Рішення

від 25.04.2024 по справі 400/1406/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 р. № 400/1406/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доДержавної установи «Новобузький виправний центр(103)», вул. Шкільна, 1, с. Богомази, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 55615, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи «Новобузький виправний центр(103)» щодо ненарахування грошової компенсації військовослужбовцям на отримання предметів речового майна;

- зобов`язати Державну установу «Новобузький виправний центр (103)» здійснити нарахування та виплату грошової компенсації військовослужбовцям на отримання предметів речового майна.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач при його звільненні з органів Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578, протиправно не виплатив йому грошову компенсацію вартості речового майна.

Ухвалою від 19.02.2024 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач подав до суду відзив на позов, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що установою здійснено нарахування грошової компенсації та направлено до Департаменту з питань виконання покарань Міністерства юстиції лист про виділення додаткових асигнувань на компенсацію належних до виплат коштів на компенсацію вартості не отриманого речового майна. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 04.12.2023 був звільнений зі служби з Державної установи «Новобузький виправний центр (103)».

Після звільнення йому не було виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна.

08.01.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Відповідач листом від 18.01.2024 № 103/9-34/Вн надав відповідь, відповідно до якої повідомлено, що розрахунок розміру грошової компенсації направлено для перевірки до Південного міжрегіонального управління з метою виділення додаткових коштів для виплати.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до частин першою та другої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних знань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначений Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 (далі Порядок № 578).

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Пунктом 23 Порядку № 578 встановлено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» відповідно до їх закупівельної вартості.

Згідно з пунктом 60 Порядку № 578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Отже, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби під час звільнення на підставі їх заяви виплачується грошова компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, у зв`язку з чим оформляється відповідна довідка.

Судом встановлено, що позивача з 04.12.2023 звільнено зі служби з органів Державної кримінально-виконавчої служби України. При звільненні зі служби відповідачу не виплачено грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Відповідач у листі на запит представника позивача від 08.01.2024 повідомив, що установою здійснено нарахування грошової компенсації та направлено до Департаменту з питань виконання покарань Міністерства юстиції лист про виділення додаткових асигнувань на компенсацію належних до виплат коштів на компенсацію вартості не отриманого речового майна.

Отже, відповідач не заперечує необхідність виплати позивачу грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, проте зазначає, що виплату буде проведено після надходження додаткових асигнувань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу грошову компенсацію за не отримане речове майно. Відсутність додаткових асигнувань на виплату компенсації не може бути підставою для порушення прав позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Новобузький виправний центр(103)» (вул. Шкільна, 1, с. Богомази, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 55615, код ЄДРПОУ 14316988) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної установи «Новобузький виправний центр (103)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна.

3. Зобов`язати Державну установу «Новобузький виправний центр (103)» (вул. Шкільна, 1, с. Богомази, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 55615, код ЄДРПОУ 14316988) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.04.2024.

Суддя Н.О. Бульба