Рішення

від 25.04.2024 по справі 380/22676/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 рокусправа № 380/22676/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (вул. І. Миколайчука, 9, м. Львів, код ЄДРПОУ 44496574) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40919605), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (вул. Писаревського, 3а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 30659431) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі , -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства « Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі робіт «Капітальний ремонт кардіологічного відділення з блоками інтенсивної терапії КНП « 1 територіальне медичне об`єднання» на вул. В. Навроцького, 23» (Код ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), оголошення № UA-2023-05-02-001715-a.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2023 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-02-001715-а. За результатом моніторингу процедури закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області встановлено порушення законодавства у сфері закупівлі та зобов`язано позивача вжити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач не погоджується із висновками відповідача, оскільки припинення правочину та визнання його недійсним із застосуванням відповідних наслідків недійсності мають різну правову природу. Тому у висновку Відповідач зобов`язав Позивача здійснити заходи, які є взаємовиключними, оскільки неможливо припинити недійсний правочин, як і не існує такої підстави припинення правочину, як його недійсність, та застосування наслідків недійсності при припиненні правочину. Крім цього, зобов`язання оспорюваного висновку не має конкретизації заходів, яких має вжити позивач, тобто висновок є неконкретизованим, оскільки не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, що протирічить вимогам ч. 7 ст. 8 Закону «Про публічні закупівлі». Зауважує, що оскаржуваний висновок у частині визначеного у пункті 3 констатуючої частини зобов`язання є протиправним та підлягає скасуванню як такий, що прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень. Також позивач зазначає, що учасником ЦСТРШ «Енергія - І» підтверджено наявність у нього офісного приміщення та виробничої бази, складських приміщень площею, відповідно, 87 кв. м. та 146,2 кв. м. шляхом подання скан-копії з оригіналу договору оренди від 31.07.2009 №477 та Додаткової угоди №9 до договору оренди від 31.07.2009 №477, внаслідок чого у замовника не було підстав для відхилення тендерної пропозиції ЦСТРШ «Енергія - І». Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що при проведенні моніторингу процедури закупівлі виявлено, що позивачем не відхилено тендерну пропозицію, яка підлягала відхиленню відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», із урахуванням вимог особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, в редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі (далі - Особливості). Пунктом 3 Особливостей визначено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922, проводять закупівлі відповідно до Закону №922 з урахуванням цих особливостей.

Управлінням встановлено, що учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922. В розділі №1 Додатку 1 до тендерної документації позивачем встановлено вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, за формою, визначеною у таблиці А Додатку 1. Для підтвердження інформації, зазначеної в таблиці А, учасник повинен надати відповідні скан-копії з оригіналів договорів у повному обсязі (з додатками), у разі, якщо матеріально-технічна база, офіс використовуються на підставі договору(ів), що посвідчують користування (договір оренди, тощо). Будь-яких уточнень щодо можливості надання скан-копій з оригіналів договорів без додатків позивачем у тендерній документації не зазначено.

Учасником торгів Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» BOO ВОІ «СОПУ» надано Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 08.05.2023 №32/9, в якій зазначено про наявність офісного приміщення площею 87 м2 та матеріально-технічної бази (виробнича база, складські приміщення, тощо) площею 146,2 м2 за адресою: м. Луцьк, вул. Писаревського, 3-а. Також, на підтвердження права користування зазначеними приміщеннями вказаним учасником надано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2009 №477 (далі - Договір №477), укладеного з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області. При цьому, у складі тендерної пропозиції учасника Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» BOO ВОІ «СОПУ» відсутній додаток «Звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що передається в оренду» до Договору №477, який є його невід`ємною і складовою частиною, чим порушено вимоги розділу №1 Додатку 1 тендерної документації.

Відповідач не погоджується з доводами позивача, зазначеними у позовній заяві щодо: «… Додатковою угодою №9 до договору оренди від 31.07.2009 №477 (нова редакція) від 18.06.2023 змінено умови договору та майно, а саме площі... ...Слід зазначити, що додаток «Звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що передається в оренду» Додатковою угодою №9 до Договору №477 (нова редакція) від 18.06.2023 не передбачено...». Відповідач наголошує, що умовами тендерної документації встановлено вимогу щодо надання договору з усіма додатками, а не додатковими угодами до нього. При цьому, учасником у складі тендерної пропозиції завантажено інші додатки до Договору №477, передбачені розділом 11, а саме: розрахунок розміру орендної плати за базовий місяць оренди та акт приймання-передавання орендованого майна. Відповідач звертає увагу, що вищезазначені додатки до Договору №477 також не передбачені умовами Додаткової угоди №9 до Договору №477 (нова редакція) від 18.06.2021, проте надані Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» ВОО ВОІ «СОПУ» у складі тендерної пропозиції.

Відповідач наголошує, що умовами Додаткової угоди №9 від 18.06.2021 до Договору №477 не передбачено, що певні положення Договору №477 втрачають чинність з моменту підписання вказаної додаткової угоди, а відтак вимога щодо надання всіх, без винятку, додатків до Договору №477, є обов`язковою. Зауважує, що оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати (підпункт 2 Методики оцінки об`єкту оренди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.01.2003 № 3). Зазначає, що Закон №922 та Особливості не наділяють учасників процедури закупівлі таким правом, як на власний розсуд трактувати умови тендерної документації в частині вибіркового виконання окремих пунктів (положень, умов тощо) тендерної документації або визначати на власний розсуд обсяги інформації (форму документів), яку вони подаватимуть у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності умовам тендерної документації.

Щодо форми і змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, відповідач вказує, що оспорюваний Висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель, також контролюючим органом запропоновано шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник, що свідчить про конкретизованість Висновку відповідача.

Відповідач зауважує, що, з урахуванням положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону №922 в момент його укладення в частині недотримання порядку здійснення закупівель, то єдиним шляхом усунення порушень є припинення зобов`язань по договору про закупівлю. Вважає необґрунтованими доводи позивача щодо протиправності зобов`язання усунути виявлені порушення. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа правом на подання пояснень по суті позову не скористалась.

Ухвалою суду від 22.11.2023 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.12.2023.

06.12.2023 підготовче засідання відкладено на 17.01.2024 у зв`язку із неявкою сторін.

17.01.2024 підготовче засідання відкладено на 31.01.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

31.01.2024 підготовче засідання відкладено на 21.02.2024 у зв`язку із неявкою представників позивача та третьої особи.

21.02.2024 підготовче засідання відкладено на 06.03.2024 у зв`язку із неявкою сторін.

06.03.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 20.03.2024.

20.03.2024 відкладено розгляд справи на 02.04.2024 у зв`язку із неявкою представника відповідача.

02.04.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.04.2024.

В судовому засіданні 17.04.2024 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, які підтримали перехід до письмового провадження, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» провело закупівлю робіт: «Капітальний ремонт кардіологічного відділення з блоками інтенсивної терапії КНП « 1 територіальне медичне об`єднання» на вул. В. Навроцького, 23» (Код ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) за ідентифікатором в електронній системі закупівель Prozorro UA-2023-05-02-001715-а.

За результатами тендерної процедури було укладено договір від 07.06.2023 №291 із Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (далі - ЦСТРШ «Енергія - І»).

17.08.2023 на веб-порталі Уповноваженого органу було оприлюднено наказ Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 17.08.2023 № 65-з «Про початок моніторингіу закупівель», яким розпочато моніторинг закупівлі UA-2023-05-02-001715-a.

07.09.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області в електронній системі закупівель оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-02-001715-a (далі - Висновок).

Відповідно до Висновку, предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), із урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 12 жовтня 2022 року №1178, в редакції чинній на час здійснення закупівлі (далі - Постанова №1178), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємств «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методе , лікування та швидкої медичної допомоги» (далі - Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи від 02 травня 2023 року б/н (із змінами від 10 травня 2023 року), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей до 27 травня 2023 року, протоколи щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 19 травня 2023 року б/н та від 29 травня 2023 року б/н, повідомлення про намір укласти договір, договір від 07 червня 2023 року №291, звіт про результати проведення процедури закупівлі та пояснення (інформацію та документи) Замовника, отримані 30 серпня 2023 року через електронну систему закупівель.

Проведеним моніторингом встановлено, що «…тендерна пропозиція учасника Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», якого обрано переможцем торгів, не відповідає вимогам тендерної документації Замовника. Зокрема, відповідно до розділу №1 Додатку 1 тендерної документації Замовником встановлено вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі Довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, за формою визначеною у таблиці А Додатку 1. Для підтвердження інформації зазначеної в таблиці А учасник повинен надати відповідні скан-копії з оригіналів договорів у повному обсязі (з додатками), разі, якщо матеріально-технічна база, офіс використовуються на підставі договору(ів), що посвідчують право користування (договір оренди, тощо). Будь-яких уточнень щодо можливості надання скан-копій з оригіналів договорів без додатків Замовником не зазначено. Учасником торгів Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» надано Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 08 травня 2023 року №32/9, в якій зазначено про наявність офісного приміщення площею 87 м2 та матеріально-технічної бази (виробнича база, складські приміщення, тощо) площею 146,2 м2 за адресою: м. Луцьк, вул. Писаревського, 3-а. Також, на підтвердження права користування зазначеними приміщеннями вказаним учасником надано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31 липня 2009 року №477 (далі - Договір №477), укладеного з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області. При цьому, у складі тендерної пропозиції вказаного учасника відсутній додаток «Звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що передається в оренду» до Договору №477, який є його невід`ємною і складовою частиною, чим порушено вимоги розділу №1 Додатку 1 тендерної документації. Відповідно до пункту 3 Постанови №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Постанови №1178. З огляду на викладене, Замовник на порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія - І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону, а уклав з ним договір від 07 червня 2023 року №291 на суму 12 516 341,00 грн.».

Згідно оскаржуваного Висновку, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до ст. ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок відповідача таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII (далі Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону № 2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається, зокрема, право:

7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За визначеннями, наведеним у статті 1 Закону № 922-VIII:

25) публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

11) замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

37) учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

18) переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;

14) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 922-VIII до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, зокрема, належать: 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Статтею 8 Закону № 922-VIII унормований такий порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель:

1. Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

2. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

- інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

- інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

- інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

3. Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

4. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

5. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

6. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

7. У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

8. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

9. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

10. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

11. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

12. Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.

13. Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.

14. Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому цією статтею, усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не була предметом розгляду органом оскарження.

15. У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу процедури закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.

16. У разі наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, встановленому статтею 18 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.

19. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за №958/35241, затверджено Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та Порядок його заповнення.

Як передбачено цією Формою, Вступна частина висновку про результати моніторингу процедури закупівлі містить пункт 1. Інформація про замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі, а Констатуюча частина висновку містить такі пункти: 1. Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі; 2. Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства; 3. Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень).

Пунктом 3 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552, передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Згідно з розділом ІІІ цього Порядку порядок заповнення констатуючої частини форми висновку передбачає таке:

1. У пункті 1 зазначаються: 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

2. У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

3. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Суд зазначає, що висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу процедури закупівлі є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а викладені у ньому вимоги про зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які виявлені під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії, є обов`язковими для замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснював моніторинг процедури закупівлі UA-2023-05-02-001715-а, замовником якої було КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги». Саме щодо цього підприємства складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-02-001715-а та йому адресована зобов`язальна частина висновку про усунення виявлених під час моніторингу порушень законодавства про закупівлі.

Щодо виявлених відповідачем порушень законодавства про закупівлі, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до вимог розділу №1 Додатку 1 тендерної документації, замовником зазначено, що для підтвердження інформації, зазначеної у Довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, учасник повинен надати: - у разі, якщо обладнання та матеріально-технічна база є власною надаються свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (для рухомого майна), Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (для нерухомого майна), оборотно-сальдову відомість чи витяг з неї, або задаткові накладні, або акти приймання-передачі, тощо (для іншого обладнання та механізмів), або інший документ яким учасник може підтвердити власне право користування; - у разі, якщо матеріально-технічна база, офіс використовуються на підставі договору(ів), що посвідчують право користування (договір оренди, тощо) - надаються відповідні скан-копіії з оригіналів договорів у повному обсязі (з додатками); - у разі залучення до виконання робіт машин та механізмів та техніки надається документ, що підтверджує підстави залучення учасником зазначеної техніки (договір оренди, лізингу, надання послуг техніки, тощо). Договори повинні бути чинні на дату подання пропозиції або ж повинен бути представлений протокол намірів про продовження терміну дії договору. А також, учасники в складі тендерної пропозиції надають оригінал листа-підтвердження від орендодавця (надавала послуг, власника, тощо) щодо не заперечення використання його машин, механізмів та техніки для виконання робіт учасником за предметом закупівлі.

На виконання вказаних вимог, ЦСТРШ «Енергія - І» надано Довідку від 08.05.2023 №32/9 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у якій вказано, зокрема, про наявність офісного приміщення та виробничої бази, складських приміщень площею, відповідно, 87 м2 та 146,2 м2 за адресою: м. Луцьк, вул. Писаревського, 3а. На підтвердження наведеної у вказаній Довідці інформації щодо наявності приміщень, ЦСТРШ «Енергія - І» долучено до своєї пропозиції скан-копію з оригіналу договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2009 №477, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ЦСТРШ «Енергія - І», та Додаткової угоди №9 від 18.06.2021 до договору оренди від 31.07.2009 №477.

Відповідач стверджує, що умовами тендерної документації встановлено вимогу щодо надання договору з усіма додатками, а не додатковими угодами до нього. На підтвердження цього вказує на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.05.2021 у справі №917/265/18, згідно яких додаток до договору є невід`ємною частиною вже існуючого договору, а додаткова угода є окремою юридичною угодою.

Суд вважає такі висновки відповідача помилковими, оскільки ЦСТРШ «Енергія - І» до своєї пропозиції долучило разом із договором оренди від 31.07.2009 №477: акт прийому-передачі майна від 01.09.2009, розрахунок розміру орендної плати, Додатковий договір №1 від 31.12.2009, Додатковий договір №2 від 31.05.2010, Додатковий договір №3 від 26.10.2011 із розрахунками розміру орендної плати, Додатковий договір №4 від 31.05.2012 із розрахунком розміру орендної плати, Додатковий договір №5 від 31.08.2012 із розрахунком розміру орендної плати, Додатковий договір №6 від 29.05.2014, Додатковий договір №7 від 29.05.2015 із розрахунком розміру орендної плати, Додатковий договір №8 від 29.05.2018 із розрахунком розміру орендної плати, Додаткову угоду №9 від 18.06.2021, які є невід`ємними частинами договору оренди.

Крім цього суд звертає увагу, що відповідно до вимог розділу №1 Додатку 1 тендерної документації, для підтвердження інформації, зазначеної в Таблиці А (довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази), «…у разі, якщо матеріально-технічна база, офіс використовуються на підставі договору(ів), що посвідчують право користування (договір оренди, тощо) - надаються відповідні скан-копії з оригіналів договорів у повному обсязі (з додатками)».

Виходячи з логіки відповідача, Додаткова угода №9 від 18.06.2021 до договору оренди від 31.07.2009 №477 є окремою юридичною угодою, яка підтверджує факт перебування в оренді ЦСТРШ «Енергія - І» приміщень площею 87 м2 та 146,2 м2. Відповідно «Звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що передається в оренду», про відсутність якого вказує відповідач у спірному Висновку, не є додатком до Додаткової угоди №9 від 18.06.2021 та відповідно не був долучений ЦСТРШ «Енергія - І» до тендерної пропозиції.

З наведеного суд робить висновок, що ЦСТРШ «Енергія - І» до тендерної пропозиції долучено всі необхідні документи (договори) та додатки до договорів на підтвердження оренди приміщень площею 87 м2 та 146,2 м2, внаслідок чого така тендерна пропозиція не підлягала відхиленню позивачем.

Таким чином, відповідач в оскаржуваному Висновку зробив помилкові висновки щодо порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, тому має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.

Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19, від 10.12.2020 у справі №160/6501/19.

Відповідно до ст. 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 Закону №2939 визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частинами 1-4 ст. 8 Закону №922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Крім того, ч.1 ст. 36 Закону №922 визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Статтею 10 Закону №2939 передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у даному випадку має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, пункт 3 Констатуючої частини оскаржуваного Висновку не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Вирішуючи спір, суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Суд, застосовуючи висновки, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, до обставин цієї справи, вважає за необхідне при вирішенні спору виходити з принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність наслідків реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

Судом встановлено, що, станом на момент розгляду справи у суді, договір від 07.06.2023 №291, укладений між КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» та ЦСТРШ «Енергія - І», за результатами проведення процедури закупівлі UA-2023-05-02-001715-а, є чинним та виконується. Суд зазначає, що договір від 07.06.2023 №291 у встановленому порядку не скасований, а тому вимога відповідача про усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ЦСТРШ «Енергія - І» та матиме негативні наслідки як для репутації позивача, так і завдасть матеріальної шкоди, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги, викладені у пункті 3 Констатуючої частини оскаржуваного Висновку не сприяють реалізації основної мети Закону, а саме: забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, при тому, що жодні негативні наслідки для бюджету не настали, не встановлено неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, зловживань з боку учасників торгів тощо.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд висновує про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування Висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 07.09.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-02-001715-а.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі робіт «Капітальний ремонт кардіологічного відділення з блоками інтенсивної терапії КНП «1 територіальне медичне об`єднання» на вул. В. Навроцького, 23» (Код ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), оголошення № UA-2023-05-02-001715-a.

3. Cтягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (вул. І. Миколайчука, 9, м. Львів, код ЄДРПОУ 44496574) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40919605) 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.04.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович