Постанова

від 25.07.2024 по справі 920/1497/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. Справа№ 920/1497/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тарасенко К.В.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання - Огірко А.О.

та представника(-ів) сторін згідно з протоколом судового засідання від 25.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 15.04.2024 (повний текст складено та підписано 25.04.2024)

у справі №920/1497/23 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА"

про стягнення 411 540 грн 79 коп

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість на загальну суму 411 540 грн 79 коп., з яких: 176 060 грн 23 коп. пені, 235 480 грн 56 коп. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем його договірних зобов`язань в частині своєчасної поставки товару за визначеними адресами об`єктів покупця, у зв`язку з чим позивачем нарахована неустойка в загальному розмірі 411 540 грн 79 коп.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.04.2024 позов задовольнено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 17 606 грн 02 коп. пені, 23 548 грн 06 коп. штрафу, 6 173 грн 11 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2024 у справі №920/1497/23 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 158 454,21 грн пені та 211 932,50 грн штрафу, та ухвали в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення в оскаржуваній частині ухвалене місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник взазав, що істотне зменшення розміру штрафних санкцій є безпідставним та таким, що заохочує, як відповідача, так і інших суб`єктів господарювання до несумлінного виконання договірних зобов`язань та ухилення від понесення відповідальності за допущені порушення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 апеляційну скаргу у справі №920/1497/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

03.06.2024 матеріали справи №920/1497/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2024 у справі №920/1497/23 та призначено судове засідання на 09.07.2024.

17.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - без змін.

У судовому засіданні 09.07.2024 оголошено перерву до 25.07.2024.

У судове засідання 25.07.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - скасувати.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення місцевого суду - залишити без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 07.02.2023 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (покупець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА" (постачальник) укладений договір № 4600007195 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого відповідач зобов`язується у визначений договором строк передати у власність позивача товари: арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (крани кульові DN 10- DN 100) код згідно ЄЗС ДК-021:2015 42130000-9, зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2 договору).

Ціна договору становить 8390000 грн 00 коп., крім того ПДВ 1678000 грн 00 коп. Ціна договору в тому числі ПДВ, становить 10068000 грн 00 коп. Ціна за одиницю товару наведена у специфікації (п. 3.1, 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки.

Відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів, не допускається. Відвантажені постачальником з порушенням цього пункту товари не підлягають оплаті покупцем (п. 5.2 договору).

Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід`ємною частиною цього договору. Покупець надсилає сканкопію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в н. 14.12 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору, право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Згідно з п. 5.6 договору, приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим Договором та відсутності у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.7 договору, датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно із здійсненням поставки товару:

5.7.1. видаткової накладної;

5.7.2. документа про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: оригінал технічного паспорта на кожну одиницю крану; копія чинного сертифікату експертизи типу на відповідність "Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском", виданого уповноваженим органом, згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 № 124-VIII; копія чинної декларації про відповідність (виданої на підставі процедури оцінки відповідності за модулями, що дозволяють введення продукції в обіг) "Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском" та ст. 28 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 № 124-VIII;

5.7.3. документа про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар: оригінал технічного паспорта на кожну одиницю крану;

5.7.4. товарно-транспортної накладної;

5.7.5. рахунку-фактури;

5.7.6. документа про експлуатацію товарів: інструкція з експлуатації (1 екземпляр на партію 10 шт.);

5.7.6. інших необхідних документів, якщо такі зазначені в додатку 2 до договору.

Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів (п. 5.13 договору).

Відповідно до п. 5.13.1 договору, приймання товарів покупцем розпочинається з перевірки якості та кількості поставленого товару умовам цього договору та вимогам Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № п-6, та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № п-7, що застосовуються до правовідносин Сторін за цим Договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим Договором.

Покупець в односторонньому порядку підписує акт приймання товарів за кількістю та якістю у порядку, передбаченому цим договором. У випадку участі постачальника у прийманні товарів за кількістю та якістю, відповідний акт підписується обома сторонами цього договору (п. 5.13.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 29 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Покупець направив заявку на поставку № 1 (вих. № ТОВВИХ-23-2178 від 21.02.2023) на електронну поштову адресу постачальника (вказану у п. 14.12.2 договору) із зазначенням кількості та найменування товарів, а також місця їх поставки (а. с. 40-41, том І). Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем, а також те, що специфікаціями визначено 120-денний термін поставки товарів, граничним строком поставки є 21.06.2023.

Додатковою угодою № 1 до договору від 13.07.2023, у зв`язку з технічною помилкою, сторони дійшли згоди внести зміни до договору та укласти цю додаткову угоду № 1 до договору, якою виклали додаток 1 "Специфікація" та додаток 2 "Технічні та якісні характеристики товарів" до договору в редакції додатку 1 та додатку 2 до цієї додаткової угоди (а. с. 31-39, том І).

Постачальник доставив на об`єкти покупця товар, згідно видаткових накладних: № РН-0000110 від 19.06.2023 на загальну суму 1452624 грн 00 коп. (а. с. 43, том І), № РН-0000111 від 19.06.2023 на загальну суму 2283600 грн 00 коп. (а. с. 48, том І); № РН-0000113 від 19.06.2023 на загальну суму 2592468 грн 00 коп. (а. с. 57, том І); № РН-0000145 від 13.07.2023 на загальну суму 41700 грн 00 коп. (а. с. 74, том І); № РН-0000146 від 13.07.2023 на загальну суму 250200 грн 00 коп. (а. с. 79, том І); № РН-0000147 від 13.07.2023 на загальну суму 83400 грн 00 коп. (а. с. 84, том І); № РН-0000112 від 13.07.2023 на загальну суму 336408 грн 00 коп. (а. с. 90, том І).

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000110 складено акт № 82 приймання товарів за кількістю та якістю, яким зафіксовано невідповідність технічних даних поставленого товару характеристикам, визначеним у додатку 2 до договору.

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000111 складено акт № 24 приймання товарів за кількістю та якістю, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000113 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 1252, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000145 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 87, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000146 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 31, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000147 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 1304, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000112 від 19.06.2023 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 47/0000, яким зафіксовано прострочення поставки товару та невідповідність товару умовам договору закупівлі. За результатами проведеної перевірки товарно-метеріальних цінностей за видатковою накладною № РН-0000112 від 13.07.2023 складено акт приймання товарів за кількістю та якістю № 47-1-0000, яким зафіксовано відповідність товару умовам договору закупівлі.

Листом № ТОВВИХ-23-8782 від 29.06.2023, позивач повідомив зауваження до поставки товарів за видатковою накладною № РН-0000112 від 19.06.2023 та звернувся з проханням усунути недоліки поставленого товару, у зв`язку з чим відповідач перепоставив товар відповідно до видаткової накладної № РН-0000112 від 13.07.2023.

Листом № ТОВВИХ-23-8924 від 03.07.2023, позивач повідомив зауваження до поставки товарів за видатковими накладними № РН-0000110 від 19.06.2023, № РН-0000111 від 19.06.2023.

04.09.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 на суму 409789 грн 39 коп. (разом з розрахунком штрафних санкцій за договором № 4600007195 від 07.02.2023) з вимогою перерахувати вказану суму.

Вказана вимога отримана відповідачем 15.09.2023, що підтверджується трекінгом Укрпошти. Відповідь на претензію в матеріалах справи не міститься.

Враховуючи порушення строків поставки товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 176 060 грн 23 коп. пені, 235 480 грн 56 коп. штрафу.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції вимоги про стягнення пені та штрафу задовольнив частково.

Як уже було зауважено, позивач оскаржує рішення суду про часткове задоволення вимог про стягнення пені та штрафу, а саме в частині відмови у стягненні 158 454,21 грн пені та 211 932,50 грн штрафу.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.4 договору, за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, дійшла висновку про його правильність. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором від 07.02.2023 становить 176 060,23 грн.

Як погоджено сторонами у пункті 7.4 договору, за прострочення поставки товарів понад 30 (тридцять) календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА" штрафу в розмірі 235 480,56 грн є обґрунтованими.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю " ВКМ-АРМАТУРА" просило місцевий господарський суд зменшити розмір пені та штрафу, в обґрунтування чого відповідач зазначив про недоведеність позивачем збитків, понесених через несвоєчасну поставку товару з боку постачальника, за наявністю розбіжностей щодо поставленого товару, укладення додаткової угоди до договору після граничного строку поставки, та швидке виконання взятих на себе зобов`язань щодо зміни товару.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, місцевий господарський суд, враховуючи доводи обох сторін та загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-АРМАТУРА" штрафних санкцій на 90%.

Судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення неустойки має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

Крім того, колегія суддів вважає, що зменшення розміру штрафних санкцій не є дискримінаційним по відношенню до позивача, оскільки у даних правовідносинах його інтереси достатньо захищені покладенням на відповідача обов`язку судовим рішенням щодо стягнення 17 606,02 грн пені та 23 548,06 грн штрафу.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та штафу, що підлягають стягненню з відповідача, що становлять 17 606,02 грн пені та 23 548,06 грн штрафу.

Доводи позивача викладені в апеляційній скарзі про безпідставність зменшення місцевим судом розміру штрафних санкцій, є необґрунтованими, оскільки в даному випадку судом першої інстанції реалізовано свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Здійснивши зменшення штрафних санкцій господарським судом також забезпечено баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допущено фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2024 у справі №920/1497/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Матеріали справи №920/1497/23 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.09.2024 після виходу з відпустки колегії суддів

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді К.В. Тарасенко

Г.А. Кравчук