Рішення

від 15.04.2024 по справі 340/5930/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5930/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,

за участі:

представника позивача Скрипника О.М.

представника відповідача Аветюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» (вул. Волкова, б. 13-Г, м. Кропивницький, 25030, ЄДРПОУ 40444653) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, б.5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Реброву Л.Г., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» 19.05.2023 року №10474/15-32-07-01-19 на суму 128 584 359,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне ППР винесене на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі 340/718/19, яким було частково задоволено позов ТОВ "ВКФ Містраль" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування ППР №0003391401 від 22.01.2019, таке ППР визнано протиправним та скасовано у частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток та застосованих штрафних санкцій на суму 31094192,79 грн., у решті позову відмовлено.

Отже зазначає, що спірне ППР №10474/15-32-07-01-19 від 19.05.2023 було винесено за наслідками апеляційного розгляду справи №340/718/19.

Водночас, позивач не погодився з таким рішенням податкового органу, вказуючи на порушення порядку винесення податкового повідомлення-рішення та його безпідставність.

Ухвалою судді від 28.07.2023 відкрито провадження, справу вирішено розглядати у порядку загального позовного провадженні (т. 1 а.с. 10).

08.08.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та наполягав на правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке ППР винесено у відповідності до вимог закону та підзаконних нормативно-правових актів, що визначають порядок надіслання ППР. Наголосив, що спірне ППР винесене на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а відтак його оскарження позивачем фактично є незгодою з таким судовим рішенням та намаганням оскаржити його висновки у невстановлений законом спосіб. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі (т. 1 а.с. 22-24).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

05.09.2023 року суд виніс ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (т. 1 а.с. 135). Того ж дня суд розглянув клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, та виніс ухвалу про відмову у задоволенні такого клопотання (т. 1 а.с. 136).

03.10.2023 року суд зупинив провадження у справі до закінчення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» на ухвалу суду від 05 вересня 2023 року про відмову в зупиненні провадження у справі (т. 1 а.с. 151).

Постановою від 26.12.2023 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року залишив без змін (т. 1 а.с. 198-199).

25.01.2024 року справа надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду, передана судді для продовження розгляду (т. 1 а.с. 200), та ухвалою від 26.01.2024 провадження у справі поновлено (т. 1 а.с. 201).

19.02.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (т. 1 а.с. 217), проте у судовому засіданні 21.02.2024 представник відповідача просив відтермінувати вирішення клопотання про зупинення провадження до узгодження правової позиції, для чого просив оголосити перерву у справі (т. 1 а.с. 224).

Водночас, після оголошення перерви представником відповідача 11.03.2024 надано до суду вже інше клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване відсутністю предмету спору (т. 1 а.с. 230-231).

У судовому засіданні 13.03.2024 представнику відповідача судом надано додатковий час для надання до суду доказів на підтвердження доводів, наведених у заявленому клопотанні, оголошено перерву у справі (т. 1 а.с. 239).

У судовому засіданні 29.03.2024 судом розглянуто клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, у задоволенні якого відмовлено, про що винесено відповідну ухвалу (т. 2 а.с. 1, 10-11).

15.04.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі (т. 2 а.с. 15-16), яка була розглянута у судовому засіданні 15.04.2024, та судом винесено ухвалу про відмову у задоволенні такого клопотання (т. 2 а.с. 25-26).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Зазначив, що фактично єдиною підставою для винесення спірного ППР є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі 340/718/19, а не висновки проведеної відповідачем перевірки. Водночас, вже у ході розгляду даної справи, постанова ТААС від 10.05.2023 була скасовано Верховним Судом з направленням справи на новий судовий розгляд. Таким чином, на даний час спірне ППР є безпідставним, а відтак підлягає скасуванню. Зазначив, що відповідач не надав до суду жодних доказів анулювання спірного ППР унаслідок скасування постанови ТААС від 10.05.2023 у справі 340/718/19, а отже єдиним способом відновити порушені права позивача є саме скасування судом спірного ППР.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Зазначив, що на даний час підстави, за яких було винесено спірне ППР, відпали унаслідок скасування постанови ТААС від 10.05.2023 у справі 340/718/19, а отже спірне ППР є анульованим, а предмет спору фактично відсутній. Наголосив, що суд має розглядати спір у межах доводів, викладених у позові, проте в позові не йдеться про факт скасування постанови ТААС від 10.05.2023 у справі 340/718/19, це є новими доводами позивача, що з`явились вже під час розгляду даної справи, а відтак вони не можуть бути прийняті судом.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області у період часу з 13.08.2018 по 03.12.2018 проведено документальну виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальність "ВКФ "Містраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.05.2016 по 30.09.2017, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2016 по 30.09.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.05.2016 по 30.09.2017, за наслідками якої складено Акт №2731/15-32-14-01/40444653 від 10.12.2018 (т. 1 а.с. 33-116).

Згідно висновків зазначеної перевірки, викладених у Акті, податковим органом встановлено наступні порушення з боку позивача:

-п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, ст. 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 127742842 грн. (т. 1 а.с. 115-зворот).

На підставі Акту №2731/15-32-14-01/40444653 від 10.12.2018 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003391401 від 22.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 127742842 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31935710 грн.

Зі змісту наданих сторонами документів, заяв по суті справи та пояснень судом встановлено, що правомірність ППР №0003391401 від 22.01.2019 була предметом розгляду в адміністративній справі №340/718/19.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №340/718/19 позовні вимоги ТОВ "ВКФ "Містраль" були задоволені у повному обсязі, ППР №0003391401 від 22.01.2019 визнано протиправним та скасоване.

Водночас, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №340/718/19 апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "ВКФ "Містраль" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано ППР №0003391401 від 22.01.2019 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 31094192,79 грн. У задоволенні решти позову відмовлено (т. 1 а.с. 28-32).

На підставі Акту №2731/15-32-14-01/40444653 від 10.12.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №340/718/19 ГУ ДПС в Одеській області 19.05.2023 винесло податкове повідомлення-рішення №10474/15-39-07-01-19, яким збільшило позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 128584359,21 грн., з яких 102867487,76 грн. за основним зобов`язанням, 25716871,45 грн. штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 6).

Відомостей щодо оскарження ППР №10474/15-39-07-01-19 від 19.05.2023 в адміністративному порядку матеріали справи не містять.

Водночас, не погоджуючись з правомірністю ППР №10474/15-39-07-01-19 від 19.05.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.18, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, податковий орган має право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Пункт 60.1 статті 60 ПК України визначає, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1);

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.4);

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп. 60.1.5).

Зі змісту пунктів 60.3, 60.4, 60.5 статті 60 ПК України вбачається, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги; у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу; у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначає Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (далі Порядок №1204).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Отже, з врахуванням вимог наведених норм ПК України та Порядку №1204, податковим органом після отримання рішення суду (у даному випадку постанова ТААС від 10.05.2023 у справі 340/718/19), в якому судом було зменшено суму нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0003391401 від 22.01.2019, податковим органом складено спірне ППР №10474/15-32-07-01-19 від 19.05.2023, яке містить зменшену (у порівнянні з попередньо визначеною податковим органом) суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Таким чином, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №340/718/19, що сторонами не заперечується.

Водночас, судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №340/718/19 рішення судів попередніх інстанцій, у тому числі - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, були скасовані, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. На час розгляду та вирішення справи, що розглядається, у справі №340/718/19 відсутнє рішення суду, яке б набрало законної сили.

На існуванні вказаної обставини наголошується як позивачем, так і відповідачем, при чому суд враховує, що відповідач, виходячи зі змісту поданих ним до суду письмових клопотань та пояснень, наданих у судовому засіданні, фактично підтвердив, що підстави для винесення спірного ППР на даний час відпали, а правову оцінку доведеності виявлених відповідачем порушень податкового законодавства, допущених позивачем, має бути надано судом у межах адміністративної справи №340/718/19.

Водночас, доводи відповідача про те, що у справі фактично відсутній предмет спору у зв`язку з тим, що спірне ППР є відкликаним та згідно бази даних податкового органу рахується як анульоване, суд не приймає, оскільки відповідачем до суду не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу скасування (анулювання) відповідачем спірного ППР.

Натомість позивач наполягає, що оскільки жодних підтверджень скасування (анулювання) спірного ППР відповідачем не надано, єдиним способом відновлення прав та законних інтересів позивача є саме скасування судом спірного ППР.

Суд враховує, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України). Ця мета перегукується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Так, у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістовне наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що у зв`язку зі скасуванням постанови ТААС від 10.05.2023 у справі №340/718/19, на час вирішення даної справи відсутні підстави для збільшення позивачу контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 128584359,21 грн., оскільки така сума була визначена саме вказаним судовим рішенням, а отже спірне податкове повідомлення-рішення №10474/15-32-07-01-19 від 19.05.2023 є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, з метою обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №10474/15-32-07-01-19 від 19.05.2023.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26840,00 грн. (т. 1 а.с. 4), вказані суми підлягають стягненню на користь позивача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат до суду не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДПС в Одеській області 19.05.2023 №10474/15-32-07-01-19.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 25 квітня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО