Рішення

від 26.04.2024 по справі 420/29649/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29649/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023.

02.11.2023 року ухвалою позов залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду інформації про наявність у позивача, його представника та відповідача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

06.11.2023 року за допомогою системи «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків позову, у якій повідомлено, що у позивача - ТОВ «ТПК «СФЕРА ГЛАСС» відсутній електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у представника позивача - адвоката ОСОБА_1 наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, з якого ним і було подано адміністративний позов, у відповідача - Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Держмитслужби наявний електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, на який йому було направлено копію позову із доданими матеріалами, про що у справі міститься квитанція.

Ухвалою від 06.12.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.10.2023 року декларантом ФОП ОСОБА_2 як представником (брокером) ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію № 23UA500500037390U7 для оформлення вантажу: Дзеркала скляні, на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленеми кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях, для власного виробництва: - Дзеркало безкольорове на алюмінієвій основі, завтошки 3 мм, Aluminium Mirror, розмір листа: 3300х2134мм. Всього - 3676,03 м2. Кількість місць - 9 ящиків. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD. Країна виробництва: Китай. 23.10.2023 року Відповідачем було направлено повідомлення декларанту яким було вказано на «розбіжності» у документах та запропоновано надати додаткові документи для митного оформлення. 24.10.2023 року Позивач направив Відповідачу лист вих. 24-10-2 з яким надав додаткові документи та відповідні пояснення. 25.10.2023 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2. Яким митну вартість товару скориговано до рівня 1,036 дол. США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,61 дол. США за кг ваги нетто. 25.10.2023 року інспектором було складено Картку відмови № UA500500/2023/001345 в прийнятті митної декларації № 23UA500500037390U7 від 23.10.2023 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023. 25.10.2022 Позивачем було подано ВМД № 23UA500500037772U5 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів. Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 40212,08 грн мито, 88466,57 грн ПДВ, всього 128678,65 грн. На думку позивача, оскаржуване рішення не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Позивач вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора.

04.01.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив, в якому з посиланням на зміст оскаржуваного рішення зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Вказано, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

До суду від позивача 08.01.2024 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що викладені у відзиві доводи є безпідставними.

12.01.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26 квітня 2024 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 420/29649/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (покупець) 01.08.2019 року уклало з Фірмою «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD», Китай (продавець) зовнішньоекономічний контракт № SFE08-19, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар - дзеркало в асортименті, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов контракту № SFE08-19 від 01.08.2019 року позивачем імпортовано на митну територію України товар: дзеркала скляні, на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленими кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях, для власного виробництва: - Дзеркало безкольорове на алюмінієвій основі, завтовшки 3 мм, Aluminium Mirror, розмір листа: 3300х2134 мм. Всього - 3676,03 м2. Кількість місць - 9 ящиків. Торговельна марка: нема даних. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

З метою митного оформлення поставленого товару позивачем для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці була подана митна декларація № 23UA500500037390U7, у якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту (вартість операції) 15429,54 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № 23UA500500037390U7 декларант надав наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) Б/Н від 11.08.2023; Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 11.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TZJCP382 від 11.08.2023; Домашній коносамент (House bill of lading) № SS23080023 від 15.08.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8949 від 12.10.2023; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № TOB23RO044423220035692 від 12.10.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3704A0294/00045 від 20.09.2023; некласифікований комерційний документ Б/Н від 02.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 108 від 04.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 383 від 23.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5719 від 17.10.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 01.08.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1730 від 13.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 31.07.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 24 від 03.08.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.07.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 01.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 31.07.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SFE08-19 від 01.08.2019; Некласифікований внутрішній договір (контракт) № АП-1-17 від 10.07.2017; Договір про надання послуг митного брокера № 28-04/21 від 28.04.2021; Договір (контракт) про перевезення № 967/2 від 03.07.2023.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001345.

Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: згідно п.4.2.1 Договору №967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору; згідно п.4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору, але вказаних додатків не було надано. Згідно пп.а) п.4.2.3 договору документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента с печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борта судна в порту призначення, але такого документа надано не було. Крім того в товаротранспортних документах, CMR-№8949 від 12.10.2023, та інвойсі від 11.08.2023 № TZJCP382 відсутні відмітки митниці. Наданий експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1730 від 13.10.2023 розглянутий, але не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки до висновку не надано відповідно до п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, додатків з копіями всіх вихідних даних та інших інформаційних джерел, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта у тому числі цінової інформації компанії товаровиробника «TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD.». У зазначеному висновку як джерела інформації зазначені загальні посилання на Інтернет ресурси.

На підставі зазначеного, позивача було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст.254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, також було запропоновано надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення від 13.08.2023 № 421120230000021821.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ митниця також повідомила, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У оскаржуваному рішенні зазначено, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» 25.10.23 надіслано: лист №24-10-1 від 24.10.2023, банківський платіжний документ, лист 24-10 від 24.10.2023, наказ №02/05/2022, картка рахунка 632, заявка на перевезення, трекінг контейнера №MAEU4658949, лист 24-10-2 від 24.10.2023, податкові накладні, експортна декларація, автотранспортна накладна, прайс-лист, цінова довідка, та лист 25-10 від 25.10.2023 про те що інші додаткові документи надаватися не будуть

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 59 МК України які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний метод.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що згідно п.4.2.1 Договору № 967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору, згідно п.4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору, але вказаних додатків не було надано, то суд вказує наступне.

Позивач вказує, що митниці було надано відповідний додаток до договору, однак він не був взятий до уваги як такий.

Як вже було зазначено, позивачем під час митного оформлення поставленого товару до митниці були надані документи, які підтверджували вартість перевезення, а саме: договір № 967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023, рахунок на оплату № 383 від 23.10.2023 повної вартості перевезення/доставки з детальним розрахунком доставки, довідка про транспортні витрати № 5719 від 17.10.2023, товарно-транспортна накладна.

Ці документи містять вичерпні відомості щодо такої складової митної вартості як вартість доставки товару.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що згідно пп. а) п. 4.2.3 договору документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента с печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борта судна в порту призначення, але такого документа надано не було, крім того в товаротранспортних документах, CMR-№8949 від 12.10.2023, та інвойсі від 11.08.2023 № TZJCP382 відсутні відмітки митниці, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, позивачем під час митного оформлення поставленого товару до митниці було надано відповідний коносамент № SS23080023.

Позивач в листі повідомив митницю, що коносамент (Bill of Lading) є документом, що засвідчує право власності на товар, і використовується як розписка про отримання вантажу, прийнятого до перевезення і не містить числових даних стосовно вартості самого товару, що перевозиться. Позивачем було надано трекінг (відслідковування положення) контейнеру, з офіційного сайту https://www.maersk.com/tracking/MAEU4658949, де зазначено, що контейнер був вивантажений в порту 17.10.2023. Відповідачу було повідомлено, що наразі перевізниками для пришвидшення операцій в портах замість сервісного коносамента часто використовується sea way bill, що є електронним повідомленням від лінії і не може бути відміченим печаткою жодної митниці.

Також, з матеріалів справи вбачається, що митниці було надано до митного оформлення CMR-№8949 від 12.10.2023 та інвойс від 11.08.2023 № TZJCP382 з відповідними відмітками митниці.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що наданий експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1730 від 13.10.2023 розглянутий, але не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки до висновку не надано відповідно до п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, додатків з копіями всіх вихідних даних та інших інформаційних джерел, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта у тому числі цінової інформації компанії товаровиробника -«TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD.», у зазначеному висновку як джерела інформації зазначені загальні посилання на Інтернет ресурси, суд зауважує на таке.

Суд погоджується з позивачем, що нормативно-правовими актами України не передбачено повноважень посадової особи митного органу надавати рецензію висновку експерта.

Крім того, зі змісту цього висновку вбачається, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації з мережі Інтернет щодо цін на подібні товари походження Китай.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаної інформації ціна за товар «дзеркало безкольорове на алюмінієвій основі, 3*3300*2134» відповідає поточній кон`юнктурі ринку, а за результатами здійсненого маркетингу ринку аналогічної продукції експертом був зроблений висновок, що ціна за товар, яка підлягає сплаті за Специфікацією 24 від 03.08.2023 до контракту SFE08-19 від 01.08.2019 відповідає цінам продавця при поставках в Україну та може становити 2,98 дол. США за м. кв.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що у додатково наданій автотранспортній накладній присутнє посилання на ТОВ «ЛАТТЕПС», яке не зазначено як перевізник відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 967/2 від 03.07.2023, суд зазначає наступне.

Так, згідно з положеннями договору № 967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023, укладеного між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» та ТОВ «Фосдайк Груп», останній за плату та за рахунок Клієнта зобов`язується організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями: контейнерними лініями, аеропортами, агентами, автомобільними перевізниками, складами зберігання та ін. організаціями. Документом що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) - коносамент(B/L), авіа накладна (AWB), автомобільна транспортна накладна (CMR) (пункт 2.1.1. зазначеного договору).

Пунктом 2.1.2 вказаного договору передбачено обов`язок ТОВ «Фосдайк Груп» представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та ін. організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта.

Тобто, ТОВ «Фосдайк Груп» відповідно до умов зазначеного договору залучило перевізника (ТОВ «ЛАТТЕПС»), яким було здійснено автомобільне перевезення товару у контейнері, що й знайшло своє відображення у наданих документах.

Судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 2684 грн. судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «СФЕРА ГЛАСС» (вул. Мандриківська, 66, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42685365).

Відповідач - Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

СуддяО.А. Вовченко