Рішення

від 15.04.2024 по справі 916/5153/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5153/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши справу № 916/5153/23

за позовом заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; код ЄДРПОУ 04851120)

в інтересах держави

до відповідачів:

1) Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37; код ЄДРПОУ 26347681),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59-А; код ЄДРПОУ 43656540),

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 (73000, м. Херсон, смт Антонівка, пров. Янтарний, 36; код ЄДРПОУ 43879314)

про визнання недійсними договорів, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію;

учасники справи:

прокурор Кобзар А.І.,

від відповідача-1 не з`явився,

від відповідача-2 не з`явився,

від відповідача-2 не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Херсонської міської ради Херсонської області (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 (відповідач-3), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить суд:

1) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,00 га, по пров. Янтарному, 37, в смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер: 6510165300:02:001:1849, укладений 29.07.2020 між Антонівською селищною радою м. Херсона та Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,00 га, по пров. Янтарному, 37, в смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер: 6510165300:02:001:1849, укладений 28.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона та Товариством з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 повернути до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади земельну ділянку площею 6,00 га, по пров. Янтарному, 37 в смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області, надану для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер: 6510165300:02:001:1849;

4) скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,00 га по пров. Янтарному, 37 в смт Антонівка, м. Херсона, Херсонської області з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту» категорія земель «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», кадастровий номер земельної ділянки 6510165300:02:001:1849, здійснену 25.06.2020 Міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області;

5) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2020, індексний номер 53033402, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.07.2020 за номером 37231629, припинивши право власності Антонівської селищної ради (код ЄДРПОУ 35120813, 73000, м. Херсон, смт Антонівка) на земельну ділянку площею 6,00 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849;

6) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2020, індексний номер 53355786, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 29.07.2020 за номером 37528499, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічно безпечні технології Херсона» (код ЄДРПОУ 43656540, 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59-А) на земельну ділянку площею 6,00 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849;

7) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2020, індексний номер 54829523, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 28.10.2020 за номером 38895725, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні шляхи України 2020» (код ЄДРПОУ 43879314, 73000, м. Херсон, смт Антонівка, пров. Янтарний, 36) на земельну ділянку площею 6,00 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849.

В обґрунтування позову посилається на незаконність відчуження спірної земельної ділянки у приватну власність, яке здійснено з порушенням вимог земельного законодавства та інтересів територіальної громади міста Херсона.

Ухвалою від 28.11.2023 позовну заяву (вх. № 5731/23 від 23.11.2023) заступника керівника Херсонської обласної прокуратури залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 8 052,00 грн; обґрунтування підстав для представництва у даній справі інтересів держави без зазначення органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

08.12.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій прокурором надано пояснення щодо підстав для представництва інтересів держави у даній справі та до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою від 14.12.2023 позовну заяву (вх. № 5731/23 від 23.11.2023) заступника керівника Херсонської обласної прокуратури прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/5153/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.01.2024, запропоновано відповідачу-1, відповідачу-2 та відповідачу-3 у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзиви на позовну заяву.

18.12.2023 до суду надійшла заява представника відповідача-1 про розгляд справи без його участі.

В подальшому підготовче судове засідання неодноразово відкладалося на 12.02.2024 та 04.03.2024.

13.02.2024 за вх. № 5813/24 до суду надійшла заява прокурора про зміну предмета позову.

Протокольною ухвалою від 04.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.04.2024.

03.04.2024, після стадії дослідження доказів, оголошено перерву в засіданні до 15.04.2024.

Прокурор у судовому засіданні 15.04.2024 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання явку своїх повноважних представників не забезпечили, правом на подання відзиву не скористались, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідач-1 заявою від 18.12.2023 просив розглянути справу без його участі.

Відповідач-2 та відповідач-3 повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення ухвал суду на юридичні адреси відповідачів, які поверталися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності з приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України дає підстави вважати, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Додатково суд повідомляв відповідача-2 та відповідача-3 про розгляд справи шляхом розміщення ухвал суду на сайті «Судова влада України».

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

15.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Частинами 3, 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно із частинами 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор пояснив, що внаслідок незаконного відчуження спірної земельної ділянки порушено вимоги земельного законодавства та майнові інтереси Херсонської міської територіальної громади, а уповноважений державою орган Антонівська селищна рада м. Херсона (правонаступник - Херсонська міська рада м. Херсона) сам є порушником цих інтересів та виступає відповідачем у справі.

Крім того зазначив, що витребування спірної земельної ділянки водного фонду, протиправно відчуженої суб`єкту господарювання органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням цього майна за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом відповідної земельної ділянки.

При цьому суд враховує, що органи Держгеокадастру в силу положень Закону України від 28.04.2021 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" не можуть здійснювати функції стосовно спірної земельної ділянки, а отже, і бути позивачем у даній справі.

Відтак, у прокурора наявні визначені частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва інтересів держави у даній справі у статусі позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона № 237 від 03.11.2017 надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки загальною площею 6,000 га, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (визнання меж, площі та складу угідь) розташованої за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Антонівка, пров. Янтарний, 37 (Т. 1, а.с. 101).

На виконання робіт щодо інвентаризації земельної ділянки сертифікований інженер-землевпорядник, ФОП Брек П.І. зобов`язався розробити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 6,00 га, що розміщена на землях комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку) Антонівської селищної ради м. Херсона для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: пров. Янтарний, 37, смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області.

Копії матеріалів розробленої технічної документації наявні у матеріалах справи (Т. 1, а.с. 95-137).

25.06.2020 міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на підставі заяви Антонівської селищної ради зареєстровано земельну ділянку площею 6,00 га по пров. Янтарний, 37, в смт Антонівка м. Херсона з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6510165300:02:001:1849, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (Т. 1, а.с. 38).

Державну реєстрацію даної земельної ділянки проведено на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої ФОП Брек П.І. 29.05.2020.

Рішенням Антонівської селищної ради № 523 від 30.06.2020 вирішено здійснити реєстрацію земельної ділянки до комунальної власності.

09.07.2020 на підставі заяви представника Антонівської селищної ради м. Херсона Горєлова В. В. від 07.07.2020, а також рішення Антонівської селищної ради м. Херсона №523 від 30.06.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Антонівської селищної ради м. Херсона Копитіною О. С. прийнято рішення №53033402 про реєстрацію за Антонівською селищною радою м. Херсона права комунальної власності на вказану земельну ділянку, відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (Т. 1, а.с. 86).

В подальшому, 29.07.2020 між Антонівською селищною радою як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона як покупцем укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки (Т. 1, а.с. 88-93), відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця земельну ділянку площею 6 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:1849, що розташована за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, смт Антонівка, пров. Янтарний, 37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2118370265101 (далі спірна земельна ділянка).

Згідно з п. 5.1 вказаного договору право власності на земельну ділянку виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона на земельну ділянку зареєстровано 29.07.2020 приватним нотаріусом Нікодон О.О. в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона за Договором купівлі продажу від 28.10.2020 продало спірну земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 (Т. 1, а.с. 64-68).

28.10.2020, на підставі вказаного договору приватним нотаріусом Нікодон О.О. зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 на спірну земельну ділянку. Номер запису про право власності 38895725.

Слід зазначити, що рішенням Херсонської міської ради №10 від 11.12.2020 Про реорганізацію сільських селищних рад (розформованих територіальних громад) шляхом приєднання до Херсонської міської ради Антонівську селищну раду м. Херсона реорганізовано та приєднано до Херсонської міської ради, а виконавчий комітет Антонівської селищної ради м. Херсона реорганізовано та приєднано до виконавчого комітету Херсонської міської ради. Херсонська міська рада та виконавчий комітет Херсонської міської ради визнано правонаступниками відповідно Антонівської селищної ради м. Херсона та виконавчого комітету Антонівської селищної ради м. Херсона.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Антонівська селищна рада м. Херсона припинена як юридична особа 22.11.2021 року.

Як стверджує прокурор, відчуження земельної ділянки у приватну власність здійснено у порушення вимог земельного законодавства та інтересів територіальної громади міста Херсона.

Згідно ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення, б) землі житлової та громадської забудови, в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, г) землі оздоровчого призначення, ґ) землі рекреаційного призначення, д) землі історико-культурного призначення, е) землі лісогосподарського призначення, є) землі водного фонду, ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 2 ст.78 ЗК України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом б ст. 80, частинами 1, 2 ст. 83 ЗК України визначено, що суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності

Відповідно до викопіювання з Національної кадастрової системи України, інформації ДП «Центр державного земельного кадастру» від 09.11.2023, схеми розміщення меж земельної ділянки з межами об`єкту «Дельта Дніпра», земельна ділянка площею 6,00 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1849 знаходиться у межах водно-болотного угіддя міжнародного значення Дельта р. Дніпра (Т. 1, а.с. 71-72).

Смарагдова мережа (український переклад назви the Emerald Network) ? це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Україна ратифікувала цю конвенцію 1996 року, взявши на себе зобов`язання створити мережу Emerald.

Мережа має мету зберегти види та екосистеми, які були визнані рідкісними на рівні всієї Європи. Їхній перелік доступний у Резолюціях 4 та 6 Бернської конвенції.

Крім того, згідно Закону України Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів Україна визнана правонаступницею Союзу РСР щодо участі в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсар, 1971 р.), яка була ратифікована Верховною Радою СРСР 26 грудня 1975 року.

Відповідно до ст. ст. 1-4 Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів від 02.02.1971, для цілей цієї Конвенції водно-болотними угіддями є райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, - зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів. Кожна Договірна Сторона визначає придатні водно-болотні угіддя на своїй території для включення їх до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення, який зберігається в Бюро, що засновується відповідно до статті 8. Межі кожного водно-болотного угіддя точно описуються та наносяться на карту й можуть уключати прибережні річкові й морські зони, суміжні з водно-болотними угіддями, та острови або морські акваторії, глибина яких перевищує шість метрів під час відпливу, що розташовані в межах водно-болотних угідь, особливо там, де вони важливі як середовище існування водоплавних птахів. Договірні Сторони розробляють і здійснюють свої плани для того щоб сприяти збереженню водно-болотних угідь, уключених до Списку, а також, наскільки це можливо, раціональному використанню водно-болотних угідь на своїх територіях. Кожна Договірна Сторона сприяє збереженню водно-болотних угідь і водоплавних птахів шляхом створення природних резерватів на водно-болотних угіддях незалежно від того, уключено їх до Списку чи ні, і забезпечує належний нагляд за ними.

Постановою Кабінету Міністрів України № 935 від 23.11.1995 Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення затверджено перелік водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів.

До вказаного переліку віднесено водно-болотне угіддя, яке має міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів Дельта р. Дніпра.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1287 від 29.08.2002 Про Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення охорона і користування природними ресурсами водно-болотних угідь (їх ділянок) міжнародного значення, що перебувають у межах територій і об`єктів природно-заповідного фонду, земель водного та лісового фонду, здійснюються відповідно до законодавства.

Згідно ст. ст.15, 19 Закону України Про міжнародні договори України чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Статтями 3, 5 Закону України Про екологічну мережу визначено, що екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов`язань України підлягають особливій охороні. До складових структурних елементів екомережі включаються також землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони.

Вищевказані обставини свідчать про належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Згідно ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1-4, 9,10 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, у тому числі, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно пунктів 24, 26, 31 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (далі - Порядок) до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, як: кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку, місце розташування, площа, цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель), інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку, інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер. Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, у тому числі, поземельні книги.

Пунктами 49, 50, 51, Порядку визначено, що Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. До Поземельної книги в паперовій формі додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до неї.

Згідно пункту 107 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частин 1-2 ст.35 Закону України Про землеустрій (в редакції станом на момент реєстрації за Антонівською селищною радою м. Херсона права комунальної власності на спірну земельну ділянку) інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.

Згідно частин 13,19 ст.186 ЗК України (в редакції станом на момент реєстрації за Антонівською селищною радою м. Херсона права комунальної власності на спірну земельну ділянку) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації. У разі якщо на підставі матеріалів інвентаризації здійснюються формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (крім технічної документації, за якою проводиться інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення) погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Віднесення особливо цінних земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій за матеріалами інвентаризації заборонено.

Документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Відповідно до ч.3 ст.186-1 ЗК України (в тій же редакції) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації від 14.03.2023 документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 6,00 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1849 за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, пров. Янтарний, 37 або надання її в оренду до структурного підрозділу обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища на погодження не надходила (Т. 1, а.с. 62-63).

За інформацією сектору у Херсонській області та м. Севастополі Державного агентства водних ресурсів України від 06.03.2023 документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 6,00 га з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1849 за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, пров. Янтарний, 37 для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту на погодження до сектору не надходила (Т. 1, а.с. 54).

Відповідно до ч.6 ст.186-1 ЗК України у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Згідно ст. ст. 9, 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) обов`язковій державній експертизі підлягає технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у разі формування земельних ділянок за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.10, п. 34 ч.1 ст. 26, частин 1, 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Частиною 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Враховуючи викладене, розроблена та погоджена у встановленому законодавством порядку технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 6,00 га, що розміщена на землях комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку) Антонівської селищної ради для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту за адресою: пров. Янтарний, 37, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонська область мала бути затверджена рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона, яким, у тому числі, віднесено дану земельну ділянку до відповідної категорії.

У порушення вимог ст. ст. 20, 186-1 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та спірної земельної ділянки не погоджена у встановленому законодавством порядку, не затверджена рішенням органу місцевого самоврядування. Земельна ділянка безпідставно віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та сформована фактично на землях водного фонду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58, частин 2, 4 ст. 59, частин 1, 2 ст. 60 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті, у тому числі, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, інші водойми, болота для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Згідно ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту можуть надаватися у користування лише землі водного фонду після віднесення їх до категорії земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Антонівською селищною радою м. Херсона не приймалось рішення про віднесення спірної земельної ділянки до земель морського і річкового транспорту та земельна ділянка могла бути надана лише в оренду для цілей, визначених статтею 59 ЗК України.

Крім того, згідно частин 1, 2 ст. 61 ЗК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель, будівництво будь-яких споруд. (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

У порушення вимог ст. ст. 58, 59, 60, 61, 83 ЗК України Антонівською селищною радою м. Херсона безпідставно віднесено спірну земельну ділянку водного фонду до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та відчужено її у приватну власність.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим, розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже і нового володільця, крім випадків передбачених у статті 59 цього Кодексу. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.

Також у вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду та у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №372/2093/19 судом зазначено, що картографічні матеріали, зокрема викопіювання з Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру є загальнодоступними відомостями про земельні ділянки, їх місце розташування, межі та склад угідь, які не потребують доказування та є належними і допустимими доказами у справі.

Таким чином, схема розміщення меж спірної земельної ділянки з межами об`єкту «Дельта Дніпра» інформаційного шару «Водно-болотні угіддя міжнародного значення», надана ДП «Центр державного земельного кадастру» є належним доказом належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019 (в редакції станом на момент реєстрації за Антонівською селищною радою м. Херсона права комунальної власності на спірну земельну ділянку) (далі Порядок), вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:

- матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;

- відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;

- копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку.

Пунктами 26, 27 Порядку визначено, що за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України Про землеустрій. Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 57 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель включає, у тому числі, копії документів, що містять вихідні дані, які використовувалися під час інвентаризації земель, переліки земельних ділянок (земель) у розрізі за категоріями земель та угіддями, наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, що використовуються не за цільовим призначенням, невитребуваних земельних часток (паїв), відумерлої спадщини, матеріали погодження технічної документації із землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

У порушення вимог ст. ст. 35, 57 Закону України Про землеустрій, пунктів 7, 26, 27 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019 технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 6,00 га, що розміщена на землях комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку) Антонівської селищної ради м. Херсона для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, розташованої за адресою: пров. Янтарний, 37, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонська область, розроблена за відсутності визначених законодавством вихідних даних, необхідних для проведення інвентаризації, а саме відомостей з Державного земельного кадастру, копій документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку, містобудівної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до 07.07.2020 спірна земельна ділянка не існувала як об`єкт цивільних прав та на неї не були зареєстровані речові права за будь-якою фізичною чи юридичною особою.

Крім того, за інформацією з КП Херсонське БТІ Херсонської обласної ради №57 від 10.02.2021 юридична та технічна документація на будь-які об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, пров. Янтарний, 37 в архівосховищах бюро відсутні, інвентарні справи не заведені (Т. 1, а.с. 76).

За інформацією Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 16.03.2023 містобудівна документація Генеральний план смт. Антонівка на цей час не затверджена, а тому посилання розробника документації на Генеральний план смт. Антонівка, як на підставу встановлення категорії спірної земельної ділянки є неправомірним та необґрунтованим. Місце розташування даної земельної ділянки не відповідає функціональному призначенню території відповідно до Генерального плану м. Херсона. Земельна ділянка знаходиться, у тому числі, у рекреаційній зоні озеленених територій загального користування, підзоні зелених насаджень спеціального призначення та санітарно-захисній зоні (Т. 1, а.с. 59).

Отже, віднесення спірної земельної ділянки до земель промисловості транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та надання її для розміщення будівель і споруд річкового транспорту свідчить про нераціональне використання земель Херсонської міської територіальної громади та порушення вимог охорони земель.

Також, як вже було зазначено, у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельної ділянки загальною площею 6,00 га відсутні визначені законодавством погодження органів державної влади, висновок державної експертизи землевпорядної документації, а також рішення органу місцевого самоврядування про віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Крім того, у процесі інвентаризації безпідставно і необґрунтовано визначено площу спірної земельної ділянки, враховуючи відсутність юридичної та технічної документації на будь-які об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, пров. Янтарний, 37.

Вищевказані порушення порядку інвентаризації земель свідчать про незаконність формування спірної земельної ділянки та неможливість її державної реєстрації.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про земельні ділянки включаються до Державного земельного кадастру відповідно до документацій із землеустрою на підставі яких встановлено ці відомості.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України Про Державний земельний кадастр документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

Крім того, відповідно до пунктів 75, 76 Порядку витяг з Державного земельного кадастру, який надається для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню даним органом). Органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п`яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, надсилають в електронній формі за кваліфікованим електронним підписом відповідної посадової особи Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідчені копії таких рішень разом із супровідними листами для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту отримання засвідчених копій рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування вносить до Державного земельного кадастру відповідні відомості.

Матеріали технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та спірної земельної ділянки не відповідають вимогам законодавства та, крім того, дана документація із землеустрою не затверджена рішенням Антонівської селищної ради м. Херсона у порядку встановленому законодавством. Рішення Антонівської селищної ради м. Херсона про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки у матеріалах цієї документації відсутнє.

Враховуючи викладене державну реєстрацію спірної земельної ділянки проведено у порушення вимог ст. ст. 15, 22 Закону України Про Державний земельний кадастр, пунктів 75, 76 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.14, ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.127, ч.1 ст.128 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Спірну земельну ділянку, у зв`язку із її попередньою реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Антонівською селищною радою м. Херсона продано ТОВ Екологічно безпечні технології Херсона на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2020.

Водночас відповідно до ч.5 ст. 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.

Згідно ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1, 2 ст. 373 ЦК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як зазначено вище, формування земельної ділянки, її державна реєстрація та відчуження у приватну власність здійснено у порушення вимог законодавства України, а тому наведені обставини є достатньою підставою для визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 29.07.2020 між Антонівською селищною радою м. Херсона та Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, недійсний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2020 не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, відповідно й наступний договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 28.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона та Товариством з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020, підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 ст.16, ч.1 ст.21 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним, припинення правовідношення, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Частиною 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Антонівська селищна рада м. Херсона у порушення вимог ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не маючи повноважень відчужувати земельну ділянку водного фонду, неефективно та нераціонально розпорядилась земельною ділянкою всупереч інтересам територіальної громади. Волевиявлення органу місцевого самоврядування при розпорядженні спірною земельною ділянкою не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи подібні спори, неодноразово вказувала на те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимог Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Аналогічні правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц.

Таким чином, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц.

З урахуванням визнання недійсними спірних договорів, встановлення належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду комунальної власності, відсутність повноважень у Антонівської селищної ради відчужувати земельну ділянку водного фонду, суд вбачає наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 повернути до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади спірну земельну ділянку.

Згідно із положеннями ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає у визначенні її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Також згідно з ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Положеннями ст. 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, зокрема, є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Водночас до того часу, поки в Державному земельному кадастрі продовжуватиме розміщуватися інформація про земельну ділянку з таким цільовим призначенням, яке суперечить дійсному (землі водного фонду; водно-болотні угіддя міжнародного значення), такі дані в розумінні ст. 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» є офіційними.

Статтею 16 ЦК України законодавцем передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування та інші.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом.

З огляду на цінність земель водного фонду, з урахуванням вимог наведеного вище законодавства, ефективне поновлення порушеного права можливе при усуненні перешкод у користуванні спірною ділянкою шляхом скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням, яке не відповідає цільовому призначенню.

У випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, вона припинить своє існування як об`єкт цивільних прав, що у свою чергу дасть змогу запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного і земельного законодавства.

Ураховуючи зазначене, підлягає задоволенню вимога прокурора про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849 у Державному земельному кадастрі, що надасть змогу запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного і земельного законодавства та буде ефективним поновленням порушеного права Херсонської міської територіальної громади на земельну ділянку.

Згідно абзацу 3 частини 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Позовні вимоги прокурора з приводу скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2020, від 29.07.2020 та від 28.10.2020, та здійснених на підставі цих рішень реєстрацій права власності Антонівської селищної ради, ТОВ «Екологічно безпечні технології Херсона» та ТОВ «Південні шляхи України 2020» на спірну земельну ділянку також підлягають задоволенню, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується набуття права власності відповідачами на спірну земельну ділянку без законних підстав, зміна цільового призначення спірної земельної ділянки за відсутності правових підстав для внесення до державного реєстру запису про таку зміну. Задоволенням позову в цій частині буде відновлено порушене право Херсонської міської територіальної громади, як власника землі, шляхом приведення категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки у відповідність до вимог законодавства та інтересів територіальної громади.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, доведеними належним доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 20 163,99грн слід покласти на відповідачів, по 6 721,33 грн на кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; код ЄДРПОУ 04851120) до Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37; код ЄДРПОУ 26347681), Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59-А; код ЄДРПОУ 43656540), Товариства з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 (73000, м. Херсон, смт Антонівка, пров. Янтарний, 36; код ЄДРПОУ 43879314) про визнання недійсними договорів, зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішень про державну реєстрацію задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,00 га, по пров. Янтарному, 37, в смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер: 6510165300:02:001:1849, укладений 29.07.2020 між Антонівською селищною радою м. Херсона та Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6,00 га, по пров. Янтарному, 37, в смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер: 6510165300:02:001:1849, укладений 28.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона та Товариством з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 повернути до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади земельну ділянку площею 6,00 га, по пров. Янтарному, 37 в смт. Антонівка, м. Херсона, Херсонської області, надану для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер: 6510165300:02:001:1849.

5. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,00 га по пров. Янтарному, 37 в смт Антонівка, м. Херсона, Херсонської області з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту» категорія земель «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», кадастровий номер земельної ділянки 6510165300:02:001:1849, здійснену 25.06.2020 Міжрегіональним управлінням у м. Херсоні та Автономній Республіці Крим Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2020, індексний номер 53033402, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 07.07.2020 за номером 37231629, припинивши право власності Антонівської селищної ради (код ЄДРПОУ 35120813, 73000, м. Херсон, смт Антонівка) на земельну ділянку площею 6,00 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849.

7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2020, індексний номер 53355786, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 29.07.2020 за номером 37528499, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічно безпечні технології Херсона» (код ЄДРПОУ 43656540, 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59-А) на земельну ділянку площею 6,00 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849.

8. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.10.2020, індексний номер 54829523, та здійснену на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності від 28.10.2020 за номером 38895725, припинивши право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні шляхи України 2020» (код ЄДРПОУ 43879314, 73000, м. Херсон, смт Антонівка, пров. Янтарний, 36) на земельну ділянку площею 6,00 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1849.

9. Стягнути з Херсонської міської ради Херсонської області (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37; код ЄДРПОУ 26347681) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; код ЄДРПОУ 04851120) 6 721,33 грн витрат зі сплати судового збору.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Екологічно безпечні технології Херсона (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59-А; код ЄДРПОУ 43656540) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; код ЄДРПОУ 04851120) 6 721,33 грн витрат зі сплати судового збору.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Південні шляхи України 2020 (73000, м. Херсон, смт Антонівка, пров. Янтарний, 36; код ЄДРПОУ 43879314) на користь Херсонської обласної прокуратури (73025, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33; код ЄДРПОУ 04851120) 6 721,33 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15 квітня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 25 квітня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков