Рішення

від 24.04.2024 по справі 240/22103/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/22103/23

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (в редакції від 28.02.2022) виходячи з розрахунку 30 000,00 грн на місяць, а саме за періоди з 01.02 по 28.02.2023- 30 000 грн.; з 01.03 по 31.03.2023 - 30 000 грн.; з 01.04 по 30.04. 2023 - 30 000 грн.; з 01.05 по 31.05.2023 -30 000 грн;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (в редакції від 28.02.2022) виходячи з розрахунку 30 000,00 грн на місяць, а саме за періоди з 01.02 по 28.02.2023 - 30 000 грн.; з 01.03 по 31.03.2023 - 30 000 грн.; з 01.04 по 30.04. 2023 - 30 000 грн.; р 01.05 по 31.05.2023 - 30 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що починаючи з 01.02.2023 йому припинено виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168. Вказав, що відповідно до п.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №51 від 07.03.2022 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення та призначено на посаду помічника гранатометника 4 окремого стрілецького взводу (з охорони об`єкта №110). Стверджує, що 4 стрілецький взвод (з охорони об`єкта) в/ч НОМЕР_1 на підставі бойового наказу №39 ДСК від 08.04.2022 та бойового наказу №19 ДСК від 05.04.2023 цілодобово здійснює протиповітряне прикриття та наземну оборону об`єктів критичної інфраструктури. Зауважив, що відповідач протиправно не виплатив позивачу додаткову винагороду, на яку позивач має право відповідно до абз.6 пп.1 п.2 порядку №1, згідно з яким на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірі до 30000 грн військовослужбовцям , які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує, що позивач не отримує додаткову винагороду у зв`язку із відсутністю підстав для виплат, а саме рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено з матеріалів справи, позивач проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 07.03.2022.

У період з лютого 2023 року позивачу додаткова грошова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в сумі 30000 грн не нараховувалась та не виплачувалась.

На звернення позивача, відповідач листом від 20.04.2023 №1/47/13-703-Б-11/2-УКЦ повідомив, що додаткова винагорода, передбачена постановою № 168 військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 виплачена по січень 2023 року включно. З 1 лютого 2023 року відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» змінено порядок виплати вищезазначеної виплати. Пунктом 2 порядку№1, передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), проте не вказано, які саме завдання, не розроблено їх перелік, до того ж не вказано якими документами підтверджується виконання таких завдань. Оскільки тлумачення нормативно-правових актів не входить до нашої компетенції, а вищезазначений наказ допускає неоднозначне тлумачення його норм, нами подано запит до вищестоящого штабу для надання роз`яснень. По надходженню відповідних роз`яснень буде прийнято рішення по виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової грошової винагороди за період з лютого 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).

За приписами статті 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі Постанова №168), в редакції Постанови від 01.04.2022 №400, установлено, зокрема, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Зокрема, постановами Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, №43 від 20.01.2023 до Постанови №168 від 28.02.2022 були внесені відповідні зміни та доповнення.

Пунктом 1 Постанови №168, в редакції Постанови від 07.07.2022 №793, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1 Постанови №168, в редакції Постанови від 08.10.2022 №1146, яка застосовується з 01.09.2022, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 1 Постанови №168, в редакції Постанови від 20.01.2023 №43, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24.02.2022, відповідно до якого установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до пункту 2-1 Постанови №168 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №194/39250, затверджено «Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України», який втратив чинності 05.09.2023 на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №729 «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1544/40600.

Так, згідно з підпунктом 1 пункту 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;

у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);

в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;

з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів.

Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення військових частин (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовими розпорядженнями в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником (взаємного вогневого контакту);

3) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових завдань з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

8) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

9) бойових завдань з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.

Згідно з пунктом 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

Відповідно до пункту 6 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №37 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.

Аналізуючи вищезазначені норми, у суду наявні всі підстави вважати, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30000,00 грн, виключно тим військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідних завдань.

Як встановлено судом, позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. З 01.02.2023 позивачу було призупинено виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, яка передбачена постановою КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168.

Суд зазначає, що в матеріалах справі відсутні докази, які підтверджують, що у період з 01.02.2023 по 31.05.2023 відносно позивача командиром Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України приймались бойові накази (бойові розпорядження), згідно яких позивач виконував бойові (спеціальні) завдання. Крім того, доказів участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у період з 01.02.2023 матеріали справи також не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був задіяний до військових нарядів з охорони та оборони об`єкта в межах адміністративної території Житомирської області, що підтверджується копіями книг бойової служби 4 стрілецького взводу (з охорони об`єкта) (рішення командира 4 стрілецького взводу щодо організації службової діяльності) за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 30.03.2023, з 06.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023.

При цьому, суд зважає, що згідно з пунктом 6 «Щодо переліку об`єктів критичної інфраструктури» роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 перелік об`єктів критичної інфраструктури затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об`єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника.

Для виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури військова частина отримує відповідне бойове розпорядження.

Перелік об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1833-034 «Про затвердження переліків об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду».

Крім того, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Суд зазначає, що м. Житомир та Житомирська область не перебували в районі ведення воєнних (бойових) дій у період з 01.02.2023 по 31.05.2023.

Також, відсутні у матеріалах справи докази виконання позивачем бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою у вказаний період.

Крім того, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач увесь період з 01.02.2023 по 31.05.2023 постійно здійснював протиповітряне прикриття та наземну оборону об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями.

Суд зазначає, що оскільки позивач у період лютий-травень 2023 року здійснював охорону та оборону об`єкту державного значення, а матеріалами справи не підтверджено, що позивач здійснював протиповітряне прикриття та наземну оборону об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями, підстави для задоволення позову відсутні.

Матеріалами справи документально підтверджено, а позивачем не спростовано, що відповідачем у період з 01.02.2023 по 31.05.2023 не приймались вищевказані накази відносно позивача, а тому підстави для нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за оскаржуваний період, відсутні.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями2,9,77,90,139,242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа