Постанова

від 16.07.2024 по справі 420/29649/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29649/23

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило суд про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 23.10.2023 року декларантом ФОП ОСОБА_1 як представником (брокером) ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію № 23UA500500037390U7 для оформлення вантажу: Дзеркала скляні, на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленеми кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях, для власного виробництва: - Дзеркало безкольорове на алюмінієвій основі, завтошки 3 мм, Aluminium Mirror, розмір листа: 3300х2134мм. Всього - 3676,03 м2. Кількість місць - 9 ящиків. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD. Країна виробництва: Китай. 23.10.2023 року Відповідачем було направлено повідомлення декларанту яким було вказано на розбіжності у документах та запропоновано надати додаткові документи для митного оформлення. 24.10.2023 року Позивач направив Відповідачу лист вих. 24-10-2 з яким надав додаткові документи та відповідні пояснення. 25.10.2023 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2. Яким митну вартість товару скориговано до рівня 1,036 дол. США / кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,61 дол. США за кг ваги нетто. 25.10.2023 року інспектором було складено Картку відмови № UA500500/2023/001345 в прийнятті митної декларації № 23UA500500037390U7 від 23.10.2023 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023. 25.10.2022 Позивачем було подано ВМД № 23UA500500037772U5 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів. Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 40212,08 грн мито, 88466,57 грн ПДВ, всього 128678,65 грн. На думку позивача, оскаржуване рішення не містить в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Позивач вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправним та ґрунтується не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів№ UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023, а саме:

Згідно п.4.2.1 Договору №967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору;

згідно п.4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору- але вказаних додатків не було надано. Згідно пп.а) п.4.2.3 договора документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента с печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борта судна в порту призначення, але такого документа надано не було.

Крім того в товаротранспортних документах, CMR-№8949 від 12.10.2023, та інвойсі від 11.08.2023 № TZJCP382 відсутні відмітки митниці. Наданий експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1730 від 13.10.2023 розглянутий, але не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки до висновку не надано відповідно до п.56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, додатків з копіями всіх вихідних даних та інших інформаційних джерел , які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта у тому чилі цінової інформації компанії товаро виробника -«TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD.» У зазначеному висновку як джерела інформації зазначені загальні посилання на інтернет ресурси. Зазначає, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: товар №1 (Дзеркала скляні, на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленеми кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях, для власного виробництва: - Дзеркало безкольорове на алюмінієвій Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.05.2024 12 основі, завтошки 3 мм, Aluminium Mirror, розмір листа: 3300х2134мм. Всього - 3676,03 м2. Кількість місць - 9 ящиків. Торговельна марка: нема даних. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD. Країна виробництва: Китай, CN.) 1.036 дол.США/кг нетто (МД від 16.10.2023 №UA100230/2023/21399), ніж заявлено декларантом 0,61 дол.США/кг нетто.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС (покупець) 01.08.2019 року уклало з Фірмою TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD, Китай (продавець) зовнішньоекономічний контракт № SFE08-19, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар - дзеркало в асортименті, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов контракту № SFE08-19 від 01.08.2019 року позивачем імпортовано на митну територію України товар: дзеркала скляні, на алюмінієвій основі, не шліфовані, без рам, у листах з необробленими кромками, меблеві, не призначені для використання у вологих приміщеннях, для власного виробництва: - Дзеркало безкольорове на алюмінієвій основі, завтовшки 3 мм, Aluminium Mirror, розмір листа: 3300х2134 мм. Всього - 3676,03 м2. Кількість місць - 9 ящиків. Торговельна марка: нема даних. Виробник: TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD. Країна виробництва: Китай, CN.

З метою митного оформлення поставленого товару позивачем для підтвердження його митної вартості до Одеської митниці була подана митна декларація № 23UA500500037390U7, у якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту (вартість операції) 15429,54 доларів США.

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № 23UA500500037390U7 декларант надав наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) Б/Н від 11.08.2023; Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 11.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TZJCP382 від 11.08.2023; Домашній коносамент (House bill of lading) № SS23080023 від 15.08.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8949 від 12.10.2023; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № TOB23RO044423220035692 від 12.10.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3704A0294/00045 від 20.09.2023; некласифікований комерційний документ Б/Н від 02.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 108 від 04.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 383 від 23.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5719 від 17.10.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 01.08.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1730 від 13.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 31.07.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 24 від 03.08.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.07.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 01.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 31.07.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SFE08-19 від 01.08.2019; Некласифікований внутрішній договір (контракт) № АП-1-17 від 10.07.2017; Договір про надання послуг митного брокера № 28-04/21 від 28.04.2021; Договір (контракт) про перевезення № 967/2 від 03.07.2023.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищевказаними митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

Одеською митницею було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001345.

Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000691/2 від 25.10.2023, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: згідно п.4.2.1 Договору №967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору; згідно п.4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору, але вказаних додатків не було надано. Згідно пп.а) п.4.2.3 договору документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента с печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борта судна в порту призначення, але такого документа надано не було. Крім того в товаротранспортних документах, CMR-№8949 від 12.10.2023, та інвойсі від 11.08.2023 № TZJCP382 відсутні відмітки митниці. Наданий експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза №1730 від 13.10.2023 розглянутий, але не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки до висновку не надано відповідно до п.56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, додатків з копіями всіх вихідних даних та інших інформаційних джерел, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта у тому числі цінової інформації компанії товаровиробника TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD.. У зазначеному висновку як джерела інформації зазначені загальні посилання на Інтернет ресурси.

На підставі зазначеного, позивача було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до п.56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст.254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, також було запропоновано надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення від 13.08.2023 № 421120230000021821.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ митниця також повідомила, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У оскаржуваному рішенні зазначено, що ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ СФЕРА ГЛАСС 25.10.23 надіслано: лист №24-10-1 від 24.10.2023, банківський платіжний документ, лист 24-10 від 24.10.2023, наказ №02/05/2022, картка рахунка 632, заявка на перевезення, трекінг контейнера №MAEU4658949, лист 24-10-2 від 24.10.2023, податкові накладні, експортна декларація, автотранспортна накладна, прайс-лист, цінова довідка, та лист 25-10 від 25.10.2023 про те що інші додаткові документи надаватися не будуть

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано, а тому прийшов до висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею, є необґрунтованим.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що до Одеської митниці була подана митна декларація № 23UA500500037390U7, у якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту (вартість операції) 15429,54 доларів США

Для митного оформлення товару разом з митною декларацією (МД) №23UA500500037390U7 та на вимогу митного органу декларантом було надано пакет наступних документів, які містили числові показники ціни товару, а саме: Сертифікат якості (Certificate of quality) Б/Н від 11.08.2023; Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 11.08.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TZJCP382 від 11.08.2023; Домашній коносамент (House bill of lading) № SS23080023 від 15.08.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8949 від 12.10.2023; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № TOB23RO044423220035692 від 12.10.2023; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № 23C3704A0294/00045 від 20.09.2023; некласифікований комерційний документ Б/Н від 02.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 108 від 04.08.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 383 від 23.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 5719 від 17.10.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 01.08.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1730 від 13.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 31.07.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 24 від 03.08.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 31.07.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 01.06.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 31.07.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № SFE08-19 від 01.08.2019; Некласифікований внутрішній договір (контракт) № АП-1-17 від 10.07.2017; Договір про надання послуг митного брокера № 28-04/21 від 28.04.2021; Договір (контракт) про перевезення № 967/2 від 03.07.2023.

На вимогу митного органу позивачем надано пояснення та подано додаткові документи, а саме: лист №24-10-1 від 24.10.2023, банківський платіжний документ, лист 24-10 від 24.10.2023, наказ №02/05/2022, картка рахунка 632, заявка на перевезення, трекінг контейнера №MAEU4658949, лист 24-10-2 від 24.10.2023, податкові накладні, експортна декларація, автотранспортна накладна, прайс-лист, цінова довідка, та лист 25-10 від 25.10.2023 про те що інші додаткові документи надаватися не будуть.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

На підставі зазначеного, позивача було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до п.56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст.254 МКУ для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, також було запропоновано надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення від 13.08.2023 № 421120230000021821.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ митниця також повідомила, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Так, у графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що у поданих документах наявні розбіжності, а саме:

згідно п.4.2.1 Договору №967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору;

згідно п.4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору, але вказаних додатків не було надано.

Згідно пп. а) п.4.2.3 договору документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента с печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борта судна в порту призначення, але такого документа надано не було.

Крім того в товаротранспортних документах, CMR-№8949 від 12.10.2023, та інвойсі від 11.08.2023 № TZJCP382 відсутні відмітки митниці. Наданий експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза №1730 від 13.10.2023 розглянутий, але не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки до висновку не надано відповідно до п.56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, додатків з копіями всіх вихідних даних та інших інформаційних джерел, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта у тому числі цінової інформації компанії товаровиробника TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD.. У зазначеному висновку як джерела інформації зазначені загальні посилання на Інтернет ресурси.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що згідно п.4.2.1 Договору № 967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023 перелік послуг, що надаються, їх вартість, розмір винагороди Експедитора встановлюються за згодою Сторін, що оформляється відповідним Додатком до цього Договору, згідно п.4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору, але вказаних додатків не було надано, то суд першої інстанції правомірно вказав, що митниці було надано відповідний додаток до договору, однак він не був взятий до уваги як такий.

Крім того, позивачем під час митного оформлення поставленого товару до митниці були надані документи, які підтверджували вартість перевезення, а саме: договір № 967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023, рахунок на оплату № 383 від 23.10.2023 повної вартості перевезення/доставки з детальним розрахунком доставки, довідка про транспортні витрати № 5719 від 17.10.2023, товарно-транспортна накладна, що вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом.

Отже суд першої інстанції з урахуванням наданих документів прийшов до вірного висновку, що подані документи містять вичерпні відомості щодо такої складової митної вартості як вартість доставки товару.

Щодо посилань апелянта як в оскаржуваному рішенні так і апеляційній скарзі, що згідно пп. а) п. 4.2.3 договору документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента с печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борта судна в порту призначення, але такого документа надано не було, крім того в товаротранспортних документах, CMR-№8949 від 12.10.2023, та інвойсі від 11.08.2023 № TZJCP382 відсутні відмітки митниці, то суд першої інстанції правомірно вказав, що з матеріалів справи вбачається, що митниці було надано до митного оформлення CMR-№8949 від 12.10.2023 та інвойс від 11.08.2023 № TZJCP382 з відповідними відмітками митниці.

Крім того, позивач в листі повідомив митницю, що коносамент (Bill of Lading) є документом, що засвідчує право власності на товар, і використовується як розписка про отримання вантажу, прийнятого до перевезення і не містить числових даних стосовно вартості самого товару, що перевозиться. Позивачем було надано трекінг (відслідковування положення) контейнеру, з офіційного сайту https://www.maersk.com/tracking/MAEU4658949, де зазначено, що контейнер був вивантажений в порту 17.10.2023. Відповідачу було повідомлено, що наразі перевізниками для пришвидшення операцій в портах замість сервісного коносамента часто використовується sea way bill (морська накладна), що є електронним повідомленням від лінії і не може бути відміченим печаткою жодної митниці.

Так, коносамент (Bill of Lading, Морський коносамент) документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Sea Way Bill, SWB є морською транспортною накладною виконує майже ті самі функції що й коносамент Bill of Lading , але не всі.Way Bill не є товаророзпорядчим документом.

Отже, перевезення товарів підтверджується Коносаментом (Bill of lading), CMR-№8949 від 12.10.2023 та інвойсом від 11.08.2023 № TZJCP382, а позивачем в цій частині виконано вимоги відповідача.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що наданий експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза №1730 від 13.10.2023 розглянутий, але не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки до висновку не надано відповідно до п.56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, додатків з копіями всіх вихідних даних та інших інформаційних джерел, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки експерта у тому числі цінової інформації компанії товаровиробника -TENGZHOU JINGCHENG MIRROR CO.,LTD., у зазначеному висновку як джерела інформації зазначені загальні посилання на Інтернет ресурси, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги доводи позивача, що нормативно-правовими актами України не передбачено повноважень посадової особи митного органу надавати рецензію висновку експерта, а зроблений експертом висновок проведено на підставі маркетингу ринку аналогічної продукції та на підставі інформації з мережі Інтернет щодо цін на подібні товари походження Китай, з якого встановлено, що ціна за товар, яка підлягає сплаті за Специфікацією 24 від 03.08.2023 до контракту SFE08-19 від 01.08.2019 відповідає цінам продавця при поставках в Україну та може становити 2,98 дол. США за м. кв.

Посилання апелянта як у оскаржуваному рішенні так і в апеляційній скарзі на те, що у додатково наданій автотранспортній накладній присутнє посилання на ТОВ ЛАТТЕПС, яке не зазначено як перевізник відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 967/2 від 03.07.2023, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ Фосдайк Груп відповідно до умов договору № 967/2 транспортно-експедиторського обслуговування від 03.07.2023, залучило перевізника (ТОВ ЛАТТЕПС), яким було здійснено автомобільне перевезення товару у контейнері, що й знайшло своє відображення у наданих документах.

Отже, позивачем надано всі необхідні та наявні в нього документи на підтвердження заявлено митної вартості товару.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарівє більшим та становить: 1.036 дол.США/кг нетто (МД від 16.10.2023 №UA100230/2023/21399), ніж заявлено декларантом 0,61 дол.США/кг нетто.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 16.10.2023 №UA100230/2023/21399 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТПК, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Отже, доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 16 липня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова