Ухвала

від 23.04.2024 по справі 755/4961/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4961/24

Провадження №: 2/755/3788/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

представника позивача - адвоката Бутенка О.А.

представника відповідача - адвоката Крат Ю.М.

представника відповідача - адвоката Гордова М.М.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвоката Гордова Миколи Миколайовича, поданого у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дім на Будівельників», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп», ОСОБА_1 про зміну умов договорів, визнання правочину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»», ОК «ЖБК «Дім на Будівельників», ТОВ «Юга-Групп», ОСОБА_1 про зміну умов договорів, визнання правочину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 23 квітня 2024 року.

15 квітня 2024 року представником відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвокатом Гордовим М.М., до суду подано клопотання про залишення позову без руху.

Клопотання обґрунтовано тим, що позов не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, а саме: пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України. Зокрема, у зв`язку з тим, що до складу відповідачів у справі включено ТОВ «Юга-Групп», проте позовна заява не містить вимог до такого відповідача. Крім того, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, у зв`язку з тим, що заявлені позовні вимоги стосуються різних об`єктів нерухомого майна та виникли на підставі різних договорів купівлі-продажу майнових прав. Наявність різних договорів між сторонами обумовлює наявність різних правовідносин між ними, а також різних обставин справи щодо кожного із таких договорів, як підстав виникнення відповідних правовідносин. За таких умов відсутні правові підстави стверджувати, що заявлені позовні вимоги пов`язані між собою єдиною підставою виникнення або поданими доказами.

У зв`язку із вказаним просить постановити ухвалу про залишення позовної заяви від 18 березня 2024 року, поданої представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Бутенком О.А., без руху.

В підготовчому засіданні 23 квітня 2024 року представник відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвокат Гордов М.М., підтримав заявлене клопотання, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні, просив його задовольнити шляхом залишення позову без руху. Зазначив, що позивачем не обґрунтовано позовних вимог до ТОВ «Юга-Групп», відсутній зміст позовних вимог. Також вказав, що позовні вимоги об`єднані неправильно та безпідставно, оскільки стосуються не одного об`єкту нерухомого майна, а різних, і різних договорів.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Бутенко О.А., проти задоволення вказаного клопотання заперечував, вказав, що представником відповідача - адвокатом Гордовим М.М., не зазначено спосіб відповідно до якого має бути усунено недоліки. Крім того, суд вже вирішив питання про відкриття провадження, спір стосується одного нерухомого майна, одних відповідачів, виник з одних правовідносин, тому недоліки позовної заяви відсутні. Вважає, що рішення про справі стосується прав та обов`язків ТОВ «Юга-Групп», тому товариство слід залучити до складу учасників справи, якщо буде встановлено, що останнього залучено до складу учасників справи необґрунтовано, то зазначене є підставою для відмови по суті у задоволенні позовних вимог за наслідками розгляду справи, а не підставою для залишення позову без руху на стадії відкриття провадження у справі.

Представник відповідача ОК «ЖБК «Дім на Будівельників» - адвокат Крат Ю.М., заявлене клопотання підтримала, просила його задовольнити, залишити позов без руху, оскільки вимог до ТОВ «Юга Групп» не заявлено, до складу учасників справи залучено велику кількість відповідачів, спір стосується декількох об`єктів нерухомого майна. Також вважає, що заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою.

Відповідач ОСОБА_1 підтримала мотиви клопотання про залишення позову без руху, просила його задовольнити, зазначила, що заявлені позовні вимоги не стосуються прав та обов`язків ТОВ «Юга-Групп», у вказаного учасника лише витребовувались документи - докази. Також вважає, що порушено правило об`єднання позовних вимог та вказала, що з метою процесуальної економії часу доцільно роз`єднати позовні вимоги.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до такого висновку.

Загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви визначено статтями 175, 177 ЦПК України.

Тобто, на стадії відкриття провадження суддя перевіряє відповідність позовної заяви вимогам статті 175, 177 ЦПК України.

За змістом частини одинадцятої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях

175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У поданій заяві про залишення позовної заяви без руху представник відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвокат Гордов М.М., вказує, що позовна заява не містить змісту позовних вимог щодо відповідача ТОВ «Юга-Групп», що суперечить пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Згідно із пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Кодекс покладає обов`язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, саме на позивача. Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і в разі встановлення недоліків, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 листопада 2023 року по справі № 120/269/23.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надавити оцінки достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях судового процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу. Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року по справі № 990/114/23.

Отже, Кодекс не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Тобто, вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі, не конкретизовано. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту статтею 42, 48 ЦПК України вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Тобто, суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, що, у свою чергу, унеможливлює вирішення питання про належних та неналежних відповідачів на стадії відкриття провадження, а не безпосередньо під час розгляду справи по суті.

Отже, вимоги заяви про залишення позову без руху у цій частині є необґрунтованими.

Також, у поданій заяві про залишення позову без руху представник відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвокат Гордов М.М., підставою для залишення позову без руху вказує порушення правил об`єднання позовних вимог.

Частинами першою, другою статті 188 ЦПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання непов`язаних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24 квітня 2023 року у справі № 916/1522/22, від 04 квітня 2023 року у справі № 911/1757/21, від 30 березня 2023 року у справі № 910/4501/22, від 19 грудня 2022 року у справі

№ 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18.

Згідно змісту статті 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: 1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); 2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

Щодо об`єднання позовних вимог у спірних правовідносинах, то суд зазначає про таке.

Позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються кількох об`єктів нерухомого майна, які знаходяться за однією адресою: АДРЕСА_1 (раніше - АДРЕСА_2 ), майнові права на такі об`єкти нерухомості було набуто на підставі договорів купівлі-продажу майнових прав від 17 липня 2017 року № 151/5/1/5-2, від 29 листопада 2018 року № 168/4/2/94, 29 листопада 2018 року

№ 169/5/2/145, укладених між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест», що є відповідачем по справі, тобто позивачем заявлено декілька позовних вимог, що стосуються відповідача - ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест», при цьому, майнові права на спірні об`єкти нерухомого майна (об`єкти, що за своїми технічними характеристиками відповідають їм) було відчужено іншим особам, яких також залучено до складу відповідачів по справі. При цьому, заявлені позовні вимоги обґрунтовано однаковими доказами.

Сумісний розгляд заявлених позовних вимог не перешкоджатиме повному та всебічному з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, не спричинить суттєвого утруднення вирішення спору, при цьому сприятиме процесуальній економії.

Суд також враховує, що об`єднання заявлених позивачем вимог в одну позовну заяву та їх подальший розгляд, не порушує приписи частини п`ятої та шостої статті 188 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи зміст позову, суд вважає, що заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідача), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами. Також заявлені вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача.

У зв`язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, згідно з положеннями частини першої статті 188 ЦПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві. У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвоката Гордова М.М., про залишення позову без руху слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 42, 43, 48, 175, 17, 183, 185, 188, 259, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»» - адвоката Гордова Миколи Миколайовича, поданого у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «КДС Інвест»», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дім на Будівельників», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп», ОСОБА_1 про зміну умов договорів, визнання правочину недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 29 квітня 2024 року.

Суддя О.О. Хромова