Ухвала

від 25.04.2024 по справі 2-145/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-145/11

Провадження № 6/161/124/24

У Х В А Л А

25 квітня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку подання начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іщук Лариси Михайлівни про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 2-145/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

в ст ан ов ив :

Начальник Володимирського відділудержавної виконавчоїслужби уВолодимирському районіВолинської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (далі Відділ) ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним поданням.

Заяву обґрунтовує тим, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 49578803 з примусового виконання виконавчого листа № 2-145/11 від 10.03.2011, виданим Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 0203/0307/88-002 від 27.03.2007 в сумі 28314,87 євро, 13820,88 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 1820,00 грн. Вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні у Нововолинському відділі ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

10.12.2015 головним державним виконавцем Іваничівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Левчуком С.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 26.07.2021 головним державним виконавцем Нововолинському відділі ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Політей Ю.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а 12.08.2021 винесено постанову про скасування документа, а саме вищевказаної постанови.

22.05.2023 на виконання доручення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області № 1822/4.2-23 від 11.05.2023, у зв`язку з реорганізацією Нововолинський відділ ДВС у Володимирському району Волинської області було приєднано до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_3 винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Відділу.

29.05.2023 старшим державним виконавцем Відділу Галегою А.В. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження та було виявлено відсутність виконавчого листа № 2-145/11 від 10.03.2011. 11.01.2024 стягувачу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» направлено вимогу про повернення виконавчого документа до Відділу, відповіддю від 17.01.2024 Відділ було повідомлено про те, що оригінал виконавчого листа до стягувача не надходив.

Оскільки оригінал виконавчого листа № 2-145/11 від 10.03.2011 відсутній у Відділі при відкритому виконавчому провадженні є встановлений факт його втрати.

Посилаючись на викладене, Відділ просить суд, видати дублікат виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-145/11 від 10.03.2011 про стягнення з ОСОБА_1 , в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 0203/0307/88-002 від 27.03.2007 в сумі 28314,87 євро, 13820,88 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 1820,00 грн.

Ухвалою судді від 15.04.2024 подання начальника Відділу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судове засідання учасники не з`явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялися шляхом надсилання судової повістки , електронного листа та розміщення судового оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада». Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд подання у відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заяви, суд установив таке.

Постановою головного державного виконавця Іваничівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області Левчуком С.Д. від 10.12.2015, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-145/11 від 10.03.2011, виданим Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 0203/0307/88-002 від 27.03.2007 в сумі 28314,87 євро, 13820,88 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 1820,00 грн.

26.07.2021 головним державним виконавцем Нововолинського відділу ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Політей Ю.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою головного державного виконавцем Нововолинського відділу ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Політей Ю.А. від 12.08.2021 винесено постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.07.2021.

22.05.2023 постановою про передачу виконавчого провадження головного державного виконавця Нововолинського відділу державної виконавчої служби у Володимирському району Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михальчук М.О., на виконання доручення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області № 1822/4.2-23 від 11.05.2023 щодо вжиття заходів реорганізації відділів ДВС у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у зв`язку з реорганізацією Нововолинський відділ ДВС у Володимирському районі Волинської області шляхом приєднання до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_3 , передано виконавчий лист № 2-145/11 від 10.03.2011 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у строк до 22.05.2023.

29.05.2023 старшим державним виконавцем Відділу Галегою А.В. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження та виявлено відсутність виконавчого листа № 2-145/11 від 10.03.2011.

Відповідно до акта про відсутність виконавчого документа від 29.05.2023, під час прийняття виконавчого провадження № 49578809 від Нововолинського відділу державної виконавчої служби у Володимирському району Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, встановлено, що в виконавчому провадженні відсутній виконавчий документ, а саме виконавчий лист № 2-145/11 від 10.03.2011, виданим Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , в користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 0203/0307/88-002 від 27.03.2007 в сумі 28314,87 євро, 13820,88 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом справи в сумі 1820,00 грн.

11.01.2024 стягувачу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» направлено вимогу про повернення виконавчого документа до Відділу, відповіддю від 17.01.2024 Відділ було повідомлено про те, що оригінал виконавчого листа до стягувача не надходив.

Судом встановлено, що оригінал виконавчого листа втрачено, а Відділом вжито всіх заходів для того щоб його віднайти, які не дали результату.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

Разом з тим, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області в цивільній справі № 2-1783/11 станом на даний час залишається невиконаним.

Виконавче провадження № 44902980 є відкритим та перебуває на примусовому виконанні.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 124 Конституції України імперативно визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) суд зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції. Державі належить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції (рішення від 28.07.1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19.03.1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Частиною 1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 17.4 «Перехідних положень» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі № 9зп).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.

Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) покладає на нашу державу обов`язок неухильного додержання зобов`язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від нашої держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.

Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського суду з прав людини законодавчо ґрунтується на нормах п. 1 ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 p., згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 p., у якій зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на принцип обов`язковості виконання судового рішення, надаючи оцінку обставинам, на які посилається начальник Відділ, як на підставу заявлених вимог, суд дійшов висновку про задоволення подання.

На підставі ст.ст. 247, 352, 354, 431 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Подання начальника Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іщук Лариси Михайлівни про видачудубліката виконавчоголиста уцивільній справі№ 2-145/11за позовомПублічного акціонерноготовариства «Сведбанк»до ОСОБА_1 ,про стягненнязаборгованості задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-145/11 від 10 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № 0203/0307/88-002 від 27 березня 2007 року в сумі 28314 (двадцять вісім тисяч триста чотирнадцять) євро 87 центів, 13820 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 88 копійок та судові витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта