Рішення

від 19.04.2024 по справі 140/1166/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1166/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Мартинюк Т.О.,

за участю представника відповідача Роскошнової Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «КУРС» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КУРС» (далі ПП «КУРС», позивач, підприємство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2023 №00154960706 форми «Р» про нарахування грошового зобов`язання по сплаті податку на прибуток в сумі 1 578 689 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «КУРС», відповідачем складено акт №15759/07-06/30034809 від 13.10.2023, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. В подальшому ГУ ДПС у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.11.2023 № 00154960706 форми «Р» про нарахування підприємству грошового зобов`язання по сплаті податку на прибуток в сумі 1 578 689 грн.

Позивач категорично не погоджується із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним та таким що підлягає скасування оскільки у відповідності до актів звірки за період з 2017 року по 2022 рік вбачається, що ПП «Курс» визнає свою заборгованість перед кредитором ТОВ «ТЕЗАУРУМ» в сумі 5 590 000,00 грн. в тому числі станом на 31.12.2022 року, що відповідно свідчить про те, що строк позовної давності переривався, а відповідно не можна вважати що такий строк минув і відповідно дана заборгованість не набула статусу безнадійної як стверджує податковий орган. Податковий орган не звернув увагу на вищевказану обставину, а відповідно його висновки в цій частині є неправильними.

Крім того, позивач зауважує, що вирішуючи питання про можливість визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення в повному обсязі необхідно враховувати позицію Верховного Суду щодо застосування норм права, відповідно до яких «... спірне податкове повідомлення-рішення фіскального органу підлягає скасуванню не через відсутність у платника вказаного податкового обов`язку, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми податкового зобов`язання» (постанови Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 826/15139/16, від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670, від 28.02.2023 у справі № 160/16529/21).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі на 11:00 27.02.2024 (а.с.65).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.70-78) позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Волинській області, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «КУРС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 02.10.2023. В ході перевірки ПП «КУРС» не надано наказу про облікову політику.

Відповідно до постанови від 12.07.2023 справа №903/248/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд Ресурс» до боржника Приватного підприємства «Курс» Господарський суд Волинської області встановив:

Ухвалою суду від 12.04.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Курс»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд Ресурс» до Приватного підприємства «Курс» в сумі 71 685 грн. 14 коп. - четверта черга та 26 840 грн. 00 коп. перша черга (судові витрати); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, процедуру розпорядження майном строком на сто сімдесят календарних днів по 29.09.2023.

Ухвалами суду від 24.05.2023 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Банк Інвестицій та заощаджень» до Приватного підприємства «Курс» 5 368 грн. 00 коп. - перша черга (витрати по сплаті судового збору), 58 577 494 грн. 06 коп. - позачергово, як вимоги забезпечені заставою майна боржника; Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Юніон С» до Приватного підприємства «Курс» 5 368 грн. 00 коп. - перша черга (витрати по сплаті судового збору), 32 189 000 грн. 00 коп. - четверта черга.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість (розрахунки з іншими кредиторами) станом на 31.12.2022 становить 41 362 680,09 грн., в т ч. розрахунки за отриманами позиками в сумі 71 685,14 грн., розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті в сумі 41 290 994,95 грн.

Представник відповідача зазначає, що в ході перевірки суб`єктом господарювання не надано документів, які б підтверджували здійснення претензійної роботи з стягнення вищезазначеної кредиторської заборгованості про що станом на останній день перевірки складено відповідний акт.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем п.134.1 ст.134, п.135.1 ст135, ст137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції чинній на момент здійснення правопорушень, вимоги Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999, а саме заниження задекларованих ПП «КУРС» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2019 по 02.10.2023 всього в сумі 8 781 995,00 грн., в т.ч. за 2022 р. в сумі 8 781 995,00 грн. за якою минув строк позовної давності.

Також, перевіркою встановлено порушення п.п 51.1. ст. 51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп. 3.1., 3.2., 3.3, 3.4, 3.5 п. 3 (п.п2 п.4 розділ 4 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. № 773) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556. В результаті чого за період що підлягав перевірці підприємством (податковим агентом) подано не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ, додаток 4-ДФ) за 1,2,3,4 квартал 2017року, 1,2,3,4 квартал 2018 року, 1,2,3,4 2019 року, 1,2,3,4 квартал 2020 року, 1.2.3.4 квартал 2021 року, 1,2,3,4 квартал 2021 року, 1,2,3,4 квартал 2022 року, 1.2.3.4 квартал 2022 року, 1,2 квартал 2023року.

Крім того перевіркою встановлено порушення ПП «КУРС» п.п.164.2.1. п 164.2 статті 164, п.п.»а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не включено до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді заробітної плати чим занижено базу оподаткування на загальну суму 48325,00 грн, в результаті чого не нараховано та не утримано, та/або не сплачено (не перераховано) військового збору тому числі податковим агентом на загальну суму 724,88 грн.

Перевіркою також встановлено порушення п. 1 частини першої ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у результаті чого за період, що перевірявся, встановлено заниження бази нарахування єдиного соціального внеску в сумі 52487,50 грн. В результаті чого не нараховано (не сплачено) єдиний внесок за період, що перевірявся, на загальну суму 11844,82 грн.

Разом з тим представник відповідача зауважила, що у позовній заяві позивач вказує, що у відповідності до актів звірки за період з 2017 по 2022 рік вбачається, що ПП «КУРС» визнає свою заборгованість перед кредитором ТОВ «ТЕЗАУРУМ» в сумі 5 590 000,00 грн. в тому числі станом на 31.12.2022 року, що відповідно свідчить про те що строк позовної давності переривався, а відповідно не можна вважати, що такий строк минув і відповідно дана заборгованість не набула статусу безнадійної як стверджує податковий орган. ГУ ДПС у Волинській області не погоджується з такою позицією та вважає її безпідставною, адже не зрозуміло на які акти звірки посилається позивач і тим більше такі акти не надавались позивачем не надано до контролюючого органу до письмового заперечення ні разом з позовною заявою. Тим більше у письмовому заперечення позивач не зазначає про такі обставини.

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Підготовчі засідання 27.02.2024 як і у зв`язку із неявкою представника позивача так і за його клопотанням було відкладено на 11:00 год. 11.03.2023, в подальшому на 11:00 год. 22.03.2024.

Ухвалою суду від 22.03.2024 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті на 11:00 год. 04.04.2024 (а.с.100), яке відкладено на 11:00 год.12.04.2024, а в подальшому на 11:00 год. 19.04.2024.

04.04.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на думку останнього, дана справа у якій боржником оскаржується податкове повідомлення-рішення підлягає розгляду господарським судом в межах процедури банкрутства ПП «КУРС» (а.с.110-111).

Ухвалою суду від 19.04.2024 в задоволенні клопотання про закриття провадження відмовлено.

Інших заяв по суті справи не надходило.

В судових засіданнях, які відбулися у цій справі, представник відповідача позов заперечила та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судові засідання не з`являвся, при цьому у клопотаннях від 22.03.2024 та від 04.04.2024 просив розгляд справи провадити у його відсутності (а.с.97, 108).

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області відповідно до п. 75.1, п.п. 78.1.7, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та у зв`язку з визнанням банкрутом, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 29.06.2023 №1732-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «КУРС», проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «КУРС» (код ЄДРПОУ 30034809) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 02.10.2023.

За результатами перевірки складено акт №15759/07-06/30034809 від 13.10.2023, яким встановлено порушення ПП «КУРС»:

1) п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, ст..137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції чинній на момент здійснення правопорушень, п.2.1,2.4,2.15,2.16 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, п. 3, п.6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013р. про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 5, 7, 8, 21 ПСБО №15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 578 689,00 грн. в т. ч. за 2022 р. в сумі 1 578 689,00грн.

2) п.п. 51.1. ст. 51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та пп. 3.1., 3.2., 3.3, 3.4, 3.5 п. 3 (п.п2 п.4 розділ 4 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 р. № 773) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/26556. В результаті чого за період що підлягав перевірці підприємством (податковим агентом) подано з недостовірними відомостями податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ, додаток 4-ДФ) за 1,2,3,4 квартал 2017року, 1,2,3,4 квартал 2018року, 1,2,3,4 квартал 2019року, 1,2,3,4 квартал 2020року, 1,2,3,4 квартал 2021року, 1,2,3,4 квартал 2022року, 1,2 квартал 2023року

3) п.п.164.2.1. п 164.2 статті 164, п.п.»а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не включено до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді заробітної плати чим занижено базу оподаткування на загальну суму 48325,00грн, в результаті чого не нараховано та не утримано, та/або не сплачено (не перераховано) військового збору тому числі податковим агентом на загальну суму 724,88 грн.

4) п. 1 частини першої ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у результаті чого за період, що перевірявся, встановлено заниження бази нарахування єдиного соціального внеску в сумі 52487,50 грн. В результаті чого не нараховано (не сплачено) єдиний внесок за період, що перевірявся, на загальну суму 11844,82 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00154960706 від 21.11.2023, яким ПП «КУРС» збільшено зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 578 689 грн.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Така перевірка здійснюється з урахуванням положень Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок №1588).

Так, згідно з пунктом 11.5 розділу XI Порядку №1588 у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі, зокрема, одержання судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Волинської області від 12.07.2023 справа №903/248/23 ПП «КУРС» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Як вбачається із матеріалів справи, позапланова виїзна документальна перевірка ПП «КУРС», за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 29.06.2023 №1732-п.

Відтак, з врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що вказана перевірка була правомірно проведена відповідачем після порушення провадження у справі про банкрутство ПП «КУРС» (12.04.2023) і до визнання позивача банкрутом (12.07.2023).

Відповідно до частини першої статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Нормами частини другої статті 41 КУзПБ визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Наведеними правовими нормами встановлена заборона щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій стосується грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), на які поширюється мораторій (термін виконання яких настав до дня введення мораторію, який співпадає з днем порушення судом справи про банкрутство боржника). Підтвердженням цього є законодавче визначення поняття мораторію, яке включає в себе: зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство зобов`язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію; припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань. До таких заходів відносяться неустойка (штраф, пеня), інші штрафні (фінансові) санкції, стосовно нарахування (застосування) яких і встановлено заборону.

Наведене тлумачення норм, якими встановлено правий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідає суті мораторію: він вводиться господарським судом одночасно із порушенням справи про банкрутство, а відтак стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що з огляду на відкриття провадження у справі про банкрутство, винесення органом податкового контролю рішення, яким позивачу збільшено як боржнику у справі про банкрутство зобов`язання, є законним та зауважує, що боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначені висновки щодо застосування наведених норм права викладено Верховним Судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.10.2019 у справі №2340/4157/18 та постановах Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №804/15694/15, від 10.10.2023 у справі № 640/9981/19.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення №00154960706 від 21.11.2023, яким ПП «КУРС» збільшено зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в розмірі 1 578 689,00 грн., було винесене у зв`язку із встановленим в ході проведення перевірки заниження податку на прибуток в сумі 1 578 689,00 грн. за 2022 рік.

Так, перевіркою встановлено, що Так, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2019 по 02.10.2023 ПП «КУРС» задекларовано в рядку 01 декларації(й) «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 1500,00 грн.

Перевіркою встановлено заниження даного показника в сумі 8 781 995,00грн.

В ході перевірки встановлено наступне:

Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2022 (реєстрційний номер № 9307361142 від 10.02.2023) станом на 31 грудня 2022 встановлено:

Інші поточні зобов`язання - на загальну суму 41 362 600,00 грн., у тому числі за якою минув строк позовної давності - 8 781 995,00 грн.

Відповідно до наданого обороту рахунку 6857 за 2022р. початкове сальдо Кт становить 41 290 994,95 грн., кінцеве сальдо Кт становить 41 290 994,95 грн., у тому числі за якою минув строк позовної давності - 8 781 995,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б110511/4/1 від 11 травня 2011 року ПП «КУРС» придбано в ТОВ «ПРИВАТСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33919198) цінні папери на суму 37 779 000,00 грн.

Вид цінного папера: простий вексель.

З дати підписання даного договору ПП «КУРС» зобов`язується 170 робочих днів оплатити суму Договору, шляхом перерахування із свого рахунку на рахунок ТОВ «ПРИВАТСЕРВІС» коштів у сумі 37 779 000,00 грн. Передача цінних паперів здійснена за Актом приймання-передачі ціних паперів від 11.05.2011 р.

Відповідно до Правочину про перевід боргу від 15 грудня 2014р. ТОВ «ПРИВАТСЕРВІС», в особі директора Козубської К.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Кредитор», з однієї сторони, ПП «КУРС», в особі директора Горілої О.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Первісний Боржник», з другої сторони, та ТОВ «ТЕЗАУРУМ», в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, в подальшому «Новий Боржник», з третьої сторони, уклали даний Правочин в результаті чого Первісний Боржник передає, а Новий Боржник приймає на себе частину зобов`язань Первісного Боржника по проведенню розрахунків згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б110511/4/1 від 11.05.2011 р. в розмірі 5 590 000,00 (п`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто тисяч грн. 00 коп.) гривень. За даним Правочином Новий Боржник зобов`язується виконати наступні зобов`язання Первісного Боржника:

Провести розрахунки згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б110511/4/1 від 11.05.2011 р. в розмірі 5 590 000,00 (п`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто тисяч грн. 00 коп.) гривень.

Первісний Боржник зобов`язується в моменту укладення даного Правочину передати Новому Боржнику всю необхідну інформацію, документи, що підтверджують зобов`язання Первісного Боржника перед Кредитором.

Кредитор зобов`язується прийняти виконання Новим Боржником зобов`язань Первісного Боржника.

З укладенням даного Правочину виникає зобов`язання Первісного боржника перед Новим боржником сплатити грошові кошти в розмірі переведеного боргу. Первісний боржник зобов`язаний сплатити дані кошти Новому боржнику в термін до «31» грудня 2016 р.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2019 в ПП «КУРС» рахується кредиторська зоборгованість перед ТОВ «ТЕЗАУРУМ» в сумі 5 590 000,00 грн., станом на 31.12.2022 - в сумі 5 590 000,00 грн. за якою минув строк позовної давності

Відповідно до договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 36 від 31.05.2011 Позикодавцем ТОВ «МАРШАЛ ТРЕЙД ОЙЛ» надано для ПП «КУРС» позику в сумі 3 191 994,95 грн. з метою створення та реалізації останнім програм по проведенню економічно доцільних господарських операцій. У зв`язку з тим, шо між Сторонами за даним Договором налагоджуються тісні взаємовигідні відносини, позика Позичальнику надається на безпроцентній (безвідплатній), поворотній основі Строк повернення позики Позикодавцю становить до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до Правочину про перевід боргу від 27.01.2015р. ТОВ «МАРШАЛ ТРЕЙД ОЙЛ», в подальшому «Кредитор», в особі директора Охрименка В. І., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, ПП «КУРС», в подальшому «Первісний Боржник», в особі директора Горіної О.В., що діє на підставі Статуту, з другої сторони, та ТОВ «ДОНРИВО», в подальшому «Новий Боржник», в особі директора Піддубної М.М., що діє на підставі Статуту, з третьої сторони в результаті чого Первісний Боржник передає, а Новий Боржник приймає на себе в повному обсязі зобов`язання Первісного Боржника по поверненню безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі згідно Договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 36 від «31» травня 2011 року в розмір 3 191 994,95 (три мільйони сто дев`яносто одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 95 коп.) гривень. За даним Правочином Новий Боржник зобов`язується виконати наступні зобов`язання Первісного Боржника:

- повернути безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі згідно Договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 36 від 31 травня 2011 року в розмір З 191 994,95 (три мільйони сто дев`яносто одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 95 коп.) гривень.

- кредитор зобов`язується прийняти виконання Новим Боржником зобов`язань Первісного Боржника.

- з укладенням даного Правочину виникає зобов`язання Первісного боржника перед Новим боржником сплатити грошові кошти в розмірі переведеного боргу. Первісний боржник зобов`язаний сплатити дані кошти Новому боржнику в термін до «30» грудня 2017 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 01.01.2019 в ПП «КУРС» рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «ДОНРИВО» в сумі 3 191 994,95 грн., станом на 31.12.2022 - в сумі 3 191 994,95 грн., за якою минув строк позовної давності

Відповідно до Правочину про перевід боргу від 15 грудня 2014р. ТОВ «ПРИВАТСЕРВІС», в особі директора Козубської К.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Кредитор», з однієї сторони, ПП «КУРС», в особі директора Горілої О.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Первісний Боржник», з другої сторони, та ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПРАЙМ ТАЙМ», в особі директора Сєргєєвої Ю.І., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Новий Боржник», з третьої сторони, уклали даний Правочин в результаті чого Первісний Боржник передає, а Новий Боржник приймає на себе частину зобов`язань Первісного Боржника по проведенню розрахунків згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б110511/4/1 від 11.05.2011 р. в розмірі 32 189 000,00 грн За даним Правочином Новий Боржник зобов`язується виконати наступні зобов`язання Первісного Боржника:

- Провести розрахунки згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б110511/4/1 від 11.05.2011 р. в розмірі 32 189 000,00 гривень.

- Первісний Боржник зобов`язується в моменту укладення даного Правочину передати Новому Боржнику всю необхідну інформацію, документи, що підтверджують зобов`язання Первісного Боржника перед Кредитором.

- Кредитор зобов`язується прийняти виконання Новим Боржником зобов`язань Первісного Боржника.

- З укладенням даного Правочину виникає зобов`язання Первісного боржника перед Новим боржником сплатити грошові кошти в розмірі переведеного боргу. Первісний боржник зобов`язаний сплатити дані кошти Новому боржнику в термін до «31» серпня 2016 р.

Відповідно до Правочину про перевід боргу від 28.12.2017 ТОВ «КУА «ПРАЙМ ТАЙМ», в особі директора Таранова С.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Первісний кредитор», з однієї сторони, ТОВ «БУХАЛЬЯНС», в особі директора Вишні С.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Новий кредитор», з другої сторони, та ПП «КУРС», в особі директора Горіної О.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Боржник», з третьої сторони, уклали даний Правочин про відступлення права вимоги, в подальшому «Правочин», на таких умовах: Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання в повному обсязі зобов`язання Боржника по проведенню розрахунків згідно Правочину про перевід боргу від 02.02.2015 р. в розмірі 32 189 000,00 (тридцять два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч грн. 00 коп.) гривень. При цьому Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає основні вимоги і права, що забезпечують виконання зобов`язань. Відповідно до ст. 517 ЦК України Первісний кредитор передає Новому кредитору документи, що свідчать про право вимоги.

Первісний кредитор уступає Новому кредитору право вимоги на загальну суму 32 189 000,00 (тридцять два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч грн. 00 коп.) гривень і відповідає перед ним лише за дійсність уступленої вимоги (ст. 519 ЦК України).

Новий кредитор зобов`язується до «31» грудня 2019 р. перерахувати на рахунок Первісного кредитора грошові кошти в розмірі загальної суми заборгованості (п. З даної угоди) право вимоги якої уступається Первісним кредитором згідно даного Правочину.

Відповідно до правочину про відступлення права вимоги від 01.03.2023 року ТОВ «БУХАЛЬЯНС», в особі директора Вишні С.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Первісний кредитор», з однієї сторони, ТОВ «ГЕЛЮС ДІСТРІБЮШИН», в особі директора Шибаєва П.С., шо діє на підставі Статуту, в подальшому «Новий кредитор», з другої сторони, та ПП «КУРС», в особі директора Бугайової О.В., що діє на підставі Статуту, в подальшому «Боржник», з третьої сторони, уклали даний Правочин про відступлення права вимоги, в подальшому «Правочин», на таких умовах: первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов`язань Боржника по проведенню розрахунків згідно Правочину про відступлення права вимоги від 28.12.2017р. у розмірі - 32 189 000,00 (тридцять два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч грн. 00 коп.) гривень.

При цьому Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає основні вимоги і права, що забезпечують виконання зобов`язань. Первісний кредитор уступає Новому кредитору право вимоги на загальну суму 32 189 000,00 гривень, і відповідає перед ним лише за дійсність уступленої вимоги (ст. 519 ЦК України). Новий кредитор зобов`язується до «27» грудня 2023 р. перерахувати на рахунок Первісного кредитора грошові кошти а розмірі загальної суми заборгованості право вимоги якої уступається Первісним кредитором згідно даного Правочину.

Відповідно до Договору факторингу № ГД-3003-ф від 30 березня 2023р. ТОВ «ФК «ФІНАНС ЮНІОН С», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 42433596, (надалі іменується «Фактор») в особі ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 42727258, (надалі іменується «Клієнт») в особі Директора Шибаєва Павла Сергійовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, в подальшому разом іменуються «Сторони, а кожна окремо - «Сторона», уклали цей Договір факторингу (надалі іменується «Договір») про наступне: В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, у розмірі у розмірі 32 189 000,00 грн., а Клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги, що виникло у Клієнта до Боржника згідно: Правочину про відступлення права вимоги від 01.03.2023 р., укладеного між ТОВ «БУХАЛЬЯНС» в якості Первісного кредитора, ТОВ «Геліос Дістрібюшн» в якості Нового кредитора та ПП «КУРС» в якості Боржника на загальну суму 32 189 000,00 (тридцять два мільйони сто вісімдесят дев`ять тисяч) гривень 00 копійок між Клієнтом і ПП «КУРС», код ЄДРПОУ 30034809 (надалі іменується «Боржник»). Строк дії Договору розпочинається з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Відповідно до Правочину № 04042022-27 про уступку права вимоги від 04.04.2022 Первісний кредитор ТОВ «ВОГ ТРЕЙД», в особі директора Анохіної О.І. , що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Новий кредитор: ТОВ «ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС», в особі директора Ямбулатова Р.О., що діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали даний Правочин про уступку права вимоги про наступне: Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає право вимоги першого і стає кредитором ПП «КУРС» (надалі - Боржник). Предметом відступлення є вимога до Боржника по виконанню зобов`язань, згідно Договору фінансової допомоги на зворотній основі № 010918/8 від 01.09.2018року, на часткову суму 320 000,00 (триста двадцять тисяч грн 00 коп.) гривень.

З моменту підписання даного Правочину Новий кредитор має право вимагати від Боржника виконання зобов`язань згідно Основного договору на суму 320 000,00 (триста двадцять тисяч грн 00 коп.) гривень.

Первісний кредитор заявляє, що вимога, яку він відступає, нікому не заставлена, не продана, під забороною чи арештом не перебуває, не є предметом спору третіх осіб.

Згідно з правочином про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 08.12.2022 ПП КУРС Сторона-1 та ТОВ «Вог Трейд Ресурс» Сторона -2 прийшли до згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог . Сторона-1 є Боржником, а Сторона-2 є Кредитором на загальну суму 312 583,22 (триста дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три грн 22 коп) гривні, згідно Договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі №190419/8 від 19 квітня 2019року. Сторона-1 є Кредитором, а Сторона-2 є Боржником на загальну суму 240 898.8 (двісті сорок тисяч вісімсот дев`яносто вісім грн 08 коп) гривень, згідно Правочину про уступку права вимоги від 15 серпня 2019року. Розмір зустрічних однорідних вимог, які погашаються з вищенаведених документів, становить суму 240 898.8 (двісті сорок тисяч вісімсот дев`яносто вісім грн 08 коп) гривень.

Відповідно до Постанови 12 липня 2023 року № Справа № 903/248/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд Ресурс» до боржника Приватного підприємства «Курс» Господарський суд Волинської області встановив:

- ухвалою суду від 12.04.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Курс»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Трейд Ресурс» до Приватного підприємства «Курс» в сумі 71 685 грн. 14 коп. - четверта черга та 26 840 грн. 00 коп. перша черга (судові витрати); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, процедуру розпорядження майном строком на сто сімдесят календарних днів по 29.09.2023;

- ухвалами суду від 24.05.2023 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Банк Інвестицій та заощаджень» до Приватного підприємства «Курс» 5 368 грн. 00 коп. - перша черга (витрати по сплаті судового збору), 58 577 494 грн. 06 коп. - позачергово, як вимоги забезпечені заставою майна боржника; Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Юніон С» до Приватного підприємства «Курс» 5 368 грн. 00 коп. - перша черга (витрати по сплаті судового збору), 32 189 000 грн. 00 коп. - четверта черга.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість (розрахунки з іншими кредиторами) станом на 31.12.2022 становить 41 362 680,09 грн., в т ч. розрахунки за отриманами позиками в сумі 71 685,14 грн., розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті в сумі 41 290 994,95 грн.

Відповідно до договору купівлі - продажу цінних паперів від 12.05.2011 № Б 120511/1/1 ПП «КУРС» продано для ТОВ «КОНТИНІУМ-УКР-РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 32269816) на суму 37 782 000,00 грн. Відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2022р. (реєстрційний номер № 9307361142 від 10.02.2023) станом на 31 грудня 2022 дебіторська заборгованість відсутня.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу визначено, що «Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.»

Судом встановлено, що в ході перевірки суб`єктом господарювання не надано документів, які б підтверджували здійснення претензійної роботи з стягнення вищезазначеної кредиторської заборгованості про що також зазначено в акті перевірки.

Відповідно до інструкції «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності відображається на субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» рахунку 71 «Інший операційний дохід».

Згідно п. 3.10 «Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» затверджених наказом Міністерства фінансів України №433 від 28.03.2013р. дохід від списання кредиторської заборгованості відображається в статті «Інший операційний дохід».

Абзацом «а» п.п.14.1.11 безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до інструкції «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій» затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 така заборгованість у бухгалтерському обліку списується на субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» рахунку 71 «Інший операційний дохід».

Згідно п. 3.10 «Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» затверджених наказом Міністерства фінансів України №433 від 28.03.2013р. дохід від списання кредиторської заборгованості відображається в статті «Інший операційний дохід».

Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999 передбачено наступне:

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема:

дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від

роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім

фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуванихдля

продажу, та групи вибуття тощо.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію(товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією(товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Сума безнадійної кредиторської заборгованості, як зобов`язання, яке не підлягає погашенню, включається до складу доходу за правилами П(С)БО 15 «Дохід», що призводить до зміни суми компенсації вартості за отримані товари/послуги та є підставою для корегування податкового кредиту відповідно до п. 192.1 ПКУ.

Кредиторська заборгованість це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов`язання її погашення в певний строк.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996) зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №11 «Зобов`язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі - П(С)БО №11).

Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО №11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відтак суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що сума безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 8 781 995,00грн. підлягає відображенню у складі інших операційних доходів ПП «КУРС».

Отже в порушення вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 290 від 29.11.1999 встановлено заниження задекларованих ПП «КУРС» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2019 по 02.10.2023 всього в сумі 8 781 995,00 грн., в т.ч. за 2022 р. в сумі 8 781 995,00 грн. за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, за період з 01.01.2019 по 02.10.2023 ПП «КУРС» задекларовано фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, у сумі - (-) 11500,00 грн. в т.ч. за 2022 р. в сумі (-)11500,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ПП «КУРС» ст.44, п.134.1 ст 134, п.135.1 ст.135, ст.137 розділу ІІІ ПКУ, що призвело до заниження об`єкта оподаткування (ряд 04. Декларації з ПнП ) за період з 01.01.2019 - 02.10.2023 на загальну суму 8 781 995,00 грн., внаслідок порушень описаних вище, в т.ч. за 2022 рік.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44).

Відповідно до cтатті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9).

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином, на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку підприємство, яке здійснює господарську діяльність, повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абзац другий пункту 44.7 статті 44 ПК України).

Таким чином у разі якщо до закінчення перевірки або протягом десяти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у постанові від 07.02.2023 по справі №640/9880/19.

При цьому, суд звертає увагу, що всупереч приписам пункту 44.7 статті 44 ПК України не надав ГУ ДПС у Волинській області в ході проведення перевірки заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені ним у фінансовій (податковій) звітності, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Тобто всі показники фінансової (податкової) звітності мають бути підтверджені саме первинними документами.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, не було не надано головну книгу, журнали-ордери, касові книги, акти приймання-передачі та інших документів щодо передачі основних засобів, матеріальних цінностей, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості; первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують господарську діяльність СГД; накази про прийняття/звільнення працівників; штатний розпис з установленими відповідними посадовими окладами; відомості податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ); табелі обліку використання робочого часу; платіжні відомості (розрахунково-платіжні відомості працівників, відомості на виплату коштів); звітність по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; пояснення щодо наявної кредиторської та дебіторської заборгованості; інші документи, відповідно до яких провадилося нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено порушення ПП «КУРС» 1) п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, ст..137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в редакції чинній на момент здійснення правопорушень, п.2.1,2.4,2.15,2.16 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, п. 3, п.6 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 5, 7, 8, 21 ПСБО №15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 578 689,00 грн. в т. ч. за 2022 р. в сумі 1 578 689,00грн.

Суд звертає увагу на те, що на спростування вказаних порушень позивачем не надано жодних пояснень та письмових доказів.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що оскільки ПП «КУРС» не надано жодних первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності за звітні періоди декларування ПДВ, неможливо встановити наявність складених договорів на придбання/реалізацію товарів (робіт, послуг), а саме визначити їх істотні умови: предмет договору, порядок передачі товарів, послуг, ціну та якість товарів, права та обов`язки сторін, строки поставки товарів, послуг, умови поставки товарів та розрахунків та інші умови, згідно яких здійснювалися господарські операції.

Письмових пояснень з підстав встановлених порушень чи доказів в спростування таких порушень товариством надано не було.

Загальність оподаткування є одним з принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство, згідно з яким кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені ПК України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

У межах цього обов`язку платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1. статті 16 ПК України).

Для підтвердження даних, визначених платником податків у податковій звітності, чинне законодавство зобов`язує такого платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзаци перший, другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Таким чином, ведення бухгалтерського обліку власної господарської діяльності є складовою податкового обов`язку платника податків, пов`язаного з обчисленням податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються спеціальним Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з цим Законом бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996-XIV ).

Обліку підлягають господарські операцій, тобто дії або події, які викликають зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (абзац п`ятий статті 1, частина перша статті 9 Закону № 996-XIV).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про такі операції та підтверджують факти їх здійснення (абзац одинадцятий статті 1, частина перша статті 9 Закону №996-XIV).

Серед інших, основним принципом, якому має відповідати ведення бухгалтерського обліку, є превалювання сутності над формою, що означає - облік операцій має здійснюватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац восьмий статті 4 Закону № 996-XIV).

Закон №996-XIV також визначає порядок складення первинних документів, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік та їх обов`язкові реквізити.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що формування грошових вимірників у бухгалтерському обліку, як джерел фінансового та податкового обліків, має здійснюватися платником податку на підставі оформлених у встановленому порядку документів, які підтверджують здійснення господарських операцій за їх сутністю.

В іншому разі не можна вважати, що платник податків виконав податковий обов`язок належним чином.

На створені державою контролюючі органи у сфері оподаткування покладені функції з контролю достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.2. пункту 19-1.1 статті 19 ПК України).

Обов`язку платника податку вести фінансову звітність з дотриманням вимог законодавства кореспондує право контролюючого органу в межах покладених на нього функцій запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів (підпункт 20.1.6. пункту 20.1 статті 20 ПК України).

При цьому за загальним правилом платник податків після початку перевірки має надати контролюючому органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Так, відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Наведені норми встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Таким чином, як в ході здійснюваних контролюючим органом перевірок, так і в суді у спорах щодо достовірності первинних документів, на підставі яких здійснювався облік господарської діяльності, і як наслідок, правомірності формування даних податкового обліку, платник податків має демонструвати доброчесну поведінку у дотриманні вимог податкового законодавства.

На думку суду, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, при вирішенні даного спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи відповідача свідчать про законність дій щодо призначення та проведення перевірки та правомірність оскаржуваного рішення №00154960706 від 21.11.2023, а викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні даного адміністративного позову питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства «КУРС» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 2, код ЄДРПОУ 30034809) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00154960706 від 21.11.2023 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 квітня 2024 року.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський