Рішення

від 16.04.2024 по справі 758/978/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/978/20

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КП В УКРАЇНІ» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КП В УКРАЇНІ», в якому просить: 1) визнати розміщену з 22 липня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет, правовласником якого є приватне акціонерне товариство «КП В УКРАЇНІ», публікацію: «Экс- чиновник ОСОБА_1, замешанный в коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» такою, що є повністю та завідомо неправдивою; 2) зобов`язати приватне акціонерне товариство «КП В УКРАЇНІ» припинити розповсюдження Публікації та заборонити приватному акціонерному товариству «КП В УКРАЇНІ» розповсюдження Публікації; 3) стягнути за рахунок приватного акціонерного товариства «КП В УКРАЇНІ», моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через розміщення з 22 липня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет публікації: «Экс-чиновник ОСОБА_1, замешанный в коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» у розмірі 136 000,00 грн.

Позов мотивований тим, що 22 липня 2019 року о 17.09 у мережі Інтернет на сайті «КП в Украине» ІНФОРМАЦІЯ_4 (у підрозділі «Скандалы» розділу «Политика»), якій згідно загальнодоступних відомостей оперується та перебуває у власності (володінні) приватного акціонерного товариства «КП В УКРАЇНІ», ЄДРПОУ - 23731640, адреса: Україна м. Київ, Подільський р-н, 04080, вул. Кирилівська, буд. 104, 6 поверх, номер свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_1 (далі- ПАТ КП), яке є таким чином правовласником (власником, володарем) цього сайту, з`явилася публікація російською мовою з назвою «Экс-чиновник ОСОБА_1, замешанный в коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» без вказівки її автора, журналіста, кореспондента або укладача, досі доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Публікація). Публікація в якості ілюстрації містить фотографію позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України (далі - ОСОБА_1 ). Публікація містить наступний зміст (мовою оригіналу, без абзаців оригіналу) «Фигурант дела НАБУ, бывший постоянный представитель Президента Украины в Автономной республике Крым ОСОБА_1 - в одном шаге от сообщения о подозрении от САП (Специализированная антикоррупционная прокуратура). Скандально известный экс-чиновник запомнился серией коррупционных скандалов. Самый громкий - уголовное преследование НАБУ и САП. В июне 2015 году, находясь в должности Правительственного уполномоченного по делам Европейского суда по правам человека, ОСОБА_1 злоупотребил служебными полномочиями и вступил в сговор с рядом чиновников Минюста. Суть схемы заключалась в следующем: в обход службы декларации о мирном урегулировании спора, от имени Правительства Украины ОСОБА_1 обязался исполнить постановление хозяйственного суда г. Киева о выплате денежных средств некоему предприятию. Таким образом, нанес государственному бюджету финансовый ущерб на сумму в 54 млн.грн. Согласно украинскому законодательству, ему грозит до 6 лет лишения свободы, а также права занимать некоторые должности (ч.2 ст. 54 УК Украины). Именно этот факт и стал причиной увольнения ОСОБА_1 с должности Правительственного уполномоченного по делам Европейского суда по правам человека в декабре 2015 года. Вторым фиаско ОСОБА_1 оказалась работа в Крыму. В августе 2017 года с подачи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 назначили на должность постоянного представителя Президента Украины в АР Крым. Однако он продержался там полтора года. ОСОБА_1 сняли с должности в декабре 2018 года. Нардеп ОСОБА_14 связал увольнение ОСОБА_1 с нападением на известную активистку из Херсона ОСОБА_7 . Как раз в день увольнения ОСОБА_1 генеральный прокурор Украины ОСОБА_13 сообщил об установлении заказчиков и организаторов нападения на ОСОБА_7. Однако причин увольнения ОСОБА_1 несколько. И история с ОСОБА_7 - не единственная. За время своей работы на границе с Крымом, ОСОБА_1 полностью бездиствовал в должности постпреда Президента. Ни один из разработанных Представительством проектов законов не был поддержан органами власти и Верховной Радой. Представительство не смогло наладить эффективную работу с госорганами, которые занимаются крымской тематикой. Также ОСОБА_1 проигнорировал сотрудничество с общественными правозащитными организациями, в том числе, и с NGOs. Это же касается конструктивной работы с Администрацией экс-Президента Украины ОСОБА_10 . И самое главное - ОСОБА_1 полностью заблокировал обустройство контрольных пунктов въезда-выезда "Чонгар" и "Каланчак" (КПВВ) на админгранице с оккупированным Крымом. В данный момент, ОСОБА_1 рассчитывает получить должность в Высшем совете правосудия по квоте Президента ОСОБА_11 . Если же этого не произойдет, то он готовится стать судьей Европейского суда по правам человека от Украины. Таким образом, ОСОБА_1 планирует избежать уголовной ответственности по делу НАБУ.». Станом на 17 січня 2020 року Публікація мала 671 перегляд та один коментар, розміщений 23 липня 2019 р. о 09:48 наступного змісту: «шесть лет за 50 лимонов?! это уже просто даже не смешно....».

Позивач ОСОБА_1 був призначений розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 47 червня 2015 р. N? 605-р на посаду Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Уповноважений) та розпорядженням КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1357-р. був звільнений з посади Уповноваженого у зв`язку з переходом на іншу роботу. У наступному ОСОБА_1 , був призначений Указом Президента України від 17 серпня 2017 р. № 220/2017 на посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представник), очолював Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представництво) та у наступному Указом Президента України від 02 грудня 2018 р. № 405/2018 був звільнений з посади Представника згідно з поданою заявою позивача. Таким чином Публікація поза будь-яким розумним сумнівом описує нібито факти стосовно саме позивача, ОСОБА_1 , та прямо стосується його прав та законних інтересів. При цьому як до розміщення ПАТ КП Публікації на підконтрольному ПАТ КП сайті в мережі Інтернет, так й після цього ніхто з боку чи за дорученням ПАТ КП не контактував з позивачем, не брав у нього інтерв`ю чи коментар, не з`ясовував у нього обставини, викладені в Публікації. Також у вільному доступі станом на липень 2019 р. так й станом на час подання цієї позовної заяви не виявлене публікацій подібного чи аналогічного змісту які б були видані, розміщені, оприлюднені до оприлюднення Публікації. Належність саме ПАТ КП як власника (володаря, розпорядника, правовласника) до сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет підтверджується серед іншого розміщеною на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 в загальному доступі інформацією російською мовою «ЧАО «КП Украине»., 2008-2020. Все права защищены. Полное либо частичное использование материалов запрещено. Материалы под рубриками «Новости компании», «PR» и «Факт» размещены на правах рекламы. Перепечатка статей, других текстовых материалов, фотографий и иллюстраций только с письменного согласия правообладателя. Нарушение исключительных прав «КП в Украине» преследуется по закону. Связь с редактором ІНФОРМАЦІЯ_8, тел: НОМЕР_5. Також на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 наведено адресу власників (володарів, розпорядників, правовласників) російською мовою «ЧО «КП в Украине» Украина, Киев, ул. Кирилловская, 104, 6 эт + НОМЕР_6» тотожною адресі ПАТ КП. Крім того, вказаний на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 контактний телефон його правовласника та редактора НОМЕР_3 є тотожнім телефону, вказаному для ПАТ КП у мережі Інтернет єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як «Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою» - «Телефон 1: НОМЕР_4». Також стосовно ПАТ КП у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вільному доступі вказана інформація. Зазначені відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджуються Витягом з цього реєстру за його запитом від 21 січня 2020 р. за № 1006215172. Наведене безперечно свідчить що саме ПАТ КП є єдиною, правоздатною та дієздатною належною юридичною особою, яка несе відповідальність за розміщення Публікації та її зміст.

При цьому зміст Публікації не відповідає дійсності та принижує честь та гідність ОСОБА_1 та негативно впливає його ділову репутацію, спричинив ОСОБА_1 істотну моральну шкоду. Публікація містить низку нижченаведених тез, які не відповідають дійсності, та водночас не є оціночними фактами, адже є прямими ствердженнями про нібито фактичні обставини щодо ОСОБА_1 . Окрім цього, узагальнюючи вищенаведене слід безперечно констатувати, що ПАТ КП розмістив у Публікації завідомо та очевидно неправдиві відомості, які становлять абсолютну більшість обсягу тексту Публікації та абсолютну більшість змісту Публікації, повністю не відповідають дійсності та явно принижують його честь та гідність, негативно впливають на його ділову репутацію, спричиняють йому істотну моральну шкоду. ОСОБА_1 16 січня 2020 р. надіслав ПАТ КП засобами поштового зв`язку Вимогу щодо спростування інформації, яка була отримана ПАТ КП, згідно відомостей «Укрпошти», 20 січня 2020 р. Вимоги була позивачем надіслана до ПАТ КП 20 січня 2020 р. на емейл, вказаний на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 а саме на ІНФОРМАЦІЯ_5 . У той же день 20 січня 2020 р. Публікацію було видалено з веб-сайту https://кр.ua/ , але її наявність випливає із збереження повідомлень про Публікацію у пошуковій системі «Google» та на інших ресурсах. Станом на час подання цієї позовної заяви на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутній текст спростування Публікації, який він у Вимозі пропонував ПАТ КП розмістити на власному сайті, відповіді на Вимогу позивач також не отримав. Окрім цього, зазначив, що із глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань йому через шкоду його гідності та діловій репутації, завдану Публікацією, через істотність недоотримання їм через наявність публікації благ, керуючись принципом розумності та справедливості, розмір спричиненої моральної шкоди я оцінюю в 136 000 грн.

Ухвалою від 31.01.2020 р. відкрито провадження за вищевказаним позовом з призначенням розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 11.03.2021 р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження з призначенням судового розгляду справи.

У липні 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач є публічною особою, оскільки сам зазначає, що неодноразово займав посаду у вищих органах влади, на публічній службі, а тому межі допустимої критики є ширшими, порівняно із звичайними громадянами. Крім того, оспорювана інформація міститься виключно оціночні судження та не грунтуються на фактичних твердженнях. Щодо моральної шкоди, то відсутні підстави для задоволення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, то підстав для стягнення моральної шкоди немає. Окрім цього, заявлена до стягнення з відповідача сума 136 000,00 грн. жодним чином необгрунтована, не наведено чим саме керувався позивач оцінюючи її розмір та заявляючи до стягнення.

У липні 2021 року позивач подав відповідь на відзив, в яких зазначив, що усі міркування відзиву зводятся до того, що публікація є нібито оціночними судженнями відповідача, що оскільки позивач є публічною особою то рівень критики щодо нього від преси може бути сильнішим, що ця публікація нібито не грунтується на фактичних ствердженнях, про припинення поширення публікації не може бути задоволеною оскільки публікація на сайті відсутня. А отже відповідач не заперечує власну відповідальність за публікацію якою позивач вважає прямо порушеним його права, та лише хибно намагається обгрунтувати її правомірність. У позові позивач навів низку тез публікацій, які не можуть бути оціночними судженнями та є саме фактичними ствердженнями відповідача про факти, яких насправді не існувало.

У серпні 2021 року відповідач подав до суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що у матеріалах справи міститься надана позивачем довідка від 22.01.2022 р. № 21/2020-Д з відомостями про власника або інформацією про його встановлення. Згідно даної довідки вказано, що дані про власника ІНФОРМАЦІЯ_4 знеособленні. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідач адмініструє або володіє сайтом ІНФОРМАЦІЯ_4 або розповсюдив інформацію про позивача. Окрім цього, позивач розмір моральної шкоди визначає за загальною відомою методикою ОСОБА_12 . Проте, 29.01.2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика ОСОБА_12 була виключена з реєстру методик.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам, просив задовольнити позов з підстав, наведених в ньому. Після оголошення перерви в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив закінчити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив. Свою позицію висловив у відзиві на позовну заяву.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22 липня 2019 року о 17.09 у мережі Інтернет на сайті «КП в Украине» ІНФОРМАЦІЯ_4 (у підрозділі «Скандалы» розділу «Политика»), якій згідно загальнодоступних відомостей оперується та перебуває у власності (володінні) приватного акціонерного товариства «КП В УКРАЇНІ», ЄДРПОУ - 23731640, адреса: Україна м. Київ, Подільський р-н, 04080, вул. Кирилівська, буд. 104, 6 поверх, номер свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_1 (далі- ПАТ КП), яке є таким чином правовласником (власником, володарем) цього сайту, з`явилася публікація російською мовою з назвою «Экс-чиновник ОСОБА_1, замешанный в коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» без вказівки її автора, журналіста, кореспондента або укладача, досі доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Публікація в якості ілюстрації містить фотографію позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України.

Публікація містить наступний зміст (мовою оригіналу, без абзаців оригіналу) «Фигурант дела НАБУ, бывший постоянный представитель Президента Украины в Автономной республике Крым ОСОБА_1 - в одном шаге от сообщения о подозрении от САП (Специализированная антикоррупционная прокуратура). Скандально известный экс-чиновник запомнился серией коррупционных скандалов. Самый громкий - уголовное преследование НАБУ и САП. В июне 2015 году, находясь в должности Правительственного уполномоченного по делам Европейского суда по правам человека, ОСОБА_1 злоупотребил служебными полномочиями и вступил в сговор с рядом чиновников Минюста. Суть схемы заключалась в следующем: в обход службы декларации о мирном урегулировании спора, от имени Правительства Украины ОСОБА_1 обязался исполнить постановление хозяйственного суда г. Киева о выплате денежных средств некоему предприятию. Таким образом, нанес государственному бюджету финансовый ущерб на сумму в 54 млн.грн. Согласно украинскому законодательству, ему грозит до 6 лет лишения свободы, а также права занимать некоторые должности (ч.2 ст. 54 УК Украины). Именно этот факт и стал причиной увольнения ОСОБА_1 с должности Правительственного уполномоченного по делам Европейского суда по правам человека в декабре 2015 года. Вторым фиаско ОСОБА_1 оказалась работа в Крыму. В августе 2017 года с подачи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 назначили на должность постоянного представителя Президента Украины в АР Крым. Однако он продержался там полтора года. ОСОБА_1 сняли с должности в декабре 2018 года. Нардеп ОСОБА_14 связал увольнение ОСОБА_1 с нападением на известную активистку из Херсона ОСОБА_7 . Как раз в день увольнения ОСОБА_1 генеральный прокурор Украины ОСОБА_13 сообщил об установлении заказчиков и организаторов нападения на ОСОБА_7. Однако причин увольнения ОСОБА_1 несколько. И история с ОСОБА_7 - не единственная. За время своей работы на границе с Крымом, ОСОБА_1 полностью бездиствовал в должности постпреда Президента. Ни один из разработанных Представительством проектов законов не был поддержан органами власти и Верховной Радой. Представительство не смогло наладить эффективную работу с госорганами, которые занимаются крымской тематикой. Также ОСОБА_1 проигнорировал сотрудничество с общественными правозащитными организациями, в том числе, и с NGOs. Это же касается конструктивной работы с Администрацией экс-Президента Украины ОСОБА_10 . И самое главное - ОСОБА_1 полностью заблокировал обустройство контрольных пунктов въезда-выезда "Чонгар" и "Каланчак" (КПВВ) на админгранице с оккупированным Крымом. В данный момент, ОСОБА_1 рассчитывает получить должность в Высшем совете правосудия по квоте Президента ОСОБА_11 . Если же этого не произойдет, то он готовится стать судьей Европейского суда по правам человека от Украины. Таким образом, ОСОБА_1 планирует избежать уголовной ответственности по делу НАБУ.».

Як вбачається з матеріалів справи, публікація мала 671 перегляд та один коментар, розміщений 23 липня 2019 р. о 09:48 наступного змісту: «шесть лет за 50 лимонов?! это уже просто даже не смешно....».

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Разом із цим, ст. 34 Конституції України гарантовано право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Поряд з цим, здійснення таких свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав них осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду, та є необхідним в демократичному суспільстві.

Частиною 1 ст. 201 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був призначений розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 47 червня 2015 р. № 605-р на посаду Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі - Уповноважений) та розпорядженням КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1357-р. був звільнений з посади Уповноваженого у зв`язку з переходом на іншу роботу. У наступному ОСОБА_1 , був призначений Указом Президента України від 17 серпня 2017 р. № 220/2017 на посаду Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представник), очолював Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (далі - Представництво) та у наступному Указом Президента України від 02 грудня 2018 р. № 405/2018 був звільнений з посади Представника згідно з поданою заявою позивача.

Таким чином, Публікація описує факти стосовно саме позивача ОСОБА_1 , та прямо стосується його прав та законних інтересів.

Належність саме ПАТ КП як власника (володаря, розпорядника, правовласника) до сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет підтверджується серед іншого розміщеною на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 в загальному доступі інформацією російською мовою «ЧАО «КП Украине»., 2008-2020. Все права защищены. Полное либо частичное использование материалов запрещено. Материалы под рубриками «Новости компании», «PR» и «Факт» размещены на правах рекламы. Перепечатка статей, других текстовых материалов, фотографий и иллюстраций только с письменного согласия правообладателя. Нарушение исключительных прав «КП в Украине» преследуется по закону. Связь с редактором ІНФОРМАЦІЯ_8, тел: НОМЕР_5. Також на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 наведено адресу власників (володарів, розпорядників, правовласників) російською мовою «ЧО «КП в Украине» Украина, Киев, ул. Кирилловская, 104, 6 эт + НОМЕР_6» тотожною адресі ПАТ КП. Крім того, вказаний на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 контактний телефон його правовласника та редактора НОМЕР_3 є тотожнім телефону, вказаному для ПАТ КП у мережі Інтернет єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як «Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою» - «Телефон 1: НОМЕР_4».

Окрім цього, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вільному доступі вказана інформація стосовно ПАТ «КП України».

Зазначені відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджуються Витягом з цього реєстру за його запитом від 21 січня 2020 р. за № 1006215172.

Таким чином, наведене безперечно свідчить, що саме ПАТ КП є єдиною, правоздатною та дієздатною належною юридичною особою, яка несе відповідальність за розміщення Публікації та її зміст.

Як встановлено судом, зміст Публікації не відповідає дійсності та принижує честь та гідність ОСОБА_1 .

Теза Публікації про те, що ОСОБА_1 перебував станом на липень 2019 р. «в одному кроці від підозри Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» та «фігурантом справи Національного антикорупційного бюро України» прямо суперечить приписам ч.ч. 1-3 ст. 62 Конституції України, за якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на час Публікації ОСОБА_1 не має судимості та не притягувався до кримінальної відповідальності жодним правоохоронним органом, включаючи Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (далі - САП) та Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ), не маю процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у а жодному кримінальному провадженні. Зокрема це підтверджується довідкою Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) про відсутність у ОСОБА_1 судимості станом на 10 січня 2020 р. ААА N? 0808719 (копія додана до позовної заяви).

Окрім цього, позивач не мав взаємодії з службовими особами САП та мав процесуальну взаємодію із службовими особами НАБУ виключно у статусі свідка у кримінальному провадженні 52017000000000361, що серед іншого підтверджується листом Головного підрозділу детективів НАБУ адвокату Ягунову Д.В. № 0421-252/14848 від 11 квітня 2018 р. (копія додана до заяви).

Таким чином звинувачення Публікації про те, що позивач нібито є причетним («в одному кроці від підозри», «фігурантом») до злочинів, що є предметом процесуальної діяльності САПІ та НАБУ є завідомо неправдивим.

Теза Публікації про те, що ОСОБА_1 «запам`ятався серією корупційних скандалів» прямо суперечить вищевказаним приписам ч.ч. 1-3 ст. 62 Конституції України.

Окрім цього, ОСОБА_1 відсутній у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що серед іншого підтверджується листом мені від Національного агентства з питань запобігання корупції (далі- НАЗК) № 94-07/86216/19 від 28 грудня 2019 р. (копії листа додається до позовної заяви).

Теза Публікації про те, що ОСОБА_1 на посаді Уповноваженого «зловживав службовими повноваженнями та вступив у змову з низкою чиновників Міністерства юстиції» також не знайшла свого підтвердження.

Теза публікації про те, що ОСОБА_1 робив на посаді Уповноваженого щось «в обхід служби декларації про мирне врегулювання спору» є неправдивою, оскільки МЮУ та відповідно у Секретаріаті Уповноваженого немає ніякої служби декларації про мирне врегулювання спору.

Окрім цього, публікації про те, що ОСОБА_1 , на посаді Уповноваженого наніс

Державному бюджету України «фінансову шкоду на суму в 54 млн. грн.» не відповідає дійсності виходячи з такого.

Як встановлено судом, під час свого перебування на посаді Уповноваженого, згідно розпоряджень КМУ та наказів МЮУ на їх виконання, з 23 червня 2015 р. до 28 грудня 2015 р., (як це випливає з записів у трудовій книжці позивача, записи 12 та 15 відповідно) позивач взагалі не координував виконання та не мав ніякого відношення до виконання жодного рішення ЄСПЛ з Державного бюджету України на суму 54 млн. гривень, не мав відношення до жодних бюджетних виплат на суму в 54 млн. гривень.

Публікації про те, що ОСОБА_1 на посаді Представника («на кордоні з Кримом») «повністю бездіяв» є повністю неправдивою та спростовується наступним.

Діяльність Представництва очолюваного позивачем з серпня 2017 р. до грудня 2018 р. була цілком прозорою, транспарентною та доступною аналізу громадськості, спрямованою за виконання законодавства України, включно з вимогами Закону N? 1524 та Указу N? 16. Згідно ст. 8, п. «е» та «е» ст. 10 Закону № 1524 Представник здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Представництво завдань. Для цього Представник відповідно до структури і кошторису витрат на утримання Представництва затверджує положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов`язки; звітує перед Президентом України про виконання своїх обов`язків, постійно інформує його з питань, що мають загальнодержавне значення.

Із відкритих джерел вбачається активна діяльність позивача на посаді Представника в рамках наявних повноважень та повністю спростовують відповідну публікацію.

Публікації про те, що жоден з розроблених очолюваним ОСОБА_1 , Представництвом проектів законів не був підтриманий органами влади та ВРУ є неправдивою та спростовується наступним.

Як вказано у Звіті за 2018 рік (с. 39-40) у серпні 2018 р. від Вищої ради правосуддя й

Державної судової адміністрації України та у вересні 2018 р. від Верховного Суду до Представництва надійшли листи з підтримкою необхідності внесення відповідних змін до статті 12 Закону № 1207 та доцільності забезпечення розгляду судових справ, підсудних судам України в АРК та м. Севастополя, відповідними судами України, розташованими у Херсонській області.

Представництвом, з оглядом на позиції вищезазначених органів судової влади, був Напрацьований відповідний проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону N? 1207 з урахуванням вищезазначених позицій щодо необхідних змін. У вересні 2018 р: напрацьований Представництвом законопроект разом з пояснювальною запискою і порівняльною таблицею направлено Президенту України через його Адміністрації з проханням ініціювати внесення необхідних змін до статті 12 Закону № 1207.

Таким чином зміст законопроекту, опрацьованого Представництвом щодо внесення змін статті 12 Закону № 1207 був вчасно офіційно підтриманий профільними органами влади, а саме Верховним Судом та Державною судовою адміністрацією України, про що

було вказано у Звіті за 2018 рік, який перебуває у відкритому доступі на сайті

Представництва з лютого 2019 року.

Узагальнюючи вищенаведене слід зазначити, що ПАТ КП розмістив у Публікації завідомо неправдиві відомості, які становлять абсолютну більшість обсягу тексту Публікації та абсолютну більшість змісту Публікації, повністю не відповідають дійсності та явно принижують честь та гідність позивача.

У відповідності до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України)

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц, аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати про існування презумпції неправдивості відомостей, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації, а тому обов`язок доведення правдивості такої інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Факт поширення цієї інформації підтверджується матеріалами справи та відповідачами спростований не був.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що ні відповідач не довів достовірність поширеної інформації, а також те, що вказана інформація носить характер оціночних суджень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати недостовірною інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «КП В УКРАЇНІ», 22 липня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет, а саме: «Экс- чиновник ОСОБА_1, замешанный коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» (мова оригіналу).

Вирішуючи вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, завданої розміщенням недостовірної інформації в сумі 136 000,00 грн. з відповідача, суд дійшов такого.

Позивач, обґрунтовуючи вимогу щодо стягнення моральної шкоди, зазначає, що розповсюджена відповідачем інформація спричинила істотну шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачата вини останнього в її заподіянні.

Проте наявність моральної шкоди не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки, така презумпція має визначатися лише законом, тому діє стаття 81 ЦПК України про загальний розподіл тягаря доказування.

Разом з тим цивільне законодавство ґрунтується на презумпції протиправності поведінки, яка призвела до шкоди, виходячи з принципу генерального делікту: спричинення шкоди особі або майну слід розглядати як протиправне, якщо законом не встановлено інше.

Щодо змісту причинного зв`язку, то він полягає у тому, що вчинена неправомірна дія є головною причиною, яка призвела до завдання моральної шкоди.

Вина є суб`єктивним елементом. Тут діє презумпція заподіювача шкоди (за аналогією майнової шкоди).

Ця презумпція полягає не у звільненні позивача від доведення вини заподіювача шкоди, а лише розподіляє обов`язки з доказування. Тому позивач може це доводити, але не зобов`язаний. Відсутність вини повинен довести відповідач.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України заподіювач моральної шкоди відповідає за свої дії (бездіяльність) при наявності його вини, за винятком випадків, коли вина відповідно до вимог закону не є необхідною умовою відповідальності за завдану шкоду.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковим для держав-учасниць Конвенції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Беручи до уваги, що відновлення прав позивача відбудеться шляхом спростування недостовірної інформації у спосіб, у який вона була поширена, та приймаючи до уваги непристойну форму, в якій була поширена інформація та те, що інформація, що шкодить діловій репутації позивача, була розповсюджена серед великої кількості людей (671 переглядів публікації та один коментар), суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,0 грн.

З урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, вказані суми суд вважає співмірними та такими, що відповідають принципу розумності, а відтак це відповідає вимогам ст.23 ч.3 ЦК України.

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 940,80 грн.

На підставі викладеного, ст. 32, 34, 68 Конституція України, ст.201, 277, 297, 299 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КП В УКРАЇНІ» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену Приватним акціонерним товариством «КП В УКРАЇНІ», 22 липня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет, а саме: «Экс- чиновник ОСОБА_1, замешанный коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» (мова оригіналу).

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «КП В УКРАЇНІ» припинити розповсюдження інформації, викладеної 22 липня 2019 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 в мережі Інтернет, а саме: «Экс- чиновник ОСОБА_1, замешанный коррупционных скандалах, может получить должность в Высшем совете правосудия» (мова оригіналу).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КП В УКРАЇНІ» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн.00 коп.)

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «КП В УКРАЇНІ» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Кирилівська, буд. 104, 6 поверх, код ЄДРПОУ 23731640).

Повний текст рішення складено 26.04.2024 р.

Суддя Н. М. Ларіонова