі.

4.36.Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

4.37.Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

4.38.Відповідно до п. 7.4 договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

4.39.Суд установив, що за спірними видатковим накладними строк поставки 21.06.2023. Разом з цим, згідно актів приймання, фактична дата поставки наступна:

-за видатковою накладною № РН-0000110 від 19.06.2023 05.07.2023,

-за видатковою накладною № РН-0000113 від 19.06.2023 28.06.2023,

-за видатковою накладною № РН-0000145 від 13.07.2023 18.07.2023,

-за видатковою накладною № РН-0000146 від 13.07.2023 21.07.2023,

-за видатковою накладною № РН-0000147 від 13.07.2023 17.07.2023,

-за видатковою накладною № РН-0000112 від 13.07.2023 31.07.2023

4.40.Враховуючи порушення строків поставки, позивачем нарахована пеня в сумі 176060 грн 23 коп. та штраф в сумі 235480 грн 56 коп.

4.41.Перевіривши розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, суд установив, що він є арифметично правильним.

4.42.Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем строків поставки та те, що право на стягнення пені та розмір штрафу самостійно встановлені сторонами у договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є правомірною та обґрунтованою.

4.43.Разом з цим, відповідач у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив просить суд зменшити штрафних санкцій та стягнути з ТОВ «ВКМ-АРМАТУРА» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» пеню в розмірі 8600 грн 40 коп.

4.44.В обґрунтування заявленого клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що позивачем не доведено збитків, понесених через несвоєчасну поставку товару з боку постачальника, за наявністю розбіжностей щодо поставленого товару, укладення додаткової угоди до договору після граничного строку поставки, та швидке виконання взятих на себе зобов`язань щодо зміни товару.

4.45.Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

4.46.Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

4.47.У даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами. Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

4.48.Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

4.49.Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання. Тому, судом враховано факт часткового погашення суми основного боргу за укладеним між сторонами договором, стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.

4.50.У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

4.51.Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові № 924/709/17 від 08.05.2018.

4.52.Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат.

4.53.Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

4.54.Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

4.55.Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.56.У вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

4.57.Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

4.58.Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

4.59.Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань. Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

4.60.Наявними у справі доказами підтверджено факт прострочення поставки товару відповідачем.

4.61.Разом з цим, суд враховує, що договір укладено під час дії воєнного стану, що вказує на обізнаність сторін з проблемами, які можуть виникнути під час виконання договору.

4.62.Крім того, враховуючи технічні неточності документації, згідно якої постачальник здійснив виготовлення виробу, зазначеного специфікацією, що створило несприятливі умови, саме відповідачем виявлені такі неточності. Вказані обставити стали підставою звернення відповідача до позивача з листом № 194/06 від 30.06.2023 щодо виявлених розбіжностей (а. с. 63, том І), за результатами розгляду якого укладена додаткова угода № 1 від 13.07.2023.

4.63.Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на 90%.

4.64.Водночас суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов`язання завдало збитків позивачу. Стягнення судом частини пені та штрафу забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.

4.65.Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

4.66.За викладених обставин, з наявністю яких законодавство пов`язує зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення поставки товару, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача 17606 грн 02 коп. пені, 23548 грн 06 коп. штрафу.

5. Розподіл судових витрат.

5.1.Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, ч. 9 ст. 129, ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКМ-АРМАТУРА» (40000, м. Суми, вул. Скрябіна, буд. 38а, код ЄДРПОУ 35907383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) 17606 грн 02 коп. пені, 23548 грн 06 коп. штрафу, 6173 грн 11 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 25.04.2024.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна