Постанова

від 06.09.2024 по справі 140/2466/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2466/24 пров. № А/857/12589/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року (ухвалене головуючим Ковальчук В.Д. у м. Луцьк) у справі № 140/2466/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.12.2023 № 10122268/42727258. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» податкову накладну від 20.12.2022 № 14622 датою подання її на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» судовий збір у сумі 2422,40 грн.

25.04.2024 до суду першої інстанції через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ТзОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» про винесення додаткового рішення щодо судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. В задоволенні решти заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн є пропорційним до предмета спору, складності справи та ціни позову.

Вказане додаткове рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з неповним з`ясуванням обставин справи та просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, витрати на професійну правничу допомогу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем.

Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 140/2466/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Враховуючи наведене вище, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки за результатом перегляду справи в апеляційному порядку відмовлено в задоволенні позову.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 140/2466/24 скасувати на прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар