Рішення

від 22.04.2024 по справі 487/9361/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9361/19

Провадження № 2/487/32/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЄВСЬКИЙ» до ОСОБА_1 , третя особа: адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2019 директор ТОВ «ДУНАЄВСЬКИЙ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м у житловому будинку (літера Г) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його звільнення.

Позов мотивований тим, що нежитлові приміщення напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м у житловому будинку (літера Г) за адресою: АДРЕСА_1 є власністю позивача, однак відповідач неправомірними діями позбавила його можливості користуватись належним йому майном. Відповідач відмовляється від діалогу та пошуку шляхів вирішення спірної ситуації, тому позивач змушений звернутись до суду.

03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

25 березня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що технічний паспорт не є правовстановлюючим документом і не надає права позивачу користуватися приміщенням, яке знаходиться під квартирою позивача і має окремий вхід. Відповідач є власником кв. АДРЕСА_2 . Вказана квартира розміщена над підвальним приміщенням площею 24.3 кв.м., яке знаходиться за тією ж адресою. Розпорядженням адміністрації Заводського району виконкому Миколаївської міської ради від 01.04.2002 року№119р закріплено за ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 підвальне приміщення площею 24,3 кв.м. під господарчі потреби. Розпорядженням від 08.11.2013 № 229 внесено зміни до п. 1 та назви розпорядження від 01.04.2005 року № 119 та передбачено надання права користування цим же підвальним приміщенням ОСОБА_3 . Розпорядженням від 08.08.2014 №203 передбачено надання права користування цим же підвальним приміщенням ОСОБА_1 . Враховуючи це, просила відмовити у задоволенні позову.

21 вересня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

13 листопада 2020 року надійшов відзив аналогічного змісту.

13 листопада 2020 року надійшли пояснення відповідача щодо позову, які обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2014 відповідач стала власником кв. АДРЕСА_2 . Посилаючись на ст.ст. 186, 380, 381 ЦК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», рішення Конституційного суду, ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», вважає, що право власності на господарські будівлі, споруди і приміщення багатоквартирного будинку набуваються особами разом із набуттям права власності на житлові будинки даного будинку. При цьому у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласник (ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»). Окремого документа, який би визначав частку співвласника багатоквартирного будинку в майні спільної власності будинку, не існує. Право власності співвласника на спільне майно багатоквартирного будинку підтверджується правовстановлюючим документом співвласника на квартиру в цьому будинку. Багатоквартирні будинки та належні до них господарські будівлі, споруди і приміщення є нерозривно пов`язаними із земельними ділянками, на яких вони розміщені. Розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку належить до повноважень зборів співвласників. Однак на замовлення відповідача зроблено технічний паспорт на будинок нежитлові приміщення адреса: АДРЕСА_1 , де не звертаючи увагу на те, що адреса 57/1 та АДРЕСА_4 знаходяться в одному і тому ж громадському будинку, складено недостовірний документ план будинку літ. Г, будинок № 57/1 нежитлове приміщення напівпідвал, розташований під квартирою відповідача, який є допоміжним приміщенням. Фактично відбулось незаконне приєднання технічного приміщення під квартирою до приміщень літ. «Г» по АДРЕСА_1 . Фактично це приміщення розташоване під квартирою АДРЕСА_5 і належить відповідачу як власнику вказаної квартири. Вхід до нього можливий лише з вулиці з боку кв. АДРЕСА_5 і вказане приміщення не з`єднано і не було з`єднано з приміщеннями по АДРЕСА_1 .

18.08.2014 вказане підвальне приміщення розпорядженням адміністрації Заводського району було закріплено за ОСОБА_1 . Вважає, що позивач не набув право власності на нежитлове приміщення.

28 квітня 2021 року зупинено провадження у справі.

06 вересня 2021 року поновлено провадження у справі, відновлено підготовче провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача адміністрацію Заводського району Миколаївської міської ради.

15 березня 2023 року надійшла заява третьої особи ОСОБА_4 , про розгляд справи без її участі.

09 серпня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та виклик свідків.

До судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, причину неявки суду не повідомила.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням № 119р від 01.04.2005 адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про закріплення за гр. ОСОБА_2 підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_3 », закріплено за ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , підвальне приміщення площею 24,3 кв.м під господарчі потреби.

Розпорядженням № 229 р від 08.11.2013 адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про внесення змін до розпорядження адміністрації Заводського району від 01.04.2005 № 119р», внесено зміни до пункту 1 та назви розпорядження адміністрації Заводського району від 01.04.2005 № 119р відносно власника, яке слід читати в такій редакції: «… ОСОБА_3 »…і далі за текстом.

Розпорядженням № 203р від 18.08.2014 адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про внесення змін до розпорядження адміністрації Заводського району від 08.11.2013 № 229р», внесено зміни до пункту 1 розпорядження адміністрації Заводського району від 08.11.2013 № 229р відносно власника та читати в такій редакції: «… ОСОБА_1 …» і далі за текстом.

ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки: 180239164; дата формування: 09.09.2019, підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, виданий 31.07.2014, видавник: приватний нотаріус Дворецька О.М., Миколаївський міський нотаріальний округ).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу: 192847271, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвський» є власником нежитлового приміщення напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м. у житловому будинку (літера Г); адреса: АДРЕСА_1 .

Підстава: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1552, виданий 01.08.2011, видавник: Сірякова О.В., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 10.12.2019, видавник: ТОВ ВКФ «Оксамит України», ОСОБА_5 /ТОВ «Дунаєвський», заява-згода ОСОБА_5 , серія, номер: 1042, виданий 05.12.2019, видавник: Горняк Х.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; технічний паспорт, серія та номер: Б/Н, виданий 10.04.2007, видавник: ММБТІ.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №: 50190419 від 12.12.2019, приватний нотаріус Боненко Т.Л., Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївська область; форма власності: приватна; розмір частки: 1/1.

Позивач зазначає, що на даний час ТОВ «Дунаєвський» є єдиним власником нежитлових приміщень напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м в літ. Г, що складає 1/1 частки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , натомість громадянка ОСОБА_1 , яка є власницею квартири кв. АДРЕСА_2 , чинить перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням напівпідвалу, у зв`язку з чим позивач змушений був звернутися до суду.

23.12.2019, 09.09.2019, 15.11.2019 позивач звертався до відповідача із клопотаннями про усунення перешкод у користування його власність, одна такі клопотання повертались у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

У частинах 1, 3 статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, яка є предметом розгляду, встановлено, що позивач набув право власності на нежитлове приміщення напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м. у житловому будинку (літера Г) за адресою АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданого 10.12.2019, видавник: ТОВ ВКФ «Оксамит України», ОСОБА_5 /ТОВ «Дунаєвський», заява-згода ОСОБА_5 , серія, номер: 1042, виданий 05.12.2019, видавник: Горняк Х.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2019, номер запису про право власності: 34616868.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що це приміщення розташоване під квартирою АДРЕСА_2 і належить відповідачу як власнику вказаної квартири та Розпорядженням адміністрації Заводського району м. Миколаєва від 08.08.2014 №203 передано їй у користування, виходячи з такого.

У відповідності до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче - огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з статтею 4 Закону України від 14 травня 2015 року № 417 -VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417 -VIII) власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (частина перша статті 5 Закону № 417 -VIII).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 квітня 2020 року у справі № 915/1096/18 зроблено висновок, що «допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Верховний Суд звертається до власних правових позицій у постановах від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2020 року у справі № 914/554/19 вказано, що «допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим. У даній справі при визначенні статусу спірних приміщень суди попередніх інстанцій керувалися преюдиційними обставинами, встановленими судовим рішенням у справі №461/4181/18, у якій брали участь Львівська міська рада, ОК "Площа Ринок, 43" та ОСББ "Площа Ринок, 43". Так, рішенням Галицького районного суду міста Львова від 02.04.2019 у справі №461/4181/18, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, було встановлено, що спірні приміщення є саме допоміжними та належать на праві спільної сумісної власності співвласникам квартир у багатоквартирному будинку».

Отже, у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 ЖК України) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 липня 2021 року у справі № 915/65/21, згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 31.01.2007 № 10/17 до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації, включені нежитлові приміщення напівпідвалу по АДРЕСА_4 . Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.02.2007 № 461 нежитловим приміщенням по АДРЕСА_4 , які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Миколаєва, надана нова адреса: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 816 від 27.04.2007 «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за юридичними особами», на підставі розглянутих матеріалів, підготовлених КП «ММБТІ», про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна за юридичними особами, відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом МЮУ від 28.01.2003 № 6/5 і зареєстровано в МЮУ 28.01.2003 за № 66/7387, оформлено право власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані в м. Миколаєві, зокрема, на нежитлові приміщення напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м. в літ. Г, які розташовані по АДРЕСА_1 , за територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

В наступному, згідно з договором купівлі-продажу від 24.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П., зареєстрованим в реєстрі за № 2482, територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, від імені якої діє Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, передано у власність ОСОБА_6 комунальне майно: нежитлові приміщення напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м в літ. Г, що складає 1/1 частки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Отже встановлено, що на час придбання відповідачем кв. АДРЕСА_2 , спірне нежитлове приміщення напівпідвалу за цією адресою було виділено в окрему адресу, тобто визначено як самостійний об`єкт цивільно-правових відносин і не відноситься до допоміжних приміщень, та вибуло із власності територіальної громади м. Миколаєва, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 є співвласником чи належним користувачем цього нежитлового приміщення.

Доказів, що спірне нежитлове приміщення було у передбаченому законом порядку викуплено у приватну власність відповідачем не надано.

Так само не надано і доказів незаконності набуття у власність цих нежитлових приміщень позивачем, на що посилається відповідач.

На підставі наведеного, оскільки судом встановлено, що відповідач своїми діями, створює позивачу перешкоди у здійсненні останнім права користування своєю власністю, тому це право підлягає захисту у суді та усуненням перешкод в користуванні нежитловими приміщеннями напівпідвалу у житловому будинку (літера Г) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його звільнення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеним та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до такого.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЄВСЬКИЙ» до ОСОБА_1 , третя особа: адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями напівпідвалу загальною площею 61,6 кв.м у житловому будинку (літера Г) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його звільнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунаєвський» судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунаєвський», ЄДРПОУ: 43328145, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Дунаєва, 55.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич