Ухвала

від 26.04.2024 по справі 464/1985/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/1985/24

пр № 4-с/464/8/24

УХВАЛА

26 квітня 2024 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Шманько О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобілі України», на дії (бездіяльність) державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, з урахування заяви від 29.03.2024, за такими вимогами: визнати бездіяльність держаного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гавриліва А.В. у виконавчих провадженнях №55147349, №55147527, про стягнення з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості із невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку; визнання того, що бездіяльність державного виконавця Гавриліва А.В. була свідома і цілеспрямована з метою зриву виконання судових рішень про стягнення з ТОВ «Автомобілі України» вищевказаної заборгованості; дослідження ознак корупційної змови державного виконавця Гавриліва А.В. з власниками ТОВ «Сіті Транспорт Групп» та боржником з метою уникнення арешту майна останнього; визнання бездіяльності державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В., ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях №55147349, №55147527 про стягнення з ТОВ «Автомобілі України» на його користь заборгованості із невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку; визнання дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. щодо повернення виконавчих листів №464/5910/16-ц та №464/3438/17 стягувачу неправомірними, а постанови від 27.02.2024 про повернення виконавчих документів стягувачу незаконними; визнання того, що бездіяльність державних виконавців Гавриліва А.В., Амборського А.В., ОСОБА_2 призвела до відчуження майна боржника та невиконання рішень Сихівського районного суду м. Львова від 19.09.2016, від 28.07.2017 про виплату заробітної плати, компенсації втрати частину заробітку та стягнення заробітку за час затримки розрахунку; визнати того, що бездіяльність державних виконавців Гавриліва А.В., Амборського А.В., ОСОБА_2 позбавила стягувача можливості отримання винагороди (заробітної плати) за працю гарантовану Законами України та ст. 43 Конституції України.

В обґрунтування скарги покликалася на те, що з 23.04.2018 у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебували на примусовому виконанні виконавчі провадження №55147349 та №55147527 щодо стягнення з ТОВ «Сіті Транспорт Груп», яке 01.09.2017 змінило найменування на ТОВ «Автомобілі України», на користь ОСОБА_1 заборгованості із невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. 07.12.2018 державним виконавцем Гаврилів А.В. прийнято постанову про повернення виконавчих документів стягувачу у вищевказаних виконавчих провадженнях, оскільки здійснені виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними. Натомість, стягувач з`ясував, що транспортні засоби, які належали ТОВ «Автомобілі України», перереєстровано на новостворене підприємство ТОВ «Сіті Транспорт Групп» з метою уникнення арешту таких. Окрім цього, ТОВ «Автомобілі України» належать корпоративні права в ТОВ «Сіті Транспорт Групп» з часткою у статутному фонді 199952,00 гри., що становило 99,9 % статутного капіталу. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 24.04.2019 визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Гавриліва А. В. у виконавчих провадженнях №55147349, №55147527 про повернення виконавчих листів №464/5910/16-ц, №464/3438/17 стягувачу неправомірними, а постанови від 07.12.2018 про повернення виконавчих листів незаконними, визнано бездіяльність державного виконавця Гавриліва А.В. На підставі ували суду 29.07.2019 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В. відновив виконавчі провадження №55147349, №55147527. При повторному пред`явленні виконавчих листів у заяві від 15.08.2019 стягувач просив провести арешт корпоративних прав та частки майна в корпоративних правах боржника ТОВ «Автомобілі України». Лише 01.04.2020 старшим державним виконавцем Гаврилів А.В. винесено постанову про арешт корпоративних прав у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ «Сіті Транспорт Групп» у розмірі 199952,00 грн., що належить боржнику ТОВ «Автомобілі України». Однак, 17.03.2020 приватний нотаріус Лігун А. І. зареєстрував зміни в статутному капіталі ТОВ «Сіті Транспорт Групп», розмір внеску засновника ОСОБА_3 збільшився з 42,00 грн. до 300042,00 грн., відповідно частка останнього становила в статутному капіталі ТОВ «Сіті Транспорт Групп» 60,01%, а частка ТОВ «Автомобілі України» в статутному капіталі ТОВ «Сіті Транспорт Групп» змінилась на 39,99%. Разом з тим, після винесення постанови про арешт корпоративних прав божника державний виконавець ОСОБА_4 заходів щодо визначення вартості частки боржника пропорційно частці в статутному фонді товариства та заходів їх реалізації не здійснив. Натомість компанія ТОВ «Сіті Транспорт Групп» реалізовує майно, а саме автобуси, які були переведені на підставі актів прийому-передачі з ТОВ «Автомобілі України». 21.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. у зведеному виконавчому провадженні №55145866 накладено арешт на майно, що належить боржнику ТОВ «Автомобілі України» у вигляді корпоративних прав в семи різних товариствах з обмеженою відповідальністю. Надалі державний виконавець ОСОБА_5 не здійснював жодних заходів, передбачених ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». З семи компаній, щодо яких накладено арешт на корпоративні права боржника, зокрема, в ТОВ «ЛАЗ ФІНАНС» частка ТОВ «Автомобілі України» в статутному фонді у розмірі 5 000000,00 грн. становить 100%. Однак 27.02.2024 державний виконавець Бялий М.Г. у виконавчих провадженнях №55147349, №55147527 прийняв постанову про повернення виконавчих документів, стягувачу, оскільки в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вищевказану постанову ОСОБА_1 отримав 12.03.2024 засобом поштового зв`язку. Вважає дії державного виконавця Бялого М.Г. неправомірними, а постанови про повернення виконавчих документів стягувачу незаконними та такими, що підлягають скасуванню, адже державний виконавець не вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду. Зазначив, що державні виконавці не доклали зусиль та не вжили заходів, передбачених ст. 10 Закону України «По виконавче провадження», не дослідили законність відчуження транспортних засобів боржника ТОВ «Автомобілі України» на користь ТОВ «Сіті Транспорт Групп». Так, старший державний виконавець ОСОБА_4 з дати відновлення виконавчого провадження не провів вчасного арешту корпоративних прав боржника ТОВ «Автомобілі України» в ТОВ «Сіті Транспорт Групп». Вважає, що державні виконавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили формальний арешт частки корпоративних прав боржника, своєю бездіяльністю допустили відчуження майна боржника, не вжили заходів для виконання судових рішень у вищевказаних виконавчих провадженнях, що позбавило можливості заявника отримати належну йому заробітну плату.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала із підстав, що в такій викладені. В судове засідання від 23.04.2024 не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд скарги за його відсутності.

Представник стягувача ТОВ «Автомобілі України» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду.

Державні виконавці Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В., ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів скарги встановлено, що у провадженні старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилів А.В. перебувало на виконанні зведене виконавче провадження №55145866 щодо примусового виконання ряду виконавчих листів про стягнення заборгованості з боржника ТОВ «Сіті Транспорт Груп», зокрема, виконавчих лист №464/5910/16-ц від 25.10.2016 про стягнення з ТОВ «Сіті Транспорт Груп» на користь ОСОБА_1 заборгованості із невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 127413,20 грн., виконавчий лист №464/3438/17 від 28.08.2017 про стягнення з ТОВ «Сіті Транспорт Груп» на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди у розмірі 64911,81 грн. (а.с. 8-10).

Як випливає з постанови про арешт майна боржника від 01.04.2020, старшим державним виконавцем Гаврилівим А.В. накладено арешт в межах зведеного виконавчого провадження №55145866 на корпоративні права боржника ТОВ «Автомобілі України», зокрема, внесок до статутного фонду ТОВ «Сіті Транспорт Групп», код ЄДРПОУ 39497314, у розмірі 199952,00 грн., у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору 2805035,42 грн.

Ухвалою Сихівськогорайонного судум.Львова від24.04.2019у справі№464/832/19визнано діїдержавного виконавцяВідділу примусовоговиконання рішеньУправління ДВСГТУЮ ум.Києві Гавриліва А.В.у виконавчихпровадженнях №55147349та №55147527про стягненняна користь ОСОБА_1 зТОВ «АвтомобіліУкраїни» заборгованостіпо невиплаченійзаробітній платі,компенсації втратичастини заробіткута середнійзаробіток зачас затримкирозрахунку по поверненню виконавчих листів № 464/5910/16-ц та № 464/3438/17 стягувачу - неправомірними, а постанови від 07.12.2018 року, прийняті у виконавчому провадженні №55147349 та № 55147527 про повернення виконавчих листів №464/5910/16-ц та №464/3438/17 незаконними, а також визнано допущення бездіяльності державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Гавриліва А.В. у виконавчих провадженнях №55147349 та № 55147527.

Як видно з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.04.2020, при розгляді звернення ОСОБА_6 щодо бездіяльності державного виконавця, в діях старшого державного виконавця Гавриліва А.В. встановлено порушення вимог ст. 13, 18 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим вирішувалось питання щодо притягнення останнього до відповідальності (а.с. 86).

21.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. постановою від 21.02.2022 у зведеному виконавчому провадження №55145866 накладено арешт на майно боржника ТОВ «Автомобілі України», зокрема, корпоративні права у вигляді внесків до статутного фонду: ТОВ «ЛАЗ ФІНАНС» у розмірі 5000000,00 грн., ТОВ «БУД-СЕРВІС» у розмірі 22500 грн., ТОВ «КОМПАНІЯ ЗЕЛЕНИЙ КОРИДОР» у розмірі 46000 грн., ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛАЗ» у розмірі 27500 грн., ТОВ «БУСПОСТАЧ» у розмірі 100000 грн., ТОВ «СТГ.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬК» у розмірі 150000 грн., ТОВ «СІТІ ТРАНСПОРТ ГРУПП» у розмірі 199952,00 грн., у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафу, у розмірі 255 003 220 грн. (а.с. 11-13).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 27.02.2024 у виконавчому провадженні №55147349 виконавчий лист №464/5910/16-ц повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 4).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 27.02.2024 у виконавчому провадженні №55147527 виконавчий лист №464/3438/17 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 5).

Відповідно до таких постанов в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійсненні виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.124Конституції України судові рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч. 2 ст.129Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу. Так, зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 цього Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Разом з тим, державний виконавець, повертаючи виконавчі документи стягувачу без виконання, не зазначив про вжиті заходи щодо встановлення майна боржника та відповідно активи підприємства, а також не обґрунтував те, у зв`язку з чим відповідними заходами не вдалось виконати судове рішення. У судове засідання державні виконавці, зокрема державний виконавець Бялий М.Г., на неодноразові виклики не з`явилися, письмових пояснень чи заперечень стосовно скарги суду не надали.

Таким чином, доказів того, що державним виконавцем Бялим М.Г. вжито усіх заходів для виконання рішень суду у виконавчих провадження №55147349та №55147527матеріали скарги не містять, а відтак, оскаржувані постанови винесені державним виконавцем без належних на те підстав та є передчасними.

Згідно зч.2ст.451ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, дії та рішення (постанови) державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. щодо повернення стягувачу виконавчих листів №464/5910/16-цта 464/3438/17 у виконавчих провадження №55147349 та № 55147527 необхідно визнати неправомірними, зобов`язати державного виконавця повторно прийняти до виконання виконавчі листи №464/5910/16-ц, №464/3438/17.

Разом з тим, інші вимоги скарги є неконкретизованими та сформульовані у спосіб, непередбачений розділом VII ЦПК України, оскільки заявник просить суд визнати бездіяльність, однак не вказує якою саме таку бездіяльність необхідно визнати. При цьому, виконавчі провадження на момент прийняття постанов про повернення виконавчих документів стягувачу перебували лише у провадженні державного виконавця Бялого М.Г. Крім цього, дослідження наявності ознак корупційної змови, наслідків у виді відчуження майна боржника та позбавлення можливості заявника щодо отримання справедливої винагороди (зарплати) за працю, гарантовану Конституцією та законами України виходить за межі судового контролю за виконанням судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошеноповне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі, призначеній до розгляду на 23.04.2024, є дата складення повного судового рішення, а саме 26.04.2024.

Керуючись статтями 1, 6, 10, 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 4, 12, 13, 447-451 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Скаргу задовольнити частково.

Дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадження №55147349 та № 55147527 визнати неправомірними.

Постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича про повернення виконавчих листів №464/5910/16-ц, №464/3438/17 визнати неправомірними.

Зобов`язати державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича повторно прийняти до виконання виконавчі листи №464/5910/16-ц, №464/3438/17.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст судового рішення складено 26.04.2024.

Головуючий Дулебко Н.І.