Постанова

від 27.03.2024 по справі 757/51050/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/51050/21-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/6398/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

при секретарі Ящуку Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Скрипчука Микити Євгеновича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року (суддя Остапчук Т.В.) про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргової розписки недійсною,

встановив:

у вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, і з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором позики та поруки у розмірі 2 553 390грн та судові витрати, також просив стягнути зі ОСОБА_1 пеню в розмірі 626 594,91грн, три відсотки річних у розмірі 90 452,97грн та проценти за користування грошима на рівні облікової ставки НБУ в розмірі 270 078,03грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 1 травня 2020 року він надав у борг ОСОБА_1 68 800 доларів США, про що останній видав боргову розписку та зобов`язався повернути борг до 30 травня 2020 року, однак 26 січня 2021 року повернув лише 1250 доларів США, тому борг складає 67 550 доларів США.

Також позивач посилався на те, що 1 квітня 2021 року між ним та відповідачами був укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 поручився за виконання ОСОБА_1 обов`язку щодо сплати основного боргу у розмірі 67 550 доларів США до 10 травня 2021 року, однак борг так і не було повернуто.

Крім цього, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування позикою на підставі ст. 1048 ЦК України, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов, у якому просив визнати боргову розписку від 1 травня 2020 року недійсною, посилаючись на те, що договір позики з позивачем не укладав, кошти не отримував, а підпис у борговій розписці йому не належить та є сфальсифікованим.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені питання

чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 1 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Чи виконано два підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки від 1 квітня 2021 року тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

31 серпня 2023 року до суду надійшов висновок експерта від 18 серпня 2023 року № СЕ-19/111-23/38147-ПЧ за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи.

12 грудня 2023 року у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що згідно висновку експерта від 18 серпня 2023 року, експерту не вдалось встановити чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 в борговій розписці від 1 травня 2020 року та договорі поруки від 1 квітня 2021 року ним особисто, чи іншої особою з наслідуванням його підпису, у зв`язку із наявністю як збігів, так і розбіжностей, та неможливістю прийти до будь-якого висновку.

Позивач вважав, що висновок експерта є необ`єктивним, оскільки предметом дослідження, як вільних зразків підпису, були використані сфальшовані ОСОБА_1 документи. Також у висновку має місце неповнота дослідження, яка виявилася у тому, що на знімках у даному висновку експерт показав не всі досліджуванні підписи, а один з цих підписів від імені ОСОБА_1 , що експерт не звернув увагу на те, що зразки різняться між собою, тому він повинен був розбити їх на групи та порівняти з кожною групою підписів.

Позивач посилався на те, що різниця у зразках між досліджуваними підписами є вагомим аргументом при описі збіжних та розбіжних ознак для експерта, як спеціаліста, але експертом цього зроблено не було.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: 1) чи виконано рукописний текст у розписці від 1 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США ОСОБА_1 , чи іншою особою?; 2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у розписці від 1 травня 2020 року про взяття в борг 68 800 доларів США, ОСОБА_1 , чи іншою особою?; 3) чи виконано два підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки від 1 квітня 2021 року, ОСОБА_1 , чи іншою особою?

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Скрипчук М.Є. просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що документи, надані експерту на дослідження, що були витребувані з АТ КБ «Приватбанк» та Шевченківського районного суду міста Києва, містять саме підпис ОСОБА_1 , оскільки такі обставини не підтверджуються ні самим відповідачем, ні наявними матеріалами справи, а резолютивна частина ухвали суду не містить посилань на необхідність дослідження експертом вільних зразків почерку ОСОБА_1 , які надавались останнім суду разом із клопотаннями від 19 липня 2022 року та 8 листопада 2022 року.

Також представник відповідача вважає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено вже наявний у матеріалах справи висновок експерта та не надано йому належної правової оцінки, оскільки в ньому експертом надано вичерпні відповіді на поставлені судом питання. У той же час призначення повторної почеркознавчої експертизи суттєво порушить розумні строки розгляду справи та буде слугувати підставою для необґрунтованого затягування судового розгляду.

Крім цього представник відповідача звертає увагу, що згідно положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що і під час первісної експертизи. Однак, судом першої інстанції було надано експерту для дослідження вільні зразки почерку ОСОБА_1 , які не були предметом дослідження під час проведення первісної експертизи.

Представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам процесуального закону не з`ясував думку відповідачів стосовно експертної установи, якій доручено проведення експертизи.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Скрипчука М.Є., який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Молявко О.М., яка вважала ухвалу суду обґрунтованою та законною, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

У резолютивній частині ухвали суду від 12 грудня 2023 року зазначено, що суд призначив у справі повторну судово-почеркознавчу експертизу.

Разом з цим, у мотивувальній частині ухвали суд послався на положення частини 1 статті 113 ЦПК України, яка визначає підстави для призначення додаткової експертизи у справі.

За змістом ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Ухвала суду від 12 грудня 2023 року не містить обґрунтування мотивів, з яких суд прийшов до висновку про необхідність призначення у справі повторної експертизи.

В матеріалах справи наявний висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 18 серпня 2023 року за результатами проведення призначеної судом 15 липня 2022 року судової почеркознавчої експертизи.

Призначаючи повторну судово-почеркознавчу експертизу у даній справі, суд у мотивувальній частині ухвали не зазначив чи визнаний даний висновок необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи, та яким саме, що він викликає сумніви у його правильності.

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що для порівняння експертам необхідно надавати вільні зразки підпису та почерку особи, які не викликають сумніву у сторін у їх дійсності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що ухвала суду є необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, суд не позбавлений можливості вирішити питання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у даній справі, якщо визнає первісну експертизу необґрунтованою або такою, що суперечить матеріалам справи, або такою, що викликає сумніви, та наведене свої мотиви у відповідній ухвалі.

Враховуючи обставини даної справи, а також висновки експерта, викладені у висновку від 18 серпня 2023 року, суд не позбавлений можливості обговорити питання про необхідність призначення у справі комісійної експертизи або про виклик експерта у судове засідання для з`ясування питань, які виникли у учасників справи з приводу наданого ним висновку.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, так як не є обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Скрипчука Микити Євгеновича задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання боргової розписки недійсною направити до Печерського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук