Постанова

від 26.04.2024 по справі 120/11968/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11968/23

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

26 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2023 року позивач, відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради, звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (відповідача), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудителужби у Вінницькій області про результати моніторингу закупівлі UA-2023-04-24-010398-а від 24.07.2023 року.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 08.01.2024 позов задовольнив. Також стягнув на користь відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради судовий збір в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-24-010398-а встановлено, що розміщене позивачем в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів не містить відомостей про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, що є порушенням вимог п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі", а не п. 15 ч. 2 ст. 21, як було помилково зазначено у висновку.

Вважає, що законодавством встановлено імперативну вимогу до замовників щодо зазначення інформації про розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій, якщо замовник вимагає його надати в оголошенні про проведення відкритих торгів. Водночас оприлюднення відповідної інформації в тендерній документації не може бути альтернативним способом оприлюднення інформації, яку має містити оголошення про проведення відкритих торгів, оскільки це різні документи і вимоги до їх змісту також є різними та визначаються різними нормами закону про публічні закупівлі.

Також зазначає, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тому незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Зазначене правове регулювання узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув із відповідача сплачений ним судовий збір за подання позову.

Вважає, що жодним нормативно-правовим актом, зокрема Законом України "Про публічні закупівлі", не закріплюється обов`язок детально прописувати умови забезпечення тендерної пропозиції, не регламентується їх зміст, кількість, перелік тощо.

Також зазначає про невірну кваліфікацію відповідачем порушених позивачем правових норм, що в сукупності вказує на надмірний формалізм відповідача при проведенні перевірки.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.04.2023 року Відділом житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради було розміщено оголошення UA-2023-04-24-010398-a щодо предмету закупівлі "Капітальний ремонт дорожнього покриття частини вулиці Калинова в селі Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області (ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), очікуваною вартістю 2 989 176,00 грн.

Згідно наказу начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 11.07.2023 року № 57-з "Про початок моніторингу процедур закупівель" розпочато моніторинг закупівлі за унікальним номером (ID) UA-2023-04-24-010398-a від 24.04.2023 року. Вид предмета закупівлі "Роботи". Назва предмета закупівлі: "Капітальний ремонт дорожнього покриття частини вулиці Калинова в селі Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області (ДК 021:2015 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). Очікувана вартість закупівлі: 2 989 176,00 грн. Застосована процедура закупівлі: відкриті торги з особливостями. Підстава здійснення моніторингу: інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За результатами моніторингу відповідач склав висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-24-010398-а від 24.07.2023 року, який 24.07.2023 року затверджений начальником Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та тоді ж оприлюднений в електронній системі закупівель.

У пункті 2 констатуючої частини висновку зазначено, що за результатами аналізу питання щодо повноти оприлюднення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів установлено порушення пункту 15 частини другої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі". Водночас будь-яких інших порушень законодавства у сфері закупівель, зокрема з питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам закону із урахуванням вимог Постанови №1178, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та їх оприлюднення, не встановлено.

У пункті 3 констатуючої частини висновку з посиланням на на статті 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтю 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало Відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому та притягнення до відповідальності осіб, якими допущене порушення, та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

10.09.2022 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №2526-IX від 16.08.2022.

Зокрема, даним Законом №2526-IX від 16.08.2022 внесені зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнено Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення», зокрема пунктом 3-7.

Пунктом 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

На виконання вищезазначених Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Тобто під час складення тендерної документації замовник торгів зобов`язаний враховувати приписи Постанови №1178, якою визначено особливості, у тому числі, критеріїв та методики оцінки тендерної пропозиції та підстав для відхилення тендерної пропозиції.

Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України від 25.12.2015 № 922-VІІІ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VІІІ).

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІІ моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Абзацами 1, 2 частини 1 статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону № 922-VІІІ рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VІІІ визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону № 922-VІІІ за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VІІІ у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

В силу положень частин 10, 11 статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Таким чином, висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права та обов`язки замовника.

Крім того, можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України "Про публічні закупівлі".

Як зазначає суд першої інстанції, правомірність призначення моніторингу закупівлі, а також порядку його проведення позивач не оспорює, тобто ці питання не входять до предмета спору.

Однак, позивач вважає, що сам висновок був складений з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, що свідчить про його незаконність. Крім того, помилковими і необґрунтованими є висновки Управління за результатами моніторингу. Також неправомірними, неконкретизованими і такими, що в принципі не можуть бути виконані слід вважати вимоги відповідача про усунення встановленого порушення. З цих підстав окремо та/або в сукупності позивач просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуваний висновок.

Як встановлено судом першої інстанції зі змісту оскаржуваного висновку UA-2023-04-24-010398-а від 24.07.2023 встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю (відповідач) встановив порушення замовником (позивачем) законодавства у сфері публічних закупівель, яке полягає у тому, що розміщене замовником в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів не містить відомостей про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Тобто, висновок відповідає вимогам пп. 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 922-VIII та містить опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-24-010398-а від 24.04.2023 року.

Разом з тим, здійснюючи кваліфікацію вказаного порушення із посиланням на структурну одиницю нормативно-правового акта, норми якої порушено, відповідач у пунктах 1 та 2 констатуючої частини висновку помилково зазначив, що позивачем допущено порушення вимог неіснуючого пункту 15 частини другої статті 21 Закону № 922-VIII, хоча фактично виявлене та описане у висновку порушення свідчить про недотримання вимог пункту 9 частини другої статті 21 цього Закону.

Відтак, беручи до уваги, що в оскаржуваному висновку опис встановленого порушення відповідає змісту норми п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII, яку, на думку органу державного фінансового контролю і було порушено замовником, суд першої інстанції обгрунтовано вважав доводи відповідача про те, що помилкове зазначення у висновку неіснуючої норми, яку порушено, є саме опискою, яка хоч і має місце, проте не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання незаконним та скасування висновку, на чому наполягає позивач.

При цьому суд додатково зазначає, що наявність такої описки не свідчить про порушення вимог Закону № 922-VIII, як акта вищої юридичної сили у порівнянні з Порядком № 522, адже зазначений закон до обов`язкових реквізитів висновку відносить лише опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке виявлене за результатами моніторингу процедури закупівлі, тобто об`єктивну сторону правопорушення.

При цьому, зі змісту оскаржуваного акта можна чітко та однозначно встановити, яке саме діяння поставлено у вину замовника, наявність якого і стало фактичним приводом для оформлення висновку про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що доводи позивача в цій частині не свідчать про протиправність оскаржуваного висновку та не дають суду самостійних підстав для його скасування.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо виявленого за результатами моніторингу порушення позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до висновку Управління UA-2023-04-24-010398-а від 24.07.2023 року, який є предметом оскарження у цій справі, за результатами моніторингу процедури закупівлі установлено порушення Відділом ЖКГТБ Агрономічної сільради вимог законодавства у сфері публічних закупівель внаслідок не зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів відомостей про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Колегія суддів з вказаними висновками не погоджується та вважає, що вони не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на помилковому тлумаченні релевантних норм законодавства про публічні закупівлі.

Хоча оголошення і тендерна документація є різними документами з різним призначенням, обидва цих документи оприлюднюються в електронній системі закупівель одночасно.

Оголошення має на меті інформувати про проведення відкритих торгів і така його мета безпосередньо випливає з назви статті 21 Закону № 922-VIII, якою визначаються реквізити оголошення.

Водночас тендерна документація прописує умови проведення тендеру, які розроблені та затверджені замовником і яких слід обов`язково дотримуватися під час проведення відкритих торгів.

Відмінності між цими документами є очевидними і однією з таких відмінностей є спосіб донесення інформації до потенційних учасників торгів: оголошення покликане надати загальну (основну) інформацію про торги, натомість тендерна документація детально регламентує усі питання, пов`язані з їх проведенням.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.04.2023 в електронній системі закупівель позивач оприлюднив оголошення UA-2023-04-24-010398-а від 24.04.2023 про закупівлю "Капітальний ремонт дорожнього покриття частини вулиці Калинова в селі Медвеже Вушко Вінницького району Вінницької області (ДК 021:2015 45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)

При цьому, шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель у графі оголошення "Вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій" позивач зазначив: "Учасник закупівлі має надати забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії", а у графі "Розмір надання забезпечення пропозицій учасників" "14945.88 UAH".

Крім того встановлено, що одночасно з оголошення про проведення вказаної закупівлі позивач також оприлюднив відповідну тендерну документацію, затверджену Уповноваженою особою ОСОБА_1 24.04.2023. У Розділі 3 "Інструкція з підготовки тендерної документації" документації міститься пункт 2 "Забезпечення тендерної пропозиції", де на півтори сторінки детально описано вид, умови та розмір надання забезпечення тендерної пропозиції.

Разом з тим, оголошення це короткі текстові повідомлення, котрі містять різну за призначенням інформацію. Переважно оголошення містять інформацію приватного рекламного характеру. Це пропозиція певних товарів чи послуг приватними особами, або малими приватними підприємствами. Також оголошення бувають не комерційні (лише інформаційного характеру). Метою таких оголошень є повідомлення про якусь подію, що може бути важливою для певної частини соціуму. Будь-яке оголошення складається з короткого повідомлення (пропозиція, інша інформація) та контактної інформації, залежно від типу оголошення. За змістом оголошення поділяються на два види: 1) оголошення про будь-яку подію; 2) оголошення про потребу в послугах. Оголошення, в якому інформується про певну подію, має такі реквізити: назва виду документа (оголошення), текст, що містить дату, місце проведення заходу (події), організатора, зміст події та умови; підпис (назва установи чи колегіального органу, прізвище або посада особи, яка дає оголошення) у разі потреби. Оголошення про потребу в послугах або можливість їх надання містить такі реквізити: назва виду документа (оголошення), заголовок, текст, адреса автора оголошення.

Отже, оголошення про проведення відкритих торгів має бути стислим та відображати лише ключову інформацію, а не умови проведення закупівлі, які обов`язково прописуються замовником у тендерній документації.

Відтак, на думку суду, про порушення вимог частини другої статті 21 Закону № 922-VIII можна стверджувати лише у тому разі, коли обов`язкова до зазначення інформація у ньому взагалі не розміщена або коли розміщена інформація не дає можливість отримати обов`язкову до оприлюднення інформацію загального характеру.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, в оголошенні від 24.04.2023 про проведення закупівлі UA-2023-04-24-010398-а позивач вказав інформацію, яка вимагається, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 21 Закону № 922-VIII, а саме про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Водночас, розміщена в оголошенні інформація дозволяє дізнатися про те, що забезпечення здійснюється саме на умовах електронної банківської гарантії, які замовник самостійно не встановлює, оскільки вони визначаються нормативно-правовими актами Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, що додається, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 639, та Наказом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14 грудня 2020 року № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції". Крім того, будь-який заінтересований учасник торгів може безперешкодно ознайомитися з тендерною документацією, в тому числі з умовами надання забезпечення тендерних пропозицій, зазначення яких є обов`язковим у разі, якщо замовник вимагає надати забезпечення.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав помилковими тлумачення відповідачем норм законодавства про публічні закупівлі, яке покладає на позивача обов`язок детально прописувати умови забезпечення тендерної пропозиції, адже великий (понад півтори сторінки) обсяг цієї інформації буде нівелювати головне призначення оголошення про проведення відкритих торгів стисло донести до потенційних учасників торгів основну (ключову) інформацію про закупівлю.

Фактично, з огляду на встановлені обставини справи, висновок відповідача про наявність у діях позивача порушення суд оцінив як прояв "правового пуризму" надмірно формального, бюрократичного застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності виходячи з обставин конкретної справи.

При цьому, така категоричність відповідача та його вимога про неухильне дотримання "кожної букви закону всупереч духу закону" сильно контрастує з поведінкою самого відповідача, який під час складання оскаржуваного висновку неодноразово припустився помилки у кваліфікації дій замовника, застосувавши для цього неіснуючі правові норми.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що висновок Управління від 24.07.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-04-24-010398-а в частині встановлення порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставним і ґрунтується на помилковій, з проявами надмірного формалізму інтерпретації норм права, а тому законно визнав його протиправним та скасував.

Перевіряючи доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч.2 ст.139 КАС України).

Суд апеляційної інстанції враховує, що доказів наявності судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз матеріали справи не містять.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15 відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 380/3138/20 щодо можливості покладення на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем суб`єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, та дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача стосовно безпідставності стягнення з нього витрат на сплату судового збору, оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відсутні докази понесення витрат, які пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз і норми ст.139 КАС України не передбачають можливості стягнення судового збору у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що вказує на наявність підстав для скасування судового рішення в цій частині.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року скасувати в частині стягнення на користь відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради судовий збір в розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби.

Відмовити відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради в стягненні з Північного офісу Держаудитслужби понесених судових витрат.

В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.