Ухвала від 24.04.2024 по справі 442/685/24

Справа № 442/685/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/192/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року у м. Львові Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 ,

з участю: прокурора ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_9 ,

встановила:

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2024 року задоволено клопотання колективу громадської організації «Рада міста» про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу.

Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України, у зв`язку з передачею його на поруки колективу громадської організації «Рада міста» за їхнім клопотанням за умови, що ОСОБА_7 протягом року з дня передання на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023141110001036 від 17.11.2023 року відносно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 246 КК України - закрито.

Повідомлено колектив громадської організації «Рада міста» про передачу їм ОСОБА_7 на поруки.

Роз`яснено ОСОБА_7 , що у разі порушення ним умов передачі на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

Роз`яснено громадській організації «Рада міста», що відповідно до ч. 1ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_7 на поруки колективу, він не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Вирішено питання про арешт майна та речові докази.

Не погоджуючись із цією ухвалою заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та скерувати справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.

На підтримку своїх апеляційних вимог прокурор покликається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор вважає, що суд прийняв рішення про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за відсутності для цього достатніх підстав.

Вказує, що незважаючи на положенням ст. 47 КК України та роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судом не з`ясовано, чи передавши ОСОБА_7 на поруки колективу громадської організації «Рада міста», члени такої будуть здатні та яким саме чином здійснювати стосовно ОСОБА_7 заходи виховного характеру, який не перебуває у трудових відносинах з громадською організацією, а лише з 01.02.2024 року, згідно з рішенням правління громадської організації «Рада міста», останнього прийнято членом громадської організації.

Також вказує, що відповідно до п.5 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 особа може бути звільнена лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого вона є, а клопотання колективу повинно бути оформлено належним чином.

Звертає увагу, що за визначенням, колектив підприємства, установи чи організації утворюють особи, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством, установою, організацією.За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов`язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

Однак, згідно матеріалів кримінального провадження, ухвалою суду від 05.02.2024 ОСОБА_7 передано на поруки колективу громадської організації «Рада міста», яка є громадським об`єднанням і члени якого не утворюють колективу. Згідно рішення правління громадської організації «Рада міста» від 01.02.2024, останнього 01.02.2024 прийнято членом громадської організації.

Вважає суперечливим також і сам протокол позачергових загальних зборів членів колективу громадської організації «Рада міста» від 01.02.2024, відповідно до змісту якого колектив клопоче про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності. Зокрема, в протоколі не міститься будь-яких даних про загальну кількість працюючих в цій організації, а також достовірних даних, які б свідчили про законність такого рішення з урахуванням загальної кількості працюючих чи їх делегатів. Крім того, зі змісту протоколу не вбачається, що загальні збори беруть на себе зобов`язання проводити з ОСОБА_7 відповідну виховну роботу та поручаються про те, що він не допустить надалі суспільно небезпечної поведінки.

Наголошує, що висновок суду першої інстанції про можливість здійснення колективом громадської організації «Рада міста» виховного впливу щодо ОСОБА_7 та про звільнення у зв`язку із цим обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, є необґрунтованим, оскільки суд не з`ясував чи буде здатний такий колектив та яким саме чином здійснювати стосовно свого ОСОБА_11 заходи виховного характеру.

Згідно оскаржуваної ухвали досудовим розслідуванням встановлено, що 16 листопада 2023 року приблизно о 9 год. 00 хв., ОСОБА_7 , всупереч вимогам ст.69 Лісового кодексу України, «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761, а також ст. 9-1,20, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, тобто без лісорубного або лісового квитка, з метою вчинення незаконної порубки лісу, прибув на територію кварталу № 52 виділу № 11 Майданського лісництва Національного природного парку «Сколівські Бескиди», що відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» відноситься до територій природно-заповідного фонду України.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_12 , 16.11.2023 року, в період часу з 9 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв., більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у кварталі № 52 виділі № 11 Майданського лісництва Національного природного парку « Сколівські Бескиди » (природно-заповідний фонд), що знаходиться неподалік АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, та те, що він не має спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, тобто лісорубного або лісового квитка, використовуючи заздалегідь заготовлену бензопилу марки «Бїіііі М8 260/С», незаконно зрізав одне дерево породи ясен діаметром у корі біля шийки кореня 52 сантиметри, загальним об`ємом 2,32 метрів кубічних, чим спричинив шкоду навколишньому природному середовищу на загальну суму 112 749 гривень 50 копійок.

В подальшому, ОСОБА_12 з метою незаконного перевезення вищевказаної зрізаної деревини, завантажив її за допомогою маніпулятора на автомобіль «ЗІЛ - 131» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у його тимчасовому користуванні, після чого рухаючись по АДРЕСА_1 був зупинений працівниками ГЮГ СВГ ВП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області.

Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у незаконній порубці дерева вчиненій на території природно-заповідного фонду та перевезенні незаконного зрубаного дерева, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 246 КК України.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі та просив таку задоволити.

Обвинувачений та його захисник заперечили вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора, з огляду на безпідставність таких та просили залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників провадження, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала у повній мірі відповідає цим вимогам.

Згідно матеріалів справи у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання від себе та клопотання від голови правління громадської організації «Рада міста» про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 246 КК України та передачу його на поруки громадській організації «Рада міста», до якого долучено протокол загальних зборів членів колективу ГО «Рада міста» від 01.02.2024 року з проханням передати його на поруки колективу, копія протоколу та перелік присутніх на зборах, копія документів про реєстрацію ГО «Рада міста», Рішення № 01 від 01.02.2024 про звернення до суду з клопотання про закриття кримінального правопорушення та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки.

Оскаржуваною ухвалою зазначене клопотання колективу громадської організації «Рада міста» задоволено та звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України, у зв`язку з передачею його на поруки цьому колективу.

Перевіривши апеляційні доводи прокурора про відсутність достатніх підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність таких доводів.

Згідно ч. 1 ст. 47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом, установи чи організації та виправити свою поведінку. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу. Згідно п.6 даної постанови, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Ураховуючи наведене, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є правом, а не обов`язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї передбачених законом України про кримінальну відповідальність заходів примусу.

Згідно матеріалів справи до клопотання голови правління громадської організації «Рада міста» про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, та передачу його на поруки колективу громадської організації «Рада міста», долучено протокол загальних зборів членів колективу ГО «Рада міста» від 01.02.2024 року з проханням передати його на поруки колективу, копія документів про реєстрацію ГО «Рада міста», Рішення № 01 від 01.02.2024 про звернення до суду з клопотання про закриття кримінального правопорушення та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому. Просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення і закрити відносно нього кримінальне провадження, передавши його на поруки колективу ГО «Рада міста».

Як правильно встановив місцевий суд ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином і такий не є корупційним.

Також, місцевим судом встановлено, що злочин, передбачений ч.3 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 вчинено вперше, раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра не знаходиться, позитивно характеризується по місцю праці та по місцю проживання, а також обставини вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає безпідставними апеляційні доводи прокурора про те, що члени громадської організації «Рада міста» не утворюють колективу.

Так, за загальним визначенням колектив - сукупність людей, об`єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом, які поділяють або мотивовані принаймні однією спільною проблемою чи інтересом, або працюють разом для досягнення спільної мети. Група людей, зв`язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. За видом діяльності розрізняють трудові, навчальні, військові, спортивні, художньої самодіяльності та інші колективи. У більш широкому сенсі - люди, об`єднані спільними ідеями, інтересами, потребами.

Згідно долученої до клопотання копії Статуту громадської організації «Рада міста», така організація є добровільним об`єднанням громадян для спільної реалізації статутних цілей і завдань, для захисту і задоволення їх законних соціальних, економічних, творчих національно-культурних та інших особистісних та колективних інтересів та свобод. ГО «Рада міста» може вступати на правах колективного члена у всеукраїнські та міжнародні об`єднання та організації, … (а.с. 17-30).

Таким чином немає підстав вважати, що колектив громадської організації «Рада міста» не наділений повноваженнями клопотати про передачу йому на поруки обвинуваченого згідно зі ст. 47 КК України.

Колегія суддів не приймає до уваги апеляційні доводи прокурора про те, що протокол позачергових загальних зборів членів колективу громадської організації «Рада міста» є суперечливим, оскільки не містить даних про загальну кількість працюючих у цій організації.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, колектив ГО «Рада міста» на позачергових загальних зборах членів цієї організації постановив звернутись з клопотанням до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про передачу ОСОБА_7 на поруки. При цьому протокол зборів та відповідне клопотання містять усі необхідні реквізити, а їх зміст відповідає вимогам ст. 47 КК України.

Підстав сумніватись у достовірності вказаних у них відомостей, у тому числі факту проведення зборів, судом не виявлено. Той факт, що вказаний протокол загальних зборів членів колективу ГО «Рада міста» не містить даних про загальну кількість працюючих у цій організації, не свідчить про нелегітимність таких зборів і не ставить під сумність повноваження зборів цього колективу. При цьому, слід враховувати, що усі присутні на зборах учасники проголосували за те, щоб звернутись до місцевого суду з відповідним клопотанням.

Крім цього, колегія суддів враховує, що прокурор не навів переконливих доводів щодо нездатності колективом громадської організації «Рада міста» здійснювати виховні заходи щодо ОСОБА_7 .

Також, варто зауважити, що згідно матеріалів справи у підготовчому судовому засіданні місцевого суду прокурор, який брав участь у провадженні, не заперечував проти звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності саме з цих підстав.

Як передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Ураховуючи наведене, за наявності обставин, передбачених ст. 47 КК України, а також належно оформленого клопотання, місцевий суд обґрунтовано звільнив обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу громадської організації «Рада міста».

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.

Ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 у повній мірі відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: