Рішення

від 18.03.2024 по справі 367/4223/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4223/23

Провадження №2/367/1516/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Третяк Я.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Люліної О.С.,

представника позивача (у режимі відеоконференцзв`язку) ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гуменюк А.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівнича компанія «Новий дім» про визнання майнових прав,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівнича компанія «Новий Дім» про визнання майнових прав, у якому просила визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнові права на об`єкт будівництва проектний номер квартири АДРЕСА_1 Київська область, м. Буча, вул. Амосова, 4-а, відповідно до договору від 11.03.2021 № 23К-227.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на те, що 11 березня 2021 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівнича компанія «Новий Дім» було укладено договір № 23 К-227 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , загальна проектна площа 37,05 кв.м., що розташована в 6-й секції на 9-му (дев`ятому) поверсі в першому пусковому комплексі четвертої черги будівництва житлового будинку об`єкту капітального будівництва, за адресою: АДРЕСА_3 , який було підписано сторонами договору.

Відповідно до п.4.1. договору майнові права на об`єкт нерухомого майна за цим договором закріплюється за покупцем з моменту здійснення останнім 100 % оплати вартості майнових прав згідно розділу 3 даного Договору.

Відповідно до п.3.1. договору загальна сума договору на день укладення договору складала 370500,00 гривень.

Відповідно до п.3.2. договору оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно графіка: кількість квадратних метрів 37,05 кв.м.; дата внесення коштів оплати до 17.03.2021 року; сума 370500,00 грн. Оплата згідно даного договору проводиться в національній валюті України гривні.

Позивач зазначає, що з метою виконання своїх зобов`язань за договором оплатила 12.03.2021 та 15.03.2021 сумами 295000,00 грн. та 75500,00 грн. 100% вартості майнових прав згідно розділу 3 даного договору на загальну суму 370500,00 грн., що підтверджується квитанціями.

Відповідно до п.5.1.1. договору покупець взяв на себе зобов`язання створити (побудувати) та ввести в експлуатацію Пусковий комплекс, складовою частиною якого є квартира, майнові права на яку є предметом договору до кінця 4-го кварталу 2022 року.

Відповідно до п.5.1.2. договору після виконання покупцем своїх зобов`язань щодо 100% оплати майнових прав та прийняття пускового комплексу в експлуатацію направити покупцю письмове повідомлення про необхідність з`явитися для підписання акту.

Відповідно до п.7.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього договору та чинного законодавства України.

Позивач наголошує, що на 100% виконала свої зобов`язання за договором та сплатила вартість квартири. Однак, ТОВ «Будівнича компанія «Новий Дім» не виконало свої зобов`язання перед позивачем, у власність вказану квартиру не передало, також не введено в експлуатацію Пусковий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказує, що з укладенням договору від 11.03.2021 позивач набув майнове право вимоги оформлення права власності на зазначену квартиру та обов`язок сплати вартості вказаної квартири, а у відповідача виникло майнове право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов`язок оформлення права власності на вказану квартиру за позивачем.

Оскільки квартира після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкта нерухомого майна, в якому знаходяться квартира, та прийняття його в експлуатацію, ОСОБА_2 належать майнові права на квартири, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 15.06.2023 цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 16 червня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання.

25 вересня 2023 року представник ТОВ «Будівнича компанія «Новий Дім» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Вказав, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Будівнича компанія «Новий Дім» 11.03.2021 укладено Договір № 23 K-227 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , загальна проектна площа 37,05 кв. м., що розташована в 6-й секції на 9-му поверсі в першому Пусковому комплексі четвертої черги будівництва житлового будинку об?єкту капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до п.2.1 цього договору «Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на Об?єкт нерухомого майна у порядку на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідність до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Загальна сума Договору та ціна продажу майнових прав 3.1. Договору встановлена в розмірі 370 500,00 гривень зі строком оплати згідно до п.3.2. договору до 17.03.2021. Відповідно до п.4.1. Договору «Майнові права на Об?єкт нерухомого майна за цим Договором закріплюються за Покупцем з моменту здійснення останнім 100% оплати вартості майнових прав згідно з розділом 3 даного Договору». Отже після сплати позивачем повної вартості майнових прав, передбачених у п.3.1. договору, а саме здійснення платежів 12.03.2021 року та 15.03.2021 року у розмірі 295000,00 гривень та 75500,00 гривень відповідно, тобто з 15.03.2021 року й по цей час за позивачем закріплені майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , загальна проектна площа 37,05 кв.м., що розташована в 6-й секції на 9-му поверсі в першому пусковому комплексі четвертої черги будівництва житлового будинку об?єкту капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_3 й відповідач не оспорює ці майнові права. Зазначає, що умовами договору (п.6.3) передбачено повернення коштів покупцю за умови одностороннього розірвання договору. Однак позивач не звертався до відповідача із заявою про розірвання договору та не просив повернути йому кошти. Представник відповідача зауважує, що на момент укладання договору № 23 к-227 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11.03.2021 дійсно було заплановано здача об`єкту орієнтовно на 4-й квартал 2022 року, однак станом на момент укладання договору - 2021 рік відповідач не міг передбачити ті негативні процеси, що відбудуться на початку 2022 року, та які продовжуються зараз, а саме повномасштабне воєнне вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року в Україну, й негативні наслідки такого вторгнення: введення воєнного стану на всій території України; знищення інфраструктури держави; захоплення (окупацію) міст, сіл та інших адміністративних одиниць держави; чисельна мобілізація; зменшення кількості робочої сили; значне підвищення курсу долара; зниження темпів економічного розвитку; підвищення інфляції; знищення заводів будівельних матеріалів вітчизняного виробництва, як результат підвищення цін на будівельні матеріали в декілька разів; руйнування енергосистеми, як результат відсутність електроенергії неможливість здійснювати будівельні процеси на майданчику протягом осені 2022 - початку весни 2023 року та багато іншого. Окрім цього вказує, що у розділі 9 договору № 23 К-227 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11.03.2021 передбачено умова звільнення сторін від відповідальності у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань, що сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), в т.ч. «воєнних дій будь-якого виду». Наголошує, що перенесення строків введення об`єкту в експлуатацію сталося не з вини відповідача, а з обставин, що не залежать від волі та бажання відповідача обставин непереборної сили (форс-мажору). Стверджує, що ТОВ «Будівнича компанія «Новий Дім» не оспорює майнові права позивача ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна проектний номер квартири АДРЕСА_1 , 4-а, що випливають з договору № 23 К-227 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11.03.2021, з урахуванням наведеного, представник відповідача вбачає відсутність предмету спору.

28 вересня 2023 року позивач подала відповідь на відзив, у якому заперечила проти доводів відповідача та просила позовні вимоги задовольнити.

16 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

30 березня 2024 року від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 01 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Дім» про визнання майнових прав. Призначено справу до судового розгляду по суті, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Стащук В.А. (у режимі відеоконференції) підтримав позовні вимоги у повному обсязі, та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у раніше поданих заявах.

Представник відповідача ТОВ «Будівнича компанія « Новий дім» - адвокат Гуменюк А.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Судом встановлено, що 11 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівнича компанія «Новий Дім» та ОСОБА_3 укладено Договір №23 К-227 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого товариство продало, а позивачка купила майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2 договору об`єктом нерухомого майна, майнові права на який передаються 1-кімнатна квартира, проектний номер № 227, загальна проектна площа 37,05 кв.м., що розташована в 6-й секції на 9-му (дев`ятому) поверсі в першому пусковому комплексі четвертої черги будівництва житлового будинку об`єкту капітального будівництва, за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 3.1 загальну сума договору становить 370500,00 (триста сімдесят тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), що еквівалентно 13374,67 (тринадцять тисяч триста сімдесят чотири долари 67 центів) доларам США, обчислено згідно офіційного курсу Національного банку України на день та час підписання договору.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно графіка: кількість квадратних метрів: 37,05 кв.м; дата внесення коштів до 17.03.2021, сума 370500,00 грн. Оплата згідно даного договору проводиться в національній валюті України гривні.

Згідно п. 4.1. майнові права на об`єкт нерухомого майна за цим договором закріплюються за покупцем з моменту здійснення останнім 100 % оплати вартості майнових прав згідно розділу 3 даного Договору.

За умовами п.п. 4.2., 4.3. Договору після отримання продавцем документів про введення в експлуатацію Пускового комплексу, що засвідчує відповідність об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, продавець здійснює передачу майнових прав на об`єкт нерухомого майна покупцю шляхом підписання Акту. Акт підписується сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати прийняття Пускового комплексу до експлуатації та здійснення покупцем оплати 100 (сто) відсотків ціни/суми Договору. Майнові права на квартиру переходять від продавця до покупця після підписання сторонами акту приймання-передачі. Для підписання акту та отримання інших документів покупець зобов`язаний з`явитися до продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надсилання йому за адресою, вказаною у даному договорі, відповідного письмового повідомлення. При наявності поважних причин неявки, покупець повинен письмово попередити про них продавця та отримати його згоду на продовження терміну підписання Акту.

У підпункті п.5.1.1 Договору зазначено, що продавець зобов`язаний створити (побудувати згідно п.2.3 Договору) та ввести в експлуатацію Пусковий комплекс складовою частиною якого є квартира, Майнові права, на яку є предметом даного договору до кінця 4-го кварталу 2022 року. Передача майнових прав на квартиру покупцеві здійснюється відповідно до Розділу 4 даного договору.

Відповідно до п. 5.1.2. договору після виконання покупцем своїх зобов`язань щодо 100% майнових прав та прийняття пускового комплексу в експлуатацію направити покупцю письмове повідомлення про необхідність з`явитися для підписання ату.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору покупець зобов`язаний, здійснити оплату майнових прав в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього договору та чинного законодавства України.

Судом встановлено, що на підтвердження належного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу майнових прав від 11.03.2021, позивачка надала копії квитанцій № 0.0.2048293127.1 від 12.03.2021 на суму 295000,00 грн. та № 9226-5514-3517-1998 від 15.03.2021 на суму 75500,00 грн., що в сумі складає 370500,00 грн., тобто сплатила 100 % вартості майнових прав.

При цьому, факт виконання позивачем своїх обов`язків щодо внесення плати відповідачем визнано.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також визначено необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. Разом з тим не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено право на справедливий суд. З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства. Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland), заява №31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява №10972/05). У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, №10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (N25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява №44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга №66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц (провадження №14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц (провадження №14-606цс18), Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №638/12414/17 (провадження №61-21546св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17 (провадження №14-8цс21) зазначено, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 93-95).

Отже, позивачка виконала свої зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав від 11.03.2021 своєчасно та в повному обсязі, в зв`язку чим, набула майнових прав на отримання у власність квартир з наступними характеристиками: 1-кімнатна квартира, проектний номер № 227, загальна проектна площа 37,05 кв.м., що розташована в 6-й секції на 9-му (дев`ятому) поверсі в першому пусковому комплексі четвертої черги будівництва житлового будинку об`єкту капітального будівництва, за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, за умовами розділу 4 договору купівлі-продажу майнових прав саме на відповідача ТОВ «Будівельна Компанія «Новий Дім» було покладено зобов`язання щодо документального оформлення прав ОСОБА_2 на об`єкти нерухомості, та видачу інших підтверджуючих документів, що вбачається з сукупного аналізу положень пунктів 4.1., 4.2.,4.3. договору.

При підписанні договору № 23 К-227 від 11.03.2021 купівлі-продажу майнових прав ТОВ «Будівнича компанія Новий Дім», будучи вільним в укладенні договору та визначенні його умов, діючи на власний розсуд, визначило строк кінцевого виконання свого зобов`язання кінець 4-го кварталу 2022 року.

Незважаючи на повне і своєчасне виконання позивачкою своїх зобов`язань за договором та внесення обумовлених ним коштів, товариством даного строку завершення будівництва не дотримано, станом на дату розгляду справи будівництво будинку не завершено, в експлуатацію його не введено.

Таким чином, фактично склалась ситуація, за якої позивач має підтвердження оплати ним 100 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, однак відсутнє належне підтвердження переходу цих прав від відповідача до позивача, та відповідно належне оформлення набуття останнім права власності на майнові права щодо об`єктів нерухомості.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ухвалюючи відповідне рішення суд також ураховує відсутність на державному рівні будь-яких реєстрів, у яких би в повній мірі відображались та реєструвались майнові права, що сприяло би запобіганню порушенню таких прав, недопущенню реалізації недобросовісної поведінки відчужувачів майнових прав на користь декількох осіб, тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача, оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов`язань в частині передачі покупцю майнових прав на об`єкти нерухомості, що є предметом договору, при цьому суд враховує, що на даний час запланований термін будівництва та здачі об`єкту капітального будівництва в експлуатацію, який погоджений сторонами у пунктах 5.1.1. договору (кінець 4-го кварталу 2022 року), сплинув, додаткових угод, які передбачали зміну умов договорів, в тому числі в частині визначення інших строків здачі будинку в експлуатацію, між сторонами не укладено, ці обставини не спростовано відповідачем ТОВ «Будівнича компанія «Новий Дім».

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову з посиланням на настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин, оскільки відповідачем не надано на підтвердження невиконання свого зобов`язання за договором саме в зв`язку з початком воєнних дій або настання інших форс-мадорних обставин.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь державив розмірі 3705 (три тисячі сімсот п`ять) гривні.

Керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівнича компанія «Новий дім» про визнання майнових прав - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ), майнові права на об`єкт будівництва проектний номер квартири АДРЕСА_1 . Амосова, 4-а, відповідно до договору від 11.03.2021 № 23К-227.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівнича компанія «Новий дім» (ЄДРПОУ 39806784, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Катерини Білокур, б. 1-а, офіс 157) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3705 (три тисячі сімсот п`ять) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Суддя: Я.М.Третяк