Постанова

від 25.04.2024 по справі 906/1012/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1012/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А

та представників:

позивача - Сіра А. В.

відповідача 1 - не з`явився

відповідача 2 - Тестова Н. В., Лященко А. М.

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 (головуючий - Філіпова Т. Л., судді Василишин А. Р., Бучинська Г. Б.)

у справі № 906/1012/22

за позовом ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", 2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Звягельського нотаріального округу Лінкевича Броніслава Адамовича

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акта приймання-передачі частки в статутному капіталі, визнання недійсними рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації, витребування з володіння частки в статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" та ОСОБА_1 , з вимогами про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладеного 26.09.2022;

- визнання недійним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за № 1196,1197 на бланку № НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лiнкевич Б. А.;

- витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";

- визнання недійними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н", оформлених протоколом від 26.09.2022, що зареєстровано в реєстрі за № 1230,1231 на бланку № НСЕ010854, справжність підписів на якому засвідчено 29.09.2022 приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лiнкевич Б. А.;

- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.10.2022 реєстратора Драч.. виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради (запис № 1003071070024000718), про державну реєстрацію зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновника.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відчуження права власності на частку у статутному капіталі товариства та вибуття позивача зі складу учасників товариства відбулось без її волевиявлення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.08.2023 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

5. Також, суд першої інстанції вказав, що спірний акт приймання-передачі частки від 26.09.2022 є документом, який не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, а саме частки у статутному капіталі товариства, та є додатком до договору купівлі-продажу частки від 26.09.2022. Таким чином, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 не є окремим правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а отже не може бути визнаний недійсним з наведених позивачем підстав.

6. Відтак, за висновками місцевого господарського суду, оскільки відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та акта приймання-передачі частки від 26.09.2022, суд першої інстанції також зазначив, що не вбачає підстав і для задоволення інших вимог позивача - про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 26.09.2022, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.10.2022 та витребування з володіння частки в статутному капіталі, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та акта приймання-передачі частки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 рішення Господарського суду Житомирської області скасовано. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Визнати недійним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", укладений 26.09.2022.

Визнати недійним Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (код ЄДРПОУ 37808303) від 26 вересня 2022 року, що зареєстровано в реєстрі № 1196, 1197 на бланку № НСЕ010825 справжність підписів на якому засвідчено Приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевич Б. А.

Витребувати з володіння ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (код ЄДРПОУ 37808303) номінальною вартістю 150 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу.

В іншій частині відмовити".

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв`язку і введенням в Україні воєнного стану, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 164 від 28.02.2022 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану". Відповідно до якої (станом на час укладення спірного договору) було встановлено що нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження, зокрема корпоративних прав, а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи - відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця (більше двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави), дозволяється за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави, а у разі, коли така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, - також за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта). Справжність підпису на такій заяві повинно бути засвідчено нотаріусом не раніше ніж за сім календарних днів, а консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави - не раніше ніж за один місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта).

9. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що досліджуючи питання чинності довіреності станом на час вчинення дій з її використанням, враховуючи, що довіреність була видана 11.03.2022 і використана для посвідчення оскаржуваних актів 26.09.2022, тобто в період дії наведених положень законодавства, оцінюючи вчинені юридично значимі дії, необхідно застосовувати вказану постанову Кабінету Міністрів України разом з положеннями статті 44 Закону України "Про нотаріат".

10. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що наявна в матеріалах справи довіреність, видана 11.03.2022 від імені ОСОБА_2 ОСОБА_3 складена саме на білому аркуші паперу, а тому перед тим як вчиняти правочин на підставі вказаної довіреності, заінтересована особа мала звернутися до нотаріуса Демецької С. Л. та пересвідчитися у чинності довіреності.

11. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аналіз вищевказаних нормативних актів, вказує на те, що документами, які підтверджують дійсність довіреності на момент укладення відповідного правочину чи посвідчення підпису є: витяг з єдиного реєстру довіреностей, якщо довіреність складена на нотаріальному бланку, довідка про підтвердження або спростування посвідчення довіреності, видана нотаріусом, що здійснював посвідчення довіреності на білих аркушах паперу та нотаріально посвідчена заява про підтвердження дії довіреності. І такі документи мають зберігатися у нотаріуса разом із першим примірником правочину. Однак, таких доказів матеріали справи не містять.

12. З огляду на наведене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 станом на 26.09.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення дій пройшло більше місяця, а довіритель не пізніше 20.09.2022 не склав нотаріальної заяви про підтвердження дії цієї довіреності та нотаріусу така заява не була подана.

13. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуваний правочин має наслідком позбавлення ОСОБА_2 права власності на частку у статутному капіталі товариства, що має наслідком втрату корпоративних прав, позбавлення права участі у корпоративному утворенні (товаристві), при цьому підтвердженням відсутності волі позивачки вчиняти правочин, спрямований на продаж частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" є відсутність її заяви про підтвердження чинності довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому.

14. Встановивши, що спірний договір від 26.09.2022 укладено ОСОБА_3 за відсутності відповідних повноважень суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 також підписано довіреною особою без належних повноважень, відповідно вказані правочини підлягають визнанню недійсними.

15. Щодо позовної вимоги про витребування частки в статутному капіталі товариства суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач набув права власності на частку у статному капіталі ТОВ "Паритет Н", яка належала позивачу, на підставі недійсного правочину, оскільки її відчуження на користь ОСОБА_1 відбулось поза волею власника при цьому, недійсний правочин не породжує правових наслідків, в той час як захищене законом право власника витребувати своє майно від будь-кого, хто володіє ним без правових підстав, є абсолютним.

16. Відтак, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21) та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

17. Щодо вимог позивача про визнання недійним рішення загальних зборів учасників та скасування державної реєстрації змін суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність порушень при скликанні і проведенні загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н", оформлених протоколом від 26.09.2022, оскільки законодавство на час проведення зборів не встановлювало обмежень або спеціальних процедур підтвердження повноважень для використання ОСОБА_3 довіреності від 11.03.2022 для участі у загальних зборах товариства. З огляду на це, питання повідомлення учасника про проведення загальних зборів товариства, наявність кворуму для проведення зборів, участь у голосуванні за прийняття тих чи інших рішень не може бути поставлено під сумнів.

18. Суд апеляційної інстанції зазначив, що визнання судом недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладеного 26.09.2022, безпосередньо не впливає на вирішення питання про законність проведення загальних зборів товариства та прийнятих зборами рішень, оскільки юридичний факт недійсності договору встановлено судом лише за результатами судового розгляду , що водночас не суперечить положенням частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України щодо його недійсності з моменту його вчинення. Підстави визнання недійсними загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю визначаються, виходячи з положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту товариства.

19. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вимога про скасування реєстрації змін, вчинених на підставі прийнятих на загальних зборах товариства рішень, є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень, а відтак залежить від висновків суду в питанні про законність цих рішень і не може бути розглянута поза логічним зв`язком з цими висновками.

20. Відтак апеляційний господарськи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів і похідної вимоги - про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.10.2022 (запис №1003071070024000718).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

21. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 і залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2023.

22. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 916/546/21, від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20, постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12827/17, від 22.05.2018 у справі № 910/12258/17 та від 11.06.2018 у справі № 916/613/17 (щодо можливості визнання недійсним акта приймання-передачі частки), постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 та постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 912/3711/19, від 24.10.2018 у справі № 911/3773/17, від 10.10.2019 у справі № 911/2218/18 (щодо моменту виникнення права власності на частку в статутному капіталі), постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а, від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18, від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 08.09.2020 у справі № 916/667/18, від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 та постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20 (щодо ефективного способу захисту).

23. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України). Також скаржник зазначає, що суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме ОСОБА_3 , яка представляла інтереси позивача і підписувала оскаржувані правочини (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України).

Позиція інших учасників справи

24. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін. Також від позивача надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі.

25. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

26. ОСОБА_2 (позивач) за попереднім усним договором з ОСОБА_3 довіреністю від 11.03.2022 уповноважила останню представляти свої інтереси у будь-яких установах, організаціях та підприємствах, залежно від їх організаційної форми та підпорядкованості, в органах місцевої влади та самоврядування та їх структурних підрозділах будь-якого рівня та будь-якої направленості, органах нотаріату, правоохоронних органах, перед усіма фізичними та юридичними особами, перед усіма третіми особами, в тому числі перед державними, господарськими, адміністративними та іншими установами та організаціями, з питань розпорядження / продажу, відступлення / за ціною та на умовах за їх розсудом належною позивачу часткою статутного капіталу як учасника ТОВ "Паритет Н" (ідентифікаційний код 37808303) з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими позивачу як учаснику товариства установчими документами товариства та чинним законодавством. Для чого уповноваженому представнику надається право: розписуватись від імені позивача на документах, в тому числі підписувати заяви, зокрема заяви про сімейний стан позивача та про належність позивачу вищевказаної частки статутного капіталу на праві особистої приватної власності, підписувати заяви про вихід зі складу засновників ТОВ, укласти та підписати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, акт прийому-передачі, подавати будь-які довідки та документи, які стосуються виконання цієї довіреності, брати участь у загальних зборах підприємства від імені позивача з правом голосу, підписувати рішення (протоколи) засновників ТОВ, установчі документи, зміни та доповнення до статуту ТОВ (нову редакцію), реєструвати їх у встановленому законом порядку у відповідному органі державної реєстрації, здійснити необхідні грошові розрахунки, одержувати всі необхідні довідки та документи, одержувати інформацію про діяльність ТОВ, розпоряджатися (продати, відступити) належною позивачу часткою статутного капіталу ТОВ за ціну та на умовах за їх розсудом, одержувати належні позивачу гроші, а також вчиняти будь-які інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, які належало б виконувати позивачу, якби він особисто займався цим питанням, та які на думку представників будуть доцільними для правильного і ефективного виконання довіреності.

27. Довіреність надана терміном дії на один рік і зберігає чинність до 11.03.2023, якщо раніше зазначеного строку не буде позивачем скасовано в передбаченому для того законом порядку, про що представник буде повідомлений письмово. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л. та зареєстрована в реєстрі за № 1062 (далі - довіреність від 11.03.2022).

28. 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н".

29. Відповідно до п.1 договору, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність вклад в статутному капіталі ТОВ " Паритет Н», статутний капітал якого складає 300 000,00 грн, та зобов`язується здійснити всі необхідні дії для внесення змін до установчих документів та проведення їх державної реєстрації у відповідності із законодавством України.

30. Вклад, що відчужується продавцем, становить 50% статутного капіталу товариства, що складає 150 000,00 грн. Вклад, що відчужується, сплачений продавцем повністю та належить йому на праві власності, на підставі статуту ТОВ "Паритет Н" (п.2 договору).

31. Згідно з п.3.4 договору, продаж здійснюється за ціною 150 000,00 грн. В результат придбання частки за цим договором, покупець отримує у власність 50% статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 150 000,00 грн.

32. Продавець підтверджує, що він отримав грошові кошти в сумі 150 000,00 грн до підписання цього договору. Своїм підписом на цьому договорі він підтверджує факт повного розрахунку за ним. Претензій щодо розрахунку за належний йому вклад до покупця не має (п.5 договору).

33. У п.8 договору сторони підтверджують, що вони не визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними; укладання договору відповідає їхнім інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їхній внутрішній волі; умови договору зрозумілі, і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

34. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Після укладення даного договору до установчих документів товариства повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством порядку (п.9 договору).

35. Право власності покупця на вклад, зазначений в п.2 даного договору, виникає з моменту підписання договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін та доповнень до статуту товариства або нової редакції статуту товариства, що містить відповідні зміни (п.10 договору).

36. Згідно з п.11 договору, підписання сторонами даного договору свідчить про те, що передача-приймання відчужуваного вкладу товариства відбулась. З метою внесення змін до установчих документів сторони мають підписати акт прийому-передачі частки у статутному капіталі товариства та нотаріально посвідчити цей акт.

37. 26.09.2022 згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 11.03.2022, передала, а ОСОБА_1 прийняла частку в статутному капіталі товариства в обсязі 50% статутного капіталу товариства, що становить 150 000,00 грн, про що свідчить акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", засвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б. А. та зареєстрований в реєстрі № 1196, 1197.

38. Також, 26.09.2022 було проведено загальні збори учасників (власників) ТОВ "Паритет Н", оформлені протоколом, на яких прийнято рішення, зокрема, щодо вибуття ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням нею частки в статутному капіталі товариства; надання згоди та затвердження продажу частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 50% на користь ОСОБА_1 , а також перерозподілу часток у статутному капіталі товариства. Протокол загальних зборів учасників (власників) ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б. А. та зареєстровано в реєстрі №1196, 1197.

39. 14.10.2022 до Єдиного реєстру довіреностей внесено реєстраційний запис про припинення дії довіреності від 11.03.2022, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л., на підставі заяви про скасування довіреності, що вбачається з витягу про реєстрацію № 48588162 від 14.10.2022.

40. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.11.2022 щодо ТОВ "Паритет Н", 20.10.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Позиція Верховного Суду

41. Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і заперечення, викладені у відзиві Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

42. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

43. Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

44. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

45. Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

46. Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

47. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

48. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

49. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

50. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

51. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

52. Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

53. Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

54. Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

55. Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

56. Як встановлено судами попередніх інстанцій 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н".

57. 26.09.2022 згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 11.03.2022, передала, а ОСОБА_1 прийняла частку в статутному капіталі товариства в обсязі 50% статутного капіталу товариства, що становить 150 000,00 грн, про що свідчить акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", засвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б. А. та зареєстрований в реєстрі № 1196, 1197.

58. Також суди зазначили, що 26.09.2022 було проведено загальні збори учасників (власників) ТОВ "Паритет Н", оформлені протоколом, на яких прийнято рішення, зокрема, щодо вибуття ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням нею частки в статутному капіталі товариства; надання згоди та затвердження продажу частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 50% на користь ОСОБА_1 , а також перерозподілу часток у статутному капіталі товариства. Протокол загальних зборів учасників (власників) ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б. А. та зареєстровано в реєстрі №1196, 1197.

59. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.11.2022 щодо ТОВ "Паритет Н", 20.10.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

60. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі виходив з того, що позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Також, суд першої інстанції вказав, що спірний акт приймання-передачі частки від 26.09.2022 є документом, який не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, а саме частки у статутному капіталі товариства, та є додатком до договору купівлі-продажу частки від 26.09.2022. Таким чином, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 не є окремим правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а отже не може бути визнаний недійсним з наведених позивачем підстав.

61. За висновками місцевого господарського суду, оскільки відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства та акта приймання-передачі частки від 26.09.2022, суд не вбачає підстав і для задоволення інших вимог позивача - про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 26.09.2022, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.10.2022 та витребування з володіння частки в статутному капіталі, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та акта приймання-передачі частки.

62. При цьому, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову виходив з того, що ОСОБА_3 станом на 26.09.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення дій пройшло більше місяця, а довіритель не пізніше 20.09.2022 не склав нотаріальної заяви про підтвердження дії цієї довіреності та нотаріусу така заява не була подана.

63. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуваний правочин має наслідком позбавлення ОСОБА_2 права власності на частку у статутному капіталі товариства, що має наслідком втрату корпоративних прав, позбавлення права участі у корпоративному утворенні (товаристві), при цьому підтвердженням відсутності волі позивачки вчиняти правочин, спрямований на продаж частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" є відсутність її заяви про підтвердження чинності довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому.

64. Встановивши, що спірний договір від 26.09.2022 укладено ОСОБА_3 за відсутності відповідних повноважень суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 також підписано довіреною особою без належних повноважень, відповідно, вказані правочини підлягають визнанню недійсними.

65. Щодо позовної вимоги про витребування частки в статутному капіталі товариства суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач набув права власності на частку у статному капіталі ТОВ "Паритет Н", яка належала позивачу, на підставі недійсного правочину, оскільки її відчуження на користь ОСОБА_1 відбулось поза волею власника при цьому, недійсний правочин не породжує правових наслідків, в той час як захищене законом право власника витребувати своє майно від будь-кого, хто володіє ним без правових підстав, є абсолютним. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування з володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

66. Щодо вимог позивача про визнання недійним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н", оформлених протоколом від 26.09.2022 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.10.2022 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність порушень при скликанні і проведенні загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н", оформлених протоколом від 26.09.2022. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вимога про скасування реєстрації змін, вчинених на підставі прийнятих на загальних зборах товариства рішень, є похідною від вимоги про визнання недійсними рішень, а відтак залежить від висновків суду в питанні про законність цих рішень і не може бути розглянута поза логічним зв`язком з цими висновками. Відтак апеляційний господарськи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів і похідної вимоги - про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

67. Верховний Суд вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

68. Верховний Суд вказує, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей щодо ТОВ "Паритет Н".

69. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

70. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 зазначеного Закону, заявник - позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.

71. Відповідно до підпунктів «д», «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

72. За приписами пункту 2 частини першої статті 25 зазначеного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

73. Верховний Суд констатує, що перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей щодо розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, розмірів часток учасників такого товариства чи склад учасників товариства, стягнення з відповідача частки за заявою учасника такого товариства, чітко визначений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і є вичерпним.

74. Верховний Суд зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

75. Так, у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Великою Палатою Верховного Суду, зазначено, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі;

- за змістом позовної заяви позивач прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу;

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

76. Велика Палата Верховного Суду робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду, зокрема про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів.

77. У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

78. В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу № 5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

79. Верховний Суд зауважує, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач прагне відновити становище, яке існувало до стверджуваного порушення його прав або інтересів, заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису).

80. Судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 вважає, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 ЦК України).

81. Корпоративна Палата виходить з того, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

82. Таким чином, власник майна з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.

83. Верховний Суд зазначає, що слід враховувати, що після вибуття в учасника частки поза його волею, виключення учасника зі складу товариства, можуть відбуватися зміни у складі учасників. Статутний капітал товариства може бути збільшено за рахунок додаткових внесків третіх осіб.

84. Наведене дає підстави для висновку, що після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства, зміною розміру статутного капіталу товариства та внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, у межах якого суд встановлює та перевіряє обставини, пов`язані з законністю вибуття в учасника частки, та надає оцінку добросовісності поведінки відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

85. Слід зазначити, що під час розгляду справи за позовними вимогами про застосування належного способу захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж позов про стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства) відмова в позові з тих мотивів, що рішення про державну реєстрацію, відомості чи запис про державну реєстрацію права на майно, договір відчуження не визнані недійсними, або що вони не оскаржені, відповідні позовні вимоги не пред`явлені, не допускається.

86. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 зазначила, що рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи.

87. Верховний Суд вказує, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

88. Як свідчать матеріали справи позивач вважає себе власником частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" яка вибула з його володіння на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладеного 26.09.2022 між представником позивача ОСОБА_3 та відповідачем 2 - ОСОБА_1 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022.

89. При цьому, суди попередніх інстанції встановили, що 26.09.2022 було проведено загальні збори учасників (власників) ТОВ "Паритет Н", оформлені протоколом, на яких прийнято рішення, зокрема, щодо вибуття ОСОБА_2 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням нею частки в статутному капіталі товариства; надання згоди та затвердження продажу частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 50% на користь ОСОБА_1 , а також перерозподілу часток у статутному капіталі товариства.

90. Так, у постановах від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 та від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а (на які посилається скаржник у касаційній скарзі) Велика Палата Верховного Суду вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

91. Цей висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19), від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19), від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) та постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20 (про неврахування висновків з яких також зазначає скаржник у касаційній скарзі).

92. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

93. Отже, за наведеною позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21).

94. Тобто, після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

95. Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували.

96. Так, суди попередніх інстанцій зосередившись виключно на вирішенні питання дійсності / недійсності оскаржуваного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та акта приймання-передачі частки, а також наявності / відсутності підстав для витребування з володіння відповідача 2 частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" не врахували наведених вище висновків Верховного Суд та не надали оцінки належності обраного позивачем способу захисту.

97. Зокрема встановивши, що 26.09.2022 було проведено загальні збори учасників (власників) ТОВ "Паритет Н", на яких окрім іншого, було вирішено питання перерозподілу часток у статутному капіталі товариства, суди попередніх інстанцій не дослідили наведене рішення загальних зборів, не встановили кількість учасників товариства та розмір належних їм часток у статутному капіталі, станом на момент вирішення цієї справи, що є необхідним для правильного вирішення спору, позаяк від наведеного залежить і встановлення ефективності / неефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав.

98. Верховний Суд констатує, що ефективність позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, акта приймання-передачі, витребування з володіння частки та визнання рішень зборів недійсними, має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересів позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

99. Суди попередніх інстанцій не оцінили можливість позивача відновити порушене право, шляхом пред`явлення наведених позовних вимог, з урахуванням приписів пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щодо складу учасників, розміру часток учасників Товариства, реєстраційних записів в ЄДР.

100. Верховний Суд зауважує, що з`ясування судами питання, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову та питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб є важливим для правильного вирішення спору у справі.

101. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 зазначила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

102. Разом з цим, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (на який посилається скаржник в якості підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

103. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

104. Слід зазначити, що в силу приписів статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

105. Разом з тим, як вбачається з прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень, вони зазначеним критеріям не відповідають, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

106. З огляду на те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції належним чином не дослідили зібрані у справі докази, не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, які обмежують повноваження суду касаційної інстанції в частині здійснення додаткової оцінки доказів та встановлення обставин у справі, судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

107. Отже, доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку частково підтвердилися. При цьому, з огляду на висновки, наведені вище у цій постанові, Суд зазначає про передчасність інших доводів касаційної скарги, які наведені в пунктах 22-23 цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

109. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

110. Згідно із частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

111. Оскільки в ході касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача 2 частково підтвердилась наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 шляхом скасування рішення і постанови у цій справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

112. Так, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином оцінити всі доводи сторін, установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку, та вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду цієї справи.

Розподіл судових витрат

113. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України), розподіл судових витрат Касаційним господарським судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2023 у справі № 906/1012/22 скасувати.

3. Справу № 906/1012/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець