Рішення

від 26.04.2024 по справі 591/3079/22

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/3079/22

Провадження № 2/591/1823/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Суми об`єднануцивільну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за зустрічнимпозовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про визнання недійсною додаткової угоди до договору позики

встановив:

Позивач ПАТ«СУМИХІМПРОМ» звернувсядо судуз позовомдо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості ісвої позовнівимоги мотивуєтим,що 07травня 2008року міжПАТ «СУМИХІМПРОМ»та ОСОБА_1 укладено договірпозики напридбання житла№ 27П. Загальнасума позикина моментйого укладаннястановила 228647,00грн..На виконанняумов договоруПАТ «СУМИХІМПРОМ»здійснено перерахуваннягрошових коштівна користь ОСОБА_1 у сумі228647,00 грн.. Додатковоюугодою №1до договорувід 08квітня 2009року збільшенорозмір позикина 32690,00грн..На виконанняДодаткової угоди№ 1до договоруПАТ «СУМИХІМПРОМ»здійснено перерахуваннягрошових коштівна користь ОСОБА_1 у сумі32690,00 грн..Таким чином,враховуючи внесеннязмін додоговору загальнасума позикиза договоромсклала 261337,00грн..Вказана сумапозики буланадана ПАТ«СУМИХІМПРОМ» строкомз 07травня 2008року по06травня 2018року включно. Додатковоюугодою №2від 12березня 2018до Договорупозики №27Пвід 07травня 2008року продовженострок поверненняпозики до31грудня 2023року тавизначено зобов`язанняпозикодавця ОСОБА_1 перебувати утрудових стосункахз Позикодавцемне меншеніж до31грудня 2023року.11лютого 2022року відповідач ОСОБА_1 звільнився зПАТ «СУМИХІМПРОМ»за угодоюсторін,що підтверджуєтьсякопією наказу№301від 02.02.2022року.Таким чином,враховуючи датузвільнення таположення п.2.6договору,відповідач бувзобов`язаний погаситизаборгованість уповному обсязідо 21лютого 2022року включно,однак свогообов`язку невиконав,чим порушивумови договору.Позивач проситьсуд стягнутиз ОСОБА_1 на користьПАТ «СУМИХІМПРОМ»заборгованість задоговором позикина придбанняжитла №27П від07травня 2008року врозмірі 261337грн., 3% річних в розмірі 3221, 96 грн., інфляційні втрати в розмірі 36 792, 51 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 16 002, 42 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 4 760 грн. 31 коп..

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду на 23 вересня 2022 року.

26 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про визнання недійсною додаткової угоди до договору позики, яка 09 вересня 2022 року прийнята до спільного розгляду з первісним позовом і призначено підготовче судове засідання. ОСОБА_1 просит суд визнати недійсною додаткову угоду №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла №27П від 07 травня 2008 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та ОСОБА_1 та стягнути на його користь всі понесені судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25 жовтня 2022 року закрито підтовче провадження по даній об`єднаній цивільній справі.Призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 07 лютого 2023 року. Слухання справи відкладалося з різних причин.

Представник позивача-відповідача ПАТ «СУМИХІМПРОМ» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, первісний позов підтримав, просив задовольнити, у зустрічному позові - відмовити з підстав, що викладені у відповіді на відзив.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, від його представника - адвоката Петрищева О.О. надійшла письмова заява, в якій просить у первісному позові відмовити, зустрічний позов задовольнити у повному обсязі

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, а вимоги зустрічного позову слід задовольнити у повному обсязі з наступних підстав:

Судом встановлено, що 07 травня 2008 року між ПАТ «Сумихімпром» та ОСОБА_1 укладено Договір № 27П позики на придбання житла, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на умовах даного Договору, а Позичальник зобов`язується повернути у встановлені строки Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики), загальна сума позики 228647,00 грн., термін надання позики до 10 років включно з 07 травня 2008 року по 06 травня 2018 року.

Згідно Додаткової угоди №1 від 08 квітня 2009 року до Договору № 27П позики на придбання житла від 07 травня 2008 року збільшено розмір позики на 32690,00 грн., загальна сума позики становить 261337, 00грн..

Відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 12 березня 2018 року до Договору № 27П від 07 травня 2008 року позики на придбання житла позика надається Працівнику Позикодавця (Позичальнику) на термін з 07 травня 2008 року по 31 грудня 2023 року включно та зобов`язує перебувати у трудових стосунках з Позикодавцем не менше ніж до 31грудня 2023 року.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 працював наПАТ «СУМИХІМПРОМ».З 11 лютого 2022 року на підставі наказу №301 від 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 звільнено з підприємства за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпПП України.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено ст.ст. 549, 611 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Однак,додаткова угода№2від 12березня 2018до Договорупозики №27Пвід 07травня 2008року відімені Позикодавця -ПАТ «СУМИХІМПРОМ»підписана Керуючимсанацією ОСОБА_2 , який не мав законних підстав підписувати дану угоду.

Так, підписуючи Додаткову угоду №2від 12березня 2018року доДоговору позики№27Пвід 07травня 2008року Керуючийсанацією - ОСОБА_2 діяв на підставі ухвали Господарського суду Сумської області від 05 жовтня 2017 року по справі №5021/2509/2011 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про що і зазначається в самій Додатковій угоді.

Постановою Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, ухвалу господарського суду Сумської області від 05 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2017 року у справі №5021/2509/2011 в частині припинення повноважень керуючого санацією ОСОБА_3 , розпорядника майна Марченка Р.В., перехід до загальної процедури санації без урахування особливостей провадження санації боржника його керівником відповідно до ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Нікітіна Д.В. скасовано.

Відповідно до статті 129-1Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору. І саме до додаткової угоди можуть застосовуватися вимоги ст. 654 ЦК України.

За ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, за ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати має необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

У частині третій зазначеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Стаття 236 ЦК України передбачає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Додаткова угода №2 від 12 березня 2018 року, якою продовжено строк повернення позики до 31 грудня 2023 року, підписана від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (з даного питання відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання даної додаткової угоди недійсною).

Отже, строк повернення позики закінчився 06 травня 2018 року, як встановлено в самому договорі позики №27П від 07 травня 2008 року

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відтак, строк повернення позики за договором позики від 07 травня 2008 року було визначено сторонами до 08 травня 2018 року, позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, а саме 21 липня 2022 року (понад чотири роки).

Додаткова угода № 2 від 12 березня 2018 року, якою продовжено строк повернення позики до 31 грудня 2023 року, підписана від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності (з даного питання відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання даної додаткової угоди недійсною), тому первісним позивачем пропущено, передбачений статтею 257 ЦК України строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову

Зважаючи на викладене, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «СУМИХІМПРОМ» про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла №27П від 07 травня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «СУМИХІМПРОМ» та ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ПАТ «СУМИХІМПРОМ» слід відмовити.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Факт надання адвокатом Петрищевим О.Р. послуг відповідачу ОСОБА_1 підтверджується копією Договору про надання правової допомоги №23/08 від 23 серпня 2022 року. Отже, стороною відповідача за первісним позовом документально доведено понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн., а тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат.

Відповідно дост.141ЦПК України,суд вважаєнеобхідним стягнутиз ПАТ«СУМИХІМПРОМ» на користь ОСОБА_1 судові витратипо сплатісудового зборуу розмірі992грн.40коп.та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 253, 256, 257, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Публічногоакціонерного товариства«СУМИХІМПРОМ»(місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла №27П від 07 травня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «СУМИХІМПРОМ» та ОСОБА_1 , задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла №27П від 07 травня 2008 року укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерноготовариства«СУМИХІМПРОМ» (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн..

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 квітня 2024 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО