Рішення

від 26.04.2024 по справі 420/4433/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4433/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій/бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 р. по 21.07.2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020 р.);

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період суми грошової допомоги для оздоровлення, премії, компенсації невикористаних відпусток, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020 р.);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 р. по 27.09.2023 р., а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу по контракту в органах Державної прикордонної служби, у тому числі з 01.07.2015 р. по 16.11.2015 р., з 10.02.2016 р. по 21.07.2023 р. - в НОМЕР_3 прикордонному загоні, з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р. - в НОМЕР_4 прикордонному загоні. Під час проходження служби відповідачі протиправно розраховували грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме гарантованого ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" права на отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні, премії та грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки. Зазначає, що після скасування рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первісній редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифних коефіцієнт.

Ухвалою від 16.02.2024 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

05.03.2024 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що позивач проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загону з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р., а тому незрозуміло чому саме НОМЕР_4 прикордонний загін повинен здійснити перерахунок за період з 29.01.2020 р. по 27.09.2023 р., коли позивач не був зарахований до списків частини і грошове забезпечення не отримував. Протягом період з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р. позивачу обчислювався розмір посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт. Таке нарахування здійснювалося у відповідності до вимог діючого законодавства. 30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 (набрала чинності 01.03.2018 р.), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числі осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. До набрання чинності Постанови № 704, 24.02.2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", п.6 якої було змінено п.4 Постанови № 704 та викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постанова № 704 з первинною редакцією п.4 не набувала чинності, а тому ця редакція ніколи не була, та не є чинною на даний час. З 29.01.2020 р. п.6 Постанови № 103 (яким п.4 Постанови № 704 викладено у новій редакції) втратив чинність у зв`язку з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови № 103. Проте скасування п.6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку.

05.03.2024 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до п.6 Постанови № 103 внесено зміни до Постанови № 704, якими п.4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 р. у справі № 826/9052/18 (залишеного без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 р. та Верховного Суду від 19.01.2022 р.) зобов`язано Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704. В той же час, п.4 Постанови № 704 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 р. № 159) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт

згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Тобто, пп.1 п.3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, Кабінетом Міністрів України скасований не був. Отже, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу до 20.05.2023 р. визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а з 20.05.2023 р. розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. Таким чином, дії відповідача є правомірними і нарахування спірних виплат здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства. Крім того, за приписами п.293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 р. № 1115/2009, повний розрахунок з військовослужбовцем при звільненні з військової служби проводиться тільки тим органом Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення позову.

12.03.2024 р. та 21.03.2024 р. від позивача надійшли відповіді на відзиви, в яких вказує на безпідставність викладених у них обставин, оскільки з 29.01.2020 р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року (в даному випадку на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

21.03.2024 р. від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що у Постанові № 704 чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тому дії відповідача є правомірними і нарахування спірних виплат здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства, а невнесення змін до Постанови № 704 та невиконання рішення суду Кабінетом Міністрів України не є відповідальністю відповідача за таку бездіяльність.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 10.02.2016 р. по 21.07.2023 р. проходив військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні, а з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р. - у НОМЕР_4 прикордонному загоні.

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.07.2023 р. № 387-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 , який вибуває для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 21 липня 2023 року.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 24.07.2023 р. № 488-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення з 22 липня 2023 року.

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24.07.2023 р. № 488-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.09.2023 р. № 617-ОС за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю 1 групи) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 27 вересня 2023 року.

07.11.2023 р. позивач звернувся до начальників 9, НОМЕР_3 прикордонних загонів із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення та всіх інших виплат за період з 01.01.2020 р. по 27.09.2023 р. виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованим шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.

Листами від 10.11.2023 р. № 11/К-181-185, від 27.11.2023 р. № 11/К-176-178 відповідачі повідомили про відсутність підстав для перерахунку, оскільки згідно п.4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно пункту 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018 р.) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме:

"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на І січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

З листів 9, НОМЕР_3 прикордонних загонів від 10.11.2023 р. № 11/К-181-185, від 27.11.2023 р. № 11/К-176-178 слідує, що позивачу визначався посадовий оклад та оклад за військовим званням з 01.01.2020 р. по 27.09.2023 р. (дату виключення зі списку особового складу) виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року.

Даний факт підтверджено відповідачами у наданих до суду відзивах на позовну заяву.

З урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням упродовж служби позивачу у період з січня 2020 року по 27.09.2023 р. та при звільненні здійснювалося нарахування та виплата у відповідному відсотковому відношенні як постійних, так і одноразових видів грошового забезпечення із застосуванням для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (грошова допомога для оздоровлення, грошова компенсація за невикористані дні основної щорічної відпустки, одноразова допомога при звільненні, премія).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 р. № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Також, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 р. № 2629-VIII було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У подальшому Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі - Закон № 294-IX), Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 р. № 1082-IX (далі - Закон № 1082-IX), Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 р. № 1928-IX (далі - Закон № 1928-ІХ); Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 р. № 2710-ІХ (далі - Закон № 2710-ІХ) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення п.4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з вказаною Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р. до 01.01.2020 р. - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 р. у справі № 160/1088/19).

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам № 294-IX, № 1082-IX, № 1928-ІХ та № 2710-ІХ, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення п.4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п.4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 р. (1762 грн.) є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 294-IX на 01.01.2020 р. (2102 грн.), Законом № 1082-IX на 01.01.2021 р. (2270 грн.), Законом № 1928-IX на 01.01.2022 р. (2481 грн.) та Законом № 2710-IX на 01.01.2023 р. (2684 грн.)).

Верховний Суд у постановах від 19.10.2022 р. у справі № 400/6214/21, від 11.09.2022 р. у справі № 500/1813/21, вказуючи на раніше сформовані висновки Верховного Суду у постанові від 02.09.2022 р. у справі № 440/6017/21 у подібних спірних правовідносинах, зазначив, що наголошуючи, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який мас вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З урахуванням положень ч.5 ст.242 КАС України вказані висновки Верховного Суду є обов`язкові до врахування судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Крім того, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до п.4 Постанови № 704, в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, були визнані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 протиправними та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Як наслідок суд дійшов висновку, що застосування відповідачами для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, у 2020-2023 роках є протиправним.

Таким чином, на час проходження позивачем військової служби з 29.01.2020 р. по 27.09.2023 р. відповідачі мали б нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до п.4 Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (в даному випадку на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року) та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Пунктами 1 - 4 глави 14 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 р. за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558), визначено, що начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення. Розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців органів Держприкордонслужби щороку встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі. Виплата премій здійснюється щомісяця за місцем штатної служби військовослужбовця або органом, у якому він перебуває на фінансовому забезпеченні, одночасно з виплатою грошового забезпечення. Розмір премії у відсотках посадового окладу установлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) - наказами вищих начальників.

За приписами пункту 1 глави 6 розділу IV Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту І глави 7 розділу IV Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно п.1 ст.10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Згідно пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

За даними архівних відомостей ОСОБА_1 у грудні 2020 року, у грудні 2021 року, у квітні 2022 року, у лютому 2023 року виплачувалася допомога на оздоровлення, а у лютому 2023 року - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; протягом 2020 - 2023 років (крім листопада 2020 року) виплачувалася премія.

Також згідно довідки НОМЕР_4 прикордонного загону від 23.02.2024 р. № 77 та повідомлення від 27.09.2023 р. про нараховані та виплачені суми при звільненні позивачу при звільненні виплачено компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік та 2023 рік.

Таким чином, під час проходження військової служби та при звільненні із неї позивачу виплачено у меншому, ніж законодавчо належало, розмірі щомісячне грошове забезпечення, грошову допомога для оздоровлення, матеріальну допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та премію, оскільки відповідачами неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для вказаних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, а не на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно.

В той же час твердження позивача про виплату йому одноразової допомоги при звільненні у меншому розмірі є безпідставними, так як жодних доказів виплати такої допомоги позивачем не надано. Навпаки, судом встановлено, що згідно даних КП "ДСС" Кюркчю Ф.М. оскаржує в рамках справи № 420/32323/23 бездіяльність до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що додатково підтверджує факт невиплати позивачу одноразової допомоги при звільненні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлення позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням із 29.01.2020 р. по 27.09.2023 р. та розрахунок місячного грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року та відповідно нарахування інших видів грошового забезпечення, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, здійснено у значно меншому розмірі, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме гарантованих Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення та інших виплат у законодавчо визначеному розмірі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 р. по 21.07.2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 р., на відповідні тарифні коефіцієнти та визнання протиправними дій (а не бездіяльності як просить позивач) НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період суми грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 р.

Що стосується способу захисту порушених прав, то суд зазначає наступне.

Пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 р. № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009), передбачено, що закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби чи її розвідувального органу, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ або органів (підрозділів) забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби) у зв`язку з його звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.

Згідно пункту 292 Положення № 1115/2009 наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби видається відповідною посадовою особою. Після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за обраним місцем проживання.

Пунктом 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

Згідно пунктів 3, 7 розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Виплата грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні.

З аналізу даних правових норм слідує, що у разі звільнення з військової служби орган Держприкордонслужби, з якого звільняється особа, повинен здійснити з нею всі розрахунки.

Оскільки остаточний розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні здійснював НОМЕР_4 прикордонний загін, то належним способом поновлення порушених прав позивача, пов`язаних з неповним нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за період проходження служби, є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 р. по 27.09.2023 р., а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з НОМЕР_4 прикордонного загону за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправними дій/бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнання протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) в період з 29.01.2020 р. по 21.07.2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 р., на відповідні тарифні коефіцієнти.

Визнання протиправними дій НОМЕР_4 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) в період з 22.07.2023 р. по 27.09.2023 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період суми грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 р.

Зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) за період з 29.01.2020 р. по 27.09.2023 р., а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_5 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко