Рішення

від 26.04.2024 по справі 140/2466/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2466/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН (далі ТОВ ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН, позивач) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Західне МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2) про скасування рішення Західного МУ ДПС по роботі з ВПП від 08.12.2023 №10122268/42727258 про відмову у реєстрації податкової накладної (далі ПН) від 20.12.2022 №14622 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) подану ТОВ ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН ПН від 20.12.2022 №14622 датою її подання.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 грудня 2023 року №10122268/42727258; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН податкову накладну від 20 грудня 2022 року №14622 датою подання її на реєстрацію; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН судовий збір у сумі 2422,40 грн.

25.04.2024 до суду через систему Електронний суд надійшла заява представника позивача ТзОВ ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН про винесення додаткового рішення щодо судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому заяву розглянуто без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В позовній заяві позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати. Відповідна заява надійшла до суду 25.04.2024, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення 22.04.2024 рішення суду, яким питання щодо розподілу цих судових витрат не було вирішено, тому у справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Суд, дослідивши докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн з таких мотивів і підстав.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті 134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та статей 28, 29, 30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката надано: договір про надання правничої допомоги № 24/09 від 24.01.2022, додаткову угоду від 01.03.2024 до договору про надання правової допомоги № 24/09 від 24.01.2022, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.04.2024, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) по справі № 140/2466/24 від 17.04.2024 та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 23.04.2024 № 9449622056.

Згідно пункту 4.1. розділу 4 договору № 24/09 від 24.01.2022 про надання правничої допомоги, за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду), розмір якого узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до даного договору.

Розмір гонорару адвоката встановлений додатковою угодою від 01.03.2024 до договору № 24/09 від 24.01.2022 у фіксованому розмірі 5000,00 грн, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, який прийняв оскаржуване рішення, витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 1, код ЄДРПОУ 42727258).

Відповідач 1: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 35, код ЄДРПОУ 44045187).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя В.Д. Ковальчук