Рішення

від 16.04.2024 по справі 921/853/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2024 року м.Тернопіль Справа № 921/853/23 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Петрик І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м.Київ

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій Тернопільської обласної ради, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 864670,84грн,

за участю представників:

позивача: Саранюк В.М., довіреність № 26/10-2022/2 від 26.10.2022;

відповідача: Гуцалюк А.Р., голова ліквідаційної комісії, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ звернулося 28.12.2023 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 597456,07грн основного боргу, 23348,01грн інфляційних нарахувань, 20103,01грн 3% річних, 223763,75грн пені з підстав неналежного виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині порушення строку здійснення оплати за природний газ.

Заперечення відповідача.

У відзиві на позов без номера від 13.03.2024 (вх.№2101 від 13.03.2024) та у судових засіданнях КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» ТОР визнає позов в частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ за листопад та грудень 2022 року в сумі 597 456,07 грн, а позов в частині нарахованих відсотків річних пені, та інфляційних втрат заперечує, зазначивши, що у разі задоволення позову в цій частині не буде дотримано розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, адже розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій фактично складає 50% від суми боргу.

Крім того, просить врахувати обставини, за яких виникла заборгованість. Зокрема зазначає, що рішенням Ради оборони Тернопільської області від 10.11.2022 №102, введеним в дію розпорядженням начальника військової адміністрації від 10.11.2022 №792/01.02-01, було погоджено розміщення евакуйованих осіб в приміщеннях КНКП «Бережанський обласний гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради. На момент введення в дію вищезазначеного рішення ради оборони, відповідач перебував в процесі ліквідації, у зв`язку з чим працівників санаторію було звільнено ще у 2019 році, заклад з 2019 року не працює та не фінансується. Попри це, для забезпечення можливості розміщення в приміщеннях санаторію евакуйованих осіб (близько 100 ВПО) в листопаді 2022 року на посаду опалювачів було прийнято 4 особи та запущено систему опалення приміщень. Однак здійснити оплату спожитого газу відповідач не мав можливості, оскільки в 2022 році не передбачалося коштів в бюджеті для компенсації витрат на послуги за природний газ. Виділені у 2023 році з обласного бюджету кошти на оплату заборгованості за спожитий природний газ у 2022 році в сумі 600093,79грн не могли використовуватися для оплати газу, спожитого у попередньому бюджетному році, та були спрямовані на оплату природного газу, спожитого у 2023 році. Відповідно залишилася непогашеною заборгованість перед Позивачем за газ, спожитий закладом у листопаді та грудні 2022 року.

При цьому, у листі від 30.08.2023 КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради повідомляло позивача про можливість компенсації оплати за спожитий природний газ лише на підставі судового рішення у порядку безспірного списання коштів з відповідного казначейського рахунку.

Згідно рішення Тернопільської обласної ради від 21.12.2022 №678 КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» ТОР 14.12.2023 складено передавальний акт, відповідно до якого всі основні засоби передані іншій юридичній особі, а 28.12.2023 установа провела остаточний розрахунок з усіма контрагентами по виниклих зобов`язаннях, окрім позивача. На даний час відповідач не має можливості здійснити погашення боргу перед позивачем через відсутність будь яких бюджетних асигнувань.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 позовну заяву розподілено судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 01.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.01.2024, про що повідомлено учасників справи; також сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв/клопотань по суті спору.

Ухвалою суду від 30.01.2024 у підготовчому засіданні в порядку ст.202 ГПК України оголошувалася перерва до 20.02.2024, а згодом - до 14.03.2023, про що постановлено ухвали, котрі занесені до протоколів судових засідань.

Ухвалою від 14 березня 2024 року, з ініціативи суду, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 14.03.2024 та долучено відзив на позов до матеріалів справи; закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 16.04.2024.

На підставі ухвал від 25.01.2024, 30.01.2024 судом забезпечено участь представників позивача в судових засідання по розгляду цієї справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, наведені у підготовчому провадженні з посиланням на долучені до справи докази.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення приймаються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст.240 ГПК України, у судовому засіданні 16.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» (далі - Постачальник, Постачальник «останньої надії») відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Комунальне некомерційне підприємство "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради є юридичною особою (лікарняним закладом), утвореною 21.05.1997 (запис про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2019 №16471450000001181).

Комунальне некомерційне підприємство "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради є споживачем природного газу, який зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ 'ТК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", персональний код ідентифікації споживача ЕІС-код - 56ХSОООО200ВА003.

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У періоди з 10.11.2022 по 30.12.2022, з 01.01.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 - 05.03.2023 та з 02.06.2023 - 30.06.2023 Комунальне некомерційне підприємство "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради було зареєстроване в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений в алокацію позивача, який є постачальником "останньої надії" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р.

Факт включення КНП "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради до Реєстру споживачів постачальника "останньої нації" ТОВ 'ТК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та віднесення газу, спожитого цим споживачем, до портфеля постачальника "останньої нації" з наведених підстав підтверджується:

- копіями Типових договорів постачання природного газу постачальником "останньої надії" (ЕІС-код споживача: 56ХS0000200ВА003);

- листом оператора ГТС від 27.03.2023 №ТОВВИХ-23-3841 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000200ВА003 (а.с.86-93);

- довідкою про об`єми поставленого ТОВ "ТК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ".

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п.2.1 договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом п.3.1 договору визначено, що постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п.3.3 договору).

Відповідно до п.4.2 договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3 договору).

На виконання вказаного пункту договору, позивачем як Постачальником направлялись Споживачу відповідні Акти прийому-передачі природного газу: №15535 за листопад 2022 року (спожито 3,11000 тис.м3 природного газу з 10.11.2022 по 30.11.2022) на суму 187 074,98грн з ПДВ (а.с.119); №17226 за грудень 2022 року (спожито 5,59800 тис.м3 природного газу з 01.12.2022 по 30.12.2022 ) на суму 410 381,09грн з ПДВ (а.с.72), а також відповідний рахунок на оплату поставленого в листопаді та грудні 2022 року природного газу №1149 (а.с.56) на суму 597456,07грн з ПДВ (187 074,98грн+410 381,09грн).

Окрім того, як вказує позивач, у 2023 році КНП "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради: у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 спожито 3,69400 тис. м3 природного на суму 157 031,32грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 1618; у період з 01.02.2023 по 28.02.2023 спожито 4,30400, 998 тис. м3 природного газу на суму 154 777,56грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №3432; у період з 03.03.2023 - 05.03.2023 спожито 0,81650 тис.м3 природного газу на суму 25 505,95грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 5134; у період з 02.06.2023 - 30.06.2023 спожито 0,44200тис.м3 природного газу на суму 9 990,10 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу № 12013.

Таким чином, загальна вартість природного газу, спожитого відповідачем на умовах постачання газу постачальником "останньої надії", склала 994 761,00 грн.

Згідно умов договору, Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 договору).

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Також, згідно з пп.1 п.5.1 та пп.1 п.5.2 договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.8.2 договору Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.

Договір набрав чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС як день початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором (п.11.1 договору).

Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як стверджує позивач, нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу ним здійснюється на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу IV Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п.4.1 договору).

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Типового договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача (https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price#top).

Відповідні ціни застосовано Постачальником, що вбачається із змісту Актів прийому-передачі природного газу №15535 та №17226, а також у виставленому рахунку №1149, в яких зазначено щоденну ціну газу та спожитий добовий об"єм газу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у листі №ТОВВИХ-23-3841 від 27.03.2023 «Щодо надання відповіді на адвокатський запит» повідомлено, що КНП "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради в період, зокрема з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 було закріплено за Постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (а.с.95-98). Акти прийому-передачі та рахунок за цей період Підприємству були надіслані в порядку п.4.3 договору, для підписання та оплати.

Утім, Підприємством рахунок на оплату вартості спожитого газу не оплачено, Акти прийому-передачі не підписані.

У червні 2023 року ТОВ "ТК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до відповідача з вимогою від 13.06.2023 №119/4.1.3-20629-2023 (а.с. 62-71) про сплату боргу у сумі 1 034 492,96грн, яку відповідачем задоволено частково, в розмірі 347 304,93 грн спожитого ним природного газу у 2023 році; вартість природного газу, спожитого відповідачем у листопаді та грудні 2022 року на суму 597 456,07 грн, залишилася неоплаченою.

Отже, за Підприємством станом на день подання позову до суду (28.12.2023) рахується заборгованість по оплаті за природний газ в розмірі 597 456,07 грн.

Дана заборгованість, як і період її виникнення, обсяг та вартість спожитого природного газу у заявленому періоді (листопад, грудень 2022 року) відповідачем не заперечується.

У відповіді на вимогу №04-08/1від 04.08.2023 КНП "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради повідомило, що заборгованість, яка виникла по оплаті за природний газ, що спожитий підприємством у 2022 році може бути покрита лише шляхом примусового виконання судового рішення.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу документально підтвердженими та неоспореними відповідачем.

У зв`язку із порушенням грошового зобов`язання на суму 597 456,07 грн боргу, позивачем також нараховано інфляційні втрати в розмірі 23348,01грн, 3% річних в розмірі 20103,01грн, що нараховані за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 та пеню в розмірі 223763,75 грн, що нарахована за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 (на борг 187074,98 грн) та з 01.02.2023 по 31.07.2023 (на борг 410381,09 грн).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на підставі подання Тернопільської обласної державної адміністрації від 15 листопада 2022 року №4158/16-91, враховуючи рекомендації постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань охорони здоров`я, сім`ї, материнства, дитинства, згідно Тернопільською обласною радою прийнято рішення від 21 грудня 2022 року №678 "Про ліквідацію комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради", згідно з яким вирішено:

- звільнити ОСОБА_1 від повноважень голови комісії з припинення комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради, вивівши її зі складу вказаної комісії;

- ввести ОСОБА_2 до складу комісії з припинення Комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради (далі - ліквідаційна комісія) та призначити його головою вказаної ліквідаційної комісії;

- відмінити процедуру ліквідації юридичної особи комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради, яка була розпочата на підставі рішення Тернопільської обласної ради від 17 вересня 2019 року №1430 «Про ліквідацію окремих закладів охорони здоров`я - об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та перейменування Тернопільського обласного центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю» та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 19 вересня 2019 року за №16471100001001181;

- припинити юридичну особу - Комунальне некомерційне підприємство «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради шляхом ліквідації;

- утворити комісію з припинення Комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради у складі: голова ліквідаційної комісії Гуцалюк Андрій Романович; члени ліквідаційної комісії: Вітрак Ірина Мирославівна - головний бухгалтер КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради; ОСОБА_3 - завідувач господарства КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами забезпечити складання ліквідаційного балансу комунального некомерційного підприємства «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради та подати його на затвердження до Тернопільської обласної ради.

- ліквідаційній комісії, зокрема: після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами забезпечити складання ліквідаційного балансу КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради та подати його на затвердження до Тернопільської обласної ради; передати наявні основні засоби, матеріальні цінності та земельні ділянки (з переоформленням права землекористування) КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради на баланс Бережанського психоневрологічного будинку-інтернату згідно з окремим актом та закріпити їх на праві оперативного управління; приймання-передачу основних засобів і матеріальних цінностей.

Як зазначає відповідач, і це вбачається з долучених до справи доказів, 14.12.2023 ліквідаційною комісією КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради, з однієї сторони та Бережанським психоневрологічним будинком-інтернатом за участі директора Кузіва А.О., головного бухгалтера Наконечної О.М., старшої сестри медичної в/к Басари Н.С., інженера з ремонту ОСОБА_4 , завідувача господарством Відзівашеця В.Г., з іншої сторони складено Передавальний акт основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів.

На підставі рішення ради оборони Тернопільської області від 10.11.2022 №102 введеного в дію розпорядженням начальника військової адміністрації від 10.11.2022 №792/01.02-01, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022, погоджено розміщення евакуйованих осіб в приміщенні КНКП «Бережанський обласний гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради.

Відповідачем зазначено, що 16.11.2022 до санаторію прибуло близько 100 внутрішньо переміщених осіб, а тому для забезпечення можливості їх розміщення та проживання, в листопаді 2022 року на посаду опалювачів було прийнято 4 особи, запущено систему опалення приміщень.

Відповідно до Довідок про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2023 рік №54 від 16.06.2023, №77 від 05.10.2023, на підставі розпорядження начальника Тернопільської ОВА №265/01.02-0 від 25.05.2023 та довідки Департаменту фінансів №236 від 07.06.2023 відповідачу виділено кошти, зокрема в сумі 600093,79грн та 377209,00грн на оплату природного газу, які, як встановлено судом, спрямовано Підприємством на оплату природного газу, спожитого у 2023 році для потреб санаторію, де розміщено ВПО.

У лютому 2024 року головою ліквідаційної комісії КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» Тернопільської обласної ради Гуцалюком А.Р. скеровано до Тернопільської обласної ради та Тернопільської ОВА, Департаменту охорони здоров`я лист №19-02/1 від 19.02.2024 з проханням про виділення коштів для завершення процедури ліквідації Підприємства, зокрема для погашення заборгованості перед ТОВ "ТК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" за газ, спожитий у листопаді та грудні 2022 року в розмірі 597456,07грн та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 267214,77грн.

Відповідно до Паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2024 рік, затвердженого Департаментом охорони здоров`я Тернопільської ОВА №194 від 05.03.2024, видатки на покриття витрат КНП «Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій» в бюджеті обласної ради не передбачені.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.

Суть даного спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» природного газу за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» за заявлені періоди та застосованих наслідків невиконання (несвоєчасного виконання) відповідних грошових зобов`язань у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, пені, нарахованих на суму заборгованості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Беручи до уваги правову природу укладеного типового договору постачання природного газу Постачальником «останньої надії», права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом за нормами Цивільного та Господарського Кодексів України, які, зокрема, регламентують правовідносини з розрахунків в межах поставки та які, згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж, враховуючи також особливості законодавства у сфері газопостачання.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем, зокрема з 10.11.2022 по 31.12.2022, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Як встановлено судом, і це підтверджено в судових засіданнях сторонами, факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора Оператора ГТС №ТОВВИХ-23-3841 від 27.03.2023 з інформацією щодо закріплення споживача в Реєстрі споживачів та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та КНП "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради (відповідач, споживач) було укладено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", відповідно до пункту 2.1 якого постачальник зобов`язався постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Вказаний договір, згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі наведених норм права у Підприємства виник обов`язок здійснити оплату вартості отриманого газу у встановлений договором строк.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем належним чином виконано свої зобов`язання за договором у повному обсязі та поставлено відповідачу в період з 10.11.2022 по 30.11.2022 природного газу об`ємом 3,11000 тис.м3 на суму 187 074,98грн з ПДВ та в період з 01.12.2022 по 30.12.2022 природного газу об`ємом 5,59800 тис.м3 на суму 410 381,09грн з ПДВ.

Доказів постачання природного газу відповідачу у вказаний період іншим постачальником матеріали справи не містять, відповідачем відповідних доказів також не надано, навпаки, відповідачем підтверджено факт споживання природного газу, наявність заборгованості по його оплаті.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням умов пункту 4.3 договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).

Позивачем було виставлено відповідачу, зокрема рахунок на оплату поставленого природного газу №1149 від 10.01.2023 на оплату 597456,07грн. Проте, в порушення умов договору, відповідач у встановлений договором строк виставлений рахунок не оплатив, Акти прийому-передачі природного газу №17226 за грудень 2022 року на суму 410381,09грн та №15535 за листопад 2022 року на суму 187074,98грн не підписав. Утім, вказана обставина не свідчить про неналежне виконання позивачем зобов`язань чи відсутність обов`язку відповідача здійснити оплату спожитого природного газу.

Суд констатує, що укладений між сторонами публічний типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України.

Вартість природного газу розрахована шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Крім того, в додатках до позовної заяви позивачем, зокрема надано розрахунок заборгованості КНП "Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій" Тернопільської обласної ради перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» по договору постачання газу постачальника «останньої надії», з якого вбачається стан заборгованості (сальдо) за газ, обсяг спожитого газу, ціна з ПДВ за 1 тис.м.куб., вартість спожитого газу у гривнях.

Нарахована позивачем сума боргу за період з 10.11.2022 по 30.11.2022 (за 3,11000 тис.м3 газу) на суму 187074,98грн з ПДВ та з 01.12.2022 по 30.12.2022 (за 5,59800 тис.м3 газу) на суму 410381,09грн з ПДВ, складає всього 597456,07грн, та відповідачем визнається.

Враховуючи наведені обставини, умови договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 597456,07грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, надані позивачем відомості (доказове підґрунтя) повною мірою підтверджують обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, річних, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За невиконання відповідачем умов договору в частині оплати спожитого природного газу позивачем на суму боргу 187074,98грн (зобов`язання листопада 2022) за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 позивачем нараховано 8144,00грн інфляційних втрат та 5135,59грн 3% річних, на суму боргу 410381,09грн (зобов`язання грудня 2022) за період з 01.02.2023 по 30.11.2023 нараховано 14466,48грн інфляційних втрат та 10220,17грн 3% річних, на суму боргу 157031,32грн (зобов`язання січня 2023) за період з 01.03.2023 по 05.09.2023 позивачем нараховано 2439,36грн 3% річних, на суму боргу 154777,56грн (зобов`язання лютого 2023) за період з 01.04.2023 по 05.09.2023 позивачем нараховано 737,53грн інфляційних втрат та 2009,99грн 3% річних, на суму боргу 25505,95грн (зобов`язання березня 2023) за період з 01.05.2023 по 05.09.2023 позивачем нараховано 268,34грн 3% річних, на суму боргу 9990,10грн (зобов`язання червня 2023) за період з 01.08.2023 по 05.09.2023 позивачем нараховано 29,56грн 3% річних.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного розрахунку за спожитий природний газ на суму 597456,07грн, з яких 410381,09грн за газ, спожитий в грудні 2022 року та 187074,98грн за газ, спожитий в листопаді 2022 року, строк оплати якого закінчився (п.4.4 договору), а також наявні прострочені грошові зобов"язання за газ, спожитий в січні-березні 2023 року, перевіривши вказані у розрахунках суми прострочених зобов`язань, період їх нарахування, судом встановлено, що заявлені до стягнення 23348,01грн інфляційних нарахувань та 20103,01грн - 3% річних є обґрунтованими, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору в частині здійснення у встановлений договором строк оплати спожитого природного газу позивачем на суму боргу, яка виникла у зв`язку з несплатою вартості газу, спожитого в листопаді 2022 року, тобто на 187074,98грн, нараховано за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 - 46384,34грн пені; на суму боргу, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем вартості газу, спожитого в грудні 2022 року, тобто на суму 410381,09грн, за період з 01.02.2023 по 30.11.2023 нараховано 101482,18грн пені, на суму боргу, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем вартості газу, спожитого в січні 2023року, тобто на суму 157031,32грн, за період з 01.03.2023 по 05.09.2023 нараховано 38677,03грн пені, на суму боргу, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем вартості газу, спожитого в лютому 2023 року, тобто на суму 154777,56грн, за період з 01.04.2023 по 05.09.2023 нараховано 32482,09грн пені та на суму боргу, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем вартості газу, спожитого в березні 2023 року, тобто на суму 25505,95грн, за період з 01.05.2023 по 05.09.2023 нараховано 4304,57грн пені, а на суму несвоєчасно сплаченого боргу по зобов"язаннях за газ, спожитий в червні 2023 року за період з 01.08.2023 по 05.09.2023 нараховано 433,54грн пені. Всього за вказані періоди на суму прострочених платежів нараховано пеню в сумі 223763,75грн.

Перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування пені, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язань з оплати за спожитий природний газ на суму 597456,07грн, строк оплати якого настав (п.4.4 договору), а також наявність прострочених платежів з оплати за спожитий природний газ протягом січня-березня 2023, червня 2023року, перевіривши вказані у розрахунках позивача суми прострочених зобов`язань, періоди їх нарахувань, судом встановлено, що такі є арифметично вірними.

Водночас, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд враховує наступне.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Наведені засади цивільного законодавства та зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд відзначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

В межах даного спору вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд враховує наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

У даному випадку суд враховує, що відповідачем спожито природний газ в листопаді та грудні 2022 року, по оплаті якого виникла спірна заборгованість, не для власних господарських потреб (підприємство у цей час перебувало в стані припинення та здійснювало ліквідаційні процедури, зокрема щодо звільнення працівників, передачі майна, проведення розрахунків з кредиторами тощо), а для забезпечення побутових потреб ВПО, які були розміщені в приміщеннях санаторію на підставі рішення Ради оборони Тернопільської області №102 від 10.11.2022. При цьому, відповідач як особа, видатки якої передбачаються бюджетною Програмою, з урахуванням здійснення процедури ліквідації Підприємства, не мав об`єктивної можливості вжити заходів з метою оплати непередбачуваних витрат з погашення заборгованості перед позивачем. Наявні у справі матеріали переконливо свідчать, що голова ліквідаційної комісії Підприємства вживав всіх належних заходів задля погашення заборгованості перед позивачем, зокрема ним виконано грошові зобов`язання по оплаті вартості природного газу, використаного Підприємством у 2023 році, і про існування вказаних обставин позивач був обізнаний. Тобто, поведінка Підприємства, з огляду на встановлені судом обставини справи, є добросовісною; суму основного боргу з оплати природного газу, спожитого в листопаді та грудні 2022 року відповідачем визнано; жодних умисних дій по ухиленню від виконання зобов`язань відповідач не вчиняв, навпаки вживав всіх можливих заходів для її погашення.

Прийнявши до уваги заявлене відповідачем клопотання про зменшення пені, зважаючи на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором (часткового його виконання), а також обставини відсутності в матеріалах справи доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, суд вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір пені до 111 881,88грн тобто на 50%.

Зменшуючи розмір пені судом враховується, що у цій справі позивачем заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 2672147грн, тоді як сума заборгованості по оплаті вартості спожитого газу складає 597456,07грн, тобто сума нарахувань становить майже 50% суми основного боргу; при цьому Підприємство не має змоги самостійно виконати грошові зобов`язання, з огляду на відсутність майна та виділених бюджетних асигнувань для оплати заборгованості перед позивачем у зв`язку з ліквідаційною процедурою.

На думку суду, зменшення розміру пені до 111 881,88грн забезпечує дотримання балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки позивач, як кредитор, не позбавлений можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для кредитора, та, в той же час, деякою мірою відновлює майнову сферу боржника.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Дослідивши подані докази суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 ГПК України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача частково шляхом стягнення з відповідача 597456,07грн основного боргу, 23348,01грн інфляційних нарахувань, 20103,01грн 3% річних та 111881,88грн пені.

В задоволенні позову в частині стягнення 111 881,88грн пені суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 10376,05грн, згідно з ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Бережанський обласний дитячий гастроентерологічний санаторій Тернопільської обласної ради (вулиця Шевченка, будинок 30, м.Бережани Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 02000406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, вулиця Шолуденка, будинок 1, м.Київ, ідентифікаційний код 40121452) 597 456 (п`ятсот дев`яносто сім тисяч чотириста п`ятдесят шість)грн 07коп. основного боргу, 20 103 (двадцять тисяч сто три)грн 01коп. - 3% річних; 111 881 (сто одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну)грн 88коп пені, 23 348 (двадцять три тисячі триста сорок вісім)грн 01коп. інфляційних нарахувань, 10 376 (десять тисяч триста сімдесят шість)грн 05коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 25.04.2024.

Суддя Н.О. Андрусик