Постанова

від 08.11.2024 по справі 380/22676/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22676/23 пров. № А/857/13862/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Костецький Н.В.), ухвалене у порядку письмового провадження в м.Львові 25 квітня 2024 року, повне судове рішення складено 25 квітня 2024 року, у справі № 380/22676/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі робіт,

В С Т А Н О В И В :

27.09.2023 Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (далі- КНП) звернулось в суд з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі робіт «Капітальний ремонт кардіологічного відділення з блоками інтенсивної терапії КНП «1 територіальне медичне об`єднання» на вул. В. Навроцького, 23» (Код ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), оголошення № UA-2023-05-02-001715-a.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ЦСТРШ «Енергія - І» до тендерної пропозиції долучено всі необхідні документи (договори) та додатки до договорів на підтвердження оренди приміщень площею 87 м2 та 146,2 м2, внаслідок чого така тендерна пропозиція не підлягала відхиленню позивачем. Суд першої інстанції вказав, що відповідач в оскаржуваному Висновку зробив помилкові висновки щодо порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Суд першої інстанції дійшов зазначив, що у даному випадку має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами. Суд першої інстанції вказав, що у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних позивачем порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року та в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відхилення тендерної документації, яка не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому статтею 16 Закону №922 є обов`язком, а не правом замовника. Скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджено тендерну документацію, умовами якої встановлено вимогу щодо надання договору з усіма додатками, а не додатковими угодами до договору. Скаржник вважає, що оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для його припинення.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» провело закупівлю робіт: «Капітальний ремонт кардіологічного відділення з блоками інтенсивної терапії КНП « 1 територіальне медичне об`єднання» на вул. В. Навроцького, 23» (Код ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) за ідентифікатором в електронній системі закупівель Prozorro UA-2023-05-02-001715-а.

За результатами тендерної процедури укладено договір від 07.06.2023 №291 з Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (далі - ЦСТРШ «Енергія - І»).

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області оприлюднило наказ від 17.08.2023 № 65-з «Про початок моніторингу закупівель», яким розпочато моніторинг закупівлі UA-2023-05-02-001715-a.

07.09.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області в електронній системі закупівель оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-02-001715-a, відповідно до якого за результатами аналізу питання щодо дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов`язано КНП здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 922-VIII), відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 якого моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлено статтею 8 вказаного Закону згідно з положеннями якої моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, з підстави виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач щодо повноважень відповідача на проведення моніторингу, підстав та порядку проведення такого не заперечує, під сумнів такі не ставить.

Наказом Міністерства фінансів України №552 від 08.09.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за №958/35241, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлена форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення.

Так, пунктами 3-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі передбачено, що висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку у констатуючій частині форми висновку зазначаються: опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення); висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до розділу ІІ «Констатуюча частина» Висновку предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), із урахуванням вимог Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, в редакції чинній на час здійснення закупівлі (далі Постанова №1178), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Як це встановлено судом апеляційної інстанції, за результатами моніторингу установлено, що тендерна пропозиція учасника Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», якого обрано переможцем торгів, не відповідає вимогам тендерної документації Замовника, оскільки відповідно до розділу №1 Додатку 1 тендерної документації Замовником встановлено вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі Довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, за формою визначеною у таблиці А Додатку 1. Для підтвердження інформації зазначеної в таблиці А учасник повинен надати відповідні скан-копії з оригіналів договорів у повному обсязі (з додатками), у разі, якщо матеріально-технічна база, офіс використовуються на підставі договору(ів), що посвідчують право користування (договір оренди, тощо). Будь-яких уточнень щодо можливості надання скан-копій з оригіналів договорів без додатків Замовником не зазначено.

Проте, у складі тендерної пропозиції вказаного учасника відсутній додаток «Звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що передається в оренду» до Договору №477, який є його невід`ємною і складовою частиною, чим порушено вимоги розділу №1 Додатку 1 тендерної документації.

Так, з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Особливості здійснення публічних закупівель).

Пунктом 44 Особливостей здійснення публічних закупівель встановлено перелік підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі закріплені у статті 16 Закону № 922-VIII, до таких віднесено наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Так, предметом закупівлі у Тендерній документації визначено капітальний ремонт кардіологічного відділення з блоками інтенсивної терапії КНП « 1 територіальне медичне об`єднання» на вул. В. Навроцького, 23».

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до розділу №1 Додатку 1 тендерної документації учасник процедури закупівлі надає Довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, за формою визначеною у таблиці А Додатку 1.

Для підтвердження інформації зазначеної в Таблиці А учасник повинен надати: у разі, якщо матеріально-технічна база, офіс використовуються на підставі договору(ів), що посвідчують право користування (договір оренди, тощо) надаються відповідні скан-копіії з оригіналів договорів у повному обсязі (з додатками).

Водночас, до тендерної пропозиції ЦСТРШ «Енергія - І» долучена довідка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, яка містить інформацію про транспортні засоби, обладнання та устаткування, які перебувають у власності або на праві оренди, а також про офісні приміщення та матеріально-технічну базу.

На підтвердження права користування офісним приміщенням площею 87 м.кв. та матеріально-технічною базою (виробнича база, складські приміщення, тощо) площею 146,2 м.кв. за адресою: м. Луцьк, вул. Писаревського, 3-а ЦСТРШ «Енергія - І» надало у складі тендерної пропозиції договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 31 липня 2009 року №477 (далі Договір №477), укладений з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області.

Однак, суд апеляційної інстанції, зважаючи на аргументи апеляційної скарги зазначає, що у складі тендерної пропозиції цього учасника відсутній додаток «Звіт суб`єкта оціночної діяльності про оцінку майна, що передається в оренду» до Договору №477, який є його невід`ємною і складовою частиною, чим порушено вимоги розділу №1 Додатку 1 тендерної документації.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та підставним висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області щодо неподання ЦСТРШ «Енергія - І» повного пакету документів на підтвердження інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги ту обставину, що невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922-VIII є однією із підстав для відхилення тендерних пропозицій, які передбачено абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону №922-VIII.

Так, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19 квітня 2024 року у справі №500/4553/22, від 20 березня 2023 року у справі № 160/7953/21, від 23 березня 2023 року у справі №400/4705/20 саме встановлення невідповідності у інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону №922-VIII, є підставою для надання замовником цьому учаснику процедури закупівлі строку на усунення таких невідповідностей. Натомість відсутність усіх необхідних документів для підтвердження кваліфікаційних критеріїв, які вимагалися замовником у тендерній документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції такого учасника за приписами пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.

Окрім того суд апеляційної інстанції зауважує, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації та викладені в додатку № 1, отже невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому.

При цьому, у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника, що в даному випадку позивачем не було дотримано.

Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 червня 2023 року у справі 160/5101/22, від 17 серпня 2022 року у справах №520/14902/20.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених фактичних обставин, підсумовуючи все вищезазначене, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскільки профільний Закон і Особливості не наділяють учасників процедури закупівлі на власний розсуд трактувати умови тендерної документації в частині виконання окремих її пунктів або ж на власний розсуд визначати обсяг документів (інформації), а досліджувана судом тендерна пропозиції переможця закупівлі не відповідала вимогам, які встановлені замовником щодо такої, що мало наслідком відхилення такої пропозиції в обов`язковому порядку, як це передбачено Законом № 922-VIII, який не визначає іншого, що не було дотримано позивачем. Відтак висновки суду першої інстанції не гуртуються на фактичних обставинах справи та доказах на їх підтвердження.

Щодо зобов`язання усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки. Водночас на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, а тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області конкретизувало у висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначило спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на чіткість оскаржуваного висновку та визначеність такого.

Отже вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, підлягали виконанню.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі №200/10092/20-а, від 23 березня 2023 року у справі №400/4705/20.

До того ж, проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава наділена правом контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.

Чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень.

Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що приймаючи оскаржуваний висновок, відповідач діяв правомірно, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого, встановлені висновком зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель відповідають критерію пропорційності, спрямовані на досягнення легітимної мети та є співмірними з виявленими порушеннями.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 380/22676/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі робіт - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко